Історія справи

Постанова КАС ВП від 27.12.2023 року у справі №160/11557/22
Постанова ВАСУ від 25.01.2024 року у справі №160/11557/22
Постанова КАС ВП від 27.12.2023 року у справі №160/11557/22
Постанова КАС ВП від 27.12.2023 року у справі №160/11557/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 160/11557/22

адміністративне провадження № К/990/30669/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Мартинюк Н.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 160/11557/22

за адміністративним позовом Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про заборону вчиняти дії, визнання дій протиправними, скасування повідомлень та наказів, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Східного офісу Держаудитслужби на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року (колегія суддів: головуючий суддя Дурасова Ю.В., судді Божко Л.А., Лукманова О.М.)

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив:

1.1. заборонити працівникам Східного офісу Держаудитслужби здійснювати будь-які дії щодо направлення документів та працівників стосовно ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР за період з 01.09.2020 по 30.06.2022 та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.02.2020 по 30.06.2022 за зверненням громадської організації «Платформа Громадський контроль» до моменту набрання чинності рішенням у цій справі;

1.2. визнати протиправними дії працівників Східного офісу Держаудитслужби щодо проведення ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР за період з 01.09.2020 по 30.06.2022 та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.02.2020 по 30.06.2022 за зверненням громадської організації «Платформа Громадський контроль»;

1.3. скасувати повідомлення №040406-15/4071-2022 від 07.07.2022 року;

1.4. скасувати наказ Східного офісу Держаудитслужби №176 від 07.07.2022 року «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудистлужби на ІІІ квартал 2022 року»;

1.5. скасувати повідомлення № 040406-15/4571-2022 від 04.08.2022 року;

1.6. скасувати наказ Східного офісу Держаудитслужби від 01.08.2022 року №207, яким внесено зміни до наказу Східного офісу Держаудитслужби від 07.07.2022 року №176.

1.7. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року №303 (зі змінами від 17.06.2022 року №697) передбачено заборону проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні». Отже, у Східного офісу Держаудитслужби відсутні законні підстави для проведення перевірки позивача.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2.1. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року позов задоволено частково.

2.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Східного офісу Держаудитслужби №176 від 07.07.2022 року «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудистлужби на ІІІ квартал 2022 року».

2.3. Визнано протиправним та скасовано повідомлення №040406-15/4071-2022 від 07.07.2022 року.

2.4. Визнано протиправним та скасовано наказ Східного офісу Держаудитслужби від 01.08.2022 року №207, яким внесено зміни до наказу Східного офісу Держаудитслужби від 07.07.2022 року №176.

2.5. Визнано протиправним та скасовано повідомлення №040406-15/4571-2022 від 04.08.2022 року.

2.6. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

2.7. Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що постанова Кабінету Міністрів України №303 містить заборону щодо проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду, однак не містить обмежень щодо проведення планових та позапланових заходів органів державного фінансового контролю. Вказав, що Положення про планування контрольно-ревізійної роботи Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами було розроблено з метою виконання Порядку планування контрольно-ревізійної роботи Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 року №955 та визначає порядок планування контрольно-ревізійної роботи Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами. Східний офіс Держаудитслужби затвердив план проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2022 року з порушенням вимог Інструкції №319. Враховуючи, що у позовній заяві позивачем заявлено вимогу про скасування наказу Східного офісу Держаудитслужби №176 від 07.07.2022 року, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та задовольнив позов шляхом визнання протиправним та скасування п. 1.3.4.2 наказу Східного офісу Держаудитслужби № 176 від 07.07.2022 року «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2022 року» стосовно позивача. Крім того, враховуючи наявність законних підстав для визнання протиправним та скасування п. 1.3.4.2 наказу Східного офісу Держаудитслужби №176 від 07.07.2022 року, підлягають задоволенню й вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Східного офісу Держаудитслужби від 01.08.2022 року №207, яким внесено зміни до п. 1.3.4.2 наказу Східного офісу Держаудитслужби від 07.07.2022 року №176 відносно КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради. Враховуючи, що пункти наказів, якими затверджено план проведення ревізії стосовно позивача визнано протиправними та скасовано, то, як наслідок, задоволенню підлягають і позовні вимоги про визнання протиправними та скасування повідомлень про проведення ревізії.

3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року.

3.1. Позов задоволено частково.

3.2. Визнано протиправними дії Східного офісу Держаудитслужби щодо проведення в період воєнного стану ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради за період з 01.09.2020 по 30.06.2022 та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.02.2020 по 30.06.2022 за зверненням громадської організації «Платформа Громадський контроль».

3.3. Зобов`язано Східний офіс Держаудистлужби припинити до закінчення воєнного стану дію пункту 1.3.4.2 наказу №176 від 07.07.2022 року «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудистлужби на ІІІ квартал 2022 року» та дію пункту 1.3.4.2 наказу №207 від 01.08.2022 року, яким внесено зміни до наказу Східного офісу Держаудитслужби від 07.07.2022 року №176.

3.4. В частині позовних вимог про скасування повідомлень №040406-15/4071-2022 від 07.07.2022 року та №040406-15/4571-2022 від 04.08.2022 року провадження у справі закрито.

3.5. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

3.6. Задовольняючи позов частково суд апеляційної інстанції виходив з того, що колегія суддів взяла до уваги, що матеріали справи не містять будь-яких рішень центральних органів виконавчої влади та рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як підставу для проведення перевірки під час воєнного стану. На думку суду апеляційної інстанції, відсутність рішень вказаних органів дає підстави для висновку, що відповідач (в силу Постанови Кабінету Міністрів України №303) не має правових підстав здійснювати перевірки підчас воєнного стану, оскільки норма в цій постанові щодо припинення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану розповсюджується на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем.

ІІ. Касаційне оскарження

4. Не погоджуючись з такими рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати це судове рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

4.1. Підставою звернення з касаційною скаргою відповідач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказав на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах. В цьому контексті зазначає про не правильність застосування судом апеляційної інстанції пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» до спірних правовідносин щодо здійснення повноваження відповідачем передбачених статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII та необхідність застосування постанови Кабінету Міністрів України № 561 «Деякі питання державного фінансового контролю в умовах воєнного стану».

5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловив незгоду з викладеними відповідачем в скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову частково, просив судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

6. Наказом Східного офісу Держаудитслужби №176 від 07.07.2022 року «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2022 року», на виконання Порядку планових заходів державного фінансового контролю органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 №955 (зі змінами) відповідно до Інструкції з планування діяльності органів державного фінансового контролю, затвердженої наказом ГоловКРУ України від 26.10.2005 №319 (в редакції наказу Держаудитслужби від 21.12.2019 №366 зі змінами) та листа Держаудитслужби від 06.07.2022 №000200-18/4881-2022 «Про плани проведення заходів державного фінансового контролю на ІІІ квартал 2022 року», затверджено План проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2022 року.

7. Згідно з пунктом 1.3.4.2, затвердженим наказом Східного офісу Держаудитслужби №176 від 07.07.2022 року Плану, заплановано ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради та окремих питань фінансово-господарської діяльності за зверненням громадської організації «Платформа Громадський контроль» від 18.05.2022 № 143/22.

8. Східний офіс Держаудитслужби направив директору Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» ДМР повідомлення № 040406-15/4071-2022 від 07.07.2022, яким, згідно з частинами 1, 3 статті 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» повідомив про проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради за період з 01.09.2020 по 30.06.2022 та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.02.2020 по 30.06.2022 за зверненням громадської організації «Платформа Громадський контроль», відповідно до пункту 1.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2022 року.

9. КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР листом № 991 від 12.07.2022 року повідомив Східний офіс Держаудитслужби, що згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 зі змінами від 17.06.2022 № 697 передбачено припинення проведення планових та позапланових заходів нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

10. Також, позивач у листі №991 від 12.07.2022 року просив відповідача письмово повідомити, на якій правовій підставі, враховуючи постанову КМУ № 303 від 13.03.2022 буде проводитись перевірка з посиланням на нормативно-правовий документ та надати копію наказу про проведення планової перевірки КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради.

11. Східний офіс Держаудитслужби листом №040406-15/4203-2022 від 15.07.2022 року повідомив позивача про те, що дія положень постанови №303 не поширюється на органи державного фінансового контролю. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №561 «Деякі питання державного фінансового контролю в умовах воєнного стану» Державна аудиторська служба та її міжрегіональні територіальні органи під час воєнного стану та протягом місяця після його припинення або скасування виконують свої повноваження з урахуванням воєнного стану. Таким чином, проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради передбачено пунктом 1.3.4.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу на ІІІ квартал 2022 року, затвердженого наказом Східного офісу від 07.07.2022 № 176, який опубліковано на офіційному сайті Держаудитслужби.

12. 18.07.2022 року Східним офісом Держаудитлужби складено акт про неможливість проведення ревізії, в якому зазначено, що під час виходу 18.07.2022 року для проведення ревізії (на підставі направлень від 15.07.2022 №256 та № 257) за фактичною адресою КП «Дніпровський електротранспорт»: проспект Сергія Нігояна, будинок 49 у місті Дніпро, директором КП «Дніпровський електротранспорт» Кобцем В.В. не допущено посадових осіб Східного офісу до проведення ревізії, не надавши письмового підтвердження підстав недопущення. За усним інформуванням директора підставою недопуску посадових осіб Східного офісу до проведення ревізії в КП «Дніпровський електротранспорт» є дія постанови Кабінету міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».

13. 01.08.2022 року Східним офісом Держаудитслужби прийнято наказ №207 «Про затвердження змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2022 року», яким затверджено наступні зміни до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2022 року, затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 07.07.2022 №176:

пункт 1.3.4.2 - ревізія фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради та окремих питань фінансово-господарської діяльності за зверненням Громадської організації «Громадський контроль» від 18.05.2022 № 143/22.

14. 04.08.2022 року Східний офіс Держаудитслужби направив КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР повідомлення про проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради за період з 01.09.2020 по 31.07.2022 та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.02.2020 по 31.08.2020, відповідно до пункту 1.3.4.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2022 року, затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 07.07.2022 року №176, із змінами, внесеними наказом Східного офісу Держаудислужби від 01.08.2022 №207.

15. 16.08.2022 року Східним офісом Держаудитслужби складено акт про неможливість проведення ревізії, в якому зафіксовано наступне. Під час виходу 16.08.2022 року для проведення ревізії за фактичною адресою КП «Дніпровський електротранспорт»: проспект Сергія Нігояна, будинок 49 у місті Дніпро, в.о. директора КП «Дніпровський електротранспорт» Пекарською О.А. не допущено посадову особу Східного офісу до проведення ревізії.

16. Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення ревізії стосовно нього під час воєнного стану, звернувся з цим позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

17. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

19. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26.01.1993 (далі - Закон №2939).

21. Відповідно до статті 2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

22. Правові та організаційні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII.

23. Положеннями п. 9 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII визначено, що замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

24. До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

25. Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII передбачено, що електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

26. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №922-VIII передбачено, що він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

27. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

28. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

29. Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований статті 8 Закону №922-VIII.

30. Відповідно до частини 2 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

31. Згідно з частиною 4 статті 8 Закону №922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

32. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. (частина 6 статті 8 Закону №922-VIII).

33. Відповідно до частини 19 статті 8 Закону №922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

34. Стаття 16 Закону №922-VIII передбачає, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3)наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

35. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №922-VIII замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції»;

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

36. Згідно із частиною 2 статті 21 Закону №922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12)математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

37. Відповідно до частини 1 статті 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

- не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

- не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

- зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

- не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

- не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

- не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

- визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

- не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

- викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

- є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

- відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

- не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

- не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

- не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

38. Частиною 2 статті 31 Закону №922-VIII передбачено, що інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

39. Наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, розділом ІІІ якого визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку.

40. Відповідно до змісту Розділу ІІІ даного Порядку у пункті 1 зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

41. У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

42. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

43. Згідно з пунктами 1, 2 Постанови №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні".

44. Протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.

45. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року №561 «Деякі питання здійснення державного фінансового контролю в умовах воєнного стану під час воєнного стану» (далі - Постанова №561) встановлено, що Державна аудиторська служба та її міжрегіональні територіальні органи під час воєнного стану та протягом місяця після його припинення або скасування виконують свої повноваження з урахуванням певних особливостей.

VI. Позиція Верховного Суду

46. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

47. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

48. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваного судового рішення буде здійснюватися Верховним Судом в її межах.

49. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням дій працівників Східного офісу Держаудитслужби щодо проведення ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР за період з 01.09.2020 по 30.06.2022 та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.02.2020 по 30.06.2022 за зверненням громадської організації «Платформа Громадський контроль»; а також у зв`язку із оскарженням повідомлення №040406-15/4071-2022 від 07.07.2022 року, наказу Східного офісу Держаудитслужби №176 від 07.07.2022 року «Про затвердження Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудистлужби на ІІІ квартал 2022 року», повідомлення № 040406-15/4571-2022 від 04.08.2022 року, наказу Східного офісу Держаудитслужби від 01.08.2022 року №207, яким внесено зміни до наказу Східного офісу Держаудитслужби від 07.07.2022 року №176.

50. Вказані дії та акти відповідача оскаржуються позивачем з тих підстав, що відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року №303 (зі змінами від 17.06.2022 року №697) передбачено заборону проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

51. За цих обставин позивач вважає, що у Східного офісу Держаудитслужби відсутні законні підстави для проведення перевірки позивача.

52. Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що Постанова Кабінету Міністрів України №303 містить заборону щодо проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду, однак не містить обмежень щодо проведення планових та позапланових заходів органів державного фінансового контролю.

53. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи оскаржуване судове рішення, вказав, що матеріали справи не містять будь-яких рішень центральних органів виконавчої влади та рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як підставу для проведення перевірки під час воєнного стану. На думку суду апеляційної інстанції, відсутність рішень вказаних органів дає підстави для висновку, що відповідач (в силу Постанови Кабінету Міністрів України №303) не має правових підстав здійснювати перевірки підчас воєнного стану, оскільки норма в цій постанові щодо припинення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану розповсюджується на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем.

54. Верховний Суд не погоджується з вказаним з огляду на таке.

55. Згідно з пунктами 1, 2 Постанови №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні".

56. Протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.

57. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закон №877-V).

58. Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

59. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (надалі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

60. Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі та ін. (підпунктами 3,4 пункту 4 Положення №43).

61. Отже, органами Держаудитслужби виконуються завдання щодо контролю за дотримання законодавства про закупівлі відповідно до положень Закону України від 26 січня 1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).

62. Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

63. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

64. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України (частини друга, третя статті 2 Закону №2939-XII).

65. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті, обмежились лише висновком щодо застосування/незастосування до спірних правовідносин Постанови №303.

66. Водночас, Держаудитслужба у відзиві на позов вказувала та вказує у поданій касаційній скарзі, що правомірність проведення заходів державного фінансового контролю під час воєнного стану підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року №561 «Деякі питання здійснення державного фінансового контролю в умовах воєнного стану під час воєнного стану», якою встановлено, що Державна аудиторська служба та її міжрегіональні територіальні органи під час воєнного стану та протягом місяця після його припинення або скасування виконують свої повноваження з урахуванням певних особливостей. У зв`язку з чим Держаудитслужба вважає, що спірні дії та акти вчинені/видані на підставі та в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

67. Однак, суди попередніх інстанцій наведені відповідачем аргументи не перевірили та відповідної правової оцінки не надали.

68. Отже, суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи підлягає застосуванню до спірних правовідносин Постанова №561.

69. З огляду на те, що на момент прийняття спірного наказу діяла не лише Постанова №303, але й Постанова №561, то судам необхідно було з`ясувати доцільність застосування до спірних правовідносин вказаної постанови, враховуючи те, що саме на її застосуванні наполягав відповідач посилаючись на правомірність спірного наказу.

70. У зв`язку з наведеним Верховний Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій в цій справі не відповідають критеріям законності та обґрунтованості.

71. Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 07 грудня 2023 року у справі № 160/15842/22.

72. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів процесуальним законодавством віднесена до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій і якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

73. Крім того, дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, виходить за межі повноважень Верховного Суду, визначених статтею 341 КАС України. Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

74. Верховний Суд звертає увагу, що одне із призначень обґрунтованого судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя.

75. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду. Залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.

76. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів попередніх інстанцій, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність їх висновків в цілому по суті спору.

77. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак оскаржувані судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.

78. Як обумовлено частиною четвертою статті 353 КАС України, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

79. Отже, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вказані порушення допущено судами обох інстанцій.

80. Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

81. Під час нового розгляду справи необхідно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін із наведенням мотивів їх врахування чи відхилення та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Керуючись статтями 3 341 344 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року задовольнити частково.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

Н.М. Мартинюк