ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2018 року

Київ

справа №803/376/17

адміністративне провадження №К/9901/21916/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року (головуючий суддя - Сапіга В.П., судді - Попко Я.С., Сеник Р.П.) у справі

за позовом ОСОБА_2

до Апеляційного суду Волинської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. 15 березня 2017 року ОСОБА_2 (далі - скаржник) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Апеляційного суду Волинської області (далі - відповідач ), в якому, урахуванням уточнення, просив:

1.1. - визнати протиправною бездіяльність Апеляційного суду Волинської області щодо ненарахування та невиплати йому при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою;

1.2. - зобов'язати Апеляційний суд Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою

2. В обґрунтування позовних вимог скаржник зазначив, що йому протиправно ненараховано та невиплачено відповідачем вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою судді у зв`язку з виходом у відставку. На підтвердження своїх вимог стверджував, що, позаяк, за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді та такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку, а тому скасування при виході у відставку Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» гарантованої виплати вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Апеляційного суду Волинської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю:

3.1. визнано протиправною бездіяльність Апеляційного суду Волинської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 при виході у відставку вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою;

3.2. зобов'язано Апеляційний суд Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що існування законодавчої норми щодо права судді на отримання вихідної допомоги, виникнення цього права у скаржника, як судді, під час дії цієї норми закону, та повне скасування проголошеного та набутого суддею права на вихідну допомогу без будь-яких альтернатив, свідчить про невідповідність такого втручання держави у права особи критеріям пропорційності, правової визначеності та недотримання державою справедливого балансу між загальними інтересами суспільства і набутими відповідно до закону правами особи.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції.

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року апеляційну скаргу Апеляційного суду Волинської області задоволено.

5.1. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року у справі №803/376/17 скасовано.

5.2. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час звільнення скаржника виплата вихідної допомоги не передбачалась чинним законодавством України, тому, в даному випадку, до спірних правовідносин слід застосовувати положення нормативно-правових актів, які діяли на час прийняття ВРУ Постанови №636-VIII про звільнення ОСОБА_2 (08 вересня 2016 року).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

7. 17 липня 2017 року Вищим адміністративним судом України отримано касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року.

8. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року та залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 року.

9. В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_2 вказує на те, що право на отримання вихідної допомоги при виході у відставку надано йому за наявності стажу на посаді судді не менше 20 років, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно - правових актів, оскільки це суперечить статті 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

10. 07 серпня 2017 року судом касаційної інстанції було отримано заперечення відповідача, в якому зазначено, що посилання скаржника на його очікування отримати вихідну допомогу і на порушення його права власності, у зв`язку зі скасуванням законодавчих підстав виплати вихідної допомоги не можна вважати правомірними, позаяк на день подання заяви про звільнення у червні 2016 року та на день прийняття постанови Верховної Ради України 08 вересня 2016 року № 1515-VIII в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» була відсутня норма, що надавала право судді на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 посадових окладів за останньою посадою.

11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

12. 15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.

13. На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, касаційну скаргу ОСОБА_2 разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, касаційне провадження № К/9901/21916/18 (адміністративна справа № 803/376/17) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Данилевич Н.А., суддів - Бевзенка В.М., Шарапи В.М.

15. Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

16. З 27 серпня 1984 року по 30 листопада 1992 року ОСОБА_2 працював на посаді народного судді Володимир-Волинського міського суду.

17. З грудня 1992 року ОСОБА_2 обіймав посаду судді Волинського обласного суду.

18. 20 серпня 2001 року Волинський обласний суд перейменований на Апеляційний суд Волинської області.

19. З 30 жовтня 2006 року по 13 квітня 2015 року ОСОБА_2 виконував обов'язки заступника голови Апеляційного суду Волинської області.

20. Постановою Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року № 1515-VIII «Про звільнення суддів» (далі - постанови № 1515-VIII) ОСОБА_2 звільнено з посади судді Апеляційного суду Волинської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

21. Наказом голови Апеляційного суду Волинської області від № 9.7/15 від 15 вересня 2016 року ОСОБА_2 звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України.

22. Як встановлено судами попередніх інстанцій, при звільненні, скаржнику не виплачена вихідна допомога на підставі статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла до 27 березня 2014 року.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ.

23. Частина 2 статті 19 Конституції України, в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Частина 1 статті 58 Конституції України в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII: закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

25. Пункт 9 частини 5 статті 126 Конституції України в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII: суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив у разі подання суддею заяви про відставку або звільнення з посади за власним бажанням.

26. Частина 1 статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII: суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

27. Частини 3,4 статті 120 Закону №2453-VI, в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII: заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. Суддя здійснює свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.

28. Частини 2,3 статті 122 Закону №2453-VI, в редакції на час прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII: питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Повноваження судді припиняються з дня прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади судді.

29. Частина 1 ст. 136 Закону №2453-VI, в редакції до 01.04.2014 : судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

30. Підпункт 1 пункт 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII): у Законі України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529 із наступними змінами): статтю 136 виключити.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

31. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

34. Аналіз вищенаведеної норми Конституції України, із застосуванням Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, дає розуміння про дію нормативно - правового акта в часі як момент початку набрання цим актом чинності та припинення - як момент втрати ним чинності. Тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

35. Тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення нормативно - правових актів, які діяли на час прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення скаржника з посади судді.

36. Крім того, Суд зауважує, що ОСОБА_2 звільнено з посади судді 08 вересня 2016 року, тобто у той час, коли право на вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, передбачене статтею 136 Закону №2453-VI не існувало, оскільки дана норма виключена положенням Закону № 1166-VII.

37. Щодо доводів скаржника про віднесення Конституційним Судом України (рішення від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013) вихідної допомоги до конституційних гарантій незалежності суддів та її неспіврозмірність з такими конституційними гарантіями незалежності суддів як суддівська винагорода чи довічне грошове утримання, Суд зазначає наступне. Дані доводи є необґрунтованими та спростовуються приписами абзацу 6 п. 3.2 того ж таки Рішення Конституційного Суду України, згідно з якими, Конституційний Суд України зазначив, що "<за своєю правовою природою вихідна допомога є разовою формою матеріальної винагороди при виході судді у відставку. Вона виплачується з метою забезпечення йому належних соціально-побутових умов, а також для стимулювання осіб, які перебувають на посаді судді, до довгострокового виконання ними професійних обов'язків. Вихідна допомога не належить до таких конституційних гарантій незалежності суддів, як суддівська винагорода чи довічне грошове утримання, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення суддів, не має постійного характеру та не покриває соціальних ризиків, пов'язаних, зокрема, із хворобою, інвалідністю, старістю>".

38. З огляду на викладене, Суд вважає, що рішенням суду апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні вимог скаржника. Позаяк підстави для виплати вихідної допомоги скаржнику, станом на дату його виходу у відставку - 08 вересня 2016 року, що є датою прийняття Верховною Радою України постанови № 1515-VIII відсутні.

39. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

40. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

41. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_2 безпідставними та правомірно спростованими судом апеляційної інстанції, а висновки останнього - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

42. Керуючись статтями 341, 343, п.1ч.1.ст.349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

43. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

44. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року залишити без змін.

45. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуючий суддя Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа

.