Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2018 року

Київ

справа №488/122/17

адміністративне провадження №К/9901/4317/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва в складі судді: Лазаревої Г.М. від 15.08.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. від 13.12.2017 у справі №488/122/17 за позовом ОСОБА_2 до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання неправомірним рішення №55/2 від 09.12.2016,

УСТАНОВИВ:

В січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом до відповідача - Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва, в якому просив:

- визнати неправомірними рішення відповідача № 55/2 від 09.12.2016 р., яким позивачу відмовлено в перерахунку та виплаті доплати до пенсії у відповідності з приписами статей 51, 53, 56, 57, 65, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника заробітної плати, з якої сплачені страхові внески за 2013 - 2015 роки у відповідності до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

- зобов'язати відповідача зарахувати періоди стажу роботи, зазначені у довідці підприємства про періоди роботи у 1986 році позивачу з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у потрійному розмірі;

- зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати з 01 грудня 2016 року щомісячну доплату до пенсії у збільшеному до 28 відсотків розміру заробітку позивача;

- зобов'язати відповідача виконати статті 51, 53, 67 Закону України № 796-ХІІ, шляхом перерахунку та виплати без обмежень 85 % (починаючи з 01 серпня 2016 року) додаткової пенсії за шкоду здоров'ю у визначеному Кабінетом Міністрів України розмірі;

- зобов'язати відповідача доплатити йому всю суму протиправно не виплачених за минулий час пільгових пенсійних виплат та компенсацію за затримку строків їх виплати.

Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва 15 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Вказує про безпідставність висновків судів попередніх інстанцій щодо незарахування одного року стажу роботу у відповідності ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Крім того безпідставно відмовлено в задоволенні інших позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити судові рішення без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та відноситься до 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення.

06 грудня 2016 року позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити з 1 грудня 2016 року перерахунок щомісячної доплати до пенсії шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток його заробітку за 28-й рік роботи понад 20 років.

Рішенням УПФ України в Корабельному районі м. Миколаєва № 55/2 від 09.12.2016 року позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, в зв'язку з відсутністю необхідного відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхового стажу - 24 місяці, оскільки набутий страховий стаж після попереднього перерахунку, який був проведений за заявою ОСОБА_2 від 06.12.2016 р. складає 7 місяців.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що індивідуальними відомостей про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 2015 - 2016 роки позивачу підтверджено страховий стаж з 01.11.2015 р. по 31.05.2016 р., тобто 7 місяців, а отже недостатній для призначення перерахунку відповідно до статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В задоволенні решти позовних відмовлено, оскільки відсутня відмова чи відповідне рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень з приводу заявлених вимог.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.

Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у рішенні 55/2 від 09.12.2016 року пенсійний орган помилково послався на те, що перерахунок пенсії позивачу має здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" а не на підставі статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»..

Отже, колегія суддів зазначає, що перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Сторонами не заперечується, що понаднормовий стаж в сукупності 27 років позивачу обчислено з врахуванням ст. 56 Закону № 796.

Проте в матеріалах справи відсутні будь які належні докази щодо наявності чи відсутності факту сплати страхових внесків за 28-й рік стажу позивачу, що саме і стало підставою для відмови в задоволенні позову. Вказані обставини зазначені лише в запереченнях відповідача.

Також суд зазначає, що позовні вимоги щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати, з якої сплачені страхові внески за 2013 - 2015 року у відповідності до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", судами не вирішено.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з направленням до суду першої інстанції на новий розгляд.

Стосовно позовних вимог щодо врахування стажу роботи в зоні відчуження в трикратному розмірі у відповідності ч. 1 ст. 56 Закону № 796, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст. 51 Закону № 796 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції чинній на момент звернення до суду з позовом) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

З поданої 06.12.2016 до відповідача заяви вбачається, що позивач просив перерахувати пенсію у відповідності до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток його заробітку за 28-й рік роботи понад 20 років. Інших вимог позивачем не заявлено.

Отже, оскільки захисту підлягає право, яке було порушене суб'єктом владних повноважень, а відповідач, в свою чергу, в задоволенні жодних інших вимог крім заявлених в заяві не відмовляв, відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва 15 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати, з якої сплачені страхові внески за 2013 - 2015 роки, у відповідності до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та щодо перерахунку пенсії у відповідності до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за 28-й рік роботи понад 20 років скасувати.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду