Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року

м. Київ

справа №400/6312/21

адміністративне провадження № К/990/32206/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Білак М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 400/6312/21

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року (суддя-доповідач - Коваль М.П., судді: Кравець О.О., Зуєва Л.Є.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), у якому просив визнати протиправною відмову відповідача про видачу подання на повернення помилково (надміру) перерахованих до державного бюджету коштів; зобов`язати відповідача видати позивачу подання на повернення помилково (надміру) перерахованих до державного бюджету коштів, сплачених у розмірах: 33 082,00 грн згідно квитанції №0.0.1483049225.1 від 03 жовтня 2019 року, 32 805,00 грн згідно квитанції №0.0.1483033033.1 від 03 жовтня 2019 року, 45 046,00 грн згідно квитанції №0.0.1483057843.1 від 03 жовтня 2019 року, 44 610,00 грн згідно квитанції №0.0.1483065454.1 від 03 жовтня 2019 року, 33 360,00 грн згідно квитанції №0.0.1483042607 від 03 жовтня 2019 року, 40 523,00 грн згідно квитанції №0.0.1482992960.1 від 03 жовтня 2019 року.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

3. Визнано протиправною відмову Державної служби України з безпеки на транспорті про видачу ОСОБА_1 подання на повернення помилково (надміру) перерахованих до державного бюджету коштів. Зобов`язано Державну службу України з безпеки на транспорті видати ОСОБА_1 подання на повернення помилково (надміру) перерахованих до державного бюджету коштів, сплачених у розмірах: 33 082,00 грн згідно квитанції №0.0.1483049225.1 від 03 жовтня 2019 року, 32 805,00 грн згідно квитанції №0.0.1483033033.1 від 03 жовтня 2019 року, 45 046,00 грн згідно квитанції №0.0.1483057843.1 від 03 жовтня 2019 року, 44 610,00 грн згідно квитанції №0.0.1483065454.1 від 03 жовтня 2019 року, 33 360,00 грн згідно квитанції №0.0.1483042607 від 03 жовтня 2019 року, 40 523,00 грн згідно квитанції №0.0.1482992960.1 від 03 жовтня 2019 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

4. Не погодившись з указаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

5. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року у справі № 400/6312/21 залишено без руху та надано апелянту строк у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для такого поновлення.

6. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року.

7. Постановляючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені у заяві про поновлення строку доводи апелянта не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

8. 18 листопада 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

9. На думку касатора, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, допустив надмірний формалізм, оскільки обставини, що зумовили пропущення відповідачем строку на апеляційне оскарження є поважними. Так, апеляційним судом не взято до уваги доводи відповідача про те, що вперше апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті було подано з дотриманням процесуального строку, однак через неможливість сплатити судовий збір скаргу було повернуто. При цьому скаржник звертає увагу на те, що копію ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року, в порушення вимог статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не було направлено на адресу Укртрансбезпеки засобами поштового зв`язку, про її наявність відповідач дізнався 29 серпня 2022 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. У зв`язку із цим, 30 серпня 2022 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року. Також апеляційний суд не врахував, що у зв`язку із введенням на території України воєнного стану Укртрансбезпекою було організовано дистанційну роботу державних службовців та працівників апарату, зокрема шляхом виконання дистанційної роботи поза межами адміністративних будівель, у будь-якому місці за вибором працівника. Крім цього, офіційні державні реєстри у зв`язку із веденням воєнного стану у квітні 2020 року не функціонували, у тому числі ті, що використовуються учасниками судових процесів, зокрема, підсистема «Електронний суд» у період з 23 лютого по 01 серпня 2022 року працювала з перебоями. Проте, судом апеляційної інстанції не взято до уваги доводи щодо складної організації виконання функцій держави в умовах воєнного стану та постійної небезпеки для життя та здоров`я працівників.

10. У зв`язку із викладеним касатор уважає безпідставними та необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин для поновлення строків на апеляційне оскарження, що, у свою чергу, призвело до ухвалення незаконного рішення.

11. Ухвалою від 01 грудня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

12. 18 січня 2023 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив представника позивача на касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому він просить залишити скаргу відповідача без задоволення, а ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року - без змін.

13. Ухвалою від 27 лютого 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

IV. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

14. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2022 року, касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

15. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд зазначає наступне.

16. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

17. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

18. Наведеним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

19. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

20. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України. Зокрема, пунктом 1 частини п`ятої цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору

21. Частинами другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

22. Як слідує з матеріалів справи, 06 квітня 2022 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року у справі № 400/6312/21.

23. Ухвалою суду від 06 квітня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Укртрансбезпеки про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового зору у розмірі 1362,00 грн та доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій апеляційної скарги. Вказана ухвала доставлена в електронний кабінет апелянта у підсистемі «Електронний суд» 06 квітня 2022 року, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду.

24. У зв`язку з невиконанням апелянтом у визначений судом строк вимог ухвали від 06 квітня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху, П`ятим апеляційним адміністративним судом 25 квітня 2022 року було постановлено ухвалу про повернення апеляційної скарги. Вказана ухвала доставлена в електронний кабінет відповідача у підсистемі «Електронний суд» 26 квітня 2022 року, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду.

25. Ураховуючи, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, відповідач 05 вересня 2022 року вдруге надіслав на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року у справі №400/6312/21.

26. У вдруге поданій апеляційній скарзі відповідач, окрім іншого, заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, мотивоване тим, що апеляційна скарга по даній справі вже подавалася, однак була провернута внаслідок несплати судового збору. Також апелянт посилався на введення на території України воєнного стану та організацію дистанційної роботи.

27. Понад те, суд апеляційної інстанції визнав неповажними причини пропуску Укртрансбезпекою строку на подання апеляційної скарги, у зв`язку із чим ухвалою від 03 жовтня 2022 року скаргу відповідача залишив без руху, із наданням строку для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для такого поновлення.

28. На виконання вимог ухвали від 03 жовтня 2022 року відповідач надіслав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження апелянт посилався на те, що вже звертався з апеляційною скаргою, яка була повернута судом, а ухвала суду про повернення апеляційної скарги не була отримана апелянтом. Також відповідач зазначав про ситуацію, яка склалася у місті Києві та Київської області на початку квітня 2022 року, а саме триваючі бої, обмеження транспортного сполучення. Апелянт вказував на введення у державного органі режиму дистанційної роботи та суттєве навантаження на працівників юридичної служби, що забезпечують представництво інтересів служби у судах. Окрім того, апелянт уважав, що навіть за наявності бюджетного фінансування, органи виконавчої влади позбавлені можливості вчасно оплатити судовий збір під час воєнного стану.

29. Разом із тим, П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 жовтня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача.

Стаття 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження. Так, згідно з цією статтею апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

30. Відповідно до частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

31. За змістом частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

32. Якщо заяву не буде подано особою у строк, визначений судом, або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

33. Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо суд за заявою особи, яка її подала, визнає наведені підстави для поновлення строку неповажними, про що постановляється ухвала.

34. Оцінивши наведені у заяві відповідача про поновлення пропущеного строку доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року.

35. Колегія суддів уважає обґрунтованим такий висновок апеляційного суду з огляду на наступне.

36. Право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

37. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

38. Насамперед, Державна служба України з безпеки на транспорті у своїй касаційній скарзі зазначає, що не отримувала копію ухвали про повернення апеляційної скарги, надіслану судом апеляційної інстанції 26 квітня 2022 року до електронного кабінету користувача «Електронний суд», а дізналась про неї 29 серпня 2022 року із загальнодоступних джерел інформації під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.

39. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно із частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

40. Cуд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

41. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

42. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

43. Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), користувач ЄСІТС, (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

44. Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).

45. Пунктом 17 цього ж підрозділу Положення визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

46. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

47. При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 42 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

48. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

49. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

50. З матеріалів справи видно, що відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, зазначивши у ній свою офіційну електронну адресу.

51. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги в електронному вигляді була направлена на офіційну електронну адресу відповідача через «Електронний кабінет» та доставлена останньому 26 квітня 2022 року о 14:04, що підтверджується довідкою відповідального працівника П`ятого апеляційного адміністративного суду.

52. Вказана обставина є достовірним доказом отримання Державною службою України з безпеки на транспорті зазначеного судового рішення суду апеляційної інстанції.

53. Доводи скаржника про те, що в період з 23 лютого по 01 серпня 2022 року ЄСІТС не працювала, належним чином, у зв`язку з чим Укртрансбезпека була позбавлена можливості дізнатися про ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2022 року, колегія суддів також не бере до уваги, оскільки вказане не підтверджено жодними доказами.

54. Другим аргументом касаційної скарги Укртрансбезпеки є те, що вперше апеляційна скарга на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року була подана з дотриманням процесуального строку, проте була повернута П`ятим апеляційним адміністративним судом унаслідок несплати апелянтом судового збору. При цьому, як стверджує відповідач, невчасна оплата судового збору відбулася не з його вини.

55. У цьому контексті Суд наголошує, що стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження.

56. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

57. Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із тривалістю строку, який пропущений, поведінкою сторони протягом цього строку, діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони із підготовкою звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

58. З огляду на те, що звернення із повторною апеляційною скаргою мало місце більше ніж через чотири місяці після повернення апеляційної скарги поданої вперше, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Скаржником не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення позивача до виконання процесуального обов`язку.

59. Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 400/6312/21 датоване 18 лютого 2022 року, що свідчить про можливість реалізувати своє право на апеляційне оскарження ще до введення на території України воєнного стану. При цьому, згідно з відміткою органу казначейства на вказаному платіжному дорученні, оплата судового збору була проведена ще 21 лютого 2022 року, тобто задовго до того, як суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги (25 квітня 2022 року).

60. Такі дії відповідача не дають можливість оцінити його поведінку такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього процесуальних прав і обов`язків.

61. Принагідно зазначити, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

62. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 819/1224/15-а, від 16 лютого 2022 року у справі № 160/13869/20, від 18 травня 2022 року у справі № 180/1173/16-а, від 03 листопада 2022 року у справі № 560/7691/21.

63. Щодо зазначення відповідачем інших причин пропуску на касаційне оскарження у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, то колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

64. Сам по собі факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

65. Неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

66. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22, від 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21, від 18 січня 2023 року у справі №560/2836/22, від 31 січня 2023 року у справі № 380/4273/21 та ін.

67. Відтак, колегія суддів уважає обґрунтованою позицію суду апеляційної інстанції стосовно того, що обставини, пов`язані з неналежною організацією роботи в державному органі, не можуть слугувати підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

68. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

69. Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

70. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

71. Отже, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

72. Ураховуючи, що доводи касаційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчать про поважність причин пропуску цього строку, Верховний Суд дійшов до висновку, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною першою статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

73. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

74. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

75. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

76. З огляду на результат касаційного розгляду справи судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у справі №400/6312/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько М.В. Білак