Історія справи

Постанова КАС ВП від 30.05.2023 року у справі №380/3632/21
Постанова КАС ВП від 30.05.2023 року у справі №380/3632/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2023 року

м. Київ

справа № 380/3632/21

адміністративне провадження № К/990/23916/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року (головуючий суддя - Хобор Р.Б., судді: Бруновська Н.В., Матковська З.М.)

у справі №380/3632/21

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання дій та бездіяльності протиправними.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У березні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невірного нарахування індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 25 червня 2019 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 25 червня 2019 року, з врахуванням січня 2008 року та березня 2018 року, як базових місяців, з урахуванням виплаченої суми.

2. У обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі № 380/1355/20 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 25 червня 2019 року, на виконання якого виплачено 32 269,62 грн. Проте відповідачем невірно нараховано суму індексації внаслідок невірного визначення базового місяця за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, а саме - червень 2014 року замість січня 2008 року та не врахована фіксована величина індексації починаючи з березня 2018 року.

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення не у повному обсязі за період з 01 січня 2016 року по 25 червня 2019 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року та з 01 березня 2018 року по 25 червня 2019 року з урахуванням базового місяця індексації - березень 2018 року, та урахуванням виплаченої суми.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

5. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач проходить військову службу в Збройних Силах України.

8. Відповідно до наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 25 червня 2019 року №138 вважати, що позивач справи та посаду здав і вибув до нового місця служби - м. Львів. З 25 червня 2019 року виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

9. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі №380/1355/20 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 25 червня 2019 року; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 25 червня 2019 року.

10. Відповідно до рішення суду у справі №380/1355/20 військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року на загальну суму 32 269,62 грн. При цьому застосовано базовий місяць для виплати індексації - червень 2014 року. Крім цього відповідач надав довідку про суми виплаченої індексації за період з березня 2018 року по червень 2019 року з урахуванням березня 2018 року як базового місяця.

11. Згідно розрахунково-платіжної відомості за вересень 2020 року військовою частиною НОМЕР_1 здійснено добровільну виплату індексації грошового забезпечення у сумі 32 269,62 грн.

12. Не погодившись із такими діями відповідача щодо визначення базового місяця та виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначав про те, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року.

14. Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.

15. Відтак, у спірний період з 01 січня 2016 по лютий 2018 саме січень 2008 року, а не червень 2014 року, є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.

16. У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності 01 березня 2018 року), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.

17. Отже, у межах спірних відносин саме січень 2008 року та березень 2018 року є базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.

18. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу неправильно встановлено базовий місяць, то у спірний період нарахування індексації здійснювалось відповідачем неправильно, що у свою чергу призвело до нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у занижених розмірах.

19. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, керувався порівняльним аналізом пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), відповідно до якого слідує, що базовим місяцем, для індексації грошових доходів населення до 15 грудня 2015 року, був місяць, у якому змінилась хоча б одна із складових грошового доходу особи, а після 15 грудня 2015 року, лише посадовий оклад (тарифна ставка).

20. Зважаючи на те, що у червні 2014 року позивачу підвищено надбавку за вислугу років, яка є складовою грошового забезпечення позивача, як військовослужбовця, та має постійний характер, то саме червень 2014 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

21. Так само правильний базовий місяць - березень 2018 року застосував відповідач для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 25 червня 2019 року, оскільки у березні 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, в тому числі і позивача.

22. Отже, дії відповідача, щодо проведення індексації грошового забезпечення позивача визнані правильними.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Позивач у обґрунтування касаційної скарги вказував на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні невірно розтлумачив та застосував норми пункту 10-2 Порядку №1078 без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 вересня 2020 року у справі № 200/9297/19-а, від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19, від 24 вересня 2020 року у справі № 806/2883/17 щодо визначення базового місяця для нарахування індексації.

24. Так, у вказаних постановах Верховний Суд зазначив про те, що базовим місяцем для нарахування індексації у період з січня 2016 року по лютий 2018 року повинен бути січень 2008 року, а всі інші місяці у цьому проміжку часу базовими не можуть бути.

25. В подальшому, після прийняття постанови № 704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

26. Також Верховний Суд зазначав про те, що військові частини спершу повинні самостійно нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення (дискреційні повноваження), а вже в подальшому, у випадку невірного обрання базового місяця, військовослужбовці мають право звернутися до суду з приводу невірного нарахування їм індексації грошового забезпечення.

27. Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів» для проведення індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. Місяць, в якому відбулося підвищення окладів, є базовим при проведенні індексації.

28. Крім того, оскаржуване рішення має виняткове значення для позивача, оскільки призвело до неможливості одержання нарахованого грошового забезпечення (заробітної плати) під час проходження військової служби, порушено його право на соціальний захист.

29. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у її задоволенні. Зазначав про те, що нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців у період 2008-2015 років було визначено таким чином, що базовим місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому збільшене грошове забезпечення, незалежно від того, яка його щомісячна складова була збільшена. Відповідно до архівної довідки у червні 2014 року відбулося підвищення надбавки за вислугу років (що є постійною складовою) позивачу і це вплинуло на підвищення його грошового забезпечення та виплати підвищеного грошового забезпечення в липні 2014 року за червень 2014 року. Відповідно до Порядку № 1078 (в редакції станом на липень 2014 року) позивачу встановлено базовий місяць для проведення індексації - червень 2014 року.

30. Не погоджувався з доводами позивача про встановлення базового місяця січня 2008 року для перерахунку індексації за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, вказуючи на правильність свого розрахунку на підставі базового місяця червня 2014 року.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

32. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

33. Спірні правовідносини склалися зприводу застосованого відповідачем базового місяця під час нарахування індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду за період з 01 січня 2016 року по 25 червня 2019 року.

34. Право на отримання позивачем індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 25 червня 2019 року встановлено судовим рішенням у справі №380/1355/20.

35. У касаційній скарзі скаржник висловлює незгоду із постановою суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації у період з січня 2016 року по лютий 2018 року, а не червень 2014 року.

36. Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. В свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).

37. Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць».

38. Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).

39. Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

40. Так, для прикладу, абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

41. Абзац 3 пункт 10-1 Порядку №1078 у тій же редакції передбачав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

42. Зрештою, пункт 10-2 Порядку №1078 у зазначеній редакції передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

43. Тож до 01 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.

44. На ці особливості правового регулювання обчислення індексації грошового доходу Верховний Суд уже звертав увагу у постанові від 19 травня 2022 року у справі №200/3859/21.

45. 09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013).

46. Згідно з Пояснювальною запискою до проекту Постанови №1013, мета цього акту полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

47. Пунктом 2 Постанови №1013 були внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до зазначеної Пояснювальної записки, ці зміни передбачали:

«здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну «базовий місяць»;

«зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади)».

48. Крім цього, за змістом пунктів 1, 3 Постанови №1013, було встановлено, що:

підвищуються посадові оклади з 01 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;

підвищуються з 01 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;

у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;

міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;

для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

49. За змістом пункту 6 постанови №1013 цей акт застосовується з 01 грудня 2015 року.

50. Отже, Постановою №1013 з 01 грудня 2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою №1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).

51. Так, якщо на виконання пункту 3 Постанови №1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади у грудні 2015 року не підвищувалися.

52. Суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку в частині того, що оскільки у червні 2014 року позивачу підвищено надбавку за вислугу років, яка є складовою його грошового забезпечення та має постійний характер, то саме червень 2014 року є базовим місяцем для обчислення індексації його грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

53. Станом на січень 2016 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294), яка була чинною з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

54. Отже, посадові оклади військовослужбовців від січня 2008 року не змінювалися до березня 2018 року.

55. Відтак, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013) є січень 2008 року, який і має застосовуватися для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.

56. У періоді з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013) не були дискреційними, оскільки нормами цього Порядку встановлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року був січень 2008 року.

57. Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, ураховуючи їхній зміст та юридичну природу, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно виходив із того, що за умови підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року є січень 2008 року, а не червень 2014 року, який застосований відповідачем і з чим безпідставно погодився суд апеляційної інстанції.

58. Відтак, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права та помилково скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визначення січня 2008 року місяцем для розрахунку ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року і, відповідно, переконливими є доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованих висновків про правомірність дій відповідача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

59. Водночас Суд указує на неможливість врахування при розгляді цієї справи постанов Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19 та від 24 вересня 2020 року у справі №806/2883/17, на які скаржник посилається у касаційній скарзі, з огляду на таке.

60. У справі №200/9297/19-а предметом касаційного перегляду була ухвала про роз`яснення судового рішення і Верховний Суд не викладав висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

61. У справі №240/11882/19 не досліджувалося питання механізму розрахунку індексації грошового забезпечення, адже розрахунок індексації відповідачем не здійснювався і, відповідно, базовий місяць (місяць підвищення) ним не визначався.

62. У справі №806/2883/17 спір стосувався правильності визначення відповідачем базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за період з 01 квітня 2007 року до 31 грудня 2012 року.

63. Отже, зміст правовідносин у справах №200/9297/19-а, №240/11882/19 та №806/2883/17 не свідчать про подібність до спірних правовідносин, які склалися у справі №380/3632/21.

64. Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року. Водночас ним не висловлено незгоду щодо правильності вирішення позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 25 червня 2019 року. В цій частині суд апеляційної інстанції у своїй постанові констатував, що відповідач застосував правильний місяць (березень 2018 року) для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 25 червня 2019 року, оскільки у березні 2018 року набрала чинності постанова № 704. Такий висновок є правильним.

65. Також відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 26 лютого 2021 року на виконання судового рішення у справі № 380/1355/20 було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року в сумі 32 269,62 грн із застосуванням червня 2014 року як базового місяця. У подальшому індексація грошового забезпечення виплачувалась із застосуванням базового місяця - березень 2018 року.

66. З огляду на те, що у частині, яка стосується періоду з 01 березня 2018 року по 25 червня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції скаржником фактично не оскаржується, доводів про порушення судом апеляційної інстанції норм права при вирішенні вказаної частини позовних вимог касаційна скарга не містить, Верховний Суд, виходячи із меж касаційного оскарження, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, не перевіряє застосування судом апеляційної інстанції, як і судом першої інстанції, норм матеріального та процесуального права при вирішенні зазначених позовних вимог.

67. За приписами статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

68. Таким чином касаційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду апеляційної інстанції в порядку статті 352 КАС України скасуванню у частині, якою вирішено позовні вимоги за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишенню в силі; в частині позовних вимог, які стосуються періоду з 01 березня 2018 року по 25 червня 2019 року, рішення суду апеляційної інстанції залишенню без змін.

69. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року у справі №380/3632/21 у частині скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 не у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року і зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених коштів, й ухвалення у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог - скасувати, залишивши в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року в цій частині.

В іншій частині постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду