Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.09.2018 року у справі №810/5829/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року

м. Київ

справа №810/5829/15

адміністративне провадження №К/9901/10139/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року (суддя Балаклицький А.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року (головуючий суддя Парінов А.Б., судді: Губська О.А., Желтобрюх І.Л.) у справі №810/5829/15 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області, третя особа голова ліквідаційної комісії громадської організації садове товариство «Українська земля» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- поновити строк на звернення до суду;

- визнати протиправними дії державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Дуплик Світлани Іванівни стосовно проведення державної реєстрації змін статутних документів із зазначенням іншого керівного складу громадської організації садове товариство «Українська земля»;

- зобов'язати державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Дуплик Світлану Іванівну скасувати запис про державну реєстрацію № 4 від 29.08.2007 про скасування реєстраційної дії № 3 на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 березня 2007 року та усі наступні реєстраційні дії, вчинені після вказаного запису.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що про існування обставин, якими обумовлено звернення до суду, стало відомо після визнання його потерпілим 10 грудня 2015 року та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42012100230000006, порушеного за ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року адміністративний позов було залишено без руху, зокрема, з тих підстав, що матеріали справи не містять доказів поважності пропуску строку на звернення з даним позовом до суду, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 оскаржуються дії державного реєстратора, вчинені, починаючи з 2007 року, та запропоновано позивачу надати докази на підтвердження факту дотримання строку на звернення з даним позовом до суду або клопотання про поновлення такого строку з доказами поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вказаної ухвали суду позивачем було подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, в якому останній посилався на обставини, що викладені у позовній заяві.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, адміністративний позов залишено без розгляду.

Судові рішення вмотивовані тим, що ОСОБА_1 станом на 3 листопада 2011 року, був обізнаний про вчинення оскаржуваних у даній справі дій державного реєстратора, оскільки був учасником судового розгляду, в ході якого досліджувалися обставини вчинення спірних дій, зокрема, позивачу як голові громадської організації садове товариство «Українська земля» було відомо про те, що 29 серпня 2007 року державним реєстратором Обухівської районної державної адміністрації Київської області на виконання рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 березня 2007 року була проведена реєстраційна дія «Скасування реєстраційної дії за судовим рішенням (№ 1 342 105 0002 000540)», про що до Єдиного державного реєстру внесено відповідний запис № 1 342 999 0004 000540, запис у реєстрі стосовно товариства №4.

Так, зі змісту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2011 року в адміністративній справі №2а-3851/11/1070, якою позов залишено без розгляду, ОСОБА_1 як голова громадської організації садове товариство «Українська земля» вже звертався до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності державного реєстратора щодо нескасування державним реєстратором запису №4 (№ 1 342 999 0004 000540) про скасування попереднього запису №3 (№ 1 342 105 0002 000540) і зобов'язання його відновити державну реєстрацію статутного документу - статуту громадської організації садове товариство «Українська земля», затвердженого протоколом №5 від 12 листопада 2005 року загальних зборів членів товариства.

Також судом апеляційної інстанції враховано, що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців останню реєстраційну дію про припинення юридичної особи державним реєстратором було вчинено 5 лютого 2015 року, а тому позивач мав можливість дізнатися про такий запис, починаючи з 6 лютого 2015 року, натомість позов подано 21 грудня 2015 року, тобто з пропуском встановленого строку.

Суд апеляційної інстанції вказав на безпідставність доводів позивача про те, що йому стало відомо про підставу вчинених спірних реєстраційних дій лише з матеріалів кримінального провадження, оскільки такі доводи не спростовують факт обізнаності з вчиненими записами більш ніж за шість місяців до звернення до суду з даним позовом.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що посилання судів на ту обставину, що позивачу в 2011 році було відомо про факт внесення державним реєстратором запису № 4 не свідчить про порушення останнім строку на звернення до суду, оскільки про підставу внесення даного запису до державного реєстру позивач дізнався лише 10 грудня 2015 року, про що раніше не могло бути відомо через відсутність відповідних відомостей в реєстрі. Також вказує на безпідставність посилання суду апеляційної інстанції на факт залежності позовної давності від дати припинення Громадської організації Садового товариства «Українська земля», оскільки поданим позовом оскаржуються саме незаконні дії державного реєстратора. Скаржник вказує на преюдиційність судових рішень у справі №810/6319/13-а, якими зобов'язано державного реєстратора розглянути у встановленому порядку заяву ОСОБА_1, подану у жовтні 2013 року щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про керівний склад Громадської організації Садове товариство «Українська земля» на підставі рішення Виконавчого комітету Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області від 27.01.2011 № 11: ОСОБА_1 - Голова ради ГО СТ «Українська земля», оскільки вони доводять незаконність повноважень ліквідатора Гаспаряна О.В. на момент припинення ГО СТ «Українська земля».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 99 КАС України, в редакції діючій до 15.12.2017 року, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як встановлено судами, позивач як голова Громадської організації Садове товариство "Українська земля" вже звертався до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності державного реєстратора щодо нескасування державним реєстратором записів і зобов'язання його відновити державну реєстрацію статутного документу - статуту громадської організації садове товариство «Українська земля», затвердженого протоколом №5 від 12.11.2005 загальних зборів членів товариства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2011 року в адміністративній справі №2а-3851/11/1070 позов залишено без розгляду (а.с.26-31).

Отже, позивач був обізнаний ще у 2011 році про проведення державної реєстрації змін статутних документів із зазначенням іншого керівного складу громадської організації садове товариство «Українська земля»: записи про державну реєстрацію №4 від 29.08.2007 про скасування реєстраційної дії №3 на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 березня 2007 року.

З огляду на зміст касаційної скарги, позивач не заперечує факт обізнаності з оскарженими діями державного реєстратора у 2011 році, проте вважає, що строки звернення до суду мають обліковуватися з моменту, коли позивач дізнався про обставини, які стали підставою для вчинення оскаржених дій, а саме: про рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 березня 2007 року.

Про те, що підставою для вчинення оскаржених у цій справі дій та записів стало рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 березня 2007 року, позивач дізнався 10 грудня 2015 року після визнання голови ГО СТ «Українська земля» ОСОБА_1 потерпілим та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у зв'язку з чим, звертаючись до суду з цим позовом у грудні 2015 року, строки звернення порушені не були.

Суд касаційної інстанції вважає такі доводи безпідставними, оскільки за змістом ст.99 КАС України, строки звернення до суду пов'язані із встановленням часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а не про підстави таких порушень. Тобто, в межах розгляду цієї справи, відлік часу розпочинається з моменту, коли позивач дізнався про дії державного реєстратора та вчинені ним записи, з якими позивач пов'язує порушення прав, а не про підстави вчинення таких дій (записів).

Більш того, з огляду на наявну в матеріалах справи ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2011 року в адміністративній справі №2а-3851/11/1070, цей суд посилався на рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 березня 2007 року, як на підставу вчинення реєстраційних дій (а.с.28).

Отже, суди попередніх інстанцій з дослідженням усіх обставин у справі, на підставі належних і допустимих доказів, правильно зазначили, що про дії державного реєстратора стосовно проведення державної реєстрації змін статутних документів із зазначенням іншого керівного складу громадської організації садове товариство «Українська земля» та спірний запис про державну реєстрацію № 4 від 29.08.2007 про скасування реєстраційної дії № 3, позивачу було відомо ще з 2011 року, а тому, звертаючись до суду з цим позовом у грудні 2015 року позивач пропустив строк звернення до суду.

Враховуючи, що у даній справі не встановлено поважних причин пропуску строку, тобто об'єктивно непереборних обставин, які позбавляли позивача можливості звернутися до суду із дотриманням вимог ст.99 КАС України, суди попередніх інстанцій правильно застосували правові наслідки, визначені ст.100 КАС України.

Доводи скаржника, що суд апеляційної інстанції вказав на факт залежності позовної давності від дати припинення Громадської організації Садового товариства «Українська земля» є безпідставними, оскільки рішення суду апеляційної інстанції таких висновків не містить, а з огляду на те, що предметом позову було зобов'язання державного реєстратора скасувати не лише запис №4 але й усі наступні реєстраційні дії, вчинені після вказаного запису, суд апеляційної інстанції обґрунтовано досліджував питання дотримання строків звернення до суду, виходячи із дати вчинення відповідачем останньої реєстраційної дії - запису про припинення юридичної особи.

Посилання скаржника на преюдиційність судових рішень у справі №810/6319/13-а, оскільки вони доводять незаконність повноважень ліквідатора Гаспаряна О.В. на момент припинення ГО СТ «Українська земля», є безпідставними, оскільки дії ліквідатора не є предметом спору у цій справі. Крім того, предметом судового розгляду у справі №810/6319/13-а було скасування запису від 8 листопада 2011 року про державну реєстрацію припинення Громадської організації Садове товариство «Українська земля» в результаті її ліквідації, за наслідками якого рішенням суду касаційної інстанції у справі №810/6319/13-а зобов'язано державного реєстратора розглянути у встановленому порядку заяву ОСОБА_1, подану у жовтні 2013 року щодо внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про керівний склад Громадської організації Садове товариство «Українська земля» на підставі рішення Виконавчого комітету Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області від 27.01.2011 № 11: ОСОБА_1 - Голова ради ГО СТ «Українська земля».

Тобто, предмет і підстави позову у справі №810/6319/13-а є відмінними від позову у цій справі, і не можуть свідчити про дотримання позивачем строків звернення до суду із цим позовом, дотримання яких в межах даного касаційного розгляду є предметом перегляду правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, правильно застосували норми процесуального права, в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі №810/5829/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду