Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.11.2018 року у справі №826/6198/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2018 року

Київ

справа №826/6198/15

провадження №К/9901/2440/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді: Балова Є.В. від 03 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2015 року у складі: головуючого-судді Лічевського І.Щ., суддів - Мацедонської В.Е., Мельничука В.П. від 13 серпня 2015 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2015 року ОСОБА_4 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. (далі - Відповідач), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни щодо невключення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договором банківського вкладу, укладеного між позивачем та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіну Марину Анатоліївну включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіну Марину Анатоліївну подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача та вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»;

- зобов'язати Фонд включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за рахунок Фонду;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіну Марину Анатоліївну та Фонд подати до суду звіт про виконання даної постанови в термін не пізніше 5-ти робочих днів з дня набрання постановою законної сили.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено повністю, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2015 року скасовано.

Визнано протиправною бездіяльність Відповідача щодо не включення ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Постановлено зобов'язати Відповідача подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_4, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за рахунок Фонду.

Постановлено зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» за рахунок Фонду.

В іншій частині позову відмовлено.

3. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що листом № 20-786 від 27.01.2015 року Відповідачем направлено перелік рахунків, виплати за якими можуть бути тимчасово призупинені на вимогу уповноваженої особи. На підставі проведеного аналізу матеріалів справи Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про відсутність бездіяльності Відповідача щодо включення Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Щодо заявлених вимог суд першої інстанції зазначив, що перелік вкладників, який складається уповноваженою особою Фонду, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом, зважаючи, що у переданому Відповідачу переліку вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» інформація стосовно Позивача відсутня, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Фонду включити ОСОБА_4 до Реєстру вкладників (Загального реєстру вкладників) ПАТ «ВіЕйБі Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

4. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції безпідставно послався на норми матеріального права та неправомірно позбавив Позивача права на включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Разом з тим, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення позову в частині вимог про зобов'язання уповноваженої особи включити ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки Законом України № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».(далі - Закон №4452) встановлено чіткий термін його формування та передачі до Фонду.

З урахуванням характеру спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції не побачив необхідності у зобов'язанні Уповноваженої особи та Фонду подати до суду звіт про виконання судового рішення. За таких обставин, суд дійшов висновку, що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права Відповідачем було подано касаційну скаргу, у якій просить зупинити виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року до закінчення касаційного провадження по справі та скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року залишивши постанову суду першої інстанції від 03.07.2015 р. без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ОСОБА_4 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» 03.10.2014 р. укладено договір банківського вкладу «НВУ «Квартальний» №851111/2014, предметом якого є розміщення вкладником в Банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту «НВУ» в національній валюті України на строк 13 (тринадцять) місяці (в), з дня укладення договору, з щомісячною виплатою процентів.

Відповідно до п. 1.2 Договору, Банк відкриває на ім'я Вкладника вкладний рахунок за вкладом на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_1, код банку 380537. На цей Рахунок-кореспондентом може бути перерахований Вклад та нараховані але не отримані вчасно вкладником проценти за цим вкладом по закінченні строку його дії. Нараховані проценти за збереження Вкладу Вкладник отримує через касу Банку не раніше дати, що співпадає з першим днем по закінченні кожного розрахункового місяця від дати укладення Договору. Нараховані проценти за збереження Вкладу з капіталізацією процентів Банк перераховує на Рахунок.

Сума початкового вкладу - 200000 грн.. Відповідно до платіжного доручення №147243 від 03.10.2014 р. ОСОБА_8 вніс на рахунок позивача НОМЕР_2, який було відкрито ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» 200000 грн.

7. На підставі постанови Правління НБУ від 20 листопада 2014 р. № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21 листопада 2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду та тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк».

На підставі Постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 р. №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №63 від 20.03.2015 р. «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

У зв'язку з початком процедури ліквідації банку, Фонд з 27.03.2015 р. розпочав виплати коштів вкладникам даного банку через банки-агенти.

8. 26.02.2015 р. позивач звернувся до Відповідача із заявою про включення його до Переліку вкладників та Загального реєстру вкладників та здійснити відповідні виплати, встановлені Закон №4452.

Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що єдиною підставою для включення позивача до Загального реєстру має бути наявність Позивача в складеному Уповноваженою особою Переліку вкладників або в наданій Уповноваженою особою додатковій інформації про вкладників. Оскільки Фонду не надавалась додаткова інформація про Позивача як владника, Фондом гарантування не могли здійснюватися відповідні процедури по виплаті відшкодування.

9. Незгода Позивача з бездіяльністю Відповідача щодо не включення його до Загального реєстру та Переліку вкладників зумовила звернення ОСОБА_4 до суду з адміністративним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що з 21 листопада 2014 р. у ПАТ «ВіЕйБі Банк» було запроваджено режим тимчасової адміністрації, який встановлено у відповідності до Закону №4452.

11. Відповідачем на здійснення тимчасової адміністрації видано наказ №76 від 31.01.2015 р. «Про проведення додаткової перевірки операцій по рахункам фізичних осіб», згідно якого для проведення додаткової перевірки обставин, які передували відкриттю нових банківських (депозитних, поточних, карткових) рахунків фізичних осіб, безготівковому перерахуванню або зарахуванню готівкових коштів в перевіряємий період на банківські рахунки фізичних осіб, створено відповідну комісію.

12. Відповідно до виписки з протоколу засідання виконавчої дирекції №023/15 від 29.01.2015 р. погоджено рішення Відповідача обмежити виплати за вказаними рахунками окремих вкладників згідно наданого Переліку рахунків фізичних осіб, що підлягають обмеженню.

13. Листом №20-786 від 27.01.2015 року Відповідачем направлено перелік рахунків, виплати за якими можуть бути тимчасово призупинені на вимогу уповноваженої особи. При здійсненні уповноваженою особою аналізу операцій, проведених за вказаними рахунками, було встановлено, що у відповідності до вимог Постанови Правління Національного банку України від 03.10.2014 року №531-БТ, дані операції розглядаються як такі, що могли привести до збільшення загальної гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми відшкодування за вкладами фізичних осіб.

14. Постановою Правління Національного банку України №681/БТ від 03.10.2014 р. «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії проблемних» вирішено для стабілізації діяльності Банку та відновлення його фінансового стану з дня прийняття цієї постанови до кінця строку, який визначений у пункті І цієї постанови, установити для банку такі обмеження в його діяльності, зокрема, не допускати проведення будь-яких активних операцій з інсайдерами та пов'язаними особами; не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

15. Відповідач вказав, що між позивачем та ПАТ «ВіЕйБі Банк» укладений договір 03.10.2014 р., тобто станом на момент існування зазначених вище обмежень, а відтак вказане є підставою вважати даний договір укладеним з порушенням вимог, що були встановлені Національним банком України. На підтвердження зазначеного, відповідачем надано довідку про рух по рахунку НОМЕР_3 по валюті 980 за період з 01.09.2014 р. по 05.02.2015 р.

16. Судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що Окружний адміністративний суд м. Києва безпідставно послався на те, що у день укладання договору банківського вкладу Національним банком України прийнято постанову №681/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії проблемних», якою для банку встановлено обмеження щодо проведення операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, оскільки відповідно до листа НБУ № 47-605/26193 від 20.04.2015 р. інформація, що міститься в Правління Національного банку України №681/БТ від 03.10.2014 р., становить банківську таємницю, тому позивач на момент укладення договору не знав і не міг знати про її існування та зміст.

17. Із матеріалів справи вбачається, що Відповідачем не визначено конкретної підстави нікчемності правочину, що передбачені у ч.3 ст. 38 Закону №4452. У матеріалах справи містяться лише накази, які стосуються виключно проведення перевірки за правочинами. Зазначене визнається і представником відповідача.

18. За змістом листа Відповідача № 03/1-18274 від 06.07.2015 р. підставою для невключення ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду стало те, що в результаті банківських операцій збільшилась гарантована сума відшкодування. Водночас, така підстава відсутня у переліку підстав, що дають Відповідачу право позбавити вкладника на отримання відшкодування за рахунок Фонду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

21. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду визначаються Законом № 4452-VI.

22. Згідно частини 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

23. Статтею 27 Закону № 4452 регулюється порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

При цьому, у відповідності до частини 6 цієї статті, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI.

24. Згідно частини 5 ст. 27 Закону № 4452, протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

25. У відповідності до п.п.3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку..

26. Пунктом 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

27. Згідно п.п.2, 4 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

28. Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

29. За змістом частини 1 статті 35 Закону № 4452-VI здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

30. Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).

31. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фонду відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

32. Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

33. За змістом частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

34. Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

В силу вимог частини 2 статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

35. Підстави для визнання правочину (у тому числі договору) нікчемним визначені, зокрема, у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції до 12 серпня 2015 року, до набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VIII), яка визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

36. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VIII частину третю статті 38 Закону України № 4452-VI доповнено пунктом 9, який передбачає, таку підставу для нікчемності як «здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства».

37. Відповідно до листа НБУ № 47-605/26193 від 20.04.2015 р. інформація, що міститься в постанові Правління Національного банку України №681/БТ від 03.10.2014 р., становить банківську таємницю, тому Позивач на момент укладення договору не знав і не міг знати про її існування та зміст.

38. 20 листопада 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову за № 733 «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних». Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 17.02.2015 року за № 35 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до 20.03.2015 року.

39. 19 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».

40. 26 лютого 2015 року Позивач звернувся із заявою до Відповідача, якою просив включити його до переліку вкладників та загального реєстру вкладників та здійснити відповідні виплати.

Разом з тим, Відповідачем Позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, не повідомлено про причини та підстави такого невключення, тобто допущено бездіяльність, оскільки Відповідач зобов'язана була прийняти рішення у формі наказу або розпорядження за результатами проведеної перевірки правочину, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» від 03.10.2014 р., повідомити позивача про таке рішення з обґрунтуванням підстав та мотивів його прийняття та з посиланням на конкретні норми закону (стаття 37 Закону № 4452-VI).

41. Неправомірна бездіяльність Відповідача призвела до того, що Позивач був позбавлений власності, а саме, права на 200000 грн., які було передані банку відповідно до договору банківського вкладу «НВУ «Квартальний» №851111/2014 від 03.10.2014 р.

42. Суд зазначає, що на Позивача у цій справі поширюється конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом», який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосовуючи статтю 38 Закону 4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

43. Крім того, колегія суддів враховує, що Відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував у чому така перевага полягала. Відповідачем визнано, що не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у ч.3 ст. 38 Закону №4452.

44. Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

45. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15. Також постановами Верховного Суду від 10 травня 2018 році у справі № 826/20429/14, від 21 червня 2018 року у справі № 802/4016 та від 21 червня 2018 року у справі № 821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016 та 2017 року, якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у справі № 804/6992/15.

46. Спеціальна підстава для визнання нікчемними договорів, які відповідають, умовній категорії «договори дроблення», з'явилася 12 серпня 2015 року одночасно з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VIII. На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що договір банківського вкладу «НВУ «Квартальний» №851111/2014, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» від 03.10.2014 р., має ознаки нікчемності, як такий, що порушує публічний порядок.

47. Колегія судів також враховує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб'єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов'язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

48. Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у пункті 2.1 Рішення від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

49. Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, так як гарантований конституційний принцип непорушності (приватної власності) полягає в неприпустимості свавільного втручання в це право суб'єктів приватного та публічного права, у тому числі й держави. Фізична особа (вкладник) є власником грошових коштів на рахунку, яким він володіє, і його право власності, в силу статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України, є непорушним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів апеляційної інстанції про те, що Відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати договір банківського вкладу «НВУ «Квартальний» №851111/2014, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» від 03.10.2014 р., нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даного договору, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом № 4452-VI, для невключення ОСОБА_4 до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

50. Суд виходить з того, що забезпечення відшкодування фізичним особам банківських вкладів, зокрема, шляхом задоволення позову про визнання бездіяльності уповноваженою особою Фонду протиправною та зобов'язання її вчинити певні дії дозволяє досягнути мети системи гарантування вкладів фізичних осіб, а саме: захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

51. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує

З огляду на це, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційна скарга ОСОБА_10 підлягає частковому задоволенню, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, якою скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року, - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування. У разі необхідності суд може зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

Оскільки колегія суддів повертає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2015 року, якою скасовано Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 липня 2015 року, скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців