Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2018 Київ

справа № 820/3678/15

провадження № К/9901/3351/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

учасники справи:

позивач - Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області

відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ржавчик»

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Калиновського В.А, Водолажської Н.С., Бенедик А.П. від 10 серпня 2015 року, -

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ржавчик" заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в сумі 11901,60 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не сплачено фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, на підставі виставлених розрахунків, що викликало заборгованість у вказаному розмірі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області задоволено.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ржавчик", яке розташовано за адресою Харківська область, Первомайський район, с.Ржавчик, вул. Леніна на користь Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області, яке розташовано за адресою Харківська область, м. Первомайський, м-н. 1/2, буд. 19а, р/р 256023014033, код 22682365, МФО 351823 в Територіально відокремлене безбалансове відділення №10020/0525 філії Харківського обласного управління "Ощадбанк", на який будуть зараховані кошти, заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в сумі 11901,60 (одинадцять тисяч дев'ятсот одна) грн. 60 коп.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі відмовлено.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної виходив з того, що виплата пенсій, призначених відповідно до п.п. "в-д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, порядок відшкодування підприємствами вказаних витрат не передбачено.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 вересня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Відповідно до п. 4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII) справа передана до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ржавчик" знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до довідок: №303 від 14.11.2013 року, виданої СТОВ "Ржавчик" ОСОБА_3 працювала на даному підприємстві дояркою, а також відповідно до протоколу №11 від 21.11.2014 року пенсія призначена з 25.09.2013 року, як такій, що підпадає під положення п. "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; № 146 від 09.06.2011 року, виданої СТОВ "Ржавчик" гр. ОСОБА_4 працювала в колгоспі ім.Леніна, який реорганізований в СТОВ "Ржавчик", а також відповідно протоколу №116 від 14.07.2011 року пенсія призначена з 31.05.2011 року як такій, що підпадає під положення п."б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; №173 від 08.07.2008 року, виданої СТОВ "Ржавчик" гр. ОСОБА_5 дійсно працювала дояркою, а також згідно розпорядження 125861 від 19.07.2008 року пенсію призначено з 10.07.2008 року як такій, що підпадає під положення п."б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; №172 від 04.07.2011 року виданої СТОВ "Ржавчик" гр. ОСОБА_6 працював трактористом-машиністом в колгоспі ім.Леніна, який реорганізований в СТОВ "Ржавчик", а також відповідно протоколу №155 від 16.09.2011 року пенсія призначена з 21.08.2011 року як такому, що підпадає під положення п."б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; № 223 від 20.09.2011 року, виданої СТОВ "Ржавчик" гр. ОСОБА_7 працювала дояркою в колгоспі ім.Леніна, який реорганізований в СТОВ "Ржавчик", а також відповідно протоколу №163 від 06.10.2011 року пенсія призначена з 22.09.2011 року як такій, що підпадає під положення п."б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно розрахунку суми відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 2, відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення сума вказаних витрат СТОВ "Ржавчик" за січень - лютий 2015 року становить 11901,60 грн.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі -Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Згідно з пунктом 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

За приписами пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Отже, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку ст.13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07 липня 2015 року №21-735а15.

За вказаними обставинами колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обов'язку відповідача відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, призначені працівникам відповідача відповідно до пунктів «в» та «д» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Суд першої інстанції прийняв вірне рішення про задоволення позову. Висновки суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову є помилковими.

Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року залишити в силі.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Ю. Бучик

судді М.М. Гімон

Л.Л. Мороз