Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.08.2019 року у справі №820/532/15

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2019 року

Київ

справа №820/532/15

адміністративне провадження №К/9901/5704/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року (колегія у складі суддів: Водолажської Н. С., Філатова Ю. М., Бенедик А. П. ) у справі № 820/532/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" до Харківської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод" (надалі позивач, Товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Харківської митниці Міндоходів (надалі відповідач, митний орган) про скасування рішень митного органу про коригування митної вартості товарів та визнання заявленої Товариством митної вартості.

В обґрунтування позову зазначає, що ним подано до митного органу у жовтні 2014 року митні декларації у режимі "імпорт" для митного оформлення товару, поставленого за зовнішньоекономічним контрактом №TTU/KZ 0708/14 від 7 серпня 2014 року, з наданням усіх необхідних достовірних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807000003/2014/001550/1 від 01.10.2014р., № 807000003/2014/001561/1 від 01.10.2014р., № 807000003/2014/001567/1 від 01.10.2014р., № 807000003/2014/001574/1 від 02.10.2014р., № 807000003/2014/001578/2 від
03.10.2014р., № 807000003/2014/001588/1 від 06.10.2014р., № 807000003/2014/001589/1 від 06.10.2014р., № 807000003/2014/001590/1 від
06.10.2014р., № 807000003/2014/001595/2 від 06.10.2014р., № 807000003/2014/001596/2 від 06.10.2014р., № 807000003/2014/001605/1 від
07.10.2014р., № 807000003/2014/001610/2 від 07.10.2014р., № 807000003/2014/001618/2 від 09.10.2014р. В іншій частині позов залишено без задоволення.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Харківською митницею Міндоходів не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору (контракту), а також об'єктивна можливість застосування першого методу спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. В свою чергу, відповідачем по справі правомірно витребувано у позивача додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів та у зв'язку з ненаданням таких документів обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу митний орган наводить доводи, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між Товариством (покупець) та Компанією "TRADE TRANS UNION S.R.O.", Чеська республіка, (продавець), укладений зовнішньоекономічний контракт № TTU/KZ 0708/14 від 7 серпня 2014 року, предметом якого є поставка вугілля кам'яного, неагломерованого, бітумінозного, коксівного, марки "К9", кількість і вартість якого регулюються відповідними додатками до Контракту, які є його невід'ємними частинами.

Товариством заявлено до митного оформлення у жовтні 2014 року отриманий від Компанії "TRADE TRANS UNION S.R.O." товар за вищевказаним контрактом, вугілля марки "К9", у кількості 5001,0 т, та подані до Харківської митниці митні декларації, оформлені у режимі "імпорт": від 01.10.14 р. № 807170000/2014/011932, № 807170000/2014/011930, № 807170000/2014/011932, від
02.10.14 р. № 807170000/2014/011977, № 807170000/2014/012019, № 807170000/2014/012143 від 06.10.14 р., від 07.10.14 р. № 807170000/2014/012225, № 807170000/2014/012227, № 807170000/2014/012228, № 807170000/2014/012231, № 807170000/2014/012281, від 08.10.14 р. № 807170000/2014/012292, № 807170000/2014/012293, № 807170000/2014/012422 від 10.10.14 р.

У відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу України позивачем надані основні документи, які підтверджують визначення митної вартості товару, а саме: контракт № TTU/KZ 0708/14 від 7 серпня 2014 року з додатками, рахунки-фактури, накладні УМВС № АТ335863 від 11.09.14 р., АТ335872 від 11.09.14 р., 43238898 від
11.09.14 р., ЭТ477947 від 22.09.14 р., ЭТ478656 від 22.09.14 р., ЭТ483677 від
22.09.14 р., ЭТ483916 від 22.09.14 р., ЭТ483324 від 22.09.14 р., АТ335864 від
11.09.14 р., АТ335865 від 11.09.14 р., 34937268 від 02.10.14 р., АТ335862 від
11.09.14 р., 34974949 від 05.10.14 р., 34968685 від 04.10.14 р., АТ335854 від
11.09.14 р., АТ335861 від 11.09.14 р., АТ335855 від 11.09.14 р., АТ335870 від
11.09.14 р., ЭТ136284 від 15.09.14 р., 34968917 від 04.10.14 р., АТ335869 від
12.09.14 р., АТ335868 від 12.09.14 р., банківські платіжні документи, що стосуються товару, платіжний документ, що підтверджує вартість товару, № 5 від
19.08.14 р.

Позивачем митному органу також надані додаткові документи: сертифікати якості № Ф1501 від 11.09.14 р. та № Ф1508 від 12.09.14 р., висновок ДП "Держзовнішінформ" № 10/538 від 19.09.14 р. та копія митної декларації країни відправлення.

Митному органу також були надані акти приймання-передачі, викопіювання з контракту № MCAG-CCE 2208/2014 від 22.08.14 р. з додатком, листування із компанією-продавцем та документи, які підтверджують ринкову вартість товару.

Щодо витребування інших договорів з третіми особами, то листами № 1767 від 22 жовтня 2014 року та № 1827 від 29 жовтня 2014 року позивач повідомив митний орган про те, що контракт № TTU/KZ 0708/14 від 7 серпня 2014 року є прямим і Товариство не має договірних відносин із третіми особами, пов'язаними із зазначеним контрактом, у зв'язку із чим не має можливості надати договори та розрахункові документи цих осіб, підписані та здійснені на користь Компанії "TRADE TRANS UNION S.R.O.".

За наслідками, митним органом прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, поставлених за контрактом № TTU/KZ 0708/14 від 7 серпня 2014 року за другорядним методом, оскільки за висновком відповідача, декларантом заявлені не повні відомості про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. За результатами розгляду митних декларацій, поданих Товариством, та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за контрактом № TTU/KZ 0708/14, Харківською митницею Міндоходів прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно пункту 1.1 контракту № TTU/KZ 0708/14 від 7 серпня 2014 року продавець (TRADE TRANS UNION S.R.O.) зобов'язується в узгоджений в додатку період поставляти, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати вугілля марки К9 (товар) в порядку і на умовах, передбачених чинним контрактом. Згідно пункту 2.2 якість товару підтверджується сертифікатом якості, який видається лабораторією відправника на станції відправлення. В додатку № 1 до контракту № TTU/KZ 0708/14 товаром зазначено вугілля марки "К9" ТУ 0320-045-1-~organization0~-01 ООО ХК "Якутуголь" ОФ "Нерюнгринская", Россия, 678960, Республика Саха (Якутия). г.

Нерюнгри, пр. Ленина, 3/1.

З долучених до матеріалів справи залізничних накладних вбачається, що відправником у них зазначено ООО ХК "Якутуголь", а отримувачем ПрАТ "Харківський коксовий завод". При цьому вантажем за цими накладними є "Концентрат каменного угля коксующихся марок низколетучий К-9, класс 0-30 ЕТСНГ 161043; ГНГ ~organization1~ по контракту МECH-YAK/K9-12-02 от 19.10.11 г."

Судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що в подальшому зазначений контракт МECH-YAK/K9-12-02 від 19 жовтня 2011 року на вимогу митного органу позивачем не наданий.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до митного органу надане викопіювання з контракту № MCAG-CCE 2208/2014 від 22 серпня 2014 року з додатком, з якого вбачається, що продавець (Компанія "Мечел Карбон АГ) зобов'язується в узгоджений в Додатку період поставляти, а покупець (Coal and Coke Enterprise AG) зобов'язується оплачувати вугілля марки К9 (товар) в порядку і на умовах, передбачених цим контрактом.

Згідно листування Товариства з компанією-продавцем за контрактом № TTU/KZ 0708/14 (TRADE TRANS UNION S.R.O.) позивача повідомлено, що вугілля марки К9 (відправник ОАО ХК "Якутуголь"), поставлений по контракту № TTU/KZ придбаний у компанії Coal and Coke Enterprise AG на умовах DAP (згідно правил ІНКОТЕРМС 2010) станція Основа Південної залізниці.

З метою реалізації наданих митним органам повноважень митним органом витребуваний у Товариства, зокрема, договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, на що позивачем митному органу було повідомлено про відсутність інших документів для підтвердження митної вартості товару, крім тих, що вже були надані разом з митними деклараціями, у зв'язку з тим, що на думку позивача, контракт № TTU/KZ 0708/14 є прямим і Товариство не має договірних відносин із третіми особами.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що TRADE TRANS UNION S.R.O. є виробником товару, який поставлявся за контрактом № TTU/KZ 0708/14 тому такий договір не може вважатися прямим. У випадку, коли товар ввозиться за непрямими контрактами, митний орган має всі підстави використати передбачене законодавством право пересвідчитися у будь-якій заяві декларанта, тобто отримати додаткові документи від суб'єктів для підтвердження рівня митної вартості, який ними декларується.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що згідно пункту 2.2 контракту № TTU/KZ 0708/14 якість товару підтверджується сертифікатом якості, який видається лабораторією відправника на станції відправлення. Разом з тим, позивачем до суду першої інстанції надані копії сертифікатів якості на товар за контрактом МECH-YAK/K9-12-02. Крім того, якісні характеристики, зазначені в сертифікаті якості, відрізняються від характеристик, зазначених у митній декларації країни відправлення.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм статті 57 Митного кодексу України.

Приписами статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених статті 53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У відповідності з частинами 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України передбачений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України митний орган, у відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служба України № 362 від 13 липня 2012 року, в якості джерела інформації може використовуватися спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

Таким чином, наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості надає їй можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. За таких обставин, саме наявність у митного органу сумніву щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів та відсутність, в наданих документах, відповідних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, на підставі яких можливо було спростувати виниклі сумніви, стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем доведена наявність обґрунтованого сумніву щодо заявленої митної вартості товару та необхідності надання декларантом додаткових документів, а також обґрунтована неможливість застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Як встановлено статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у статтею 54 Митного кодексу України.

Зокрема, в статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно частині 6 даної статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 54 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 статті 54 Митного кодексу України; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно частини 22 статті 58 Митного кодексу України банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, повинні містити реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору (контракту), а також об'єктивна можливість застосування першого методу спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. В свою чергу, відповідачем по справі правомірно витребувано у позивача додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів та у зв'язку з ненаданням таких документів обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року у справі № 820/532/15 залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник,

Судді Верховного Суду