Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.01.2019 року у справі №813/814/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа №813/814/18

адміністративне провадження №К/9901/921/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л. Л.,

суддів: Стародуба О. П., Рибачука А. І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №813/814/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бальтазар" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування припису, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бальтазар" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Шинкар Т. І., суддів Пліша М. А., Макарика В. Я.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бальтазар" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис №1296 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий 01.12.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суди встановили, що у період з 28.11.2017 по 01.12.2017 посадовими особами Департаменту ДАБІ у Львівській області відповідно до направлення від 27.11.2017 №1296/17-пз та на підставі наказу Департаменту ДАБІ у Львівській області від
24.11.2017 №228П проведено позапланову перевірку на об'єкті "Будівництво зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1" щодо дотримання суб'єктом містобудування - ТОВ "Бальтазар" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами перевірки складено акт №1296/17 у якому зазначено, що проектною організацією ПП "Імпровіз" передано замовнику ТОВ "Бальтазар" проектну документацію "Будівництво блокованих житлових будинків по АДРЕСА_1" (стадія П), розроблену з порушенням будівельних норм, а саме блоковані житлові будинки (секція Б) розміщено в водоохоронній зоні водойми (ставка на АДРЕСА_2) (9м) та річки "Марунька" (3м), прибережні смуги яких, у відповідності до п.10.17 ДБН 360-92 "Містобудування та планування міських і сільських поселень", становлять 20 м, що є порушенням п.10.4 ДБН 360-92 "Містобудування та планування міських і сільських поселень".

За результатами перевірки 01.12.2017 посадовими особами Департаменту ДАБІ у Львівській області видано припис №1296 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з вимогою в 3-х місячний термін усунути порушення п.10.4 ДБН 360-92 "Містобудування та планування міських і сільських поселень" на об'єкті "Будівництво блокованих житлових будинків по АДРЕСА_1", який одержано директором Товариства 06.12.2017 під підпис.

Вважаючи зазначений припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, Товариство звернулось з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради м. Львова від 29.07.2014, на підставі якого була розроблена проектна документація "Будівництво багатоквартирного зблокованого житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1" ПП "Імпровіз", не було затверджено захисної зони річки Марунька, водогосподарського паспорта та правила експлуатації ставка - водойми на земельній ділянці гр. ОСОБА_1, по АДРЕСА_2 №775/23307. Крім того, проектна документація була розроблена на підставі Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво багатоквартирного блокованого житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1, у яких не зазначено інформації щодо прибережних захисних смуг річки Марунька та ставка по АДРЕСА_2, а тому відсутні підстави стверджувати про порушення Товариством п.10.4 ДБН 360-92.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивував своє рішення тим, що при проведенні господарської діяльності, зокрема, з розміщення будинків, споруд і комунікацій за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст.88 Водного кодексу України, ст.60 Земельного кодексу України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них. Оскільки позивачем не було дотримано вказаної норми, тому припис про усунення порушень п.10.4 ДБН 360-92 є обґрунтованим.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що прибережні захисні смуги встановлюються за проектами землеустрою, чого в даному випадку не було, а тому будівництво правомірно проводилось виключно на підставі дозвільної документації.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ~law6~), ст.41 якого встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №3038-VI) згідно з пунктами 16,17 якого за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Повноваження відповідача щодо проведення перевірки, порядок проведення такої та дотримання вимог законодавства щодо порядку винесення оскаржуваного припису Товариством не оскаржується.

Згідно з приписом №1296 від 01.12.2017, такий видано за результатами позапланової перевірки, блоковані житлові будинки (секція Б) розміщено в водоохоронній зоні водойми (ставка на АДРЕСА_2) (9м) та річки "Марунька" (3м), прибережні смуги яких у відповідності до п.10.17 ДБН 360-92 "Містобудування та планування міських і сільських поселень" становить 20м, що є порушенням п.10.4 ДБН 360-92 "Містобудування та планування міських і сільських поселень".

Встановлено, що 03.04.2006 між Винниківською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бальтазар" (Орендар) укладено договір оренди землі відповідно до умов якого в оренду передано земельну ділянку, загальною площею 0,3172 га., в тому числі 0,0206 га - під забудову. Договір укладено на 10 років.

Рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради м. Львова від 29.07.2014 №126 Товариству з обмеженою відповідальністю "Бальтазар" надано містобудівні умови та обмеження на проектування та будівництво багатоквартирного блокованого житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1, зобов'язано директора Товариства, зокрема, отримати у встановленому порядку технічні умови на інженерне забезпечення об'єкту містобудування, розробити у ліцензованій проектній організації робочий проект та провести його експертизу згідно чинного законодавства.

Відповідно до п.4 наданих містобудівних умов та обмежень - житлові будинки запроектувати в межах відведеної земельної ділянки на АДРЕСА_1 з дотриманням вимог ДБН 360-92 "Містобудування та планування міських і сільських поселень".

Згідно з п.5 вказаних містобудівних умов та обмежень планувальні обмеження, зокрема, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зани - відсутні.

На підставі вказаних містобудівних умов та обмежень ПП "Імпровіз" розроблено проект будівництва блокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 відповідно до якого передбачається будівництво комплексу таунхаусів з двоповерхових будинків підвищеної комфортності. Ділянка під забудову, площею 0,3172 га розташована в кварталі малоповерхової садибної забудови, вільна від забудови та зелених насаджень, рельєф ділянки спокійний з незначним ухилом. Об'єкт відноситься до третьої категорії складності.

29.08.2014 Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області зареєстровано декларацію ( №083142430172) про початок виконання будівельних робіт зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 (замовник ТзОВ "Бальтазар").

Згідно зі ~law7~, в редакції чинній на час розроблення проектної документації, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Відповідно до положень ~law8~ розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів є складовою частиною планування і забудови територій.

~law9~ встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з ~law10~ проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ~law11~, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ~law12~ основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (~law13~).

Згідно зі ~law14~ проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16.05.2011 №45 затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, в редакції чинній на час розроблення проектної документації, відповідно до п.9 якого проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Отже, проектна документація на будівництво об'єктів повинна відповідати не лише наданим містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, а також і вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема щодо дотримання умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Судами установлено, що передана Товариству земельна ділянка загальною площею 0,3172 га. по АДРЕСА_1.Винниках знаходиться коло русла річки Марунька та ставка-водойми на земельній ділянці гр. ОСОБА_1, по АДРЕСА_2.

Відповідно до ст.87 Водного кодексу України водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється, встановлюється для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм.

Статтею 88 Водного кодексу України встановлено, що з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Аналогічні положення закріпленні і у ст.60 Земельного кодексу України.

Згідно з положеннями ст.61 Земельного кодексу України та ст.89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року №486 затверджено Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, яким встановлено єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них.

Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від
17.04.1992 №44 затверджено Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (далі - ДБН 360-92), які обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Згідно з підпунктом "а" пункту 10.4 ДБН 360-92 розміщення будинків, споруд і комунікацій не допускається на землях заповідників, заказників, природних національних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків і водоохоронних зон.

Відповідно до пункту 10.17 ДБН 360-92 розміри водоохоронних зон визначаються з урахуванням рельєфу місцевості, рослинного покриву, характеру їх використання і погоджуються з органами по регулюванню використання і охороні вод і землі місцевими органами державної виконавчої влади. Прибережні смуги річок установлюються по обох берегах уздовж урізу води (у меженний період) завширшки: для річок довжиною понад 100 км - до 100 м. ; для річок довжиною 50-100 км - до 50 м. ; для річок довжиною до 50 км - не менше 20. Уздовж берегів водойм прибережні смуги установлюються завширшки не менше 20 м від урізу води, що відповідає нормальному підпертому рівню водойми.

У постановах Верховного Суду України від 1 липня 2015 року у справі № 6-184цс15, Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 810/726/18, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/13358/17 міститься правовий висновок, відповідно до якого при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон.

Даний висновок також узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 806/11/16, від 26 червня 2019 року у справі № 814/2389/15.

Отже, неправомірним є неврахування під час будівництва прибережної захисної смуги річки Марунька та водойми на земельній ділянці по АДРЕСА_2 з причини відсутності проекту землеустрою з її встановлення, а також водогосподарського паспорта та правил експлуатації водойми.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про порушення позивачем пункту 10.4 ДБН 360-92 та відсутність підстав для скасування оскаржуваного припису.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом, їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення апеляційним судом норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бальтазар" залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №813/814/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

Л. Л. Мороз

О. П. Стародуб

А. І. Рибачук,

Судді Верховного Суду