Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.07.2020 року у справі №520/11608/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 520/11608/19

адміністративне провадження № К/9901/18210/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О. В.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.,

у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Приватного акціонерного товариства "Комаровський молочний завод" про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Комаровський молочний завод" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року (суду у складі головуючого судді - Бідонька А. В. ) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року (суд у складі: головуючого судді-Присяжнюк О. В., суддів:

Спаскіна О. А., Любчич Л. В. )

І.

СУТЬ СПОРУ

1. У листопаді 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - позивач, ГУ ДСНС України у Харківській області) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Комаровський молочний завод" (далі - відповідач, ПАТ "Комаровський молочний завод", Підприємство), в якому просило:

- зупинити експлуатацію будівель ПАТ "Комаровський молочний завод" за адресою:

Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Героїв Чорнобиля (Кірова), буд. 72, шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей;

- зобов'язати керівництво Підприємства негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної планової перевірки на предмет дотримання Підприємством вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки встановлено експлуатування відповідних будівель з порушеннями, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що, на думку позивача, зумовлює наявність підстав для застосування заходів реагування.

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. З 14 серпня 2019 року по 20 серпня 2019 року Харківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена планова перевірка додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на території та в будівлях ПАТ "Комаровський молочний завод" відповідно до наказу від 15 липня 2019 року № 106 "Про проведення планових перевірок об'єктів", повідомлення про проведення планової перевірки від 26 липня 2019 року № 2098 та посвідчення на проведення перевірки віл 12 серпня 2019 року № 635 Харківського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

4. За результатами проведеної планової перевірки будівель 20 серпня 2019 року складено акт № 458 (в подальшому - Акт № 458), яким встановлено наступні порушення:

-будівлі та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

-дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лаги) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, (не проведений вогнезахист дерев'яних конструкцій);

-на території об'єкту допущено влаштовування звалищ горючих відходів;

-вікна горищ будівель майстерні та виробничої будівлі не засклені;

-не проведені заміри опору ізоляції електромережі;

-не проведено перевірку пристроїв захисту будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- у приміщенні майстерні світильник живиться від тимчасової електромереж;

-на електромережі світильника у приміщенні будівлі майстерні, на електромережі у приміщенні будівлі котельної, на світильниках у приміщеннях виробничої будівлі, на електромережі світильника у приміщенні будівлі охорони з'єднання відгалужень та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

-допущено підвішування світильника безпосередньо на струмопровідний дріт у приміщенні будівлі охорони;

-лінія живлення до побутового кондиціонеру у приміщенні будівлі магазину не забезпечено автономними пристроями електричного захисту;

-наявний пожежний резервуар не до повна заповнений водою;

-наявний пожежний щит не укомплектований, до комплекту повинні входити: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. ;

-приміщення не забезпечено у повному обсязі вогнегасниками;

-не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників.

5.20 серпня 2019 року позивачем видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки № 455 (в подальшому - Припис № 455), в якому зазначено про усунення виявлених порушень та встановлено відповідачу строк для усунення встановлених порушень - до 20 вересня 2019 року.

6. Вищевказаний припис та акт перевірки отримані директором ПАТ "Комаровський молочний завод" Бровковим О. І. без будь-яких зауважень, а припис відповідачем не оскаржувався.

7. У зв'язку з не усуненням ПАТ "Комаровський молочний завод" вищевказаних правопорушень у встановлений строк, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року, позовні вимоги задоволено.

8.1. Зупинено повністю експлуатацію будівель ПАТ "Комаровський молочний завод" за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Героїв Чорнобиля (Кірова), буд. 72, шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання.

8.2. Зобов'язано керівництво Підприємства негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь - якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що жодних поважних причин, які заважали вчинити відповідні дії завчасно та у строк, визначений Приписом № 455, відповідачем суду не повідомлено та доказів з цього приводу не надано.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕННЯ)

10. Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Також Підприємство просило здійснити розподіл судових витрат.

11. В касаційній скарзі представник ПАТ "Комаровський молочний завод", стверджуючи про відсутність порушень, посилається виключно на висновок судової пожежно-технічної експертизи №122/2019 від 27 грудня 2019 року. У вказаному висновку судовий експерт зазначає про відсутність перевищення неприпустимого ризику виникнення пожежі на всьому об'єкті.

12. Представник відповідача зазначив, що судовим експертом зроблено математичний підрахунок рівня пожежної небезпеки відносно всього об'єкту відповідача, в тому числі і з урахуванням наявних відхилень - згідно з яким зазначений числовий показник не перевищує норму.

13. У касаційній скарзі наголошено, що судами попередніх інстанцій було порушено приписи статі 108 КАС України щодо оцінки висновку експерта, а також положення статті 322 КАС України щодо незазначення мотивів відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем.

14. ГУ ДСНС у Харківській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

15. Позивач вказав, що ПАТ "Комаровський молочний завод" у своїй касаційній скарзі зазначає, що більшість порушень, які були вказані в адміністративному позові усунуті, однак, зі сторони відповідача єдиним доказом їх усунення є висновок експерта, без надання до суду будь-яких інших підтверджуючих документів. А тому, враховуючи наявність у відповідача тільки висновку експерта, який не підтверджує факт відсутності порушень, що стали підставами звернення до суду, позивач стверджує про необхідність здійснити заходи державного нагляду (контролю) органами ДСНС України за письмовою заявою керівника ПАТ "Комаровський молочний завод".

16. Окрім того, у відзиві зазначено, що висновок експерта не може прирівнюватися до заходів державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки, здійсненими уповноваженими органами виконавчої влади, оскільки це їх виключна законна прерогатива.

17. Представник позивача наголосив, що відсутність пожеж на даному об'єкті, з наявним порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, не може бути гарантією того, що вони не виникнуть на ньому в подальшому та не призведуть до трагічних наслідків. Розрахунок рівня реалізації вимог пожежної безпеки, який викладений в експертному висновку, не може бути виключенням щодо неможливості влаштування на об'єкті систем протипожежного захисту та не обробляння вогнегасним розчином дерев'яних горищних покриттів будівель відповідача.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

18. Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

19. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877).

20. Відповідно до ~law18~ державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

21. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - Положення № 1052) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

22. Відповідно до пункту 3 Положення № 1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

23. Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

24. Статтею 66 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

25. Абзацом 1 ~law19~ визначено, що підставою для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

26. Відповідно до ~law20~ на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

27. За нормами ~law21~ виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

28. Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

29. За приписами частини другої статті 68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

30. Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Статтею 3 Конституції України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

31. Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

32.08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон N 460-IX).

33. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

34. Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

35. Позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу у цій справі у липні 2020 року.

36. Враховуючи дату подання касаційної скарги та вказані процесуальні норми, касаційний розгляд справи здійснюється в порядку, передбаченому КАС України в редакції, що діє на момент прийняття рішення судом касаційної інстанції.

37. Частинами 1 -3 статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені Частинами 1 -3 статті 341 КАС України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

38. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 30 липня 2020 року касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пунктів 1, 3 частини 4 статті 328 КАС України, а саме: застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

39. Предметом спору у справі, що розглядається є застосування заходів реагування до Підприємства у вигляді припинення експлуатації будівлі, шляхом їх знеструмлення.

40. Підставою звернення до суду слугувало встановлення під час планової перевірки відповідача порушень щодо додержання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (враховуючи відсутність у відповідача систем протипожежного захисту, неповної комплектації пожежних щитів, незабезпечення приміщення вогнегасниками), та невиконання Припису №455 у визначений строк.

41. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування, оскільки Підприємством не усунуто у строк, визначений у Приписі № 455, порушення, які встановлені під час перевірки.

42. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із таким висновком з огляду на наступне.

43. Згідно з абзацом 1 ~law25~ підставою для здійснення позапланового заходу є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

44. Враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

45. Однак, матеріали справи не містять доказів про подання такої заяви Підприємством до звернення позивача до суду із цим позовом, також відсутній висновок позивача про усунення відповідачем усіх порушень, зафіксованих в Акті №458.

46. Крім того, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених органом перевірки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

47. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16 (провадження №К/9901/30861/18), від 05 грудня 2019 року у справі №№ 805/1493/17-а (провадження №К/9901/45872/18), від 10 вересня 2020 року у справі № 620/1857/19 (провадження №К/9901/1451/20).

48. Також, суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі Підприємства, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

49. При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

50. Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

51. Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.

52. Виявлені порушення, зазначені в акті, зокрема, відсутність системи протипожежного захисту, не оброблення дерев'яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту, неповна комплектація пожежних щитів, незабезпечення приміщення вогнегасниками не можуть призвести до пожежі, проте, не усунення цих порушень, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров'ю. У свою чергу, наявність цих порушень підтверджується матеріалами справи.

53. Також Верховний Суд наголошує на необґрунтованості доводів Підприємства, викладених у касаційній скарзі, щодо не врахування судами попередніх інстанцій висновку експерта, який відповідачем надано до суду першої інстанції.

54. Статтею 108 КАС України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими Статтею 108 КАС України. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

55. Як вбачається із оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій надана оцінка вищезазначеному висновку експерта, і зроблено висновок, з яким погоджується колегія суддів Верховного Суду, що саме контролюючий орган, а не експерт, наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику.

56. Окрім того, як вже зазначалось, єдиним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

57. Таким чином, враховуючи що Підприємство у передбачений Приписом №455 строк не усунуло недоліки, встановлені під час перевірки, а під час розгляду справи не зазначило жодних поважних причин, які перешкоджали вчинити відповідні дії у визначений строк, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для застосування заходів реагування.

58. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

59. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в цих рішеннях, тому касаційна скарга ПАТ "Комаровський молочний завод" задоволенню не підлягає.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

60. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Комаровський молочний завод" залишити без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Калашнікова

М. В. Білак

О. А. Губська