Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року

м. Київ

справа №380/24232/24

касаційне провадження № К/990/29301/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Довга О.І.; судді - Запотічний І.І., Шинкар Т.І.)

у справі № 380/24232/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Енерджі Груп»

до Головного управління ДПС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мартін Енерджі Груп» (далі - ТОВ «Мартін Енерджі Груп», позивач, платник) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просило: визнати протиправним та скасувати розпорядження ГУ ДПС у Львівській області від 15 листопада 2024 року № 841-РЛ про відмову у видачі ліцензії ТОВ «Мартін Енерджі Груп»; зобов`язати відповідача видати платнику ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, за адресою: Львівська обл., Львівський р-н., с. Холодновідка, вул. Городоцька, буд. 1, на підставі поданої заяви від 28 жовтня 2024 року № 36289/АП.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 19 лютого 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовив, дійшовши висновку, що експлуатація автозаправної станції без отримання відповідного акта або сертифіката про готовність об`єкта до експлуатації може призвести до негативних наслідків для життя та здоров`я людей, оскільки цей об`єкт у силу приписів статті 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2245-III «Про об`єкти підвищеної небезпеки» має ознаки об`єктів підвищеної небезпеки та таке обмеження визначено відповідним і направлено на дотримання загальновизнаних умов безпеки.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 червня 2025 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення адміністративного позову.

ГУ ДПС у Львівській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на імперативному обов`язку позивача як суб`єкта підприємницької діяльності додати до заяви для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним документи, передбачені статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР), а саме - акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Верховний Суд ухвалою від 28 липня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.

07 серпня 2025 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що 28 жовтня 2024 року позивач звернувся до контролюючого органу із заявою № 36289/АП щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, за адресою: 81112, Львівський р-н, с. Холодновідка, вул. Городоцька, 1, до якої додав: копію дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; копію дозволу на виконання або експлуатування обладнання, призначеного для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах; копію договору оренди № 01/04/24-он; копію акта № 1164 введення в експлуатацію основних засобів; платіжну інструкцію; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нежитлове приміщення; копію витягу з Державного реєстру речових прав на земельну ділянку - Кадастровий номер: 4623683700:02:001:0017; копію висновку № 59/24 експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за зверненням директора ТОВ «Мартін Енерджі Груп» Ковальського О.Р.

За результатами розгляду наданого платником пакета документів відповідачем прийнято рішення про відмову у видачі ліцензій, яке оформлено розпорядженням від 15 листопада 2024 року № 841-РЛ.

Наведене розпорядження мотивовано відсутністю акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

За правилами статті 15 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Таким чином, для здійснення розглядуваної господарської діяльності суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону № 481/95-ВР. У цьому переліку, крім іншого, передбачено акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.

Водночас згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частини другої статті 39 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру». Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

В постанові від 08 червня 2022 року у справі № 340/3135/20 Верховний Суд дійшов висновку, що правомірною є відмова у видачі ліцензії суб`єкту господарювання на роздрібну торгівлю пальним у разі неподання таким суб`єктом акта вводу в експлуатацію об`єкта, акта готовності об`єкта до експлуатації або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а саме - стаціонарного заправного комплексу.

Водночас, установлення на бетонний майданчик автозаправної станції, яка виконана як цілісний заводський виріб і для її установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщенні такої автозаправної станції не виникає обов`язку щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

Вказаний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/19955/19.

Підсумовуючи наведені висновки, Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2022 року у справі № 580/2513/21 зазначив, що для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб`єкт господарювання зобов`язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об`єкта, акт готовності об`єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта щодо виконаної цілісним заводським виробом стаціонарної автозаправної станції, проте такий обов`язок не виникає, якщо автозаправну станцію розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту.

Аналогічний висновок викладно Верховним Судом у постанові від 28 січня 2025 року у справі № 140/1784/22.

Відповідно до пункту 3.38 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» модульна автозаправна станція - це автозаправна станція з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням ПРК та резервуара зберігання палива.

Як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі акта введення в експлуатацію основних засобів від 01 вересня 2024 року, відповідні об`єкти (резервуари, паливороздавальні колонки), які знаходяться за адресою: Львівська обл., Львівський р-н., с. Холодновідка, вул. Городоцька, буд. 1, введено в експлуатацію. При цьому з`ясовано, що торгівля пальним, яку планує здійснювати позивач, проводиться через модульні автозаправні станції, які відносяться до автозаправних станцій з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, улаштування яких здійснюється без проведення будівельних робіт, оскільки обладнання та споруди розміщуються без фундаменту та без підземного розміщення резервуарів.

У висновку експерта від 09 вересня 2024 року № 59/24 зазначено, що міні автозаправна станція, яка розташована на орендованій земельній ділянці, за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Холодновідка, вул. Городоцька, 1, та складається з: паливороздавальної колонки «Slavutich», зав. № 0867, рік випуску - 2018, країна виробник - Україна; резервуару РГС-4,9, зав. № 010524, рік виготовлення - 2002, країна виробник - Україна; резервуару РГС-10, зав. № 130324, рік виготовлення - 2002, країна виробник - Україна; резервуару РН1-15-1900, зав. № 0117/19, рік виготовлення - 2017, країна виробник - Україна; паливороздавальної колонки «Slavutich», зав. № 3434, рік випуску - 2024, країна виробник - Україна, фактично є окремими елементами технологічного устаткування міні автозаправної станції, яке встановлено на покриття з бруківки, а тому не являється об`єктом нерухомого майна та не підлягає під визначення об`єкт завершеного будівництва. У відповідності до чинного законодавства дозвіл на початок будівництва та прийняття в експлуатацію міні автозаправної станції, яка розташована на орендованій земельній ділянці, за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Холодновідка, вул. Городоцька, 1, не потрібно, тому що дана міні автозаправна станція не являється об`єктом нерухомого майна та відповідає пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію».

Відтак, оскільки при влаштуванні модульної автозаправної станції позивач не здійснював будь-яких будівельних робіт, а обладнання розташовано на бетонному майданчику без улаштування фундаменту, то розміщення такої автозаправної станції не потребує документів, що дають право на її будівництво, та, відповідно, вона не підлягає прийняттю в експлуатацію в розумінні Закону № 3038-VI.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про протиправність оскаржуваного акта індивідуальної дії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Львівській області без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова