Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.10.2018 року у справі №760/7304/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2018 року

Київ

справа №760/7304/17

адміністративне провадження №К/9901/37390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 12 липня 2017 року (головуючий суддя Шереметьєва Л.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (головуючий суддя Губська О.А., судді: Ключкович В.Ю., Беспалов О.О.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Житомирської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування постанови №0184/101000015/2016 від 07 липня 2016 року у справі про порушення митних правил.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до відповідальності у зв'язку із незабезпеченням його участі при розгляді справи про порушення митних правил.

Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 12 липня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу та докази, які б спростовували факт вчинення порушення, відсутні, а тому притягнення його до відповідальності у вигляді накладення штрафу є правомірним. Разом з тим судами зазначено, що позивач належним чином неодноразово повідомлявся про місце і час розгляду справи, за його клопотанням розгляд справи відкладався, а відтак доводи про порушення відповідачем права на особисту участь особи при розгляді справи про порушення митних правил є безпідставними та не свідчать про порушення процедури прийняття рішення.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому в касаційній скарзі посилався на ті ж доводи та обставини, що вже наводились ним в позовній заяві.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою, а в подальшому, відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 травня 2016 року Житомирською митницею ДФС відносно ОСОБА_2 складений протокол про порушення митних правил за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України у зв'язку із перевищенням встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку доставки транспортного засобу марки «Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, ввезеного на територію України через пункт пропуску «Виступовичі» м/п «Північний» Житомирської ДФС 22 лютого 2016 року в митному режимі «транзит», до митного органу призначення більше, ніж на десять діб, в якому також зазначено про призначення розгляду справи про порушення митних правил на 08 червня 2016 року.

03 червня 2016 року позивачем на адресу Житомирської митниці було направлено повідомлення про те, що він бажає прийняти участь у розгляді справи, але в зв'язку із перебуванням на лікуванні просить розгляд відкласти.

08 червня 2016 листом Житомирської митниці ДФС його було повідомлено про перенесення розгляду справи про порушення ним митних правил на 07 липня 2016 року.

01 липня 2016 року на адресу Житомирської митниці ОСОБА_2 направив повідомлення про неможливість прибути на розгляд справи, що призначений на 07 липня 2016 року, у зв'язку із знаходженням на лікуванні й просив розгляд справи відкласти.

Постановою заступника начальника Житомирської митниці ДФС від 07 липня 2016 року №0184/101000015/2016 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн.

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 1 частини 1 статті 95 Митного кодексу України встановлені такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 3 статті 470 Митного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Частиною 1 статті 192 Митного кодексу України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм, перевізник звільняється від відповідальності за статтею 470 Митного кодексу України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.

Згідно частини 1 статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до положень статті 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 488 Митного кодексу України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до статті 491 Митного кодексу України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За правилами статті 498 Митного кодексу України прийняття участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення є правом, а не обов'язком особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Така особа зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами.

Згідно із статтею 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

З наведеного вбачається, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, положення Митного кодексу України містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень.

Одним із таких застережень є обов'язок особи добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами, тобто утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, у тому числі з метою спливу строків накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, в разі неможливості особисто бути присутньою при розгляді справи про порушення митних правил не позбавлена можливості брати в ній участь через свого представника (особи, які можуть бути представниками, визначені в статті 499 Митного кодексу України).

Враховуючи встановлені судами обставини перевищення десятиденного строку доставки транспортного засобу, визначеного статтею 95 Митного кодексу України, та їх неспростування позивачем, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про порушенням ним митних правил та правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі частини 3 статті 470 Митного кодексу України.

Викладені ж у касаційній скарзі доводи про порушення відповідачем права на особисту участь позивача при розгляді справи про порушення митних правил, за встановлених обставин неодноразового повідомлення про місце і час розгляду справи та його перенесення за клопотанням позивача, а також відсутності доказів неможливості прибуття у призначений для розгляду справи час, не свідчать про порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності та незаконність накладення стягнення за вчинене порушення.

За наведеного, касаційний суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог й визнання незаконною та скасування постанови заступника начальника Житомирської митниці ДФС №0184/101000015/2016 від 07 липня 2016 року у справі про порушення митних правил.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на відсутність підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень, підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 12 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду