Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.03.2018 року у справі №814/3690/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №814/3690/15

адміністративне провадження №К/9901/26141/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 (головуючий суддя - Біоносенко В.В.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 (головуючий суддя - Шляхтицький О.І., судді - Запорожан Д.В., Романішин В.Л.)

у справі № 814/3690/15

за адміністративним позовом Приватного підприємства «Южноукраїнський комбінат харчування»

до Головного управління ДФС у Миколаївській області

про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2015 року Приватне підприємство «Южноукраїнський комбінат харчування» (далі - ПП «Южноукраїнський комбінат харчування», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області, відповідач) про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000076/12-21 від 04.09.2015.

В обґрунтування позову підприємство зазначило, що законодавством України не передбачено обов'язку зберігати цілісність акцизної марки на відкритій пляшці в закладах громадського харчування.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 08.12.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016, позов задовольнив: скасував рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДФС у Миколаївській області № 000076/12-21 від 04.09.2015.

Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на не відкорковані напої, а на продаж повної (цілої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі. Виявлена відповідачем під час фактичної перевірки пляшка лікеру «Бейліс» не мала марки акцизного податку, оскільки була знищена під час відкупорювання (розкриття), що свідчить про відсутність порушення в діях позивача.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ГУ ДФС у Миколаївській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, з огляду на правомірність оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій.

Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

20.02.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що основним видом діяльності ПП «Южноукраїнський комбінат харчування» є діяльність ресторанів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та ін.

Влітку 2015 року позивач здійснював свою діяльність у курортній зоні «Коблево», для чого орендував приміщення закусочної за адресою: Миколаївська область, с. Коблево, пр. Курортний, 2. На здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за вказаною адресою у ПП «Южноукраїнський комбінат харчування» є відповідна ліцензія Державної фіскальної служби України.

31.07.2015 працівниками ГУ ДФС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку діяльності ПП «Южноукраїнський комбінат харчування» у приміщенні закусочної. За результатами перевірки 31.07.2015 складено акт за №12/14-07/36230520, яким зафіксовано факт знаходження на реалізації в закусочній ПП «Южноукраїнський комбінат харчування» 1 пляшки лікеру «Бейліс» без марки акцизного податку.

На підставі вказаного акта перевірки 04.09.2015 відповідач прийняв рішення про застосування фінансових санкцій №000076/12-21, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 17000 гривень за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Правомірність рішення про застосування фінансових санкцій є предметом розгляду даної справи.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон).

Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 11 Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Статтею 17 Закону передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень (абзац 15 частина друга).

За правилами піжпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до пункту 226.1, пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

При цьому зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на продаж повної (невідкоркованої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що законодавством не покладено на платників податку обов'язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже очевидно, що в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Судами попередніх інстанцій під час допиту свідків: ОСОБА_2, бармена ПП «Южноукраїнський комбінат харчування», та ОСОБА_3, інспектора ДФС, встановлено той факт, що пляшка лікеру «Бейліс» на час перевірки була відкупорена (розпочата), оскільки використовувалась для виготовлення коктейлів на розлив.

За таких обставин, з огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з судами першої та апеляційної інстанцій, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений абзацом 15 частини другої статті 17 Закону, а відтак, рішення про застосування фінансових санкцій №000076/12-21 від 04.09.2015 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова