Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.02.2018 року у справі №826/1290/15
Постанова КАС ВП від 27.11.2018 року у справі №826/1290/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2018 року

Київ

справа №826/1290/15

касаційне провадження №К/9901/5637/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

за участю секретаря Жидецької В.В.,

представника позивача - Стоян М.М.,

представників відповідача - Биков В.А., Корнейчук О.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2015 (суддя Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2015 (головуючий суддя - Міщук М.С., судді: Гром Л.М., Бєлова Л.В.) у справі № 826/1290/15 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» у січні 2015 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.10.2014 №0002534201 та №0002544201.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 16.02.2015 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.04.2015 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2015 без змін.

Міжрегіональне головне управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2015 скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, частини першої статті 69, частини другої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, вказує на непідтвердження господарських операцій позивача з Приватним підприємством «СТРОЙ-КЛУБ ПЛЮС», Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторі Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «ВО «КМЗ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ГРУП Україна», Товариством з обмеженою відповідальністю «С Профіт», Товариством з обмеженою відповідальністю «СП «ТРАНС ІНТЕР КВАЗАР», Товариством з обмеженою відповідальністю «СФС» усіма первинними документами, які передбачені умовами укладених з позивачем договорів про поставку товарів та надання послуг. Також вказує на неможливість здійснення контрагентами позивача господарських операцій з огляду на відсутність основних фондів, трудових ресурсів та інших необхідних умов.

Переглядаючи оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у Приватного підприємства «СТРОЙ-КЛУБ ПЛЮС» за липень 2013 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторі Трейд» за липень 2013 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВО «КМЗ» за жовтень 2013 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ГРУП Україна» за грудень 2013 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГМЕНТ ЛТД» за січень 2014 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «С Профіт» за січень 2014 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «ТРАНС ІНТЕР КВАЗАР» за лютий 2014 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «СФС» за березень 2014 року, за результатами якої складено акт від 30.09.2014 №1126/28-10-42-10-04713033.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпунктів 139.1.6, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, що призвело до заниження грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 160126грн., а також пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 1519172грн.

Вчинення вказаних порушень податковий орган пов'язує з неправомірним формуванням показників податкового обліку за операціями з придбання:

1) у Приватного підприємства «Строй-клуб Плюс» на підставі договору від 24.07.2013 №ПЗ/Л-313662/НЮ товару - рукав напірний харчовий марки П(VII) 31.5-43-1.0.Виробник товару: ПП «Строй-Клуб-Плюс» та TOB «Лисичанський Торговий дім «Завод РТИ». За умовами договору товар постачається за рахунок та транспортом покупця на умовах DDU (постачання без оплати мита);

2) у Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторі Трейд» на підставі договору від 14.05.2013 № ПЗ/Л-13931/НЮ товарів - засіб «Експрес А10», «Біолюкс М-30», «Біосан М», «Біолант 55». Виробник товару: TOB «Технологія чистоти XXI», м.Москва, РФ. За умовами договору товар постачається за рахунок та транспортом Постачальника на склад кінцевого отримувача Покупця на умовах DDU (постачання без оплати мита);

3) у Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «КМЗ»:

на підставі договору від 05.06.2013 № ПЗ/НХ-13167/НЮ послуг з модернізації колійних машин. За умовами договору виконавець зобов'язується за завданням замовника надати певні послуги відповідно до специфікації (додаток 1) та калькуляції (додаток 2), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці послуги на умовах даного договору. Замовник здійснює оплату наданих послуг, на підставі виставлених рахунків, протягом 30 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг;

на підставі договору від 05.08.2013 № ПЗ/Е-131749/НЮ товару - електротехнічна лабораторія ЕТЛ-35ТС 2013 року випуску. За умовами договору товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця па умовах DDP;

на підставі договору від 05.08.2013 № ПЗ/Е-131750/НЮ товару - запасні частини та комплектуючі до трансформаторів 2013 року випуску (товар). За умовами договору товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця на умовах DDP.

4) у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси Груп Україна» на підставі договору від 28.08.2013 № ПЗ/Л-131910/НЮ товару за ціною 650000грн. - екскаватор самохідний. Виробник товару: ВАТ «Борекс», Бородянка. За умовами договору товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад замовника на умовах DDU. Згідно із договором власник транспортного засобу, що придбаний у зазначеного суб'єкта господарювання, повинен подати для реєстрації оригінал акта прийняття-передачі машини або довідки-рахунка та номерний знак «Транзит».

5) у Товариства з обмеженою відповідальністю «С Профіт»:

на підставі договору від 27.12.2013 № ПЗ/НРП-132860/НЮ товару - картер в зборі та вали колінчаті (запасні частини дизель-поїздів);

на підставі договорів від 26.12.2013 № ПЗ/Т-132859/НЮ, від 26.12.2013 № ПЗ/Т-132828/НЮ, від 26.12.2013 № ПЗ/Т-132858/НЮ, від 31.01.2014 № ПЗ/Т-132832/НЮ товару - запасні частини до дизелів тягового рухомого складу поїздів. За умовами договорів товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад замовника на умовах DDP(поставка з оплатою мита);

6) у Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Транс Інтер Квазар» на підставі договору від 26.12.2013 № ПЗ/Т-132822/НЮ товару - запчастини до електровозів. За умовами договору товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця на умовах DDU за адресою: 03035, м. Київ, площа Петра Кривоноса, 4 Локомотивне депо Київ-Пасажирський (або інший склад залізниці вказаний покупцем);

7) у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні фракційні системи» на підставі договорів від 24.02.2014 № ПЗ/НХ-14365/НЮ, від 21.08.2013 № ПЗ/НХ-131858/НЮ товару - колодки гальмівні 2013 та 2014 року випуску.

Відсутність права у позивача на формування даних податкового обліку за вказаними господарськими операціями податковий орган пов'язує з нереальним характером таких операцій, посилаючись на висновки, за результатами контрольних заходів щодо господарської діяльності контрагентів позивача, а саме:

згідно з актом Державної податкової інспекції у Лисичанському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області від 09.10.2013 №9/22-12-09-34672524 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Строй-Клуб Плюс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2013 року» встановлено, що підприємство відсутнє за місцем реєстрації, не має основних фондів, транспортних засобів та персоналу;

згідно з актом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 24.10.2014 №1895/26-55-07/35196793 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вікторі Трейд» з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості, розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.07.2013 по 31.07.2013» встановлено, що товариством не надана інформація щодо підтвердження придбання товару, реалізованого на користь позивача;

згідно з актом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 15.01.2013 №32/26-58-22-07-17/38578381 «Про неможливість проведення звірки ТОВ «ВО «КМЗ» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.08.2013 по 31.10.2013» встановлено, що товариство відсутнє за податковою адресою;

згідно з актом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 03.04.2014 №968/26-59-22-05-18/37729727 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фінанс Груп Україна» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.12.2013 по 31.12.2013» встановлено, що товариство не знаходиться за податковою адресою. Співробітниками ОУ ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів в рамках кримінального провадження від 28.02.2013 №32013110100000093 здійснено привід громадянина ОСОБА_6, який пояснив, що є директором ТОВ «Фінанси Груп Україна», проте йому не відомі обставини діяльності підприємства, місце знаходження документації та печатки товариства. Крім того податковий орган вказує на відсутність документів, що підтверджують факт передачі екскаватора від продавця до покупця;

згідно з актом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 03.07.2014 №1849/26-55-22-07/35691569 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «С Профіт» щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період діяльності з 01.01.2014 по 31.01.2014» встановлено відсутність товариства за фактичною адресою;

згідно з актом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №1474/26-59-22-03/37079359 від 19.06.2014 «Про результати неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «СП «Транс Інтер Квазар» щодо документального підтвердження податкового зобов'язання та податкового кредиту за квітень 2011 року - квітень 2014 року» встановлено, що товариство не знаходиться за податковою адресою, об'єкти оподаткування при придбанні та продажу товарів відсутні. Крім того, податковий орган вказує, що ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві отримано заяву громадянина ОСОБА_7 щодо непричетності до ведення господарської діяльності та реєстрації ТОВ «СП «Транс Інтер Квазар»;

згідно з актом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 22.05.2014 № 1285/26-59-22-01/35847801 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сучасні фракційні системи» з питань підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.2014 по 31.03.2014» встановлено, що за юридичною адресою відсутні первинні та бухгалтерські документи, у товариства відсутні трудові ресурси та основні фонди.

Встановлені під час перевірки порушення позивачем вищезазначених вимог слугували підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 13.10.2014:

№0002534202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 240189грн., в тому числі: 160126грн. основного платежу, 80063грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№0002544201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 22787581грн., в тому числі: 1519172грн. основного платежу та 759586грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що усі надані позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»; операції здійснені для використання у власній господарській діяльності; під час укладення та виконання спірних операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість; відсутність товарно-транспортних накладних не може бути єдиною підставою для позбавлення покупця права на формування податкового кредиту та витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за операціями з придбання товарів; правова оцінка доказам, зібраним у кримінальному провадженні надається виключно судом під час судового розгляду кримінальної справи; ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.09.2014 у справі №826/20901/13-а (К/800/35978/14), якою залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014, встановлено правомірність формування податкового кредиту Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» за господарськими операціями з ТОВ «Фінанс Груп Україна» за договором поставки від 15.11.2012 №ПЗ/М-122574/НЮ.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового (грошового) зобов'язання на підставі таких операцій.

Вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного з 15.12.2017), зобов'язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

З метою дослідження фактичного придбання послуг/постачання товарів у межах господарської діяльності необхідно було встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання послуг/отримання товарів, обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з'ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з надання послуг (у даному випадку - логістичних та транспортно-експедиторських послуг), та оцінювати такі докази у сукупності з іншими доказами у справі.

Суд касаційної інстанції не може визнати висновок судів першої та апеляційної інстанцій про підтвердження операцій первинними документами обґрунтованим, оскільки суди фактично констатували надання позивачем первинних документів та інших доказів, якими підтверджено операції, однак, при цьому не конкретизували, якими доказами підтверджуються реальне здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарів і послуг у кожного з контрагентів, не надали їм оцінки, виходячи з критеріїв їх належності та допустимості кожному окремо та у їх сукупності, не розкрили змісту таких документів.

На обґрунтування того, що документи, надані позивачем на підтвердження правомірності формування ним даних податкового обліку за оспорюваними операціями, не є достатніми та достовірними, відповідач посилався, зокрема, на наявність досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2013 за №32013110100000093, в рамках якого директор ТОВ «Фінанси Груп Україна» надав пояснення про непричетність до діяльності вказаної юридичної особи. Крім того, податковий орган зазначав про те, що директор ТОВ «СП «Транс Інтер Квазар» також у відповідній заяві, наданій податковому органу, зазначив про непричетність до ведення господарської діяльності та реєстрації товариства.

В свою чергу, суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку вказаним доводам податкового органу, в порушення принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи не перевірили дані щодо участі таких осіб в діяльності очолюваних ними суб'єктів господарювання, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

Зокрема, суди не з'ясували, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та зазначеними постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, не допитано директорів ТОВ «Фінанси Груп Україна» та ТОВ «СП «Транс Інтер Квазар» як свідків з метою з'ясування характеру та змісту здійснених операцій, а також достовірності їхніх пояснень.

Судам попередніх інстанцій необхідно було також з'ясувати результати розслідування/розгляду кримінальної справи, та, в залежності від встановлених обставин та оцінки доказів кожного окремо та в їх сукупності, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб ТОВ «Фінанси Груп Україна» та ТОВ «СП «Транс Інтер Квазар» не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їхніх пояснень. Ці обставини входять до предмета доказування в даній справі та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування даних податкового обліку за розглядуваними операціями з придбання товарів та підрядних робіт.

Таке правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, висловленому, зокрема, в постановах від 20.01.2016 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, а також від 31.10.2017 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах згідно з підпунктом 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, в даному випадку необхідно також дослідити технічну можливість контрагентів позивача поставити товари/надати послуги з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ними витрат, пов'язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

При цьому слід перевірити, якими силами та засобами виконувались зобов'язання з надання послуг та постачання товарів, хто виступав їх конкретними виконавцями, а також яким чином здійснювалась оплата між договірним сторонами тощо.

Крім того, посилаючись на те, що судовими рішеннями в адміністративній справі 826/20901/13-а за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень встановлено факт підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Фінанси Груп Україна», суд апеляційної інстанції вказав, що предметом дослідження при розгляді такої справи був договір поставки від 15.11.2012 №ПЗ/М-122574/НЮ.

Утім, у справі, що розглядається, епізод щодо неправомірного формування показників податкового обліку за господарськими відносинами Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» з ТОВ «Фінанси Груп Україна» відповідач пов'язує з нереальним характером операцій за договором поставки від 28.08.2013 № ПЗ/Л-131910/НЮ.

З огляду на викладене, судам необхідно з'ясувати чи пов'язаний предмет дослідження справи №826/20901/13-а з обставинами, які підлягають з'ясуванню при розгляді цієї справи.

Таким чином, судами попередніх інстанцій обставини справи встановлено неповно, вимоги процесуального законодавства щодо безпосереднього, всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів виконано не було, що і потягло за собою прийняття рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність заявлених позовних вимог з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2015 у справі №826/1290/15 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк