Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2019 року

Київ

справа №820/2529/18

адміністративне провадження №К/9901/3894/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (суддя Заічко О.В.)

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року (судді: Жигилій С.П. (головуючий), Любчич Л.В., Перцова Т.С.)

у справі № 820/2529/18

за позовом ОСОБА_1

до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

третя особа - Рада адвокатів Харківської області

про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Центральна ОДПІ м. Харкова), в якому просив зобов`язати відповідача зняти позивача з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 як адвокат звернувся до Ради адвокатів Харківської області із заявою про припинення ним адвокатської діяльності. Водночас позивач подав заяву до Центральної ОДПІ м. Харкова про зняття його з податкового обліку, проте відповідач, діючи всупереч вимогам чинного законодавства, відмовився задовольнити заяву ОСОБА_1

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 10 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року, в задоволенні позову відмовив.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не було дотримано відповідної процедури, що передує зняттю з податкового обліку, яка полягає в наступному: припинення права на заняття адвокатською діяльністю та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, подання позивачем до відповідача заяви за формою № 7-ЄСВ, проведення перевірки та у разі відсутності заборгованості з податків та зборів - зняття позивача з обліку. За таких обставин суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Не погодившись із судовими рішеннями, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити адміністративний позов.

При цьому скаржник зазначив, що суди неправильно застосували пункт 11.18 Порядку обліку платників податків, дійшовши помилкового висновку, що для зняття з обліку самозайнятої особи необхідна наявність одночасно двох підстав, кожна з яких, на думку судів, не є самостійною: наявність документально підтвердженої інформації про припинення незалежної діяльності від відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо) та подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

У своєму відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає судові рішення законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги просив відмовити. Центральна ОДПІ м. Харкова зазначила, що фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, - адвокат може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про зміну організаційної форми адвокатської діяльності або зупинення чи припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Від третьої особи відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

25 червня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання відповідача про заміну Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на Головне управління ДФС у Харківській області у зв`язку з проведенням державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

З огляду на положення статті 52 КАС України колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача шляхом заміни Центральної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області її правонаступником Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатська діяльність), на підставі свідоцтва про здійснення незалежної професійної діяльності №346, виданого 13 листопада 2002 року Харківською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатів.

06 квітня 2017 року позивач у порядку, передбаченому частиною першою статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», звернувся до Ради адвокатів Харківської області із заявою про припинення дії його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання.

Рада адвокатів Харківської області листом від 10 квітня 2018 року проінформувала позивача про відсутність підстав для задоволення його заяви про припинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з огляду на положення статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині необхідності подання заяви про внесення змін до Єдиного реєстру адвокатів України та у зв`язку з невиконанням позивачем при поданні заяви вимог пункту 4.11 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26.

13 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Центральної ОДПІ м. Харкова з питання зняття його з податкового обліку як самозайнятої особи та подав відповідні заяви за формами №8-ОПП та №5-ОПП.

Листом від 21 квітня 2017 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про залишення без виконання його заяви через порушення позивачем приписів Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, яке виразилось у ненаданні документального підтвердження Ради адвокатів Харківської області про припинення адвокатської діяльності позивача.

Надалі позивач звернувся до Головного управління ДФС в Харківській області із заявою від 30 травня 2017 року з питання зняття його з податкового обліку як самозайнятої особи, в якій зазначив, що він фактично не є адвокатом, відповідною діяльністю не займається та відносно нього немає жодних відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України.

08 червня 2017 року позивач отримав від Головного управління ДФС в Харківській області лист із роз`ясненням процедури припинення його діяльності, яка полягає у необхідності надання заяви за формами № 8-ОПП та № 7-ЄСВ (про зняття з обліку платника єдиного внеску), наданні рішення відповідного органу про припинення незалежної діяльності, прийнятті контролюючим органом рішення про проведення документальної позапланової перевірки, після проведення якої, у разі встановлення факту відсутності заборгованості платника перед бюджетом зі сплати податків та зборів, складається довідка № 12-ОПП про зняття з обліку.

Повторні звернення ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Харківській області та до Державної фіскальної служби України з цього питання не призвели до задоволення вимог позивача про прийняття контролюючим органом рішення про зняття його з податкового обліку як самозайнятої особи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що позивач є самозайнятою особою в розумінні підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Питання обліку самозайнятих осіб як платників податків внормовано положеннями Глави 6 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 65.2 статі 65 Податкового кодексу України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Відповідно до підпункту 65.10.8 пункту 65.10 статті 65 Податкового кодексу України внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності, - з дати такого анулювання чи скасування.

Підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є: наявність хоча б однієї з підстав, визначених пунктом 65.10 статті 65 цього Кодексу для самозайнятої особи (підпункт 67.1.2 пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України).

Порядок зняття з обліку у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 67.3 статті 67 Податкового кодексу України).

Так, з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі - Порядок № 1588).

За змістом підпункту 2 пункту 11.22 Розділу ХІ Порядку № 1588 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється у такому порядку: фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

Відповідно до підпункту 3 пункту 11.22 Розділу ХІ Порядку № 1588 внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі, зокрема:

- внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

- реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі - з дати реєстрації;

- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності, - з дати такого анулювання чи скасування.

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Так, частиною 6 вказаного Закону обумовлено, що адвокатом може бути фізична особа, яка відповідає наведеним у законі критеріям та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обумовлено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Відомості про припинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України (частина сьома статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Доводи позивача, викладені у його позовній заяві та касаційній скарзі, зводяться до того, що достатньою умовою для зняття його з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків є факт подання відповідної зави до Ради адвокатів Харківської області та подальше звернення до контролюючого органу.

Проте з аналізу вищенаведених нормативно-правових актів вбачається, що підставою для внесення до Державного реєстру запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи є надання позивачем, разом із заявою за формою № 8-ОПП, документально підтвердженої інформації про анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від органу, що видає свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Позивачем не було надано Центральній ОДПІ м. Харкова інформації щодо анулювання Радою адвокатів Харківської області свідоцтва ОСОБА_1 про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на відсутність у відповідача належних доказів анулювання згідно із законодавством свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю позивача, Центральна ОДПІ м. Харкова обґрунтовано відмовила в задоволенні заяви позивача про зняття його з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків.

Враховуючи предмет та правове обґрунтування заявленого адміністративного позову, колегія суддів Касаційного адміністративного суду не надає правову оцінку питанню законності дій Ради адвокатів Харківської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про припинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, касаційна скарга позивача не спростовує правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, ґрунтується на неправильному тлумаченні законодавства, що регламентує спірні правовідносини, та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова