Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.05.2021 року у справі №814/2620/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа №814/2620/16

адміністративне провадження №К/9901/40936/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 814/2620/16

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Варваровський зерновий комплекс" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: В. О. Скрипченко, О. С. Золотніков, Ю. В. Осіпов) від 14 червня 2017 року,

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

1.05 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Варваровський зерновий комплекс" (далі - ТОВ "Варваровський зерновий комплекс", Товариство, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області та Державної фіскальної служби України з вимогами:

1) визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови у реєстрації розрахунку коригувань до податкових накладних № 1 від 30 серпня 2013 року та № 3 від 30 вересня 2013 року;

2) визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних розрахунки коригувань до податкових накладних № 1 від 30 серпня 2013 року та № 3 від 30 вересня 2013 року протягом операційного дня, коли її було надіслано ТОВ "Варваровський зерновий комплекс" засобами електронного зв'язку для реєстрації в ЄДРПН, а саме:

24 листопада 2016 року розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 14 листопада 2016 року до податкової накладної № 1 від 30 серпня 2013 року;

25 листопада 2016 року розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 14 листопада 2016 року до податкової накладної № 3 від 30 вересня 2013 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пункту 1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскільки у взаємовідносинах ТОВ "Варваровський зерновий комплекс" та ТОВ "Авант-Агро" відбулися зміни, Товариство намагалось зареєструвати у ЄРПН розрахунок коригування податкових накладних, в чому відповідачі безпідставно відмовили.

3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду (головуючий суддя:

В. В. Біоносенко) від 21 лютого 2017 року у задоволені позову відмовлено.

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року скасовано та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації розрахунку коригувань до податкових накладних № 1 від 30 серпня 2013 року та № 3 від 30 вересня 2013 року.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних розрахунки коригувань до податкових накладних № 1 від 30 серпня 2013 року та № 3 від 30 вересня 2013 року в операційні дні, коли їх було надіслано ТОВ "Варваровський зерновий комплекс" засобами електронного зв'язку для реєстрації в ЄДРПН, а саме:

24 листопада 2016 року розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 14 листопада 2016 року до податкової накладної № 1 від 30 серпня 2013 року;

25 листопада 2016 року розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 14 листопада 2016 року до податкової накладної № 3 від 30 вересня 2013 року.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 15 серпня 2017 року ДФС України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року залишити в силі.

6. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДФС України, запропоновано у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали подати заперечення на касаційну скаргу.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8.15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10.19 березня 2018 року касаційну скаргу ДФС України на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі № 814/2620/16 (склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Бившева Л. І., Хохуляк В. В. ).

11. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року № 2325/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.

12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

13. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в попередньому судовому засіданні.

14. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає подальшого розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Варваровський зерновий комплекс" зареєстровано юридичною особою виконкомом Миколаївської міської ради 02 лютого 2010 року. Основним видом діяльності товариства є виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (основний); виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; складське господарство; транспортне оброблення вантажів.

16.27 серпня 2013 року ТОВ "Варваровський зерновий комплекс" уклало договір комісії № 01/2708 з ТОВ "Авант-Агро".

17. Загальна сума договору становила 1559250,00 гривень.

18. На виконання зазначеного договору 30 серпня 2013 року ТОВ "Авант-Агро" виписало податкову накладну № 1 на загальну суму 350000 гривень, а 30 вересня 2013 року податкову накладну № 3 на загальну суму 1148000 гривень.

19. Зазначені суми податкового кредиту були враховані у податковому обліку ТОВ "Варваровський зерновий комплекс".

20.01 листопада 2016 року ТОВ "Варваровський зерновий комплекс" та ТОВ "Авант-Агро" уклали додаткову угоду до договору комісії від 27 серпня 2013 року, відповідно до якої дійшли згоди про розірвання цього договору.

21.14 листопада 2016 року ТОВ "Авант-Агро" перерахував на користь ТОВ "Варваровський зерновий комплекс" 1498000 гривень, як повернення комісії за договором від 27 серпня 2013 року.

22. ТОВ "Варваровський зерновий комплекс" склав розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 14 листопада 2016 року до податкової накладної № 1 від 30 серпня 2013 року; 25 листопада 2016 року розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 14 листопада 2016 року до податкової накладної № 3 від 30 вересня 2013 року.

23. ТОВ "Варваровський зерновий комплекс" 24 та 25 листопада 2016 року зазначені розрахунки коригування намагалося зареєструвати електронними засобами у ЄРПН, але в обох випадках документи не були прийняті у зв'язку з виявленою помилкою: порушено вимоги підпункту 2 пункту 9 порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, а саме дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів від дати складання розрахунку коригування.

24. Не погоджуючись із вказаним діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ "Варваровський зерновий комплекс" суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог пункту 50.1 статті 50, статті 102 Податкового кодексу України внесення змін до податкової звітності може відбуватися лише протягом 1095 днів. А також на пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, який передбачає, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

26. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, дійшов висновку про те, що судом першої інстанції не було враховано, що стаття 192 Податкового кодексу України не містить будь-яких строків чи обмежень на здійснення реєстрації розрахунку коригування ПДВ у Єдиному реєстрі податкових накладних, адже зазначена стаття визначає випадки, за яких необхідно здійснити коригування та особу, яка зобов'язана провести реєстрацію розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

27. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не визначає та не регулює порядок та строки здійснення реєстрації розрахунків коригування зобов'язань з ПДВ. Пункт 102.5 стаття102 Податкового кодексу України регулює тільки питання повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань.

28. Водночас, розрахунок коригування ПДВ не є заявкою про повернення надмірно сплачених грошових коштів. При цьому, ні ТОВ "Авант-Агро" (Комісіонер, що здійснив повернення коштів Комітенту - ТОВ "Варварівський зерновий комплекс") ні ТОВ "Варварівський зерновий комплекс" не подавали заяв про повернення з бюджету надміру сплачених грошових коштів.

29. Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не може бути застосований до правовідносин реєстрації розрахунків коригування ПДВ.

30. Разом з тим, судом апеляційної інстанції додаткового вказано, що підстава, яка вказана у квитанціях, для відмови у прийнятті розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, а саме: "Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги підпункту 2 пункту 9 порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів від дати складання розрахунку коригування" є помилковою та безпідставною.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

31. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

32. Відповідач, наводить доводи аналогічні доводам заперечення проти адміністративного позову, заперечення на апеляційну скаргу, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням, а тому повторному зазначенню не потребують.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Враховуючи положення пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law38~, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності ~law39~ і розгляд їх не закінчено до набрання чинності ~law40~, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності ~law41~. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

34. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, виходить з такого.

35. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

37. За положеннями пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (тут та далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

38. Аналогічна процедура реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них встановлена Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246).

39. Так, згідно з пунктом 3 Порядку № 1246, реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування. У разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна складається та реєструється зареєстрованим на території України платником податку - отримувачем (покупцем) таких послуг.

Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу (покупцю) - платникові податку, підлягає реєстрації:

- постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;

- отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця).

40. Аналіз наведених норм свідчить про право позивача на внесення змін до податкової накладної, що була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із зміною кількісних та вартісних показників, внесених до такої податкової накладної.

41. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

42. Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Порядку № 1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується.

43. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 14 листопада 2016 року № 1 та № 2 стало те, що останні подані пізніше 1095 календарних днів від дати складання податкових накладних, що, на думку відповідача, не відповідає положенням пункту
102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

44. Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанцій правильно звернуто увагу на те, що норма пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, у даному випадку не підлягає застосуванню, враховуючи наступне.

45. Так, згідно з пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

46. Проте, за обставинами справи не підтверджено факт подачі позивачем заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом України, подання яких є предметом правового регулювання у Податковим кодексом України.

47. Також, суд не приймає до уваги твердження відповідача у касаційній скарзі про те, що у разі, якщо повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, то платник податків - продавець таких товарів/послуг не може застосовувати норми пункту
192.1 статті 192 Податкового кодексу України і відкоригувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Таке твердження ґрунтується на помилковому тлумаченні зазначених у касаційній скарзі норм податкового законодавства, оскільки статтею 192 Податкового кодексу України не передбачено жодних обмежень у строках проведення відповідних коригувань податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі збільшення (зменшення) суми компенсації на користь платника податку-постачальника.

48. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № 810/30/16, від 07 листопада 2018 року у справі № 816/1403/17 та від 05 грудня 2019 року у справі № 820/3401/17.

49. Таким чином, ураховуючи вищевикладене, ДФС України протиправно відмовила позивачу у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладених розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

50. Зазначені висновки у їх сукупності не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права. Фактично, касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у заперечені проти адміністративного позову, запереченні на апеляційну скаргу та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надавав оцінку встановленим обставинам справи.

51. Окрім вищевикладеного, суд касаційної інстанції наголошує на тому, що виходячи з визначених процесуальним законом меж предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права. Натомість, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний доводити правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності в судах першої та апеляційної інстанції, які вирішують питання факту.

52. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України ", "Рябих проти Росії ", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

53. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

54. Відповідно до частин 1 -3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

55. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

56. Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

57. Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 341, 343, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі № 814/2620/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов