Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.03.2019 року у справі №826/20640/14
Постанова КАС ВП від 26.03.2019 року у справі №826/20640/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №826/20640/14

адміністративне провадження №К/9901/3299/18, К/9901/3298/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в складі судді Данилишина В.М. від 27.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Оксененка О.М., Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В. від 26.05.2015 у справі №826/20640/14 за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просила визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Л.О. щодо невключення позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Л.О. включити позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надати відповідну інформацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Л.О. вжити заходи та здійснити дії щодо відшкодування позивачу коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни від 29 серпня 2014 року № 61 у частині визнання нікчемними правочинами договору банківського вкладу № 05/1079-2014 та договору банківського рахунку № НОМЕР_1, укладених 20 травня 2014 року із ОСОБА_3

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Любов Олександрівну включити ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві "Старокиївський банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надати відповідну інформацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційних скаргах Уповноважена особа та ФГВФО, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційних скаргах зазначено, що фізичними особами було ініційовано процес фіктивного відкриття рахунків іншими фізичними особами для штучного зарахування коштів на них у розмірі, що не перевищує суму граничного розміру відшкодування - 200000 грн. 00 коп. Операції із штучного залучення вкладів фізичних осіб здійснювалися без присутності осіб, на ім'я яких відбувалося внесення готівкових коштів. Такі операції відбувалися у період, коли банк не мав можливості виконати свої зобов'язання перед кредиторами банку навіть у незначних розмірах (з 12 травня 2014 року по 17 червня 2014 року) та з метою отримання грошових коштів за рахунок виплат Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Отже, укладені правочини мають ознаки нікчемності.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та заперечення на них, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено судом, що між позивачем, як вкладником, та ПАТ "Старокиївський банк", як банком, укладено договір банківського вкладу № 05/1079-2014 від 20 травня 2014 року, за умовами якого банк відкриває вкладнику вкладний (строковий) рахунок "надійний" у гривні, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у розмірі 190000,00 грн.

Згідно квитанції від 20 травня 2014 року, позивачем внесено на банківський рахунок грошові кошти у розмірі 190000,00 грн.

Крім того, між позивачем, як клієнтом, та ПАТ "Старокиївський банк", як банком, укладено договір банківського рахунку № НОМЕР_1 від 20 травня 2014 року, за умовами якого, банк відкриває клієнту банківський поточний рахунок у гривні "Рахунок" та здійснює за ним банківські операції.

Згідно виписки відділення № 2 ПАТ "Старокиївський банк" від 11 вересня 2014 року, залишок коштів на рахунку позивача становить 192342,00 грн.

Постановою правління Національного банку України від 17 червня 2014 року № 365 ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 червня 2014 року № 50 про виведення ПАТ "Старокиївський банк" з ринку та запровадження тимчасової адміністрації, яким призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіну Любов Олександрівну.

В подальшому, постановою правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року № 563 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Старокиївський банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 вересня 2014 року № 92 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіну Л.О.

У зв'язку з викладеним, позивачем до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни подано заяву про видачу коштів у розмірі 192342,00 грн.

У відповідь на заяву про повідомлення причин відсутності ОСОБА_3 у зазначеному переліку, Уповноважена особа листом від 17 вересня 2014 року повідомила позивача про те, що договір банківського рахунку від 20 травня 2014 року № НОМЕР_1 та договір банківського вкладу від 20 травня 2014 року № 05/1079-2014 були визнані нікчемними відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вважаючи протиправними зазначені дії відповідачів щодо невключення до переліку та Загального реєстру вкладників, ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач є вкладником в розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відтак, у зв'язку із прийняттям Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду. При цьому, на відповідачеві уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" лежав обов'язок скласти реєстр (перелік) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (включивши у такий перелік позивача) та подати такий реєстр виконавчій дирекції Фонду для його затвердження.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) виснував, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття "подрібнення вкладів", "розбивка вкладів", вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під "подрібненням" чи "розбивкою" розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Старокиївський банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладників банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду для подання до Фонду додаткової інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з позицією судів попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в за рахунок Фонду.

Разом з тим, суд касаційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни від 29 серпня 2014 року № 61 у частині визнання нікчемними правочинами договору банківського вкладу № 05/1079-2014 та договору банківського рахунку № НОМЕР_1, укладених 20 травня 2014 року із ОСОБА_3

Згідно із частинами 1, 2, 10 статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Старокиївський банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, № 910/24198/16 від 16 травня 2018 року та № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

Із зазначеного можна зробити висновок, що права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Отже, встановлена правова природа згаданого наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи про договору банківського вкладу № 05/1079-2014 та договору банківського рахунку № НОМЕР_1, укладених 20 травня 2014 року, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

Отже, судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни від 29 серпня 2014 року № 61 у частині визнання нікчемними правочинами договору банківського вкладу № 05/1079-2014 та договору банківського рахунку № НОМЕР_1, укладених 20 травня 2014 року із ОСОБА_3 слід скасувати, а провадження в наведеній частині підлягає закриттю.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядами за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 341, 344, 349, 350, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року скасувати в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни від 29 серпня 2014 року № 61 у частині визнання нікчемними правочинами договору банківського вкладу № 05/1079-2014 та договору банківського рахунку № НОМЕР_1, укладених 20 травня 2014 року із ОСОБА_3, а провадження у справі у цій частині закрити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду