Правова позиція : Характер висновків з питань негативного впливу на глядачів тих чи інших телепередач державних установ, неурядових організацій та об`єднань громадян, залучених Нацрадою

Закон України «Про телебачення і радіомовлення» не містить заборони Національній раді залучати державні установи, неурядові організації та об`єднання громадян для надання експертних висновків з питань негативного впливу на глядачів тих чи інших телепередач. Але, такі висновки можуть мати лише рекомендаційний характер.

Історія справи

Постанова КАС ВП від 26.09.2022 року у справі №826/4741/17
Ухвала КАС ВП від 22.06.2018 року у справі №826/4741/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 826/4741/17

адміністративне провадження № К/9901/27016/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Нацрада) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року (прийняте судом у складі судді Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Грибан І.О., суддів: Ключковича В.Ю.. Парінова А.Б.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал СТБ» (далі - ТОВ «Телеканал СТБ») до Нацради про визнання протиправним та скасування рішення та розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Міжнародний Медіа Центр - СТБ» (яке змінило назву на ТОВ «Телеканал СТБ») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 09.03.2017 № 324;

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 20.03.2017 № 17/497.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправність оскаржуваних рішення та розпорядження (далі - оскаржувані акти) з огляду на те, що вони прийняті відповідачем всупереч принципу обґрунтованості, з розширенням дискреційних повноважень, за відсутності правової визначеності, а також за відсутності законодавчо визначених критеріїв віднесення тієї чи іншої інформації до такої, що може нашкодити фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей, підлітків та юнацтва, що призвело до порушення прав та інтересів позивача. Покладені в основу оскаржуваного рішення висновки Асоціації психологів України, Незалежної медійної ради, Жіночого консорціуму України, Громадської ради при Нацраді не мають статусу експертних, а тому можуть розглядатися лише як окремі суб`єктивні думки.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Постановою Верховного Суду від 07.10.2020 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 01.04.2021 позов задовольнив.

Визнав протиправним і скасував рішення Нацради від 09.03.2017 № 324.

Визнав протиправним і скасував розпорядження Нацради від 20.03.2017 № 17/497.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.06.2021 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач необґрунтовано не взяв до уваги наданий позивачем доказ, яким він обґрунтовував відсутність порушень Закону України від 21.12.1993 № 3759-ХІІ «Про телебачення і радіомовлення» (далі - Закон № 3759-ХІІ) під час трансляції вищевказаних передач та їх анонсів, а саме висновок експертного дослідження Вінницького науково-дослідним експертно-криміналістичним центром від 20.01.2017 №3п.

Зазначеному висновку експертного дослідження, разом з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.12.2017 №14306/17-61, суд першої інстанції надав перевагу, вважаючи їх фаховими та достатньо аргументованим, на відміну від висновків громадських організацій, які взяті відповідачем при прийнятті рішення від 09.03.2017 №324. Оскільки, на переконання суду першої інстанції, висновки експертного дослідження Вінницького науково-дослідним експертно-криміналістичним центром від 20.01.2017 №3п та висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.12.2017 №14306/17-61 повною мірою спростовують доводи відповідача про трансляцію позивачем програм чи відео сюжетів, які можуть завдати шкоду фізичному, психічному, інтелектуальному, духовному чи моральному розвитку дітей, підлітків та юнацтва, і містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, вернені до сексуальних інстинктів, суд дійшов висновку про наявність підстав до задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23.07.2021 Нацрада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

У скарзі, зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 826/15057/17, а саме статей 6, 28, 62, 72 Закону № 3759-ХІІ.

Посилається на те, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Верховний Суд скасовуючи попередні судові рішення у цій справі, вказав, що суди помилково дійшли висновків про відсутність у діях позивача порушень вимог законодавства у сфері телерадіомовлення, оскільки зроблено акцент не на конкретних кадрах (фрагментах) програмного продукту та їх характеристиках, на які вказував відповідач при вирішенні питання щодо наявності ознак порушень вимог Закону, а на контексті програм в цілому, в яких було використано відповідні кадри (фрагменти). Суд касаційної інстанції звертає увагу, що фрагментам, про які йдеться в оскаржуваних рішеннях відповідача, ні експертними установами ні судами правова оцінка в розрізі фактичних обставин справи не надавалась, що призвело до неповного з`ясування обставин справи.

Зазначає, що суд безпідставно надав перевагу висновкам експертного дослідження від 20.01.2017 № 3п (висновок 1), виконаного Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, та висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи від 28.12.2017 № 14306/17-61 (висновок 2), виконаного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Посилається також на те, що експертний висновок 1 містить суперечності та виключно опис змісту передач, констатацію епізодів, які містяться в наданих на дослідження передачах.

Висновок 2 взагалі не містить жодного обґрунтованого аналізу, який свідчить про відсутність у наданих на дослідження фрагментів передач порушень, а також не досліджено питань, які ставились судом.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Телеканал СТБ» просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2021 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В.. судді: Мороз Л.Л., Стеценко С.Г., касаційну скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 02.08.2021 відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ТОВ «Телеканал СТБ» здійснює діяльність у сфері телевізійного та радіомовлення на території України відповідно до ліцензії від 04.12.2007 НП №00270-м, виданої Нацрадою.

Рішенням від 28.07.2016 №1733 Нацрада:

- визнала порушення позивачем вимог абзацу восьмого частини другої статті 6, частини п`ятої статті 28, частини другої статті 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» у зв`язку з трансляцією та анонсування ним в ефірі програм і передач, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва, в непередбачені законодавством проміжки часу без спеціального попередження та позначення безпосередньо перед трансляцією;

- оголосила названому товариству попередження;

- вказала на неприпустимість у подальшому порушень законодавства.

За результатами проведеної позапланової перевірки вищевказаного товариства на підставі моніторингів з 05.10.2016 по 09.10.2016 та з 07.11.2016 по 13.11.2016 Нацрада зафіксувала трансляцію позивачем в ефірі:

- фрагменту передачі «МастерШеф» як невід`ємної частини окремого випуску цієї передачі, в якому зафіксовано демонстрацію одним із учасників передачі непристойного жесту: піднятого вгору середнього пальця та подальшою погрозою іншим учасникам передачі: «Я вам глотки поперегризаю» (05.10.2016 о 12:41);

- анонсу передачі «Один за всіх» (07.10.2016 о 11:25, 14:39, 16:36; 09.10.2016 о 09:30, 12:03, 13:31, 13:46, 16:31, 18:36, 19:39, 20:23), а також передачі «Один за всіх» (09.10.2016 у проміжок часу: з 21:11 до 22:21), в якій обговорювалось питання насилля неповнолітньої дитини з боку дорослих. Трансляція передачі відбувалась до 23 години без спеціального попередження про зміст;

- передачі «Хата на тата» (07.11.2016 о 20:03 з повтором 12.11.2016 о 17:03), у якій зафіксовано такі сцени: малолітня дитина купує горілку у магазині на прохання батька; батько пропонує своєму малолітньому сину піти покурити. На вислів дитини: Я не вмію курити, - батько відповів, що навчить. Трансляція передачі відбувалась до 23 години без спеціального попередження про зміст;

- передачі «Битва екстрасенсів» (13.11.2016 о 20:00), у якій зафіксовано сцени з наслідками жорстокості та насильства. Екстрасенси «розслідують» вбивство дівчини, у якої виколоті очі та відрізані пальці. У передачі присутні сцени з наслідками насилля, з демонструванням крові, понівеченого людського тіла. Трансляція передачі відбувалась до 23 години. Спеціальне попередження про зміст оприлюднив ведучий на початку трансляції передачі.

Вказані фрагменти телепередач кваліфіковані відповідачем як такі, що містять ознаки порушення позивачем як ліцензіатом вимог абзацу восьмого частини другої статті 6, частини п`ятої статті 28, частини другої статті 62 Закону №3759-XII.

Зазначені обставини відображені в акті позапланової перевірки позивача від 25.01.2017 №53ПП/кв/ПА/17. З метою встановлення стану дотримання позивачем вимог законодавства Нацрада звернулася з відповідними листами до Незалежної медійної ради, Громадської ради при Національній раді, Асоціації психологів.

На підставі матеріалів позапланової перевірки позивача, висновку Незалежної медійної ради №12 (вх.№16/321 від 14.01.2017), рішення від 16.12.2016 №9 та листа Громадської ради при Національній раді (в.№17/7698 від 28.12.2016), листа та експертного висновку Асоціації психологів України (вх.№17/7178 від 06.12.2016, №17/7180 від 06.12.2016), листа Жіночого консорціуму України (вх. №24/7440 від 16.12.2016), експертного висновку Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, заслухавши пояснення представника позивача, Національна рада прийняла рішення від 09.03.2017 №234, яким:

- визнала факт невиконання позивачем рішення Національної ради від 28.07.2016 №1733 та порушення вимог абзацу восьмого частини другої статті 4, частини п`ятої статті 28, частини другої статті 62 Закону №3759-XII;

- керуючись частиною дев`ятою статті 72 Закону №3759-XII застосувала до позивача санкцію «стягнення штрафу» у розмірі, розрахованому від розміру ліцензійного збору, нарахованого ліцензіату за видачу ліцензії, не враховуючи умов (зменшення/збільшення), згідно з додатком до рішення в розмірі 10 % (1 654 688,00 грн (один мільйон шістсот п`ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень));

- зобов`язала позивача протягом місяця привести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства, попередивши, що в разі невиконання цього рішення може призначити позапланову перевірку або застосувати до нього санкції, передбачені законодавством.

Національна рада також видала розпорядження від 20.03.2017 №17/497 «Про усунення порушень законодавства та сплату штрафу», яким зобов`язала позивача протягом місяця привести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства та в тридцяти денний термін з дня отримання рішення про стягнення штрафу сплатити до Державного бюджету України штраф у розмірі 1 654 688,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням та розпорядженням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Національної ради у спірних правовідносинах визначені Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №538/97-ВР), та Законом №3759-XII.

Закон №538/97-ВР визначає правові засади діяльності Національної ради як конституційного, постійно діючого, колегіального, наглядового та регулюючого державного органу в галузі телерадіомовлення.

Закон №3759-XII відповідно до Конституції України та Закону України «Про інформацію» регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №3759-XII єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Згідно з частинами першою-другою статті 17 Закону №538/97-ВР Національна рада в межах своїх повноважень приймає регуляторні акти, у тому числі нормативно-правові, а також інші акти індивідуальної дії.

Згідно з частиною п`ятою статті 17 вказаного Закону, кожен акт індивідуальної дії Національної ради повинен містити мотивувальну частину, в якій зазначаються такі дані: посилання на норму чинного закону України, яка наділяє Національну раду повноваженнями приймати зазначений акт індивідуальної дії; обставини, з настанням яких закони України пов`язують виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, а також посилання на докази, якими підтверджується настання таких обставин.

Згідно з частиною першою статті 70 Закону №3759-XII Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.3 Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради від 08.02.2012 №115 (далі - Інструкція №115), відповідач здійснює наглядові повноваження шляхом проведення планових і позапланових перевірок діяльності ліцензіатів.

Підставами для здійснення позапланових перевірок є перевірка виконання ліцензіатом рішень та/або приписів Національної ради щодо усунення порушень вимог законодавства та/або умов ліцензії, виданих за результатами проведених перевірок.

Відповідно до положень статті 72 цього Закону санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.

Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону та/або умов ліцензії.

Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади.

Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження, стягнення штрафу.

Рішення про стягнення штрафу 10 відсотків розміру ліцензійного збору приймається Національною радою, якщо після оголошення попередження ліцензіат не усунув порушення в установлені Національною радою строки, у разі вчинення телерадіоорганізаціями таких порушень: трансляцію програм та передач або їх відео сюжетів, що можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо програма, передача або відео сюжет демонструвалися з порушенням часу демонстрування або не мали візуальних позначок з індексом кіно відеопродукції залежно від аудиторії, на яку вони розраховані, у порядку, передбаченому цим Законом.

Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно з частиною першою та другою статті 73 Закону №3759-XII питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії розглядаються на засіданні Національної ради в порядку, визначеному цим Законом та Законом №538/97-ВР. Національна рада починає розгляд питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії на підставі актів перевірки.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №538/97-ВР виключно на засіданнях Національної ради: приймаються рішення про застосування санкцій та про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії.

Частинами першою, четвертою статті 74 Закону №3759-XII передбачено, що за результатами розгляду питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії Національна рада приймає рішення про визнання порушення і застосування передбачених цим Законом санкцій.

Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюється на підставі документальних свідчень, актів перевірки телерадіоорганізацій, звернень визначених цим Законом органів державної влади.

За приписами статті 5 Закону №3759-XII гарантії свободи діяльності телерадіоорганізацій забезпечуються: забороною цензури інформаційної діяльності телерадіоорганізації; незалежністю телерадіоорганізації у визначенні змісту програм та передач; недопущенням не вмотивованого втручання органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, громадських чи релігійних об`єднань, їх посадових осіб чи працівників, а також власників у сферу професійної діяльності телерадіоорганізацій.

Імперативними положеннями абзацу 8 частини другої статті 6 Закону № 3759-XII передбачено, що не допускається використання телерадіоорганізацій, зокрема, для трансляції програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися.

Згідно з частиною п`ятою статті 28 Закону № 3759-XII ліцензіат не має права розповсюджувати програми і передачі, трансляція яких не допускається згідно з вимогами частини другої статті 6 цього Закону, а також програми, здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, і програми, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів.

Телерадіоорганізаціям забороняється розповсюджувати, а також анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва, крім як протягом ефірного часу в добовому відрізку з 23.00 до 6.00 та на каналах з обмеженим доступом (частина друга статті 62 Закону № 3759-XII).

Законом №3759-XII чи іншими нормативно-правовими актами не закріплено чітких критеріїв, за якими телепрограми або їх фрагменти чи анонси можуть бути віднесені до категорії таких, що можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися. Певна визначеність лише має місце щодо програм, що містять сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, порушення позивачем указаних правових норм відповідач убачає в трансляції у період з 05.10.2016 по 09.10.2016 та з 07.11.2016 по 13.11.2016:

- фрагменту передачі «МастерШеф» як невід`ємна частина окремого випуску цієї передачі, в якому зафіксовано демонстрацію одним із учасників передачі непристойного жесту: піднятого вгору середнього пальця та подальшою погрозою іншим учасникам передачі: «Я вам глотки поперегризаю» (05.10.2016 о 12:41);

- анонсу передачі «Один за всіх» (07.10.2016 об 11:25, 14:39, 16:36; 09.10.2016 о 09:30, 12:03, 13:31, 13:46, 16:31, 18:36, 19:39, 20:23), а також передачі «Один за всіх» (09.10.2016 у проміжок часу: з 21:11 до 22:21), в якій обговорювалось питання насилля неповнолітньої дитини з боку дорослих. Трансляція передачі відбувалась до 23 години без спеціального попередження про зміст;

- передачі «Хата на тата» (07.11.2016 о 20:03 з повтором 12.11.2016 о 17:03), у якій зафіксовано такі сцени: малолітня дитина купує горілку у магазині на прохання батька; батько пропонує своєму малолітньому сину піти покурити. На вислів дитини: Я не вмію курити, - батько відповів, що навчить. Трансляція передачі відбувалась до 23 години без спеціального попередження про зміст;

- передачі «Битва екстрасенсів» (13.11.2016 о 20:00), у якій зафіксовано сцени з наслідками жорстокості та насильства. Екстрасенси «розслідують» вбивство дівчини, у якої виколоті очі та відрізані пальці. У передачі присутні сцени з наслідками насилля, з демонструванням крові, понівеченого людського тіла. Трансляція передачі відбувалась до 23 години. Спеціальне попередження про зміст оприлюднив ведучий на початку трансляції передачі.

Суди попередніх інстанцій також встановили, що жодних мотивів, за яких відповідач дійшов висновку, що вищевказані фрагмент передачі «МастерШеф», анонс передачі «Один за всіх» та передачі «Один за всіх», «Хата на тата» та «Битва екстрасенсів», які транслювалися позивачем, можуть заподіяти шкоду фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися, Національна рада в оскаржуваному рішенні не виклала.

Також, зі змісту рішення убачається, що при його прийнятті Національна рада взяла до уваги висновок Незалежної медійної ради №12 (вх.№16/321 від 14.01.2017), рішення від 16.12.2016 №9 та лист Громадської ради при Національній раді (в.№17/7698 від 28.12.2016), лист та експертний висновок Асоціації психологів України (вх.№17/7178 від 06.12.2016, №17/7180 від 06.12.2016), лист Жіночого консорціуму України (вх. №24/7440 від 16.12.2016), експертний висновок Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

З наявних висновків убачається, що вони містять позицію авторів щодо допущення позивачем порушення Закону №3759-XII.

Згідно з висновком Незалежної медійної ради № 12 від 14.01.2017 щодо змісту розважальних передач та їх анонсів на телеканалі «СТБ» («Хата на тата», «Битва екстрасенсів», «Один за всіх», «МастерШеф»), при трансляції відповідних передач позивачем допущені порушення, на які вказав відповідач.

Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що Незалежна медійна рада не є експертною організацією, а є громадською організацією, члени якої не є психологами чи спеціалістами у галузі духовності та моралі, щоб надавати кваліфікаційні висновки про можливий негативний вплив програм або їх відео сюжетів (у тому числі, анонсів) на фізичний, психічний чи моральний розвиток дітей та підлітків.

У листі від 14.12.2016 № 12/14/01 Жіночий консорціум України в результаті громадської експертизи передач «Один за всіх» від 09.10.2016 та 16.10.2016, фактично лише дає рекомендації по інформуванню глядачів щодо законодавчої заборони фізичного насильства.

Згідно з експертним висновком Інституту соціальної та політичної психології НАПН України від 06.12.2016 щодо можливого завдання шкоди дітям від відеоматеріалів, виявлених моніторингом позивача, один з 10 фрагментів «Битви екстрасенсів» містить візуальні елементи насильства, які є неприпустимими для демонстрації в час, доступний для перегляду дітей, решта сюжетів візуальної інформації, яка може зашкодити дитині, не містить. Проте у висновку не наведено, які саме фрагменти вивчалися та якими фахівцями, а також якими доказами відповідні висновки підтверджуються.

Відповідно до рішення Громадської ради при Нацраді № 9 від 16.12.2016 «щодо деяких відеоматеріалів із програм каналу СТБ» (фрагменти трансляції «Хата на тата», «Битва екстрасенсів», «Один за всіх», «МастерШеф») фрагменти передачі «Битва екстрасенсів» може завдати шкоди моральному і психологічному здоров`ю глядачів-дітей, які ще не здобули власного психологічного захисту та уявлення про навколишній світ, оскільки містить сцени, що можуть вразити і нажахати візуально чутливих дітей дошкільного віку, тобто шкодити їхньому психологічному здоров`ю. Щодо інших передач жодних негативних висновків не наведено.

Закон № 3759-XII не містить заборони Національній раді залучати державні установи, неурядові організації та об`єднання громадян для надання експертних висновків з питань негативного впливу на глядачів тих чи інших телепередач. Але, такі висновки можуть мати лише рекомендаційний характер.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що якщо Національна рада бере до уваги, при прийнятті свого рішення, такі висновки, то має у своєму рішенні обґрунтувати необхідність їх використання.

Так, як встановили суди, викладені в листі Асоціації психологів України висновки мають узагальнюючий характер щодо негативного впливу телепередач «Хата на тата», «Битва екстрасенсів» та «Один за всіх», які транслювалися в період з 05.10.2016 по 14.10.2016, без викладення конкретних доводів по конкретній передачі чи її фрагменту чи анонсу. До того ж суд звертає увагу, що вказаний у висновку період трансляції передач виходить за межі періоду, який моніторився відповідачем, а саме з 05.10.2016 по 09.10.2016 та з 07.11.2016 по 13.11.2016, що не виключає можливості надання висновку щодо інших передач, щодо яких відповідачем не здійснювався моніторинг.

Висновок Жіночого консорціуму про те, що сюжет телепередач «Один за всіх» від 09.10.2016 та 16.10.2016, яка транслювалася телеканалом СТБ, містить демонстрацію насильства, бо є жертва, агресор, родичі, які знали чи підозрювали про насильство, але нічого не зробили, також має узагальнюючий характер, до того ж відсутня інформація про те, який саме конкретний фрагмент передачі досліджувався його авторами. Крім того, висновок складений з урахуванням перегляду указаної телепередачі, яка транслювалася 16.10.2016 та не була предметом моніторингу, оскільки останній здійснювався відповідачем з 05.10. по 09.10.2016 та з 07.11.2016 по 13.11.2016.

Висновок Інституту соціальної та політичної психології НАПН України щодо того, що один із 10 фрагментів телепередачі, наданих для оцінювання, а саме фрагмент телепередачі «Битва екстрасенсів», що транслювалася 13.11.2016, містить візуальні елементи насильства, (демонстрація закривавленого трупа жінки ушкоджень очей, відрубаний палець руки), які є неприпустимими для демонстрації в час, доступний для перегляду дітей до 23 год. В цілому усі фрагменти містять елементи вербального насильства (крик, образи, брутальна мова), яке може кваліфікуватися як небажана для наслідування поведінка, і мали би транслюватися в час, недоступний для перегляду дітьми до 12 років і супроводжуватися відповідними позначками. Однак, які саме конкретні фрагменти, що мають таку характеристику, досліджувалися авторами висновку, у ньому не відображено.

Громадська рада при Національній раді в рішенні від 16.12.2016 №9 зазначає, що перегляд дітьми фрагменту передачі «Битва екстрасенсів» може завдати шкоду моральному і психологічному здоров`ю глядачів-дітей, які ще не здобули власного психологічного захисту та уявлення про навколишній світ, оскільки містить сцени, що можуть вразити і нажахати візуально чутливих дітей дошкільного віку, тобто шкодити їхньому психологічному здоров`ю (йдеться про зображення трупа жінки зі слідами фізичного насильства (синці на обличчі, відрізаний палець руки, плями крові).

Водночас, в рішенні від 16.12.2016 №7 Громадська рада при Національній раді вказала на відсутність чітких законодавчих критеріїв щодо віднесення тих, чи інших відеоматеріалів до таких, у яких присутні сцени, які можуть завдати шкоду духовному, моральному і психологічному здоров`ю дітей, які ще не здобули власного психологічного захисту та уявлення про навколишній світ, та рекомендувала Національній Ради розглянути це питання на робочій групі з питань захисту дітей у медіа, яка працює при Національній раді.

З огляду на відсутність згаданих законодавчих критеріїв, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зауважили, що Громадська рада при Національній раді повинна була би викласти свої доводи, якими вона керувалася, складаючи вищевказаний висновок про можливість заподіяння шкоди моральному і психологічному здоров`ю глядачів-дітей, внаслідок перегляду вищевказаного фрагменту телепередачі «Битва екстрасенсів». Однак, такі доводи відсутні.

Щодо висновку Незалежної медійної ради, то суди зазначили, що остання є громадською організацією, членами якої є юристи та журналісти, які хоча й мають досвід роботи у медійній сфері, але не є психологами чи спеціалістами у галузі духовності та моралі, щоб надавати кваліфікаційні висновки щодо можливого негативного впливу телепрограм або відео сюжетів на фізичний, психічний чи моральний розвиток дітей та підлітків.

Крім, того наданий нею висновок в частині телепередачі «Один за всіх», що транслювалася 14.10.2016, не стосується телепередач, щодо яких відповідачем здійснювався моніторинг, а саме за період з 05.10. по 09.10.2016 та з 07.11.2016 по 13.11.2016.

У частині передач «Один за всіх», що транслювалася 09.10.2016, та «Хата на тата», що транслювалася 12.11.2016, висновок зроблений без урахування змісту телепередач в цілому, що має значення для трактування тих фрагментів, які за висновком Незалежної медійної ради можуть негативно впливати на фізичний, психічний чи моральний розвиток дітей та підлітків.

Щодо доказів, наданих позивачем, зокрема висновку експертного дослідження від 20.01.2017 №3п, який виконаний Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, предметом дослідження якого було встановлення належності чи неналежності наданих аудіовізуальних творів до таких, в яких міститься інформація, яка може потенційно завдати шкоди фізичному, розумовому, психічному, моральному, інтелектуальному і духовному розвитку дітей та юнацтва, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із такого.

З експертного дослідженні вбачається, що експерт проаналізував поняття «дитина», «підліток» «юність», визначив зміст понять жорстокості і насильства, еротики та фізичного, психічного, морального, інтелектуального і духовного розвитку, дослідив ці поняття та чинники, від якого залежить такий розвиток дитини.

Експерт встановив, що відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» дитиною є особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, що застосовується до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Поняття підліток та підлітковий вік вжито у деяких нормативних актах, але його визначення відсутнє. На практиці уважається, що підлітками є діти віком від 10 до 18 років. Причому підлітковим прийнято вважати період розвитку людини від 10-11 до 14-15 років. В цей період в особистості дитини відбуваються складні і суперечливі зміни, на підставі чого ще називають критичним, перехідним. Підлітковий вік називають перехідним і тому, що в цей період відбувається перехід від дитинства до юності, від незрілості до зрілості. Ця особливість проявляється в фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному розвитку особистості.

Юність - один із етапів розвитку людини, її життя. Чітких встановлених меж юності не існує. Існує певний стандарт, якого всі дотримуються, він визначає межі юності: початок - 16-17 років, закінчення - 20-23 роки. Юність завершальний етап первинної соціалізації.

Експертом визначено, що фізичний розвиток дитини означає сукупність морфологічних і функціональних властивостей організму, що характеризують процес його росту і дозрівання. Фізичний розвиток залежить від генетичних факторів, при цьому істотну роль відіграє спадковість в особливостях динаміки фізичного розвитку і статури і умови зовнішнього середовища (соціальні, кліматичні географічні тощо). Фактором негативного впливу на фізичний розвиток є те, що перешкоджає нормальному зростанню, набиранню ваги та розвитку тіла. Такими факторами можуть бути, зокрема, куріння, вживання алкоголю, наркотичних засобів, неповноцінне харчування, малорухливий спосіб життя.

Психічний розвиток - це процес, який має динамічний характер та розпочавшись ще до народження дитини, розгортається та триває все життя людини. В ході психічного розвитку відбувається накопичення кількісних та якісних перетворень психіки, які забезпечують формування і функціонування особистості. До факторів психічного розвитку відносяться: біологічний фактор, який включає перш за все спадковість (успадковується темперамент, задатки здібностей); фактор середовища (природне середовище та соціальне) - впливає опосередковано та фактор психічного розвитку - активність. Розвиток психіки і поведінки дитини обумовлений зовнішнім середовищем і фізіологічним дозріванням.

Поняття «нормальний», тобто такий, що не має відхилень від норми (відповідає загально прийнятим нормам, установленим вимогам). Розвиток психіки є індивідуальним та за відсутності чітких критеріїв встановити, яка інформація здатна впливати на психічний розвиток чи пошкодити йому, неможливо.

Розумовий розвиток - ступінь розвитку в дитині пізнавальних процесів (відчуттів і сприймання, мислення, мовлення, пам`яті, уяви), сформованість, уміння міркувати, обґрунтовувати свої думки, діяти адекватно до вимог старших, виявляти інтерес до пізнання навколишнього середовища, здатність швидко і правильно розуміти те, що говорять, вибудовувати власні судження. Відбувається одночасно із психічним розвитком.

Моральний розвиток передбачає формування моральних уявлень і знань, моральних почуттів, вироблення принципів оцінки подій і поведінки інших людей, а також вироблення власного ставлення до людини, суспільства. Нормальним рівнем морального розвитку можна вважати достатній розвиток моральних знань та почуттів, необхідних для організації життєдіяльності індивіда в даному суспільстві, коли особистість усвідомлює необхідність дотримання моральних норм, вони є звичною формою її вчинкової діяльності. Інформація, яка може вплинути на моральний розвиток чи зашкодити йому, це відомості, які безпідставно виправдовують порушення норм суспільного життя, подають порушення у більш вигідному становищі у порівнянні з правомірною поведінкою, переконують вчинювати порушення норм суспільного життя.

Інтелектуальний розвиток, рівень інтелекту формується під впливом сукупності чинників та визначається спадковістю (генотипом) і соціальним середовищем.

Духовний розвиток - одна з найскладніших категорій у психології, педагогіці, культурології, філософії. Духовний розвиток пропонується визначати як прийняття людиною своєї тілесно-душевно-духовної сутності в адекватному їх поєднанні.

Жах - це сильне негативно забарвлене почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь, чіткі критерії для віднесення явищ, дій, подій до таких, що здатні викликати жах, відсутні.

Визначаючи поняття «сцена вбивства» експерт вказав, про можливість його трактування як демонстрацію позбавлення людини життя. При визначенні поняття «сцена насильства» слід виходити із поняття насильство - умисна фізична, сексуальна, психологічна чи економічна дія чи її загроза, примус з боку однієї особи до іншої з метою контролю, залякування, навіювання почуття страху. Експерт зазначив, що одним із світових підходів до захист прав дітей і підхід з викриття насильства через пресі, телебачення, книги, допомогу жертвам гноблення з метою попередження майбутнього насильства, що передбачає інформування суспільства про покарання винних у порушенні прав дитини, дослідження факторів, які провокують порушення прав, і надання обґрунтованих рекомендацій для попередження цього ганебного явища. Зауважив, що журналістські матеріали, які стосуються дитячої соціальної проблематики (наприклад, усиновлення, дитяче насильство, підліткова злочинність, сексуальні злочини), мають містити коментарі фахових експертів - правозахисників, педагогів, юристів, психологів. Наявність таких коментарів можна віднести до одного з критеріїв, які відмежовують обґрунтований показ насильства (коли мета такого показу полягає в тому, щоб привернути увагу до проблеми насильства, підкреслити його недопустимість, запропонувати шляхи вирішення проблеми тощо) від необґрунтованого (коли метою є показ насильства як такий, без оцінки дій відповідних осіб, без висновків тощо).

Сексуальний інстинкт - це енергія збудження, яка в свою чергу викликається природними людськими потребами, зокрема це потреба залишити потомство, а не отримати задоволення або зняти стрес. У нашому суспільстві є певні моральні нормативи, є заборони, які порушувати не можна, є вікові обмеження. Сексуальний інстинкт шукає можливість вгамувати потребу в партнері протилежної статі.

Також, експерт зауважив, що неможливо визначити наявність чи відсутність інформації, яка здатна зашкодити розумовому, інтелектуальному чи духовному розвитку дітей та юнацтва, сцен, які викликають жах або звернені до сексуальних інстинктів, через відсутність будь-яких стандартів і нормативів, одиниць та критеріїв виміру відповідної інформації, оскільки вони є індивідуальними для кожної конкретної людини. Зважаючи на викладене, експертне дослідження наданих матеріалів експерт здійснював шляхом аналізу та оцінку змісту та визначення, чи міститься в них інформація про: пропагування культу насильства чи жорстокості; порнографія; інформація, яка здатна впливати на нормальний фізичний та моральний розвиток; сцени вбивства; сцени фізичного та психічного насильства.

Також суди встановили, що з експертного дослідження телепрограм та їх анонсів, про які йдеться в оскаржуваному рішенні Національної ради, експерт встановив таке:

«- у телепередачі «МастерШеф» учасники виконують конкурсне завдання щодо приготування певних страв. У різний час програми демонструються коментарі учасників передачі щодо власних дій, роздумів, почуттів та емоцій, а також дій інших учасників проекту. Ненормативна лексика відсутня, епізодично використовується заглушення звуковими сигналом певних слів та виразів учасників передачі. Відсутня інформація про пропагування культу насильства чи жорстокості; порнографії; інформації, яка здатна потенційно впливати на нормальний фізичний та моральний розвиток; сцени вбивства; сцени фізичного чи психічного насилля;

- на початку телепередачі «Битва екстрасенсів» наявне повідомлення диктора «Увага! Заберіть дітей від екранів телевізорів». Одним із завдань у програмі є розслідування смерті 24-річної дівчини, яку знайшли мертвою. У швидкому темпі демонструється фотографія з місця події, яка позбавлена різкості, видно людське тіло, проте заподіяні рани та ушкодження роздивитися неможливо. В різний час програми зазначаються обставини загибелі дівчини, у швидкому темпі демонструються фотографії її обличчя та руки з нанесеними тілесними ушкодженнями. Учасниками передачі, зокрема експертом-криміналістом та представником слідства, висловлюються версії злочину. Після закінчення випробування диктор говорить про те, що телеканал СТБ звертається до правоохоронних органів з проханням повернути справу щодо вбивства дівчини на додаткове розслідування. За висновком експерта, зміст такого сюжету полягає у висвітленні того, що людське життя є однією з найвищих цінностей, що умисне вбивство є тяжким злочином з точки зору моралі. Вбивство засуджується, сцени вбивства не демонструються. Відсутнє пропагування культу насильства чи жорстокості; порнографії, інформації, яка здатна потенційно впливати на нормальний фізичний та моральний розвиток;

- у телепередачі «Хата на тата»» розповідається історія життя однієї сім`ї, батько в якій не приділяє уваги родині, більшість часу проводить в колі своїх друзів, вживає алкоголь та нецензурну лексику. В сім`ї зростає п`ятирічний хлопчик, який на думку батька, повинен брати приклад з чоловіків. Дитина може принести батькові з магазину алкогольні напої та інш. Мати, навпаки, вважає, що така модель «батьківського виховання» є неприпустимою. Під час виконання завдань у ході передачі батько, поміж іншого, зрозумів свої недоліки у вихованні дітей. Передача показала еволюцію відносин батька із дітьми та дружиною, процес усвідомлення ним своїх помилок у вихованні дітей та у ставленні до дружини, показала позитивні зміни щодо сприйняття сімейних цінностей, усвідомлення батьком того, що сім`я повинна бути на першому місті. У передачі засуджуються свавілля у вихованні дітей, неприпустимість у присутності дітей висловлюватися нецензурною лексикою, вживання алкогольних напої тощо. Ненормативна лексика відсутня, епізодично використовується заглушення звуковим сигналом певних слів та виразів учасників передачі. Відсутня інформація про пропагування культу насильства чи жорстокості; порнографії, інформації, яка здатна потенційно впливати на нормальний фізичний та моральний розвиток; сцени вбивства; сцени фізичного чи психічного насилля;

- у ході телепередачі «Один за всіх» стали відомі подробиці з життя доньки однієї з учасниць, яку намагався зґвалтувати її батько. Матір дівчини не опікувалася нею, вела негативний образ життя. У ході передачі ведучий запропонував дівчині допомогу з метою налагодження життя, яка нею скористалася. У подальшому матір позбавлено батьківських прав. За висновком експерта метою указаного сюжету телепередачі є недопустимість насильства над дітьми, вагітними жінками, недопустимість байдужого ставлення матері до виховання та здоров`я дітей, висловлюється негативне ставлення до вживання алкоголю та ведення аморального способу життя. В сюжеті відсутня інформація про пропагування культу насильства чи жорстокості; порнографії, інформації, яка здатна потенційно впливати на нормальний фізичний та моральний розвиток; сцени вбивства; сцени фізичного чи психічного насилля;

- щодо анонсів вищевказаної телепередачі «Один за всіх», то в ньому міститься текст диктора, який чергується із фразами героїв передачі, а саме матері, яка шукає порятунку від дочок, які намагаються її вбити; дочок, які кажуть про відсутність їжі та запах газу в житловому приміщенні, запитання диктора до однієї із дочок - «Твой отец хотел тебя изнасиловать? А Вы знали об этом?», відповідь дівчини - «Було, правда». Анонс передачі містить зображення людей у студії, зображення будь-яких дій, зокрема, статевих актів, насильства чи жорстокості, відсутні. Відсутня інформація про пропагування культу насильства чи жорстокості; порнографії, інформації, яка здатна потенційно впливати на нормальний фізичний та моральний розвиток; сцени вбивства; сцени фізичного чи психічного насилля.».

Підсумовуючи викладене, експерт дійшов висновку, що аналіз представлених на експертне дослідження аудіовізуальних творів (кожного окремого твору) (про які йдеться в рішенні Національної ради від 09.03.2016 №324) дав можливість зробити висновок, що кожний з них відповідає вимогам заявленого в них дискурсу, тобто не виходить за його межі, в них відсутня інформація, яка потенційно завдає шкоди психічному, розумовому, інтелектуального розвитку дітей та юнацтва. Ці твори не здатні потенційно впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей, підлітків та юнацтва, завдати шкоди фізичному, інтелектуальному і духовному їх розвитку. У них відсутні сцени, які викликають жах, сцени вбивства, фізичного та психічного насилля, сцени, звернені до сексуальних інстинктів.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх інстанцій про те, що висновок, складений судовим експертом, що має вищу юридичну та психологічну освіту за експертними спеціальностями 15.1 (мистецтвознавчі дослідження) та 14.1 (психологічні дослідження), є фаховим та достатньо аргументованим, на відміну від висновків громадських організацій, які взяті до уваги відповідачем при прийнятті рішення від 09.03.2017 №324, тому Національна рада безпідставно не взяла до уваги доводи позивача про відсутність з його боку порушень вимог Закону №3759-XII, обґрунтовані цим висновком. Також висновок експерта щодо телепередачі «МастерШеф» в цілому свідчить про те, що його висновок стосується також і безпосередньо того фрагменту цієї передачі, про який йдеться в оскаржуваному рішенні Національної ради.

Що стосується телепередач «Хата на тата» та «Битва екстрасенсів», про окремі фрагменти яких йшлося у вищевказаному рішенні Національної ради, то ці фрагменти досліджені експертом при дослідженні указаних передач в цілому. Отже, висновки експерта про відсутність у цих передачах впливу на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, та відсутність в них сцен, які викликають жах, сцен вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцен, звернені до сексуальних інстинктів, стосуються в тому числі й тих фрагментів, на які вказує в рішенні від 09.03.2016 №324 Національна рада.

Також, аналогічного висновку дійшов і експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у експертному висновку від 28.12.2017 №14306/17-61, виконаному за наслідками проведення судової психологічної експертизи, призначеної судом. У ході зазначеної експертизи також проаналізовано ключові поняття, а саме : «дитина, підліток, юнацтво, моральний розвиток, психічний розвиток, розумовий розвиток, фізичний розвиток, інтелектуальний розвиток, свідомість, жорстокість, заклик до насильства та жорстокості, культ насильства та жорстокості, насильства, пропаганда насильства та жорстокості, реакція, сексуальність, сексуальний інстинкт, сцена вбивства, шкода», - що мали значення для надання експертного висновку на запитання суду:

- чи містяться в наданих на експертизу електронних аудіовізуальних носіях фрагменти, зміст яких може завдати шкоду фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків (суд зазначає, що питання безпосередньо стосувалося тих фрагментів телепередач, про які йдеться в оскаржуваному рішенні Національної ради від 09.03.2017 №324)?

- чи здатні передачі «МастерШеф», «Битва екстрасенсів» та «Один за всіх», «Хата на тата», на наданих на експертизу електронних аудіовізуальних носіях впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, чи містять вони сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів?

- чи можуть вказані твори (окремий твір в наданих на експертизу електронних аудіовізуальних носіях, зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва,

За наслідками проведеного дослідження експерт зробив висновки:

- про відсутність у наданих на експертизу електронних аудіовізуальних носіях фрагментів, зміст яких може потенційно завдати шкоду фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків;

- що передачі «МастерШеф», «Битва екстрасенсів», «Один за всіх» та «Хата на тата», на наданих на експертизу електронних аудіовізуальних носіях потенційно не здатні впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, не містять сцени, які потенційно викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів;

- що указані твори не можуть потенційно зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва.

Відтак, фрагменти вищевказаних телепередач, про які йшлося в рішенні Національної ради від 09.03.2016 №324, досліджені експертом в рамках дослідження цих телепередач в цілому, тому його висновок про відсутність в них негативного впливу на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей, підлітків та юнацтва, та про відсутність сцен, які викликають жах, сцен вбивства, насилля (фізичного чи психологічного) стосується як цих телепередач в цілому, так і тих фрагментів, про які йдеться у вищевказаному рішенні.

Отже, зазначеними висновками експертів, які володіють спеціальними знаннями спростовуються доводи відповідача про порушення позивачем вимог Закону № 3759-XII.

Будь-яких інших доказів, які б спростовували обставини та висновки, встановлені у вказаних висновках експертів, відповідач до суду не надав.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно з`ясували обставини в справі, належним чином дослідили докази, надали їм відповідну оцінку та, встановивши, що в межах даних правовідносин висновки акта перевірки не підтверджуються відповідними доказами та спростовуються експертними висновками, дійшли обґрунтованого висновку про протиправність спірних рішення та розпорядження.

Доводи касаційної скарги про недослідження судом конкретних кадрів (фрагментів) програмного продукту є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до статті 102 КАС суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Судом першої інстанції за клопотанням позивача було призначено судову психологічну експертизу, за наслідками проведення якої експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз склав експертний висновок від 28.12.2017 № 14306/17-61. Отже, всі конкретні кадри (фрагменти) програмного продукту були предметом дослідження як суду так і судової психологічної експертизи.

Посилання у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 826/15057/17 є безпідставними, оскільки правовідносини у справі, в якій оскаржено рішення суду апеляційної інстанції, та правовідносини у справі, в якій ухвалено зазначену вище постанову, не є подібними.

Так, у справі № 826/15057/17 суд касаційної інстанції виходив із того, що факт допущення порушень, які стали підставою для прийняття спірного акта, не спростований позивачем належними та допустимими доказами, та дійшов висновку про те, що відповідач обґрунтовано прийняв оскаржуване рішення.

Тоді як у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши, що в межах даних правовідносин висновки акта перевірки не підтверджуються відповідними доказами та спростовуються експертними висновками, дійшов висновку про протиправність спірних рішення та розпорядження.

Висновки Верховного Суду у постанові, на яку в касаційній скарзі зроблено посилання в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, не є іншими, ніж висновки викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

Інше вирішення судом апеляційної інстанції спору у цій справі в порівнянні із результатами касаційного перегляду справи № 826/15057/17 обумовлено іншим складом обставин у справі та оцінкою доказів. Сформовані Верховним Судом правові позиції щодо застосування правових норм при розгляді справ цієї категорії повинні враховуватися судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС стосовно встановлених обставин у справі.

Доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : Л.Л. Мороз

С.Г. Стеценко