Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №810/1337/16

провадження №К/9901/11813/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/1337/16

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області, третя особа - Бориспільський міськрайонний суд Київської області про перерахунок заробітної плати, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року (головуючий Степанюк А.Г.) у справі за вищезазначеним позовом,

в с т а н о в и в :

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області (далі - ТУ ДСА), третя особа - Бориспільський міськрайонний суд Київської області, в якому просила суд зобов'язати ТУ ДСА здійснити помічнику судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Чичкань І.М. перерахунок заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно, відповідно до статті 144 Закону України від 7 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI), у редакції Закону України «Про прокуратуру» та за період з 29 березня 2015 року по день прийняття судового рішення відповідно до статті 147 Закону №2453-VI (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VIII) та виплатити заробітну плату в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розмір її посадового окладу мав би обчислюватися і виплачуватися у розмірі, встановленому статтею 144 Закону №2453-VI в редакції, чинній з 26 жовтня 2014 року, та статтею 147 Закону №2453-VI у редакції Закону №192-VIII як спеціальними нормативно-правовим актами, що визначають розмір заробітної плати працівника апарату суду, без обмежень наявними фінансовим ресурсами, як це передбачає Закон України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (далі - Закон № 80-VIII). Оскільки відповідач як орган держави, на який покладено обов'язок з соціального забезпечення, зокрема, працівників апарату місцевих судів, не виплачував заробітної плати у розмірах, встановлених зазначеним законом, ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 10 травня 2016 року позовні вимоги задовольнив.

Зобов'язав ТУ ДСА (код ЄДРПОУ: 26268119, 01016, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 58-б) здійснити помічнику судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Чичкань І.М. перерахунок заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно, відповідно до статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у редакції Закону України «Про прокуратуру» та за період з 29 березня 2015 року по 10 травня 2016 року відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та виплатити заробітну плату в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок та інших виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

У серпні 2016 року Державна судова адміністрація України (далі - ДСА) оскаржила зазначене рішення в апеляційному порядку, оскільки вважає, що таке рішення зачіпає її охоронювані законом права та інтереси.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 серпня 2016 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДСА з підстав, встановлених пунктом 1 частини п'ятої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Таке рішення мотивував тим, що оскаржена постанова суду першої інстанції стосується прав та обов'язків вичерпного кола осіб: ОСОБА_1, ТУ ДСА та Бориспільського міськрайонного суду, тобто лише учасників справи, і аргументи, якими ДСА обґрунтовує звернення з апеляційною скаргою не доводять того, що це судове рішення безпосередньо вплинуло на її права та/або інтереси. Жоден з учасників справи не оскаржував постанови Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року, відтак на дату звернення ДСА з апеляційною скаргою зазначена постанова за правилами частини п'ятої статті 254 КАС набрала законної сили і за нею 22 червня 2016 року видано виконавчий лист.

З огляду на зазначене апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДСА, оскільки апелянт не може вважатися особою, яка має право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. З цих же мотивів суд апеляційної інстанції не вирішував питання про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі, клопотання про яке ДСА подала одночасно із апеляційною скаргою.

У касаційній скарзі ДСА просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року та направити справу на новий розгляд.

Обґрунтовуючи свої вимог ДСА, з-поміж іншого, зазначила, що має безпосереднє відношення до розгляду цієї справи щодо перерахунку і виплати заробітної плати в підвищеному розмірі, оскільки здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції та відповідно до статей 22, 23 Бюджетного кодексу України як головний розпорядник бюджетних коштів, що здійснює організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі, вважає, що оскаржуване рішення може призвести до неправомірних стягнень з Державного бюджету України, які надалі не зможуть бути повернуті.

Ухвалою від 21 жовтня 2016 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою ДСА.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

30 січня 2018 року касаційна скарга ДСА надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах. Ухвалою від 31 січня 2018 року суддя-доповідач Касаційного адміністративного суду прийняв касаційну скаргу ДСА до провадження.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 185 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 186 КАС апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За правилами частини першої, третьої, четвертої статті 254 КАС (у попередній редакції) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

За змістом постанови Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року, на дату розгляду цієї справи заперечень проти адміністративного позову від ТУ ДСА не надійшло; відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив і клопотань процесуального характеру не подавав.

Суд першої розглянув справу без участі сторін та їх представників і, як з'ясував суд апеляційної інстанції, на дату звернення ДСА з апеляційною скаргою рішення цього суду набрало законної сили і за ним видано виконавчий лист.

У справі, судове рішення в якій є предметом перегляду, ДСА не належало до осіб, які беруть у справі і питання про права та обов'язки ДСА суд у цій справі не вирішував.

Відповідачем за позовом ОСОБА_1 було ТУ ДСА, яке є територіальним органом ДСА, і в спірних правовідносинах вказаний територіальний орган як суб'єкт владних повноважень наділений самостійною правосуб'єктністю, зокрема ТУ ДСА може самостійно здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Те, що ТУ ДСА як відповідач за позовом не висловило своєї правової позиції по суті спору і не оскаржило судового рішення, яким на нього покладено обов'язок щодо перерахунку і виплати заробітної плати у більшому розмірі, не може слугувати підставою для того, щоб замість нього процесуальну і правову позицію висловило ДСА, у структурі якого функціонує ТУ ДСА.

Мотиви, якими керується ДСА при зверненні з апеляційною скаргою дають підстави вважати, що у такий спосіб ДСА переймає на себе процесуальні права відповідача за цим позовом. Утім, та обставина, що виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року, яке набрало законної сили, призведе до витрат з Державного бюджету України, як і те, що ДСА є головним розпорядником бюджетних коштів в розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України та здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих та апеляційних судів загальної юрисдикції, не є свідченням того, що згаданим рішенням суд вирішив питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки ДСА як підстави, з якою пов'язано право на оскарження судового рішення особою, яка не брала участі у справі.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець