Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.07.2019 року у справі №2040/7797/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №2040/7797/18

адміністративне провадження №К/9901/19102/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А. В., Яковенка М. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 (суддя Шевченко О. В. ) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 (колегія суддів у складі: Чалого І. С., Жигилія С. П., Перцової Т. С. ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Слобідського районного відділу у м.

Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі - відповідач-1, ГУ ДМС України в Харківській області), Слобідського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі - відповідач-2, Слобідський РВ в м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 18.07.2018 про оформлення припинення йому громадянства України відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянство України" та зобов'язати Слобідський РВ в м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області здійснити оформлення та видачу позивачу паспорту громадянина України за заявою від 11.07.2018 замість паспорту громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Червонозаводським ВР ХМУ УМВС України в Харківський області 22.06.2005.

Позов мотивовано тим, що 22.06.2005 Червонозаводським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області на підставі довідки № 17/47323 про реєстрацію особи громадянином України, виданої 21.06.2005 ВГІРФО ГУМВС України в Харківській області, позивачу видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1.

11.07.2018 позивач звернувся до Слобідського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківський області з питання обміну паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 22.06.2005 Червонозаводським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з непридатністю паспорта для подальшого користування. Інспектором Слобідського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області повідомлено позивача про відмову в обміні паспорта громадянина України у зв'язку з прийнятим 18.07.20018 ГУ ДМС України в Харківській області рішенням про скасування громадянства України позивачу.

Проте рішення про визнання паспорту громадянина України від Слобідського РВ у м.

Харкові ГУ ДМС України в Харківський області та рішення ГУ ДМС України в Харківський області від 18.07.20018 про скасування йому громадянства України як і висновку ГУ ДМС України в Харківський області, на підставі якого 18.07.2018 відповідачем було прийняте зазначене рішення, позивач не отримував. Також йому не було надано копію рішення, прийнятого Слобідським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківський області за результатами розгляду його заяви від 11.07.2018 щодо обміну паспорта громадянина України. Так, 16.08.2018 позивач отримав у ГУ ДМС України в Харківський області довідку про припинення громадянства України № 17/18 від 18.07.2018.

Позивач вважає, що рішення ГУ ДМС України в Харківський області від 18.07.2018 про оформлення припинення позивачу громадянства України відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянство України" є протиправним та таким, що грубо порушує законодавство України, порушує права, свободи та його законні інтереси, тому підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 21.01.2019 позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 18.07.2018 про оформлення припинення ОСОБА_1 громадянства України відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянство України". В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.06.2019 рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Судові рішення мотивовано тим, що оскільки факт підробки рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 10.05.2005 у цивільній справі № 2-500-05 не встановлено належними органами, тому відповідач скасував своє рішення про оформлення набуття громадянства України позивачу за територіальним походженням за відсутності правових підстав.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що судом не наведено жодних підстав, посилаючись на які він дійшов висновку про те, що позивач не був обізнаний, що в рішенні Вовчанського районного суду Харківської області від
10.05.2005 по справі № 2-500-05 містяться недостовірні відомості.

Скаржник зазначає, що на запит ГУ ДМС України в Харківський області Вовчанський районний суд Харківської області листом від 25.06.2018 № 01-26/42/2018 повідомив, що справа відносно ОСОБА_2, який є батьком позивача, зареєстрованою не значиться, судом не розглядалась, рішення по справі не ухвалювалось. Окрім цього, судом зазначено, що за № 2-500/05 зареєстрована справа щодо інших учасників процесу.

Позиція інших учасників справи

Позивач у відзиві на касаційну скаргу ГУ ДМС України в Харківській області зазначає, що відповідач-1 як суб'єкт владних повноважень не має права встановлювати факт свідомого чи не свідомого надання заявником неправдивих відомостей, тим паче надання підроблених документів. Підробка документів є кримінальним діянням, а, отже, встановлення даного факту має проходити лише в рамках кримінального провадження. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

У межах встановленого строку відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи не надійшло.

Рух касаційної скарги

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.08.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою ГУ ДМС України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від
23.10.2019 справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

У 2005 році ОСОБА_1 звернувся до ВГІРФО УМВС України в Харківській області із заявою про оформлення набуття громадянства України відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України". У заяві позивач просив оформити набуття ним громадянства України за територіальним походженням. До заяви про оформлення набуття громадянства України було додано копію рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 10.05.2005 у цивільній справі № 2-500-05 про встановлення факту постійного проживання на території України з березня 1990 року батька позивача - ОСОБА_2,1946 року народження.

Позивач отримав довідку ВГІРФО УМВС України в Харківській області № 17/47323 від
21.06.2005 про реєстрацію особи громадянином України, за якою він набув громадянство України на підставі статті 8 Закону України "Про громадянство України", яка є підставою для отримання паспорту громадянина України.

22.06.2005 Червонозаводським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області позивач був документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1.

01.06.2010 він отримав картку фізичної особи - платника податків ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, ідентифікаційний номер позивача НОМЕР_3.

11.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до Слобідського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківський області з питання обміну паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 22.06.2005 Червонозаводським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області на його ім'я у зв'язку з непридатністю паспорта для подальшого користування.

Інспектором Слобідського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області повідомлено позивача про відмову в обміні паспорта громадянина України в зв'язку з прийнятим 18.07.2018 ГУ ДМС України в Харківській області рішенням про скасування громадянства України позивачу.

Згідно довідки ГУ ДМС України в Харківській області, результатами перевірки підстав видачі гр. ОСОБА_1 паспорта громадянина України встановлено, що зазначений паспорт оформлений з порушенням вимог чинного законодавства та є недійсним. При проведенні перевірки підстав видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 відповідачем отримано у відповідь на запит лист Вовчанського районного суду Харківської області від 25.06.2016 № 01.26/42/2018, яким міграційну службу повідомлено, що згідно журналу алфавітного покажчика цивільних справ за 2005 рік, цивільна справа за заявою ОСОБА_2,1946 року народження (батько позивача) про встановлення факту проживання на території України з березня 1990 року, зареєстрованою не значиться, судом не розглядалась, рішення по справі не ухвалювалось, справа за № 2-500/05 зареєстрована щодо інших учасників процесу.

ГУ ДМС України в Харківській області зроблено висновок, що позивач набув громадянство України за територіальним походженням на підставі статті 8 Закону України "Про громадянство України" шляхом обману, унаслідок подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Рішенням ГУ ДМС України в Харківській області від 18.07.2018 скасовано рішення УМВС України в Харківській області від 21.06.2005 про оформлення набуття громадянства України відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України" громадянином ОСОБА_1, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України", внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

27.08.2018 позивачу видано довідку ГУ ДМС України в Харківській області, відповідно до якої він вибуває до Посольства Республіки Грузія з метою отримання документа, який посвідчує його особу.

Не погодившись з рішенням суб'єкта владних повноважень про скасування рішення про набуття громадянства України та вилученням паспорту, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 25 Конституції України визначає, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому Частиною 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частини 1 статті 77 КАС України.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України від 18.01.2001 № 2235-III "Про громадянство України".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про громадянство України" громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України" особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині 20 статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини 20 статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Згідно положень частини 20 статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Пунктом 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про громадянство України" підставами для втрати громадянства України є, зокрема, набуття особою громадянства України на підставі Пунктом 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про громадянство України" внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянство України" рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянство України" шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 № 588/2006) (далі - Порядок № 215).

Відповідно до пункту 25 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент подачі позивачем заяви про набуття громадянства України за територіальним походженням), для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої постійно проживали до 16.07.1990 на територіях, зазначених у абзаці першому пункту 22 цього Порядку (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а " - "в" пункту 22 цього Порядку, а також: а) документ, що підтверджує факт постійного проживання батька чи матері заявника до 16.07.1990 на територіях, зазначених у абзаці першому пункту 22 цього Порядку; б) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника з батьком чи матір'ю.

Згідно з пунктом 38 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент подачі позивачем заяви про набуття громадянства України за територіальним походженням), у разі відсутності документів про постійне проживання на територіях, зазначених у абзаці першому пункту 22 цього Порядку, або документів, що підтверджують родинні стосунки, подається відповідне рішення суду.

Відповідно до пункту 88 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.

Пунктом 96 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) передбачено, що подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України. Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.

Згідно з пунктом 97 Порядку № 215 (в редакції, чинній на момент скасування рішення про набуття позивачем громадянства України) рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником. Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

З аналізу наведених норм законодавства, скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Отже, скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у 2005 році ОСОБА_1 звернувся до ВГІРФО УМВС України в Харківській області із заявою про оформлення набуття громадянства України відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України". До заяви про оформлення набуття громадянства України позивач додав копію рішення Вовчанського районного суду Харківської області від
10.05.2005 у цивільній справі № 2-500-05 про встановлення факту постійного проживання на території України з березня 1990 року його батька - ОСОБА_2,1946 року народження.

21.06.2005 позивач отримав довідку ВГІРФО УМВС України № 17/47323 про реєстрацію особи громадянином України, за якою він набув громадянство України на підставі статті 8 Закону України "Про громадянство України", яка є підставою для отримання паспорту громадянина України.

22.06.2005 Червонозаводським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області позивач був документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1.01.06.2010 отримав картку фізичної особи - платника податків ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

ГУ ДМС України в Харківській області 18.07.2018 прийнято рішення про оформлення припинення ОСОБА_1 громадянства України відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянство України".

Єдиною підставою для скасування відповідачем рішення від 21.06.2005 набуття громадянства України ОСОБА_1 є інформація, яка зазначена у листі Вовчанського районного суду Харківської області від 25.06.2018 за вих. № 01-26/42/2018 про те, що справа за заявою ОСОБА_2 (батько позивача) про встановлення факту проживання на території України з березня 1990 року зареєстрованою не значиться, судом не розглядалась, рішення про справі не ухвалювались.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що інформаційний лист Вовчанського районного суду Харківської області від 25.06.2016 № 01.26/42/2018 про відсутність у провадженні суду справи відносно батька позивача не є належним доказом факту підроблення документів чи надання неправдивих відомостей, а тому не може слугувати підставою скасування рішення про оформлення набуття громадянства України через 13 років після його прийняття суб'єктом владних повноважень.

Крім того, як правильно вказали суди попередніх інстанцій, відповідачем не надано доказів того, що позивач, надаючи до заяви про оформлення набуття громадянства України копію рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 10.05.2005 у цивільній справі № 2-500-05 про встановлення факту постійного проживання на території України з березня 1990 року його батька був обізнаний, що в такому документі містяться недостовірні дані. Позивач у цій справі не був заявником та рішення районного суду його не стосується особисто, оскільки до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання звертався батько позивача, отже позивач не може відповідати за дії, які не ініціював.

Отже, оскільки факт підробки рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 10.05.2005 у цивільній справі № 2-500-05 не встановлено належними органами, колегія суддів Верховного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач скасував своє рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 за відсутності правових підстав.

Також, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем не дотримано принципу пропорційності, необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призводить до настання несприятливих наслідків для позивача.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово робив визначення критерію "необхідності у демократичному суспільстві". Так, за практикою Суду при визначенні питання "необхідності у демократичному суспільстві" держави користуються певною свободою розсуду, межі якої залежать від сфери, що вступає в конфлікт з гарантованим правом.

Європейський суд з прав людини оцінює пропорційність обмежень, застосованих до права на повагу до сімейного життя, по відношенню до легітимної мети, якої прагнуть досягти сторони при застосуванні таких обмежень. А тому, Верховний Суд дійшов висновку, що будь-яке непропорційне втручання з боку держави у фундаментальне право передбачене статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не буде вважатися необхідним у демократичному суспільстві.

Відповідно до матеріалів справи, позивач має неповнолітніх та малолітніх дітей, що народилися в Україні (2006 та 2017 років народження), згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.11.2006 № 12569097 за договором купівлі-продажу серії Р № 8585 від 27.10.2006 є власником квартири за адресом: АДРЕСА_1, де зареєстрований, має ідентифікаційний номер фізичної особи-підприємця та 02.06.2010 позивача документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 терміном до 02.06.2020.

Проте, дані обставини не були враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення від 18.07.2018.

Отже, оскаржуване рішення відповідача не відповідає критерію необхідності у демократичному суспільстві, оскільки для позивача та членів його сім'ї скасування рішення про оформлення набуття громадянства має наслідком повну зміну способу життя родини, в складі якої двоє неповнолітніх дітей.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених судових рішень відсутні.

Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач: Ж. М. Мельник-Томенко Судді А. В. Жук

М. М. Яковенко