Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2019 року

Київ

справа №818/405/17

провадження №К/9901/3364/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 818/405/17

за позовом ОСОБА_1 до начальника управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області Іванющенко Віктора Анатолійовича, управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області, третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними, скасування наказу, стягнення моральної шкоди,

за касаційною скаргою управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду прийняту 24 травня 2017 року, у складі головуючого судді Гелета С.М., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду постановлену 26 вересня 2017 року, у складі колегії суддів: головуючого - Чалого І.С., суддів: П'янової Я.В., Зеленського В.В.,

І. Суть спору:

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до начальника Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області Іванющенко Віктора Анатолійовича (далі - перший відповідач), Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області (далі - другий відповідач), третя особа - Національне агентство з питань запобігання корупції у якому просив:

1.1. визнати дії начальника управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області Іванющенко Віктора Анатолійовича з притягнення до дисциплінарної відповідальності протиправними;

1.2. скасувати наказ №37-с від 27.12.2016р. «Про дисциплінарне стягнення»;

1.3. стягнути 7500 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішенням та діями начальника управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області Іванющенко Віктора Анатолійовича

2. Позов обґрунтовано тим, що наказ начальника управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області Іванющенко В.А. №37-с від 27.12.2016 р. «Про дисциплінарне стягнення» є протиправним, оскільки ґрунтується на відомостях зазначених в акті про проведення службового розслідування, який не містить посилань на конкретні порушення позивачем норм чинного законодавства та доказів неналежного виконання службових обов'язків. Проведення службового розслідування пов'язує із тим, що він звернувся із листом, в якому зазначив про можливе порушення відповідачем Закону України «Про запобігання корупції». В зв'язку із його зверненням було призначено проведення службового розслідування, яке було доручено провести комісією у складі його підлеглих, що заборонено діючим законодавством. Після його звернення до керівництва було видано інший наказ про проведення перевірки безпосередньо начальником Управління. Вважає, що фактично перевірка була проведена його підлеглими, враховуючи те, що начальником було взято до уваги результати перевірки, призначеної відповідно до першого наказу. Зазначає, що мав право підписувати службову кореспонденцію, відповідь була надані ним, оскільки керівник знаходився на лікарняному. Зазначає, що наказ про оголошення догани було розміщено в базі даних управління, підлеглі дізналися про зміст такого наказу, чим завдано моральну шкоду в розмірі 7500 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

3. Відповідачі позов не визнали. Заперечуючи проти позовних вимог, зазначили, що у керівника є право на проведення службових розслідувань діяльності підлеглих. Зазначають, що після проведеної перевірки було встановлено, що позивачем було відправлено службову кореспонденцію, але на позивача не покладалося виконання обов'язків керівника управління, а підпис на всіх документах має виключно керівник управління. Також в подальшому, позивач не доповів керівнику про відправлену поштову кореспонденцію. Представник відповідача зазначив, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності було оголошено особисто позивачу без присутності підлеглих.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Наказом № 46 від 19.12.2016 р. «Про проведення службового розслідування» було призначено службове розслідування щодо можливого порушення військової дисципліни при організації та веденні службового листування, а також правових підстав ведення листування посадовими особами Управління за період з 01.07.2016 р. по 11.12.2016 р.

5. На підставі рапорту начальника 1 відділу Підлужного Ю.П. від 21.12.2016 р., відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних сил України, Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженої Наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 06.11.2015 р. № 668, відповідачем було видано наказ № 53 від 22.12.2016 р. «Про проведення службового розслідування» з метою з'ясування правомірності застосування повноважень, передбачених за посадою начальника Управління, призначено службове розслідування щодо можливого порушення військової дисципліни при організації та веденні службового листування заступником начальника Управління ОСОБА_1

6. За результатами проведеного начальником Управління службового розслідування було складено відповідний акт від 26.12.2016 р., в якому відображено неправомірність дій позивача в процесі здійснення службової діяльності, перевищення службових повноважень, визначених посадовою Інструкцією, що порушує принцип єдиноначальності та підриває авторитет керівництва Управління.

7. Згідно акту про проведення службового розслідування, відповідачем при проведенні службового розслідування встановлено, що позивач неправомірно вів службове листування 06.12.2016 р. із Генеральною прокуратурою України, а також із Адміністрацією Держспецз'вязку з 08.12.2016р. по 09.12.2016р. Дане службове листування здійснювалося за підписом заступника начальника Управління без покладення на нього таких прав як у період перебування начальника Управління на лікарняному, так і під час перебування начальника Управління на службі.

8. Наказом №37-с від 27.12.2016 р. «Про дисциплінарне стягнення» позивачу було оголошено догану на підставі акту про проведення службового розслідування від 26.12.2016 р. №44/1-767дск.

9. Відповідно до довідки № 88 від 08.12.2016 р., яка є в наявності в матеріалах справи, начальник Управління в період з 08.12.2016 р. по 12.12.2016 р. був звільнений від виконання службових обов'язків, до служби необхідно було приступити 13.12.2016 р.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

10. Сумський окружний адміністративний суд постановою від 26 травня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, задовольнив позовні вимоги частково. Скасовано наказ Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області №37-с від 27.12.2016 р. "Про дисциплінарне стягнення". В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

11. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що суб'єктом владних повноважень не доведено обставини, які були покладені в основу прийнятого спірного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

12. Начальник Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області Іванющенко Віктор Анатолійович подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

13. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі перший відповідач наполягає на правомірності оскаржуваного наказу. Поряд з цим зауважує, що судові рішення щодо задоволення позовних вимог позивача, в частині скасування наказу Управління від 27.12.2016 №37-С "Про дисциплінарне стягнення", у порушення вимог КАС України, ґрунтуються на вимогах лише п. 3 Посадової інструкції заступника начальника Управління полковника ОСОБА_1 від 10.08.2016 № 44/1-461 дек, відповідно до якої позивачу надано право "організовувати ділове листування з державними органами, органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у межах наданих повноважень".

13.1. Зазначає, що на думку суду право "організовувати ділове листування", дає можливість посадовій особі - заступнику начальника Управління "здійснювати та вести" зазначене службове листування, тобто суди не розділяють три різних поняття "організовувати", "здійснювати" та "вести" та тлумачать ці поняття в одному смисловому значенні виключно на користь позивача у порушення процесуальних норм щодо об'єктивного та безстороннього розгляду справи.

13.2. Відповідно до Академічного словника української мови:

«Організовувати»:

1) Створювати, засновувати що-небудь, залучаючи до цього інших, спираючись на них.

2) Здійснювати певні заходи громадського значення, розробляючи їх підготовку і проведення. Забезпечувати, влаштовувати що-небудь, вишукуючи для цього необхідні можливості. Роздобувати, діставати або готувати що-небудь для когось.

3) Згуртовувати, об'єднувати кого-небудь з певною метою. Зосереджувати, мобілізувати, спрямовувати когось, на що-небудь.

4) Чітко налагоджувати, належно впорядковувати що-небудь.

«Здійснювати»:

1) Запроваджувати, втілювати в життя, робити що-небудь дійсним, реальним.

2) Виконувати, робити і т. ін. що-небудь.

«Вести»:

1) Здійснювати, виконувати, робити що-небудь.

2) Послідовно, систематично займатися чим-небудь.

13.3. Відповідно до приведених тлумачень право "організовувати ділове листування" дає можливість посадовій особі брати участь у підготовці листа особисто або контролювати його підготовку іншим виконавцем. Зазначене підтверджується листом Сумського державного педагогічного університету від 11.10.2017 № 2121.

13.4. Право «здійснювати та вести» листування посадовою інструкцією заступника начальника Управління не передбачено. Це право він набуває тільки за наказом, коли у разі відсутності начальника Управління (відпустка, лікарняний, відрядження тощо) в повному обсягу виконує його обов'язки (п. 2 Посадової інструкції заступника начальника Управління полковника ОСОБА_1 від 10.08.2016 № 44/1-461дск).

13.5. У скарзі відповідач просить рішення судів першої й апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

14. Позивачем поданий відзив на касаційну скаргу в якому останній зазначає, що судами попередніх інстанцій в повному обсязі досліджені надані сторонами докази. Всупереч твердженням першого відповідача, судами при оцінці доказів у справі враховано застосування посадовою особою реквізиту "Підпис". У текстах рішень судів першої та апеляційної інстанції окремо зазначено, що "не було відправлено жодного листа за підписом виконуючого обов'язки начальника Управління. Даний підпис було зроблено ОСОБА_1 за своєю посадою, а саме заступника начальника Управління".

14.1. Твердження відповідача щодо його виключного права вести службове листування від імені Управління було досліджено судами першої та апеляційної інстанції. Матеріали справи містять не тільки витяги з нормативно-правових актів та відомчих інструкцій Адміністрації Держспецзв'язку, які наводяться відповідачем у скарзі, а й інші витяги з тих самих документів та пояснення щодо правомірності застосування вимог цих документів при розгляді спору, які спростовують вищезазначене твердження відповідача. Крім того до справи (том. 2 а.с.53) долучена копія Довіреності від 30.09.2016 № 44/1-1019 (оригінал залучено до матеріалів справи № 592/4530/16-к, що знаходиться в проваджені Ковпаківського районного суду м. Суми), яка діяла на час виникнення спірних відносин і також надавала право позивачу підписувати листи від імені Управління.

14.2. Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено, що перед накладанням дисциплінарного стягнення перший відповідач не врахував попередню поведінку позивача, як того вимагає стаття 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV. При цьому судами враховано як докази надані позивачем (том.1 а.с 26), так і той факт, що відповідач в якості доказів, які нібито підтверджують «зверхнє» ставлення (позивача) до вимог нормативних актів Держспецзв'язку, наводить обставини, що розглядались в ході проведення службового розслідування в грудні 2016 року і є предметом спору.

14.3. Твердження відповідача, що "судом при винесенні рішення не взяті до уваги доводи відповідача, викладені у п.6 Заперечення", не відповідає дійсності. Оскільки, після розгляду вказаного Заперечення в судовому засіданні 12.04.2017 року саме на вимогу суду представником відповідача було надано до наступного судового засідання 26.04.2017 року витяг з Акту про проведення службового розслідування, яке проводилось комісією Адміністрації Держспецзвязку (том.1 а.с 158-169). Під час судового розгляду досліджувались як доводи відповідача так і доводи позивача із зазначеного питання, що знайшло своє відображення у матеріалах справи та постанові Сумського окружного суду від 24 травня 2017 року (абз. 3,4 арк 3(стор.5) - «Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення має право протягом місяця з часу накладання дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначний законом строк (п.88 Дисциплінарного статут Збройних Сил України). В даному випадку, непогодження позивача із результатами висновку проведеного службового розслідування та застосованим до нього дисциплінарним стягненням, є наслідком оскарження та скасування в судовому порядку наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, про що зазначено вище і в повному обсязі захищає порушене право позивача щодо необґрунтованого притягнення його до відповідальності та оголошення догани».

14.4. Вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15.1. У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

15.2. Згідно ч.1 ст.341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15.3. Судові рішення в частині відмови в задоволенні позову заявником касаційної скарги не оскаржується.

15.4. Приписами підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України обумовлено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

16. Відповідно до посадової Інструкції заступника начальника Управління Держспецз'вязку в Сумській області, затвердженої т.в.о. начальника Управління 10.08.2016р., заступник начальника Управління підпорядкований начальнику Управління.

16.1. Згідно п. 2 посадової Інструкції визначені завдання та обов'язки заступника начальника Управління, а права заступника начальника Управління передбачені п. 3 цієї Інструкції. На підставі п. 3.1 Інструкції, заступник начальника Управління має право організовувати ділове листування з державним органами, органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у межах наданих повноважень.

16.2. Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що в разі відсутності начальника Управління (відпустка, лікарняний, відрядження тощо), згідно наказу, в повному обсязі виконує його обов'язки заступник начальника Управління.

17. Пунктом 85 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

17.1. Відповідно до п. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

VI. Позиція Верховного Суду

18. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.

19. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем при проведенні службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 неправомірно вів службове листування 06.12.2016 р. із Генеральною прокуратурою України, а також із Адміністрацією Держспецзвязку з 08.12.2016 р. по 09.12.2016 р. Дане службове листування здійснювалося за підписом заступника начальника Управління без покладення на нього таких прав як у період перебування начальника Управління на лікарняному, так і під час перебування начальника Управління на службі.

20. Пункт 3.1 посадової Інструкції визначає права заступника начальника Управління, зокрема, право організовувати ділове листування з державним органами, органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у межах наданих повноважень.

21. Згідно довідки № 88 від 08.12.2016 р., начальник Управління в період з 08.12.2016 р. по 12.12.2016 р. був звільнений від виконання службових обов'язків, до служби необхідно було приступити 13.12.2016 р.

22. Судами встановлено, що позивач 06.12.2016 р. та 08-09.12.2016 р. здійснював виключно службове листування із органами державної влади. Також матеріали справи не містять доказів перевищення позивачем своїх повноважень, направляючи службову кореспонденцію без покладення на нього обов'язків начальника Управління.

23. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки згідно п. 2.1 Інструкції в разі відсутності начальника Управління (відпустка, лікарняний, відрядження тощо), згідно наказу, в повному обсязі виконує його обов'язки, то в разі відсутності такого наказу заступник начальника не є виконуючим обов'язки начальника Управління. Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем в ході службової переписки, яка ставиться йому в провину, при наявності довідки про випадок тимчасової непрацездатності військовослужбовця та звільнення від виконання службових обов'язків з 08.12.2016 р. по 12.12.2016 р., не було відправлено жодного листа за підписом виконуючого обов'язки начальника Управління. Даний підпис було зроблено позивачем за своєю посадою, а саме заступника начальника Управління, що відповідає посадовій Інструкції. Службова кореспонденція була зареєстрована в Управлінні, що підтверджується вихідними номерами листів із датою здійснення такого листування, і дана обставина не підтверджує перевищення службових повноважень.

24. Згідно п. 3.9 Положення про Управління в новій редакції від 08.12.2016 р., начальник Управління здійснює визначення обов'язків заступника. Керівником Управління було особисто з 10.08.2016 р. визначені завдання та обов'язки, а також право заступника організовувати службове листування із державним органами, і будь-яких змін щодо визначенні інших прав чи встановлення обмежень в діяльності свого заступника в посадовій Інструкції ним не здійснювалися. Вказане спростовує посилання заявника касаційної скарги, щодо виключної компетенції начальника Управління щодо керування, розроблення і затвердження (підписання) документів, що стосуються службової діяльності Управління, у відповідності до Положення про Управління, затв. Наказом №167 від 29.02.2016 р.,

25. Колегія суддів вважає вірним висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності в Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області правових підстав для винесення оскаржуваного наказу №37-с від 27.12.2016 р. «Про дисциплінарне стягнення».

26. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

27. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову.

28. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

29. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

30. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Сумській області залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі № 818/405/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець