Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.07.2019 року у справі №520/11213/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2020 року

Київ

справа №520/11213/18

провадження №К/9901/17875/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу № 520/11213/18

за позовом Відділу освіти Харківської районної державної адміністрації Харківської області до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України про скасування вимоги, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду 19 березня 2019 року, ухваленого у складі головуючого судді Волошина Д. А., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Бершова Г. Є., суддів: Катунова В. В., Ральченко І. М.

І. Суть спору

1. У грудні 2018 року Відділ освіти Харківської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Відділ освіти Харківської РДА) звернувся до суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України про скасування пункту 1 вимоги відповідача від 01 листопада 2018 року за № 20-03-25/7015.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами ревізії посадовою особою Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України складено акт ревізії від 25 вересня 2018 року № 03-11/12.

2.1. Вказує, що 01 листопада 2018 року Держаудитслужбою до Відділу освіти Харківської РДА надіслано вимогу за № 20-03-25/7015 щодо усунення порушень законодавства на загальну суму 554885,53 грн. та зобов'язання проінформувати про вжиті заходи у строк до 30 листопада 2018 року.

2.2. Вважаючи висновки, вказані в акті ревізії від 25 вересня 2018 року № 03-11/12 та на яких ґрунтується вищевказана вимога помилковими та такими, що суперечать пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 06 грудня 2010 року № 1205 "Про затвердження Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти", Відділ освіти Харківської РДА звернувся до суду з вимогою про скасування вимоги Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України від 01 листопада 2018 року за № 20-03-25/7015 в частині пункту 1, який стосується порушення вимог Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06 грудня 2010 року № 1205, що призвело до завищення у бюджетних запитах та кошторисах зазначених закладів за період з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2018 року за загальним фондом потреби в бюджетних асигнуваннях на оплату праці з нарахуваннями на суму 373584,44 гривень.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", пункту 1.1.1.3. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2018 року у період з 25 червня 2018 року по 18 вересня 2018 року головним державним аудитором Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Відділу освіти Харківської РДА, за результатами якої складено акт від 25 вересня 2018 року № 03-11/12.

4. Згідно з висновками вищевказаного акту співставленням кількості учнів, які підлягають безкоштовному харчуванню в загальних навчальних закладах Відділу освіти Харківської РДА, з кількістю кухарів, затверджених штатними розписами по кожному окремому закладу, видатки на утримання яких здійснювалися за рахунок загального фонду районного бюджету, встановлено недотримання вимог Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06 грудня 2010 року № 1205 (далі - Типові штатні нормативи № 1205), в частині відповідності максимальної нормативної чисельності посад кухарів умовам їх введення.

5. Загалом всупереч Типовим штатним нормативам № 1205 в штатних розписах загальноосвітніх навчальних закладів району завищено чисельність кухарів, які утримуються за рахунок коштів загального фонду, а саме: в 2015 році по 25-ти навчальним закладам - на 17,25 посад; в 2016 році по 24-м навчальним закладам - на 16,5 посад; в 2017 році по 17-ти навчальним закладам - на 12,5 посад; в 2018 році по 18-ти навчальним закладам - на 12,75 посад.

6. Під час визначення потреби в бюджетних асигнуваннях за загальним фондом за КТКВК 070201 (2015-2016 роки) КПКВК 1011020 (2017 рік) КПКВК 611020 (2018 рік) по КЕКВ 2111 та КЕКВ 2120 до розрахунків, проведених на підставі штатних розписів, включено завищену штатну чисельність кухарів, що є порушенням пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, та стало наслідком завищення у бюджетних запитах та кошторисах загальноосвітніх навчальних закладів потреби в бюджетних асигнуваннях на оплату праці з нарахуванням на загальну суму 1426863,45 грн., яку профінансовано та використано на утримання понаднормативних посад кухарів, та яку станом на 01 червня 2018 року не профінансовано на загальну суму 405378,86 грн. за період з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

7. Не погоджуючись з вказаними висновками акту ревізії від 25 вересня 2018 року № 03-11/12, позивач 05 жовтня 2018 року звернувся до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України із запереченнями.

8. Відповідачем прийняті частково заперечення, у зв'язку з чим зменшено суму порушень стосовно завищеної чисельності кухарів до 1404153,15 гривень.

9. На підставі зазначених висновків та висновків акту ревізії від 25 вересня 2018 року № 03-11/12 контролюючим органом прийнято вимогу щодо усунення порушень законодавства від 01 листопада 2018 року за № 20-03-25/7015.

10. Згідно з оскаржуваним пунктом 1 вимоги від 01 листопада 2018 року за № 20-03-25/7015 ревізією наявності та обґрунтованості розрахунків потреби в бюджетних асигнуваннях загального фонду бюджету на здійснення видатків встановлено, що в порушення пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, розрахунки потреби в бюджетних асигнуваннях загального фонду загальноосвітніх навчальних закладів Відділу освіти за КПКВК 611020 по КЕКВ 2111 та КЕКВ 2120 проведено на підставі штатних розписів, до яких включено чисельність кухарів, розраховану з порушенням вимог Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06 грудня 2010 року № 1205, що призвело до завищення у бюджетних запитах та кошторисах зазначених закладів за період з 01 червня 2018 року по 31 грудня 2018 року за загальним фондом потреби в бюджетних асигнуваннях на оплату праці з нарахуванням на суму 373584,44 грн., яку станом на 01 червня 2018 року не профінансовано.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 19 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року, позов задоволено.

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України щодо порушення позивачем пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 та включення чисельності кухарів, розрахованої з порушенням вимог Типових штатних нормативів № 1205, до штатних розписів, внаслідок чого оскаржуваний пункт 1 вимоги підлягає скасуванню.

13. Зазначена позиція підтримана Другим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

14. Представник Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

15. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що штатні розписи загальноосвітніх навчальних закладів складаються за загальним фондом та спеціальним фондом окремо, з урахуванням контингенту учнів, визначених Типовими штатними нормативами № 1205 та є підставою для розрахунку потреби у фінансуванні з бюджету на заробітну плату працівників (за загальним фондом) та у надходженнях від отримувачів платних послуг (за спеціальним фондом).

15.1. Стверджує, що показник чисельності учнів, які харчувалися безоплатно перевищував межу у 200 учнів лише на 7-30 %, що не більше ніж на 100 осіб та не обґрунтовує введення за рахунок бюджетних коштів додаткових посад кухарів у кількості, що перевищувала показник, визначений Типовими штатними нормативами №
1205.

16. Натомість представник Відділу освіти Харківської РДА у запереченні вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанції - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

17. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18.08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

19. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

20. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

21. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

24. Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

25. Водночас, пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

26. Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2939) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

27. Механізм організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах незалежно від їх підпорядкування, типу і форми власності визначає Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2005 року № 242/329 (долі - Порядок № 242/329), пунктами 6,7 якого встановлено, що безоплатне харчування учнів у навчальних закладах з денною формою перебування у закладах здійснюється тільки в робочі дні. У разі відсутності учнів під час навчання компенсація за харчування не проводиться.

Харчування дітей, які не підлягають безоплатному харчуванню у загальноосвітніх навчальних закладах, здійснюється за безготівковим розрахунком (попереднього придбання абонементів або талонів один раз на місяць), а також за готівку.

28. Приписами пункту 9 Порядку № 242/329 передбачено, що харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах здійснюється відповідно до норм харчування дітей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах". Відповідальними за виконання норм харчування є засновники (власники), керівники навчального та оздоровчого закладу.

29. Додатком 7 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах" встановлено, що за нормами для дітей віком від 6 до 10 років забезпечуються безоплатним одноразовим харчуванням учні 1-4 класів та учні, які відвідують групи продовженого дня; за нормами для дітей відповідного віку забезпечуються безоплатним харчуванням діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та діти з малозабезпечених сімей згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2002 року № 856.

30. Відповідно до пункту 5 Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 02 лютого 2011 року № 116, у загальноосвітніх навчальних закладах денної форми навчання за рахунок бюджетних коштів здійснюється харчування учнів: яким згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" гарантується пільгове харчування; 1-4 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"; з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; з числа дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в спеціальних і інклюзивних класах.

Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати харчування учнів інших категорій та передбачати на зазначену мету відповідні видатки з місцевих бюджетів.

За рішенням педагогічної ради навчальний заклад може звільнити від плати за харчування вихованців груп продовженого дня (у відсотках чисельності групи за списком): 10 - у повному обсязі; 15 - на половину вартості.

Загальноосвітній навчальний заклад може прийняти рішення про звільнення у повному обсязі від плати за харчування не більш як 25 відсотків чисельності групи за списком учнів, які проживають у пришкільних інтернатах. Харчування інших учнів здійснюється за власні кошти.

31. Приписами статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів.

32. Відповідно до пунктом 1 Типових штатних нормативів № 1205, типові штатні нормативи закладів загальної середньої освіти поширюються на усі типи закладів загальної середньої освіти, в тому числі опорні заклади загальної середньої освіти та їх філії (далі - школи), крім шкіл-інтернатів усіх типів, спеціальних, санаторних шкіл, шкіл соціальної реабілітації та вечірніх (змінних) шкіл, та визначають максимальну кількість посад (штатних одиниць). Формування штатів шкіл передбачається з урахуванням їх контингенту учнів, кількості класів, режиму роботи, площ та санітарного стану приміщень, будівель і споруд.

Для надання платних послуг за рахунок спеціального фонду можуть утримуватися інші посади, необхідні для надання цих послуг.

33. Згідно з пунктами 2,3 Типових штатних нормативів № 1205, керівникам закладів надається право у разі виробничої необхідності змінювати штати окремих структурних підрозділів або вводити посади (крім керівних), не передбачені штатними нормативами для даного закладу, в межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період. Заміна посад працівників може здійснюватись лише в межах однієї категорії (педагогічного, господарсько-обслуговуючого тощо) персоналу.

Керівникам закладів наказано привести штатні розписи закладів загальної середньої освіти у відповідність до цього наказу.

У разі виробничої необхідності за рахунок спеціального фонду закладами загальної середньої освіти можуть бути введені додаткові посади.

34. Відповідно до наведених Типових штатних нормативів № 1205 у школах, які самостійно організовують харчування учнів 1-4 класів та інших учнів, які згідно з чинним законодавством забезпечуються харчуванням за посадою кухар при умовах введення до 60 учнів, що харчуються нормативна чисельність (максимальна) - 0,5; при умовах введення 60-100 учнів, що харчуються нормативна чисельність (максимальна) - 1; при умовах введення 100-200 учнів, що харчуються нормативна чисельність (максимальна) - 1,5; при умовах введення понад 200 учнів, що харчуються нормативна чисельність (максимальна) - 2.

35. Відповідно до пункту 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 (далі - Порядок № 228) встановлено, що кошторис бюджетної установи (далі - кошторис) має такі складові частини:

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

36. Згідно з пунктом 20 Порядку № 228, під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

VI. Позиція Верховного Суду

37. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

38. При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

39. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги.

Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

40. Отже, у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов'язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

41. Відтак, збитки щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю.

Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

42. Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, неодноразово висловленою у постановах, зокрема, у постановах від 07 жовтня 2014 року у справі № 21-368а14, від 14 жовтня 2014 року у справі № 21-453а14, від 18 листопада 2014 року у справі № 21-461а14, від 20 січня 2015 року у справі № 21-601а14, від 27 січня 2015 року у справі № 21-436а14, від 10 лютого 2015 року у справі № 21-632а14, від 15 квітня 2014 року у справах № 21-40а14 та 21-63а14 відповідно, від 13 травня 2014 року у справі № 21-89а14, від 29 травня 2017 року у справі № 826/6304/16, від 23 лютого 2016 року у справі №818/1857/14, тощо.

43. Подібні висновки щодо застосування наведених норм права викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16.

44. Зміст спірних правовідносин, які склались у цій справі зводиться до оскарження Відділом освіти Харківської РДА вимоги Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України від 01 листопада 2018 року за № 20-03-25/7015 щодо усунення порушень законодавства в частині пункту 1.

45. Слід зазначити, що предметом оскарження у порядку адміністративного судочинства може бути лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

46. Натомість, у справі, що розглядається, Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України пред'явив вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії Відділом освіти Харківської РДА, при цьому в оскаржуваній частині вимога вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

47. Разом з цим дії відповідача щодо включення до оскаржуваної вимоги певних відомостей самі по собі не створюють та не припиняють права чи обов'язків особи, а лише фіксують певні факти.

48. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі № 820/339/17, від 11 лютого 2020 року у справі № 804/2282/16, від 30 липня 2020 року № 817/663/18.

49. Отже, суди не проаналізували належним чином обставини, що склались у спірних правовідносинах, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

50. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині скасування оскаржуваного пункту 1 вимоги, оскільки він не містить імперативного характеру та не створює правових наслідків для позивача.

51. З огляду на приписи статті 242 КАС України, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

52. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

53. З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 КАС України, Верховний Суд вважає необхідним їх судові рішення скасувати та відмовити в позові.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України задовольнити.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду 19 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у справі № 520/11213/18 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення у справі № 520/11213/18.

4. У задоволенні адміністративного позову Відділу освіти Харківської районної державної адміністрації Харківської області до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України про скасування вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова