Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.09.2020 року у справі №806/287/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 806/287/17

адміністративне провадження № К/9901/23728/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н. А.,

суддів: Смоковича М. І., Шевцової Н. В.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Житомирській області, про визнання протиправним та скасування наказу №5-ос від 20.01.2017, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року (головуючий суддя - Шевчук С. М., судді - Бучик А. Ю., Майор Г. І.).

І. Суть спору

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1, скаржниця) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Житомирській області (далі - відповідач, ДЕІ в Житомирській області, Екологічна інспекція), в якому просила:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області № 5-ос від 20 січня 2017 року, яким позивачу оголошено догану за неналежне дотримання виконавчої дисципліни та неналежне виконання доручення керівництва.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

РІШЕННЯ

СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано наказ начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області №5-ос від 20.01.2017 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 640,00 грн. сплаченого судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що службове розслідування проводилося стосовно дій посадових осіб Держекоінспекції щодо неналежного виконання вимог постанови спільної наради керівників правоохоронних органів, органів влади і контролю Житомирської області від 28.07.2016, а також щодо дотримання ними виконавчої дисципліни в Державній екологічній інспекції у Житомирській області. Суд наголосив, що службове розслідування повинно було проводитись щодо певного кола осіб. За результатами службового розслідування мав бути складений акт, відповідно до змісту якого, у разі встановлення факту вини чи вчинення порушень певною конкретною посадовою чи службовою особою має бути ініційоване дисциплінарне провадження. Крім того, у акті за результатами службового розслідування, у разі встановлення факту вини чи вчинення порушень певною конкретною посадовою чи службовою особою, комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством. Згідно змісту висновку за результатами службового розслідування від 16.01.2017, комісією була встановлено наявність вини позивача, як головного виконавця, щодо неорганізації співвиконавців, зокрема, ОСОБА_1 не визначила строки подання ними пропозицій, порядок погодження і підготовки проекту документа та не передала вчасно копії листа прокуратури Житомирської області №05/1-1115 вих. - 16 від 11.08.2016 керівникам структурних підрозділів. Комісією було здійснено висновок про наявність підстав про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, при цьому не запропоновано вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством. Суд також зазначив, що всупереч вимогам ч.2 статті 73 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII дисциплінарна справа №7 не містить: характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, що також підтверджується копією описів матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі (а. с. 133). Відповідачем належним чином не спростовано зазначених позивачем обставин про порушення процедури обрання та невідповідності вимог чинного законодавства складу дисциплінарної комісії Держекоінспекції у Житомирській області під час проведення службового розслідування та дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1

КОРОТКИЙ ЗМІСТ

РІШЕННЯ

СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Житомирській області задоволено, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Житомирській області - відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що наказом керівника Держекоінспекції у Житомирській області №55-ОД від 21.06.2016, затверджений склад дисциплінарної комісії (а. с. 168-169). Обумовлений наказ виданий в межах повноважень названого керівника, визначених статтею 69 Закону України "Про державну службу". На час проведення службового розслідування та на час розгляду даної справи названий наказ є чинним, ніким не оскарженим. Відтак, правових підстав для незастосування положень названого наказу при розгляді даної справи колегія суддів суду апеляційної інстанції не вбачала. З огляду на посадові обов'язки позивача, визначені положенням про сектор та відповідно до п. 172,173 Інструкції з діловодства в Державній екологічній інспекції у Житомирській області, затвердженої наказом Держекоінспекції у Житомирській області від 15 жовтня 2012 року № 97-ОД, резолюції заступника начальника інспекції, вчиненої на супровідному листі від 11.08.2016 року №05/1-1115 вих. 16 з приводу доручення позивачу здійснення дій по доведенню змісту вказаного листа до відома керівників структурних підрозділів інспекції для забезпечення виконання та інформування прокуратури, до посадових обов'язків позивача належало виконання обумовленого доручення заступника начальника інспекції.

Суд зазначив, що обставини щодо неналежного виконання обумовленого доручення безпосереднього керівника - заступника начальника інспекції, окрім висновку, складеного за результатами службового розслідування від 16.01.2017 підтверджуються:

поясненнями керівників структурних підрозділів інспекції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які зазначили, що в установленому порядку позивачем не було доведено до їх відому лист від
11.08.2016 №05/1-1115 вих. 16 (а. с.113-118);

реєстраційним журналом листування з правоохоронними органами в Держекоінспекції в якому відсутня інформація стосовно передачі копії листа керівникам структурних підрозділів (а. с.118-120);

копією листа від 11.08.2016 №05/1-1115 вих. 16, в якому стоять відмітки про ознайомлення з ним лише керівників трьох підрозділів: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та зазначено, що залишено на столі ОСОБА_6 копія відповідного листа;

копією службової записки позивача від 16.01.2017 (а. с. 108) відповідно до якої, позивач підтвердила обставини щодо отриманого нею доручення від заступника начальника про необхідність ознайомлення керівників структурних підрозділів інспекції з постановою спільної наради керівників правоохоронних органів, органів влади і контролю Житомирської області від 28.07.2016.

Враховуючи вищевикладене та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про наявність належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт вини ОСОБА_1 стосовно неналежного виконання посадових обов'язків щодо виконання обумовленого доручення безпосереднього керівника - заступника начальника інспекції щодо доведення вказаного листа до відома всіх керівників структурних підрозділів інспекції для забезпечення виконання та інформування прокуратури.

Стосовно ж доводів позивача щодо недотримання форми документу передбаченої абз. 1 п.3 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950 (далі - Порядок №950), який передбачає, що за результатами службового розслідування складається акт, то відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України "Про державну службу" за результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Комісією за результатами службового розслідування від 16.01.2017 було складено висновок (а. с. 16-21), що відповідає приписам ч. 9 ст. 71 Закону України "Про державну службу".

Стосовно ж покликань позивача, щодо неознайомлення її з наказом про проведення службового розслідування 14.12.2016 №168-ос, то, суд вказав, що по-перше, вказані обставини не можуть бути підставою для звільнення позивача від дисциплінарної відповідальності. По - друге, як слідує з службової записки позивача адресованій дисциплінарній комісії від 16.01.2017, позивач вказала, що головним спеціалістом з питань запобігання та виявлення корупції Локазюк Я. П., (який входив до складу комісії якій доручено проведення службового розслідування) було запропоновано їй надати пояснення відносно службового розслідування по факту виконання вимог постанови спільної наради керівників правоохоронних органів, органів влади і контролю Житомирської області від
28.07.2016, а відтак позивач на дату проведення службового розслідування була обізнана з обставинами щодо проведенням службового розслідування, в ході якого їй було запропоновано надати відповідні пояснення (а. с. 108).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

08 червня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, в якій скаржниця просить скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення має бути прийняте з урахуванням ступеня тяжкості вчинюваного працівником проступку та ступеню заподіяної ним вини.

Водночас, скаржниця зауважує, що ніяких наслідків у вигляді заподіяної шкоди для організації не настало, відповідь, у вигляді узагальнення, була надана і, як видно з листа прокуратури, це питання було знято з контролю. Крім того, у випадку відсутності секретаря керівника інспекції, до посадових обов'язків якого належить документальне забезпечення та контроль за термінами виконання документів, вказані обов'язки, згідно посадової інструкції, виконує спеціаліст, а не позивачка, як завідувач сектору. Також, за твердженням скаржниці, з резолюції на документі не вбачалося те, що вона є головним виконавцем, що документ повинен був бути взятий на контроль та не було зазначено форму та метод контролю. Позивачка вказує і на порушення процедури проведення службового розслідування. Так, як було виявлено судом першої інстанції, при огляді дисциплінарної справи ОСОБА_1, то у ній відсутні документи, визначені ст. 73 ЗУ "Про державну службу", справа не прошита, опис не відповідає дійсності. Крім того, відповідачем не було виконано обов'язок, передбачений ЗУ "Про державну службу" щодо отримання від державного службовця письмового пояснення перед накладенням дисциплінарного стягнення, або складанням акту - у випадку відмови у наданні такого пояснення. Також позивачка зауважує про те, що дисциплінарна комісія повинна була запропонувати вид дисциплінарного стягнення. Скаржниця наголошує і на неправомочності дисциплінарної комісії відповідача.

В липні 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшло заперечення Державної екологічної інспекції у Житомирській області, в якому відповідач вважає подану касаційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач є державним службовцем категорії Б та працює з 2012 року на посаді завідувача сектором організаційно-аналітичного, документального, матеріально-технічного забезпечення і взаємодії з громадськістю та ЗМІ у Державній екологічній інспекції у Житомирській області.

Супровідним листом прокуратури Житомирської області від 11.08.2016 № 05/1-1115 начальнику Державної екологічної інспекції у Житомирській області Гнатюку Б. Й. було надіслано для організації виконання постанову спільної наради керівників правоохоронних органів, органів влади і контролю Житомирської області від 28 липня 2016 року, на якій обговорено стан протидії правопорушенням і відшкодування збитків у сфері господарської діяльності з випалювання деревного вугілля, видобування бурштину, піску та використання лісових ресурсів. Про виконання передбачених постановою заходів, прошу проінформувати у строки, визначені нарадою.

Згідно наявної копії у матеріалах справи супровідного листа від 11.08.2016 №05/1-1115 вих. 16 встановлено, що заступник начальника Держекоінспекції Зибалов С. В. своєю резолюцією на листі визначив головного виконавця, завідувача сектору організаційно-аналітичного, документального, матеріально-технічного забезпечення і взаємодії з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 в частині доведення до відома керівників структурних підрозділів інспекції для забезпечення виконання та інформування прокуратури (а. с. 23).

14.12.2016 на адресу Держекоінспекції надійшов лист про невиконання пунктів 2.3,2.9,2.10., 2 постанови спільної наради керівників правоохоронних органів, органів влади, контролю Житомирської області "Про стан протидії правопорушенням відшкодування збитків у сфері господарської діяльності з випалюванням деревного вугілля, видобуванням бурштину, піску та використання лісових ресурсів". Термін виконання даних пунктів встановлено до 05.12.2016, однак станом на 14.12.2016 інформація щодо виконання Держекоінспекцією на адресу прокуратури не надходила (а. с. 22).

Інформація стосовно передачі копії листа керівникам структурних підрозділів в реєстраційному журналі листування з правоохоронними органами в Держекоінспекції в рядку лист № 2-764 від 17.08.2016 відсутня. На копії листа стоять відмітки про ознайомлення з ним керівників трьох підрозділів: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та зазначено, що залишено на столі ОСОБА_6 копія відповідного листа.

Відповідно до ст. 71 ЗУ "Про державну службу" видано наказ № 168-ос від 14 грудня 2016 року про проведення службового розслідування стосовно дій посадових осіб Держекоінспекції щодо неналежного виконання вимог постанови спільної наради керівників правоохоронних органів, органів влади і контролю Житомирської області від 28.07.2016, а також щодо дотримання ними виконавчої дисципліни в Державній екологічній інспекції у Житомирській області (а. с. 15).

За результатами службового розслідування складено висновок від 16.01.2017 (а. с. 16-21), згідно якого комісія прийшла до висновку про наявність підстав щодо притягнення завідувача сектору організаційно-аналітичного, документального, матеріально-технічного забезпечення і взаємодії з громадськістю та ЗМІ ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

На підставі висновку за результатами службового розслідування від 16 січня 2017 року начальником Державної екологічної інспекції у Житомирській області Гнатюком Б. Й. винесено наказ №5-ос від 20 січня 2017 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " (а. с. 10). Зі змісту наказу встановлено, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 65, ч. 3 ст.66, ст.77 Закону України "Про державну службу" та висновку за результатами службового розслідування від 16.01.2017 по дисциплінарній справі №7, наказано оголосити догану ОСОБА_1 - завідувачу сектору організаційно-аналітичного, документального, матеріально-технічного забезпечення і взаємодії з громадськістю та ЗМІ за неналежне дотримання виконавчої дисципліни та неналежне виконання доручення керівництва, прийнятого в межах їхніх повноважень. Сектору бухгалтерського обліку та фінансів даний наказ взяти до відома.

Підставою для видачі вказаного наказу слугував висновок за результатами службового розслідування від 16 січня 2016 року та положення п. 5 ч. 2 ст. 65, ч. 3 ст.66, ст.77 Закону України "Про державну службу".

Не погоджуючись із даним рішенням, вважаючи оскаржуваний наказ №5-ос від 20 січня 2017 року безпідставним та протиправним, винесеним за результатами службового розслідування та дисциплінарного провадження, які були проведені з порушенням дотримання вимог чинного законодавства, позивач звернулась із захистом порушених прав до суду.

Відповідно до копії посадової інструкції секретаря керівника інспекції, приймання, реєстрація кореспонденції та її передача у структурні підрозділи або безпосереднім виконавцям відноситься до посадових обов'язків секретаря керівника.

У період з серпня по грудень 2016 року посада секретаря керівника інспекції була вакантна.

Відповідно до положення про сектор організаційно-аналітичного, документального матеріально- технічного забезпечення і взаємодії з громадськістю та ЗМІ у Державної екологічної інспекції у Житомирській області (а. с.102-104), сектор підпорядкований начальнику Держекоінспекції та заступнику відповідно до розподілу повноважень.

Завідувач сектору: здійснює документальне забезпечення та діловодство в інспекції; здійснює керівництво сектором та несе персональну відповідальність за організацію та результати діяльності сектору; контролює виконання доручень, що стосуються діяльності сектору.

Наказом №54-ОС від 10.03.2016 затверджений розподіл обов'язків між начальником та заступником начальника інспекції, згідно якого заступник начальника інспекції безпосередньо спрямовує та контролює діяльність сектору організаційно-аналітичного, документального матеріально- технічного забезпечення і взаємодії з громадськістю та ЗМІ у Державної екологічної інспекції у Житомирській області.

Судами також встановлено, що згідно копії протоколу №1 від 17.06.2016, склад дисциплінарної комісії обирався на зборах колективу Держекоінспекції у Житомирській області та затверджений наказом №55-ОД від 21.06.2016. (а. с. 168-169).

Позивач зазначила, що штатна чисельність трудового колективу Держекоінспекції у Житомирській області в 2016 році складала 73 особи, що прямо суперечить змісту протоколу №1 від 17.06.2016, де кількість членів колективу вказана 81 особа. За твердженнями позивача 27 лютого 2017 року у актовому залі Житомирського інституту культури і мистецтв відбулися збори державних службовців Держекоінспекції у Житомирській області щодо обрання державних службовців до складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ. Також позивач пояснила, що всупереч вимогам Закону України "Про державну службу" у склад дисциплінарної комісії з 7 осіб від держслужбовців включено 3 особи, тобто менше, ніж представників керівника.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частини1, 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі-Закон № 889-VIII): Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Частини1, 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі-Закон № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

2. Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

~law20~: У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених ~law21~, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

~law22~: Дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення;

11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення);

12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

~law23~: Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

~law24~: Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

~law25~: Перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

~law26~: Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

~law27~: Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Положеннями ~law28~ встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б " і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об'єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом. Кількість представників громадських об'єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб. Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження.

Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості:

- представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу;

- представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об'єднань, утворених відповідно до Закону України "Про громадські об'єднання", за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом. Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії. Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому Закону України "Про громадські об'єднання" порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

З матеріалів справи та з досліджених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_1, як головний виконавець, не визначила строки подання пропозицій співвиконавцями, порядок погодження і підготовки проекту документа та не передала вчасно копії листа прокуратури Житомирської області №05/1-1115 вих. - 16 від 11.08.2016 керівникам структурних підрозділів.

Вказаний факт, за висновком Комісії з проведення службового розслідування, свідчив про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, що, в подальшому, мало наслідком винесення відповідачем наказу №5-ос від 20 січня 2017 року про застосування відносно позивача такого виду дисциплінарного стягнення, як догана.

Суд, аналізуючи норми ~law34~, зауважує, що законодавцем чітко визначені як підстави, так і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Так, приписами ~law35~ визначений чіткий перелік елементів, які повинна містити дисциплінарна справа.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, дисциплінарна справа №7 позивачки не містить: характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, що також підтверджується копією описів матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі (а. с. 133).

Крім того, Суд зауважує, що з аналізу ~law36~ у системному взаємозв'язку із ~law37~ висновується, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання подання дисциплінарної комісії у державному органі, яке, хоч і має рекомендаційний характер, проте є обов'язковим для розгляду суб'єктом призначення, враховується ним під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення та вважається результатом розгляду дисциплінарної справи.

Відтак, подання дисциплінарної комісії є невід'ємним елементом у процедурі притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для видачі наказу №5-ос від 20 січня 2017 року слугував висновок за результатами службового розслідування від 16 січня 2016 року та положення п. 5 ч. 2 ст. 65, ч. 3 ст.66, ст.77 Закону України "Про державну службу", що свідчить про недотримання відповідачем вищеаналізованих приписів норм ~law39~.

Щодо доводів скаржниці, то неповноважність складу дисциплінарної комісії, то Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно копії протоколу №1 від 17.06.2016, склад дисциплінарної комісії обирався на зборах колективу Держекоінспекції у Житомирській області, склад комісії затверджений наказом №55-ОД від 21.06.2016. (а. с. 168-169).

Позивач в судовому засіданні в суді першої інстанції заперечила що вона пропонувала делегувати будь-яких осіб до складу дисциплінарної комісії. Крім того, позивач зазначила, що штатна чисельність трудового колективу Держекоінспекції у Житомирській області в 2016 році складала 73 особи, що прямо суперечить змісту протоколу №1 від 17.06.2016, де кількість членів колективу вказана 81 особа, а також той факт, що, всупереч вимогам ~law40~, у склад дисциплінарної комісії з 7 осіб від держслужбовців включено 3 особи, тобто менше, ніж представників керівника.

Водночас, відповідач, на вказані доводи позивача, надав суду першої інстанції лише акт від 22.02.2017 про відсутність оригіналу протоколу зборів колективу Держекоінспекції у Житомирській області, відповідно до якого обрано представників з числа держслужбовців до складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Держекоінспекції у Житомирській області, затверджений наказом №5-ОД від 21.06.2016 року. (а. с. 205).

Тому, зважаючи на процесуальний обов'язок відповідача, визначений статтею 71 КАС України (в редакції до 15.12.2017) щодо доведення обставин, на яких ґрунтуються його заперечення проти факту неповноважності складу дисциплінарної комісії, Суд вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем належним чином не спростовано зазначених позивачем обставин про порушення процедури обрання та невідповідності вимог чинного законодавства складу дисциплінарної комісії Держекоінспекції у Житомирській області.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) наголосив, що, зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і якість їхніх дій, мінімізують ризик помилки. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. рішення у справі "Лелас проти Хорватії", заява №55555/08, п. 74).

Основна мета правової (справедливої) процедури - щоб суб'єкти владних повноважень, діяли правомірно, тобто належно, згідно з визначеними нормами права, але такими нормами права, які відповідають критеріям природного права, моральності, розумності, справедливості, а також загальноправовим принципам, що встановлені органами правосуддя.

Таким чином, враховуючи значні порушення відповідачем процедури притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, що виявилося у недотриманні вимог щодо формування дисциплінарної справи, подання дисциплінарної комісії та неповноважності складу останньої, Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Відтак, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції скасовано правильне по суті та законне рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351, 352, 353, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 806/287/17 скасувати.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у справі № 806/287/17 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич М. І. Смокович Н. В. Шевцова