Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.11.2020 року у справі №820/8194/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року

м. Київ

справа №820/8194/15

адміністративне провадження №К/9901/26453/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №820/8194/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Термолайф" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 (головуючий суддя Старостін В. В., суддя: Бегунц А. О., Рєзнікова С. С. ),

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Термолайф" (далі також ПАТ "Термолайф", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі також ОДПІ, податковий орган, відповідач 1) Державної фіскальної служби України (далі також ДФС, відповідач 2), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив суд:

скасувати податкове повідомлення-рішення №0004991501 від 19.05.2015;

визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації розрахунків коригувань №60 від 27.02.2015 до податкової накладної №260 від 28.03.2011; №64 від 27.02.2015 до податкової накладної №2008 від
12.11.2010; №65 від 27.02.2015 до податкової накладної №841 від 29.09.2010; №70 від 27.02.2015 до податкової накладної №261 від 28.03.2011; №71 від 27.02.2015 до податкової накладної №262 від 28.03.2011; №72 від 27.02.2015 до податкової накладної №306 від 31.03.2011;

зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунки коригувань №60 від 27.02.2015 до податкової накладної №260 від 28.03.2011; №64 від 27.02.2015 до податкової накладної №2008 від 12.11.2010; №65 від 27.02.2015 до податкової накладної №841 від 29.09.2010; №70 від 27.02.2015 до податкової накладної №261 від 28.03.2011; №71 від 27.02.2015 до податкової накладної №262 від 28.03.2011; № 72 від 27.02.2015 до податкової накладної №306 від 31.03.2011.

В обґрунтування позовних вимог, Товариством зазначено, що податковим органом безпідставно відмовлено у реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних, виписаних позивачем його контрагенту у 2010-2011 роках, а тому висновки Акту "Про результати камеральної перевірки даних ПАТ "Термолайф", задекларованих у податковій звітності з ПДВ за лютий 2015 року", які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, також є неправомірними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 у справі №820/8194/15.

В обґрунтування вимог касаційної скарги податковий орган посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідач наголошує, що при здійсненні перерахунку у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача повинні бути відкориговані одночасно в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання та підписання отримувачем розрахунку. Відповідач просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від
03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №820/8194/15 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2020 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у попередньому судовому засіданні на 24.11.2020.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Приватне акціонерне товариство "Термолайф" (код ЄДРПОУ 34015182) перебуває на податковому обліку у Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Товариством 20.03.2015 подано до ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за лютий 2015 року (вх. № 9044616390), разом з додатками (т. 1 а. с. 235-247).

У податковій декларації за лютий 2015 року по рядку 8 (Коригування податкових зобов'язань) відображено суму ПДВ з від'ємним значенням в розмірі 1' 181' 167,00грн., коригування здійснено за рахунок повернення грошових коштів по податковим накладним червня 2010 року, вересня 2010 року, листопада 2010 року та березня 2011 року.

Позивачем направлено до податкового органу розрахунки коригувань №60 від
27.02.2015 до податкової накладної №260 від 28.03.2011; №64 від 27.02.2015 до податкової накладної №2008 від 12.11.2010; №65 від 27.02.2015 до податкової накладної №841 від 29.09.2010; №70 від 27.02.2015 до податкової накладної №261 від 28.03.2011; №71 від 27.02.2015 до податкової накладної №262 від 28.03.2011; № 72 від 27.02.2015 до податкової накладної №306 від 31.03.2011, однак відповідно до електронних квитанцій податкові накладні не прийнято, розрахунки коригувань не прийнято з посиланням на відсутність відповідних податкових накладних (т.2, а. с.18-37).

Посадовими особами ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за лютий 2015 року та виявлено, що позивачем порушено пункти 192.1 статті 192, пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами і доповненнями, пункту 4 Постанови від 29.12.2010 №1246 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2015 №20 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до державного бюджету за лютий 2015 року на 336095,00грн. та завищення суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2015 року на 845072,00грн.

За результатами перевірки податковим органом складено акт про результати камеральної перевірки даних ПАТ "Термолайф, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за лютий 2015 року" №825/20-33-15-01-09/34015182 від 17.04.2015, який позивачем підписано із запереченнями, що направлені ПАТ "Термолайф" до ОДПІ (вих. №248 від 05.05.2015).

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки результати акту камеральної перевірки даних ПАТ "Термолайф" задекларованих у податковій звітності з ПДВ за лютий 2015 року скасовано в сумі 375000,00грн., в іншій частині результати акту камеральної перевірки залишено без змін.

З урахуванням висновку про результати розгляду заперечень на акт перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004991501 від
19.05.2015, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 806167грн.

За результатами адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погодившись з діями та рішеннями податкового органу, ПАТ "Термолайф" звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення, яким позов задоволено. Суд посилався на те, що податковим законодавством чітко передбачені підстави для неприйняття податкових накладних та такі причини, як "звітність вже не приймається" та "податкову накладну не може бути виписано за минулий період", що зазначена в отриманих ПАТ "Термолайф" відмовах, законодавством не передбачена. Таким чином, колегія суддів дійшов висновку, що дії податкового органу щодо не реєстрації податкових накладних з вказаних у квитанції причин є неправомірними, а висновки суду першої інстанції передчасними.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 192 Податкового кодексу України, особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту)

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної", складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних таким платником податку.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з приписами статті 192.3 Податкового кодексу України, результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику."

Відповідно до положень пункту 21 Порядку "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого Наказом Мінфіну від 22.09.2014 №957 (далі Порядок №957), у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу 5 Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

На титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, в розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Згідно з пунктом 24 Порядку №957 на підставі розрахунку коригування постачальник (продавець) товарів/послуг здійснює коригування податкових зобов'язань, а отримувач (покупець) товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 розділу 5 Податкового кодексу України (за умови дотримання положень законодавства щодо віднесення сум до податкового кредиту).

Судами на підставі матеріалів справи встановлено, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 01.02.2010 та від 21.03.2011 ТОВ "Коксотрейд" (Покупець) у червні 2010 pоку, вересні 2010 pоку, листопаді 2010 року, березні 2011 року здійснило передплату на користь ПАТ "Термолайф" (Продавець) в рахунок майбутнього придбання Товарів за вказаними Договорами. Отримання авансу Продавцем підтверджується виписками банку за поточними рахунками, відкритими у ГУ ПАТ Промінвестбанк у Донецькій області та оборотно-сальдовими відомостями по paxунку 36 (т.2 а. с. 7-8,13-14).

Керуючись вимогами підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від
03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон України № 68/97-ВР) та пунктів 201.1, 201.4, 201.7 статті 201, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, на дату отримання передплати ПАТ "Термолайф" видало ТОВ "Коксотрейд" належним чином оформлені податкові накладні №384 від 29.06.2010, №841 від 29.09.2010, №2008 від
12.11.2010, №260 від 28.03.2011, №261 від 28.03.2011, №262 від 28.03.200, №306 від 31.03.2011.

Станом на 01.02.2015 Продавець не здійснив постачання товарів на користь Покупця в рахунок раніше отриманого авансу, тому в бухгалтерському обліку ПАТ "Термолайф" на вказану дату обліковувалась кредиторська заборгованість за отриманими авансами перед ТОВ "Коксотрейд" по договору від 01.02.2010 у сумі 4' 059' 879,47грн., в тому числі ПДВ - 676646,58грн., а також по договору від
21.03.2011 у сумі 6' 263' 117,97грн., в тому числі ПДВ - 1' 043' 853,00грн.

Станом на 31.12.2012 31.12.2013,31.12.2014 ПАТ "ТЕРМОЛАЙФ" провело звірку заборгованості та розрахунків з ТОВ "Коксотрейд" за Договорами купівлі-продажу.

ПАТ "Термолайф" і ТОВ "Коксотрейд" було укладено Додаткову Угоду до Договору від
21.03.2011 №б/н від 25.12.2012, якою Сторони погодились викласти пункт 10.2 Договору у новій редакції, яка передбачала продовження строку дії договору до
31.12.2016.

Не маючи можливості виконати умови Договорів купівлі-продажу, відповідно до прохання ТОВ "Коксотрейд", та укладених на їх підставі додаткових угод ПАТ "Термолайф" у лютому 2015 року повернуло Покупцю, отримані в 2010-2011 роках авансові платежі на загальну суму 7' 087' 000,00грн., в тому числі ПДВ - 1' 181' 166,67грн. Повернення передплати Покупцю здійснювалося Продавцем на підставі платіжних доручень №8086 від 24.02.2015, №8193 від 25.02.2015, №7352 від
27.02.2015, №7353 від 27.02.2015, №8259 від 27.02.2015, №8304 від 27.02.1015, що підтверджується випискою по особовому рахунку за 27.02.2015 (т.2, а. с.122-130).

На підставі встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розрахунки коригувань до податкових накладних були виписані ПАТ "Термолайф" на користь ТОВ "Коксотрейд" відповідно до вимог підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України та на підставі положень пунктів 21,24 Порядку "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого Наказом Мінфіну від 22.09.2014 №957.

Зазначені розрахунки коригувань, відображені ПАТ "Термолайф" у додатку 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)" до декларації Товариства за лютий 2015 року у сумі 1' 181' 166,66грн.

Крім того, суд вказав, що податкова накладна №384 від 29.06.2015 та розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до даної податкової накладної №61 від 24.02.2015, №62 від 25.02.2015, №63 від 27.02.2015 були своєчасно подані до реєстрації ПАТ "Термолайф" в Єдиному реєстрі, про що свідчать квитанції про їх реєстрацію в матеріалах справи.

Слід зазначити, що відповідно до положень пункту 21 Порядку 957, порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1246 розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу (покупцю) - платникові податку, підлягає реєстрації:

постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;

отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця).

Вимогами пункту 4 Порядку №1246 визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 1 лютого 2015 року та відомості якої не підлягали внесенню до Реєстру у зв'язку з недосягненням суми, визначеної пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення"Податкового кодексу України, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної.

Для цього постачальник (продавець) товарів (послуг) повинен протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 зазначеного Кодексу) та розрахунок коригування до неї.

За змістом наведених норми Податкового кодексу України та Порядку №1246, є підстави для висновку, що суми податкових зобов'язань постачальника підлягають коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі матеріалів справи суд апеляційної інстанції з'ясував, що на виконання приписів Податкового кодексу України та Порядку №1246 ПАТ "Термолайф" було направлено на реєстрацію до єдиного реєстру податкових накладних спочатку податкові накладні за вересень, листопад 2010 року, березень 2011 року, а потім розрахунки коригування до них, складені у лютому 2015 року. Зазначене підтверджується даними квитанції №1 (т. 2 а. с. 27,29,31,33,35,37).

У свою чергу, не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних і наведені розрахунки коригування, на підставі відсутності реєстрації податкових накладних, до яких вони виписувались.

Відповідно до пункту 9 Постанови №1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200.3статті 200 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Таким чином, податковим законодавством чітко передбачені підстави для неприйняття податкових накладних та такі причини, як "звітність вже не приймається" та "податкову накладну не може бути виписано за минулий період", що зазначена в отриманих ПАТ "Термолайф" відмовах, законодавством не передбачена.

Слід зазначити, що питання щодо протиправності неприйняття податкових накладних для реєстрації, коригувань до них та відповідно зобов'язання їх реєстрації повинно було бути розглянуто судом першої інстанції по суті. А реєстрації податкових накладних хоч і є виключним правом ДФС України проте відмова у такій реєстрації повинна бути обґрунтованою.

Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що дії податкового органу щодо не реєстрації податкових накладних з вказаних у квитанції причин є неправомірними, що у свою чергу, є підставою для задоволення позову у даній справі.

У касаційній скарзі доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції, відповідачем не вказано.

Частиною 1 -2 статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Частиною 1 -2 статті 77 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вказаного, у даній справі судом апеляційної інстанції всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки апеляційного суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОДПІ не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 у справі №820/8194/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Р. Ф. Ханова

Судді Верховного Суду