Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.07.2018 року у справі №817/1169/16
Ухвала КАС ВП від 04.03.2021 року у справі №817/1169/16
Постанова КАС ВП від 18.04.2022 року у справі №817/1169/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2018 року

Київ

справа №817/1169/16

адміністративне провадження №К/9901/55021/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

за участі:

секретаря судового засідання Гулової О. І.,

позивача ОСОБА_1,

представників відповідачів Скалецької І. О., Захарець І. А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про стягнення заробітної плати, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року (судді: Дорошенко Н.О., Зозуля Д.П., Жуковська Л.А.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року (судді: Мацький Є.М., Шевчук С.М., Шидловський В.Б.),

І. Суть спору

1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - ГТУЮ) про стягнення заробітної плати з 13 травня 2016 року до дня прийняття рішення суду з розрахунку окладу керівника 6892,00 грн. згідно зі штатним розписом, 50 % надбавки до нього за вислугу років та ранг державного службовця відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» в редакції від 01 травня 2016 року; стягнення соціальних виплат за тимчасову непрацездатність та моральної шкоди в сумі 30000,00 грн.

2. 29 листопада 2017 року позивач подав уточнення до адміністративного позову, у якому просив: згідно з Законом України «Про державну службу», з урахуванням штатного розпису ГТУЮ, затвердженого 01 травня 2016 року, стягнути з ГТУЮ на користь ОСОБА_1 заробітну плату, починаючи з 13 травня 2016 року по 12 жовтня 2016 року в сумі 56920,00 грн. В основу розрахунку позивач просив покласти посадовий оклад начальника управління згідно зі штатним розписом в сумі 6892,00 грн., 700,00 грн. надбавки за ранг державного службовця (4 ранг) та 50 % надбавки за вислугу років, що в місяць становить 11358,00 грн.; зобов'язати ГТУЮ виплатити кошти з нарахуванням індексу інфляції.

3. Обґрунтовуючи позов зазначив, що Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 12 травня 2016 року у справі № 817/3413/15 поновив ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Рівненській області (далі - ГУЮ) з 04 листопада 2015 року та стягнув заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 32521,24 грн. Міністерство юстиції України (далі - МУЮ) видало наказ на виконання цього рішення суду лише 22 червня 2016 року, з наказом позивача ознайомили 29 червня 2016 року.

4. Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 20 вересня 2016 року у справі № 817/3413/15 змінив вказану постанову Рівненського окружного адміністративного суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника ГУЮ з 04 листопада 2015 року і виклав абзаци 3 та 5 резолютивної частини постанови в такій редакції: поновити ОСОБА_1 на посаді начальника ГУЮ з 04 листопада 2015 року, з урахуванням пункту 1 наказу МУЮ від 30 січня 2015 року №115/5, зареєстрованого в МУЮ 30 січня 2015 року за №100/26545.

5. Позивач зазначив, що на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі № 817/3413/15 наказом МУЮ від 11 жовтня 2016 року № 4843/к його поновили на посаді начальника ГУЮ з 04 листопада 2015 року, з урахуванням пункту 1 наказу МУЮ від 30 січня 2015 року №115/5, зареєстровано в МУЮ 30 січня 2015 року за № 100/26545.

6. Оскільки в пункті 1 наказу МУЮ від 30 січня 2015 року №115/5 йдеться лише про перейменування Головного управління юстиції у Рівненській області в Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області, позивач вважає, що постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду виконали формально. Стверджує, що за період з 12 травня 2016 року по 11 жовтня 2016 року йому нарахували заробітну плату у меншому розмірі, аніж належить, оскільки: за період вимушеного прогулу відбувалась зміна в оплаті праці, відповідно середній заробіток за час затримки виконання судового рішення мав би стягуватися з урахуванням коефіцієнта підвищення посадового окладу з 01 травня 2016 року; стаж позивача як державного службовця складає понад 28 років, він має право на надбавку за вислугу років у розмірі 50 %; наказом Генерального прокурора України № 197-к від 30 березня 1999 року відповідно до статті 47 Закону України «Про прокуратуру» йому присвоєно класний чин старшого радника юстиції, якому, відповідно до додатку 8 постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 року № 680 «Питання присвоєння рангів державним службовцям та визначення співвідношень між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» відповідає 4 ранг державного службовця, що своєю чергою передбачає виплату надбавки за ранг в сумі 700 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 292.

7. За розрахунками позивача, з урахуванням фактично проведеної виплати за спірний період, залишок заборгованості по заробітній платі становить 49114,87 грн.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

8. Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 12 травня 2016 року у справі № 817/3413/15 визнав протиправним та скасував наказ МУЮ № 3727/к від 01 листопада 2015 року, визнав протиправним та скасував наказ ГТУЮ № 806/04/к від 04 листопада 2015 року, поновив ОСОБА_1 на посаді начальника ГУЮ з 04 листопада 2015 року та стягнув з ГТУЮ на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 листопада 2015 року по день винесення рішення у розмірі 32521,24 грн.

9. Постанову в частині поновлення позивача на посаді начальника ГУЮ та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу з один місяць в сумі 6556,00 грн. суд допустив до негайного виконання.

10. Суди встановили, що на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 817/3413/15 МУЮ видало наказ від 22 червня 2016 року № 3685/к, яким скасувало наказ МУЮ від 04 листопада 2015 року № 3727/к «Про звільнення ОСОБА_1.» та поновило позивача з 04 листопада 2015 року на посаді начальника ГУЮ.

11. На підставі вказаного наказу ГТУЮ видало наказ від 22 червня 2016 року №502/04/к «Про поновлення ОСОБА_1.», відповідно до якого: оголошено наказ МУЮ від 22 червня 2016 року № 3685/к про поновлення ОСОБА_1 з 04 листопада 2015 року на посаді начальника ГУЮ (пункт 1); скасовано наказ ГТУЮ від 04 листопада 2015 року № 806/04/к «Про звільнення ОСОБА_1.» (пункт 2). За цим наказом ОСОБА_1 має 7 ранг державного службовця (пункт 3). Також вказаним наказом ГТУЮ, з покликанням на статтю 33 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ), встановило ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням доплати за ранг, як такому, стаж державної служби якого становить 27 років 03 місяці 06 днів.

12. Відповідно до табеля обліку використання робочого часу ГТУЮ за період з 01 червня 2016 року по 30 червня 2016 року позивач (за посадою начальника ГУЮ) відпрацював два дні 29 та 30 червня 2016 року, заробітну плату за які нарахували і виплатили у липні 2016 року.

13. Відповідно до табеля обліку використання робочого часу ГТУЮ за липень-жовтень 2016 року, за липень 2016 року позивач відпрацював чотири дні, решта - дні тимчасової непрацездатності; за серпень 2016 року - дев'ятнадцять робочих днів, один день тимчасової непрацездатності, два дні - інший невідпрацьований час; за вересень 2016 року - дев'ятнадцять робочих днів, три дні тимчасової непрацездатності; за жовтень 2016 року - вісім робочих днів по 12 жовтня 2016 року включно, за які позивачу нарахували та виплатили заробітну плату.

14. Суди встановили, що заробітна плата позивача за травень 2016 року не нараховувалася та не виплачувалася, а за період з червня по жовтень 2016 року нараховувалася з урахуванням посадового окладу за посадою начальника ГУЮ в розмірі 2638,00 грн., доплати за сьомий ранг державного службовця та надбавки за вислугу років у розмірі 40 % посадового окладу.

15. Відповідно до наказу МУЮ від 11 жовтня 2016 року № 4844/к «Про ОСОБА_1.» 12 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника ГУЮ у зв'язку з продовженням проходження державної служби в ГТУЮ на одній із запропонованих посад державної служби.

16. На цій підставі ГТУЮ наказом від 12 жовтня 2016 року № 659/04к «Про ОСОБА_1.» оголосило позивачу наказ МУЮ від 11 жовтня 2016 року № 4844/к про його звільнення з посади начальника ГУЮ з 12 жовтня 2016 року у зв'язку з продовженням проходження державної служби в ГТУЮ на одній із запропонованих посад державної служби.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

17. Ухвалою від 17 січня 2018 року Рівненський окружний адміністративний суд залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимоги про зобов'язання ГТУЮ виплатити кошти з нарахуванням індексу інфляції.

18. Щодо решти позову, то рішенням від 17 січня 2018 року цей суд задовольнив його частково. Стягнув з ГТУЮ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 13 травня 2016 року по 21 червня 2016 року включно в сумі 21025,43 грн. (сума зазначена без урахування податків та обов'язкових платежів). Зобов'язав ГТУЮ перерахувати ОСОБА_1 заробітну плату за період з 22 червня 2016 року по 12 жовтня 2016 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 6892,00 грн., надбавки за вислугу років в розмірі 50 % посадового окладу, надбавки за четвертий ранг державного службовця, та виплатити ОСОБА_1 різницю в заробітку з урахуванням фактично виплаченої заробітної плати за період з 22 червня 2016 року по 12 жовтня 2016 року. В решті позову відмовив.

19. Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10512,72 грн. суд допустив до негайного виконання.

20. Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 червня 2018 року залишив рішення суду першої інстанції в цій справі без змін.

21. При вирішенні спору в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виконання судового рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, з покликанням на статті 23, 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) зазначив, що обов'язок виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі, є видом відповідальності роботодавця за дії, пов'язані з такою затримкою.

22. На підставі встановлених в цій справі обставин суди дійшли висновку, що несвоєчасне виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 817/3413/15 про поновлення позивача на посаді свідчить про те, що відповідач-2 у період з 13 травня 2016 року (після ухвалення вказаного рішення) і до 21 червня 2016 року (переддень, коли позивача поновили на посаді начальника ГУЮ) допустив протиправну бездіяльність.

23. Тож з огляду на обставини справи та вказані положення КЗпП суди вирішили, що позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення у розмірі середньомісячного заробітку.

24. У цьому зв'язку суди вказали, що у справі № 817/3413/15 (про поновлення позивача на посаді) встановлено, що розмір середньоденної заробітної плати позивача на час вирішення питання про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 16 квітня 2015 року по 11 червня 2015 року (справа № 817/461/15) становить 298,36 грн. Розрахунковим періодом затримки виконання судового рішення про поновлення позивача на роботі (що є предметом розгляду в цій справі) слід вважати період з 13 травня 2016 року по 21 червня 2016 року, протягом якого було 27 робочих днів, за які позивач має право отримати середній заробіток за затримку виконання судового рішення.

25. Суди зазначили, що за змістом пункту 1 наказу МУЮ від 30 січня 2015 року № 115/5, Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі перейменовано на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

26. Позаяк на підставі рішень суду першої та апеляційної інстанцій у справі №817/3413/15 позивача поновили на посаді начальника ГУЮ з 04 листопада 2015 року, а станом на вказану дату був чинним наказ МУЮ від 30 січня 2015 року № 115/5 (зареєстрований в МУЮ 30 січня 2015 року за №100/26545), то позивач, на думку судів попередніх інстанцій, підлягав поновленню на попередній посаді з урахуванням зміненої назви місця роботи з ГУЮ на ГТУЮ. Водночас суди звернули увагу на помилковість доводів відповідача про те, що позивача поновили в ГТУЮ, але за штатним розписом ГУЮ.

27. З покликанням на статтю 2 Закону № 3723-ХІІ, пункт 4 частини першої статті 2 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) суди зазначили, що чинне законодавство не містить дефініції штатного розпису. Визначення цього поняття суди віднайшли в листі Мінпраці України № 162/06/187-07 вiд 27 червня 2007 року, у якому зазначено, що штатний розпис - це дoкумент, що встановлює для дaного підприємства, установи, організації стpуктуру, штати та посадові оклади працівників. У штатному розписі містяться назви посад, чисельність пeрсоналу і оклади пo кожній посаді, а затвердження керівником підприємства штатного розпису здійснюється шляхом видання спеціального лoкального нормативного акта (наказу), який визнaчатиме кількість працівників кoжної професії з рoзподілом штатних одиниць пo структурних підрозділах підприємства.

28. Для бюджетних установ встановлене обмеження відносно терміну затвердження штатного розпису - вони затверджують свої штатні розписи в місячний термін з початку року (абз. 1 пункту 45 постанови Кабінету Міністрів України вiд 28 лютого 2002 року № 228 «Пpо затвердження Порядку складання, рoзгляду, затвердження i основних вимог дo виконання кошторисів бюджетних установ»).

29. З урахуванням наведеного суди зазначили, що штатний розпис підприємства, установи, організації поширює свою дію на період від його затвердження та введення в дію до внесення в нього змін та доповнень та введення в дію зміненого штатного розпису у встановленому порядку. Між тим, як зазначили суди, чинне законодавство не передбачає можливості одночасної дії кількох різних штатних розписів одного й того ж підприємства, установи, організації.

30. Суди встановили, що в штатному розписі ГУЮ, затвердженому 24 січня 2015 року, посадовий оклад начальника становив 2638,00 грн. Після перейменування головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відповідно до пункту 1 наказу МУЮ від 30 січня 2015 року № 115/5, наказом ГТУЮ від 11 лютого 2015 року № 31/08 затверджено та введено в дію з 06 лютого 2015 року новий штатний розпис ГТУЮ з аналогічним розміром посадового окладу за посадою начальника управління 2638,00 грн.

31. Такий же розмір посадового окладу начальника управління (в сумі 2638,00 грн.) передбачено у штатному розписі ГТУЮ, затвердженому 30 вересня 2015 року. Згідно зі штатним розписом, який затвердили 25 грудня 2015 року, посадовий оклад начальника ГТУЮ становить 3297,00 грн. і такий же розмір посадового окладу начальника ГТУЮ передбачена у штатному розписі, який затвердили 10 березня 2016 року.

32. Згідно зі штатним розписом ГТУЮ на 2016 рік, який затверджено 24 травня 2016 року, посадовий оклад начальника управління становить 6892,00 грн. Такий штатний розпис наказом ГТУЮ від 30 травня 2016 року № 160/05 введено в дію з 01 травня 2016 року.

33. Отож суди встановили, що станом на 22 червня 2016 року (дата поновлення позивача на посаді начальника ГУЮ) в штатному розписі ГТУЮ, тобто юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 34922678 (раніше цією юридичною особою було ГУЮ, а після перейменування - ГТУЮ) посадовий оклад керівника визначено в розмірі 6892,00 грн. і такий штатний розпис діяв з 01 травня 2016 року.

34. З покликанням на норми пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100), а також пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 77, порівнявши відомості щодо розміру посадових окладів, відображених в штатних розписах ГУЮ з 01 січня 2015 року та ГТУЮ на 2016 рік суд першої інстанції констатував, що в розрахунковому періоді відбулося підвищення посадових окладів, зокрема посадового окладу керівника юридичної особи - з 2638,00 грн. до 6892,00 грн.

35. З урахуванням наведеного, розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді за період з 13 травня 2016 року по 21 червня 2016 року суди попередніх інстанцій розрахували так: 6892,00 грн. (підвищений оклад) / 2638,00 грн. (попередній оклад) х 298,36 грн. (середньоденний заробіток) х 27 (кількість робочих днів розрахункового періоду) = 21025,43 грн.

36. Вказана сума, як зазначили суди, підлягає стягненню на користь позивача з ГТУЮ. Окрім того суди ствердили, що з урахуванням фактичного перейменування юридичної особи, в трудових відносинах з якою до звільнення перебував позивач, та встановлення чинним на час поновлення позивача штатним розписом відповідача-1 нового розміру посадового окладу керівника управління в розмірі 6892,00 грн., оплачувати працю позивача слід відповідно до чинного штатного розпису ГТУЮ.

37. Відтак суди констатували, що після поновлення позивача на посаді з 22 червня 2016 року і до 12 жовтня 2016 року (звільнення з посади начальника) ГТУЮ неправомірно нараховувало і виплачувало йому заробітну плату з урахуванням посадового окладу станом на 2015 рік.

38. З приводу вимог позивача про необхідність виплачувати заробітну плату з урахуванням надбавки за 4 ранг, то суди з посиланням на положення частин першої, другої статті 50 Закону № 889-VIII вказали, що після поновлення позивача на посаді з 22 червня 2016 року ГТУЮ, керуючись положеннями статті 33 Закону № 3723-ХІІ, нараховувало позивачу надбавку за 7 ранг державного службовця та надбавку за вислугу років в розмірі 40 % посадового окладу як такому, стаж державної служби якого становить 27 років 03 місяці 06 днів. Однак Закон № 3723-ХІІ втратив чинність на підставі Закону № 889-VIII, відповідно не міг застосовуватися при оплаті праці державних службовців в травні-жовтні 2016 року.

39. З посиланням на частини першу, другу статті 52 Закону № 889-VIII суди зазначили, що з огляду на пряму норму закону, в спірному періоді при нарахуванні позивачу заробітної плати підлягала включенню надбавка за вислугу років в розмірі 50% посадового окладу. Також суди дійшли висновку, що позивачу (протягом спірного періоду) безпідставно нараховують надбавку за 7 ранг державного службовця. До такого висновку суди дійшли з огляду на положення пункту 2 Порядку присвоєння рангів державних службовців, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20 квітня 2016 року «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі - Порядок № 306) та додатком № 7 до вказаної постанови Кабміну «Співвідношення між рангами державних службовців і класними чинами працівників органів прокуратури», за якими спеціальному званню старшого радника юстиції відповідає 4 ранг державного службовця.

40. Суди встановили, що наказом Генерального прокурора України № 197-к від 30 березня 1999 року ОСОБА_1, заступнику прокурора Рівненської області, присвоєно класний чин старшого радника юстиції. З огляду на наведене суди дійшли висновку, що у спірному періоді (з 22 червня 2016 року по 12 жовтня 2016 року) при нарахуванні та виплаті заробітної плати позивачу підлягала нарахуванню надбавка за четвертий ранг державного службовця, а не за сьомий ранг державного службовця, як вважає відповідач-1.

41. Відмовляючи у задоволенні вимог щодо стягнення заробітної плати в сумі 49114,87 грн. суди керувалися тим, що суд не може перебирати на себе повноважень відповідача-1 та розраховувати заробітну плату позивача, з урахуванням оплачених днів тимчасової непрацездатності та іншого невідпрацьованого часу, оплаченого роботодавцем.

IV. Касаційне оскарження

42. У касаційній скарзі ГТУЮ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

43. Обґрунтовуючи свої вимоги відповідач, серед іншого, зазначив, що суди неправильно застосували положення пункту 10 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати позивача, позаяк не врахували, що підвищились не лише посадові оклади, але змінилася структура заробітної плати державних службовців ГТУЮ, що відповідно до абзацу 7 пункту 2 Порядку № 100 має наслідком виключення цього періоду (до зміни структури заробітної плати) з розрахункового періоду. Тобто для розрахунку середньої заробітної плати після 01 травня 2016 року слід додати усі обов'язкові виплати (новий посадовий оклад, ранг, надбавку за вислугу років) та розділити на загальну кількість робочих днів у місяці.

44. Водночас ГТУЮ звернуло увагу, що позивачу не встановлювали нового окладу, рангу та вислуги років, тобто Закон № 889-VIII до нього не застосовувався і це встановлено судовим рішенням у справі № 817/1349/16.

45. Тому, на думку відповідача, стягнення на користь позивача заробітної плати з урахуванням коефіцієнту коригування (згідно з пунктом 10 Порядку) є помилковим.

46. Також відповідач висловив незгоду з висновками судів щодо присвоєння рангу позивача і пов'язаних з цим виплат. Зокрема відповідач зазначив, що питання про присвоєння рангу вже було предметом судового розгляду в іншій справі (№ 817/1349/16) і суди відмовили у задоволенні цих вимог. Крім того відповідач зазначив, що позивачу (після поновлення) було присвоєно ранг згідно із Законом № 3723-ХІІ згідно із фактично займаною посадою у штатному розписі ГУЮ і відповідно до цього рангу йому і виплачували надбавку в розмірі 40 % посадового окладу. На дату розгляду цієї справи позивачу іншого (вищого) рангу не присвоювали, тому правової підстави для виплати надбавки за четвертий ранг відповідно до Закону № 889-VIII не було.

47. Відповідач зазначив, що позивача поновили на посаду начальника ГУЮ, але такої посади у новому штатному розписі ГТУЮ немає. Відповідно посадовий оклад та інші виплати позивачу нараховували і виплачували відповідно до штатного розпису ГУЮ, куди його поновив суд (відповідно до востаннє затвердженого штатного розпису). ГТУЮ не мало підстав застосовувати нові посадові оклади ГТУЮ, позаяк позивача поновили поза його штатом.

48. Позивач уже звертався до суду з позовом щодо оплати праці відповідно до статей 39, 51, 52 Закону № 889-VIII у зв'язку з виданням наказу про його поновленням на посаді. Цей спір розглядали суди у справі № 817/1349/16 і в підсумку апеляційний суд відмовив у задоволенні вимог позивача. Одним із мотивів відмови зазначено, що ОСОБА_1 поновили на посаді начальника ГУЮ поза штатом ГТУЮ і на тих умовах, які існували до його звільнення.

49. Відтак відповідач ствердив, що оскільки питання щодо оплати праці позивача вже були предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі, встановлені обставини не можуть бути предметом повторного судового розгляду.

50. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якій зазначив, що судові рішення в цій справі є законними і обґрунтованими, тож підстав для їх скасування немає. Суди в повному обсязі встановили обставини цієї справи і надали їм належну правову оцінку.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

51. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

52. Відповідно до статті 236 КЗпП у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

53. Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

54. Згідно з абзацами 7, 8 пункту 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

55. У разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

56. Відповідно до пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

57. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

58. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

59. Згідно з пунктом 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

VI. Позиція Верховного Суду

60. На підставі встановлених обставин колегія суддів з'ясувала, що спір, який був предметом розгляду в цій справі, має два аспекти: стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 817/3413/15 та перерахунок заробітної плати позивача після його поновлення на посаді начальника ГУЮ (за період з 22 червня 2016 року по 12 жовтня 2016 року) з урахуванням змін, які відбулися, зокрема, у структурі заробітної плати державних службовців ГТУЮ у зв'язку з набранням чинності Закону № 889-VIII.

61. Суди встановили, що постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 817/3413/15 (в частині що підлягала негайному виконання, зокрема про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника ГУЮ з 04 листопада 2015 року) МУЮ та ГТУЮ виконали 22 червня 2016 року. Постановою від 20 вересня 2016 року суд апеляційної інстанції змінив резолютивну частину вказаної постанови, додавши, що ОСОБА_1 підлягає поновленню з урахуванням пункту 1 наказу МУЮ від 30 січня 2015 року №115/5, зареєстрованого в МУЮ 30 січня 2015 року за №100/26545.

62. Колегія суддів погоджується з висновками судів, що оскільки постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі № 817/3413/15 (в частині поновлення позивача на раніше займаній посаді, яка в цій частині підлягала негайному виконанню (так само як і виплата середньомісячного заробітку в межах суми стягнення за один місяць) фактично виконано 22 червня 2016 року (шляхом прийняття відповідних наказів), то період з 13 травня 2016 року (наступний день після ухвалення постанови суду першої інстанції у справі № 817/3413/15) по 22 червня 2016 року (дата видання наказів про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника ГТУЮ), в розумінні статті 236 КЗпП, є вимушеним прогулом у зв'язку із затримкою виконання судового рішення про поновлення на посаді, що підлягає оплаті середнім заробітком.

63. Так, середній заробіток за час вимушеного прогулу розраховується за правилами Порядку № 100. У цій справі, з огляду на те, що позивача поновили на посаді у період, коли набрав чинності Закон № 889-VIII і змінився штатний розпис ГТУЮ, суди при обчисленні суми середнього заробітку взяли до уваги пункт 10 вказаної урядової постанови, позаяк керувалися тим, що посадовий оклад, зокрема начальника ГТУЮ, збільшився, відповідно середній заробіток слід відкоригувати на коефіцієнт підвищення.

64. Натомість відповідач слушно звертає увагу на те, що збільшення посадових окладів державних службовців ГТУЮ відбулося одночасно зі зміною структури заробітної плати. Судячи із того, чим керувалися суди при розрахунку (зокрема, їхній висновок про підвищення посадового окладу начальника ГУЮ), а також дивлячись власне на сам розрахунок середнього заробітку, є підстави погодитися з доводами відповідача, що при визначенні суми, яка підлягає стягненню за період з 13 травня 2016 року по 21 червня 2016 року суди залишили поза увагою структуру заробітної плати. Тобто їхні висновки про збільшення посадового окладу ґрунтуються лише на даних штатного розпису в частині посадового окладу, тоді як він (посадовий оклад) є однією із складових заробітної плати державного службовця.

65. З огляду на наведені положення пункту 2 Порядку № 100 зміна структури заробітної плати з одночасним збільшенням посадових окладів передбачає інші вимоги як до розрахунку середнього заробітку, так і до визначення розрахункового періоду у порівнянні з тими, які встановлені в пункті 10 Порядку № 100.

66. У цьому зв'язку варто звернути увагу також і на те, що відповідно до судових рішень у справі № 817/3413/15 позивача поновили на посаду, яку він обіймав до звільнення - начальника ГУЮ (з урахуванням зміненої назви ГУЮ на ГТУЮ). З огляду на те, куди і як (накази Міністерства юстиції України від 22 червня 2016 року № 3685/к та ГТУЮ від 22 червня 2016 року № 502/04/к) поновили позивача, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення слід розраховувати на підставі того штатного розпису і тих складових заробітної плати, на які він має право.

67. Стосовно останнього, то питання про правомірність наказу Міністерства юстиції України від 22 червня 2016 року № 3685/к (в аспекті того, на яку посаду поновили позивача і за яким штатним розписом, який ранг йому встановили і які умови оплати його праці) було предметом судового розгляду у справі №817/1349/16. У тій справі Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 липня 2017 року відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. З-поміж іншого цей суд вже досліджував питання про те, на яку посаду поновили позивача і за яким штатним розписом, а також які умови оплати праці.

68. У цій справі колегія суддів не надаватиме правової оцінки постанові апеляційного суду в іншій справі, позаяк вона набрала законної сили і не є предметом касаційного перегляду. Водночас обставини, які встановлено у справі № 817/1349/16, мають істотне значення для правильного вирішення цієї справи, позаяк у справі, судові рішення у якій є предметом цього касаційного перегляду, йдеться, зокрема, про розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення (з 13 травня 2016 року по 22 червня 2016 року), що безпосередньо пов'язано з тим, як (на яких умовах) поновили позивача на раніше займаній посаді.

69. Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою ці обставини, що поряд з наведеним дає підстави вважати їхні висновки в цій частині передчасними і помилковими.

70. Те саме стосується і висновків судів в частині перерахунку заробітної плати позивача після його поновлення на посаді начальника ГУЮ (за період з 22 червня 2016 року по 12 жовтня 2016 року). Колегія суддів звертає увагу, що затримка виконання судового рішення має часові рамки. Тобто по суті така затримка є певним періодом часу, який бере відлік з наступного дня після постановлення судового рішення про поновлення на посаді (яке підлягає негайному виконанню) до дня його виконання (у цьому випадку - видання наказу про поновлення).

71. Відповідно, вирішення питання про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді передбачає, окрім іншого, необхідність встановити сам факт затримки виконання судового рішення (з огляду на те, коли таке мало бути виконаним і коли його виконали) відтак кількість днів, протягом яких тривала ця затримка. Питання та/чи спори, які виникають після того, як судове рішення про поновлення на посаді було виконано, зокрема щодо оплати праці, не охоплюються положеннями статті 236 КЗпП.

72. Натомість даючи правову оцінку тому, на яких умовах позивачу мали б виплачувати заробітну плату після поновлення на посаді (зокрема, з урахуванням якого рангу, розміру надбавки і посадового окладу) суди залишили поза увагою судові рішення у справі № 817/3413/15, на підставі яких позивача поновили на цій посаді, а також не врахували уже згаданого судового рішення у справі №817/1349/16, в якій предметом розгляду був власне наказ про поновлення позивача на посаді на підставі судового рішення, у зв'язку із затримкою у виконанні якого позивач звернувся до суду з цим позовом.

73. З урахуванням наведеного, позаяк при розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді не дослідженими залишилися істотні для правильного вирішення цієї справи обставини, а касаційний суд в межах свої компетенції не може цього виправити, колегія суддів, керуючись статтями 341, 353 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що судові рішення в цій справі слід скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

VII. Судові витрати

74. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Рівненській області задовольнити частково.

2. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року в цій справі скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець