Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.06.2020 року у справі №353/15/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року

м. Київ

справа № 353/15/17

адміністративне провадження № К/9901/19149/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів - Рибачука А. І., Стеценка С. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2017 року (суддя Лущак М. І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року (колегія суддів: Гудим Л. Я., Пліш М. А., Святецький В. В. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

В січні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною та скасування постанови № 01/1009/02-43/2017 по справі про адміністративне правопорушення від 05.01.2017, складеної головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ в Івано-Франківській області Удуд І. Л., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 6800 грн. з тих підстав, що ним розпочато реконструкцію квартири з перекриттям даху в АДРЕСА_1, без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушив ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано постанову № 01/1009/02-43/2017 по справі про адміністративне правопорушення від 05.01.2017, винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області Удуд Іриною Леонідівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП у виді штрафу в сумі 6800 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2017 року у справі №353/15/17 в частині відмови в закритті провадження у справі про адміністративне правопорушення скасовано, а провадження в цій частині позовних вимог - закрито.

В решті постанову залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивачем проводилася реконструкція квартири з перекриття даху по АДРЕСА_1 без зареєстрованої декларації на початок виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а тому останній вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 7 ст. 96 КУпАП.

Вказує, що саме на органи ДАБІ покладено обов'язок визначення категорії об'єкта будівництва.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Справу передано до Верховного Суду.

У зв'язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1, на підставі договору дарування №1487 від
29.07.2012, належить право приватної власності на квартиру, розташовану по АДРЕСА_1, що підтверджується копією витягу про державну реєстрацію прав серії СЕІ № 242157 від 25.09.2012 та копією технічного паспорту від 23.07.2012.

На підставі звернення фізичної особи ОСОБА_2 від 23.12.2016, головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ в Івано-Франківській області Удуд І. Л. із залученням начальника відділу містобудування та архітектури Тлумамцької РДА Долішнього О. І., спеціаліста виконкому Тлумацької міської ради Мазур В. П. у присутності позивача, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та встановлено, що реконструкція квартири з перекриття даху ведеться по АДРЕСА_1 без зареєстрованої декларації на початок виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", про що інспектором будо складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.12.2016 року.

26.12.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ в Івано-Франківській області Удуд І. Л. відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 96 КУпАП про те, що ОСОБА_1 розпочав реконструкцію квартири з перекриттям даху в АДРЕСА_1, без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушив ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 7 ст. 96 КУпАП.

05.01.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ в Івано-Франківській області Удуд І. Л. винесено постанову №01/1009/02-43/2017 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6 800,0 грн.

Вважаючи постанову протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, через що оскаржена постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Вказує на відсутність доказів віднесення будівництва до ІІ категорії складності, що є суттєвим у кваліфікації вчиненого порушення.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та закриваючи в цій частині провадження суд апеляційної інстанції дійшов висновки що вимоги про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. В решті вимог суд дійшов висновку, що здійснений позивачем капітальний ремонт не потребує жодних дозвільних документів, оскільки це є його обов'язком як власника житлового приміщення.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 статті 96 КУпАП виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів II категорії складності тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, для притягнення особи до відповідальності за вказаною статтею, необхідно довести обставини: 1) виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, 2) вчинення порушення щодо об'єктів ІІ категорії складності.

Частиною 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

З вищезазначеної норми, вбачається, що категорію складності об'єкта будівництва визначають проектувальник і замовник на стадії укладення договору, складання завдання на проектування, оскільки навіть подальший процес проектування залежить від присвоєної категорії складності. При цьому під складністю розуміється сукупність ознак об'єкта, які характеризують його призначення і потенційну небезпеку. При визначенні категорії слід керуватися ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ", якими визначені класи наслідків (відповідальності) будівлі або споруди: значні, середні, незначні.

Відповідач в касаційній скарзі посилається на п. 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року N 557, згідно якого під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об'єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю, зазначеними у статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та/або експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Проте згідно п. 1 вказаного Порядку, він визначає механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності.

Відтак, не підлягає застосуванню в межах спірних правовідносин.

Судами встановлено, що позивачем здійснено капітальний ремонт перекриття даху в будинку по АДРЕСА_1, де на праві власності знаходиться квартира позивача, оскільки підтікання стелі загрожувало подальшій руйнації квартири.

Вказане також підтверджується доказами фотофіксації, наявними в матеріалах справи.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів щодо вчинення порушення щодо об'єктів ІІ категорії складності, а відтак відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 7 ст. 96 КУпАП України.

Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність порушення позивачем положень містобудівного законодавства, а тому прийнята відповідачем постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді А. І. Рибачук

С. Г. Стеценко