Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2018 м. Київ

справа № 813/1470/15

провадження № К/9901/2837/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

учасники справи:

позивач - управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Центр енергетичних інновацій",

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центр енергетичних інновацій" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Большакової О.О., Глушка І.В., Гуляка В.В. від 20 жовтня 2016 року, -

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центр енергетичних інновацій» заборгованості в сумі 99471,54 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі № 813/1470/15, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Центр енергетичних інновацій» на користь управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова 99471 (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста сімдесят одну) гривню 54 (п'ятдесят чотири) копійки.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Центр енергетичних інновацій" просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року. Вказує, що товариство не здійснює ні наукової, ні науково-технічної діяльності та не проходило і на даний час не проходить державної атестації наукових установ у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, не є науковою установою і норми Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" на нього не поширюються, правові підстави для стягнення сум витрат на виплату пенсій, що становить різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, - відсутні.

В запереченнях на касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисичаківському районі м. Львова просить у задоволенні касаційної скарги ПАТ "Центр енергетичних інновацій" відмовити повністю. Зазначає, що судом апеляційної інстанції правомірно встановлено обов'язок відповідача сплатити заборгованість по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 07 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центр енергетичних інновацій".

Відповідно до п. 4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII) справа № 813/1470/15 передана до Верховного Суду.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі довідок ВАТ науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «Львівтеплоелектропроект» відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» призначено пенсії працівникам за списком: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Відповідно до розрахунків, поданих управлінням Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, у відповідача наявна заборгованість в сумі 99 471,54 грн. для фінансування різниці фактичних витрат на виплату пенсій, призначених згідного Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів за липень-грудень 2014 року.

З метою стягнення вказаної заборгованості позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції покликався на те, що оскільки ВАТ "Науково-дослідний та проектно-вишукуваний інститут "Львівтеплоелектропроект" та його правонаступник не являються науковими установами в розумінні Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", яким надається підтримка держави, тому відповідно і не мають податкових пільг та державної підтримки, котрі надаються науковим установам, і за рахунок яких атестовані наукові установи мають можливість виплачувати додаткові суми наукових пенсій.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд покликався на те, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 6 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.

Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці, та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів (ст. 24 Закону № 1977-ХІІ).

Відповідно до частини дев'ятої цієї ж статті різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

На виконання наведеної норми зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1826 від 13 грудня 2000 року «Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», яка втратила чинність 9 квітня 2004 року одночасно з набранням чинності постановою № 372, якою було затверджено Порядок.

Названі порядки визначають механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної, зокрема, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Згідно з п. 2, 4 цього Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення (п. 5 Порядку).

Таким чином, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05 червня 2012 року у справі № 21-78а12.

Верховний суд вважає безпідставними покликання скаржника на ухвалу Вищого адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі № К/800/49058/14, якою встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Центр енергетичних інновацій" не є науковою установою в розумінні Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" з огляду на що вимоги управління Пенсійного фонду про стягнення сум витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, оскільки така позиція Касаційного суду суперечить правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у згаданій вище постанові.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час набуття працівниками відповідача стажу наукової роботи, останній перебував у державній власності, мав найменування за період з 1951 по 1982 роки - Львівське відділення Всесоюзного Державного проектного інституту «Теплоелектропроект», з 1982 по 1986 роки - Львівське відділення Всесоюзного Державного науково - дослідного і проектно-вишукувального інституту «Атомтеплоелектропроект», за період з 1986 по 1991 роки - Львівське відділення Всесоюзного Державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «Теплоелектропроект», за період з 1991 по 1994 роки - Львівський Державний науково-дослідний і проектно-вишукувальний інститут «Львівтеплоелектропроект», з 1994 по 2013 роки - Відкрите акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектно-вишукувального інституту «Львівтеплоелектропроект». Починаючи з 2013 року - Публічне акціонерне товариство «Центр енергетичних інновацій».

Відкрите акціонерне товариство «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «Львівтеплоелектропроект», правонаступником якого є ПАТ «Центр енергетичних інновацій», видавало відповідні довідки про підтвердження наукового стажу роботи своїм працівникам, як особам, які мають право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію у відповідності до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність».

На підставі цих довідок УПФ в Личаківському районі м. Львова відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність» призначено наукові пенсії працівникам ПАТ "Центр енергетичних інновацій", науковий стаж вищезазначених осіб набуто у період перебування відповідача у державній власності.

Позивач скеровував на адресу відповідача повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за липень-грудень 2014 року на загальну суму 99471,54 грн.

Скеровані розрахунки-повідомлення складені за формою додатку, затвердженого п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем протягом липня-грудня 2014 року виплачена вказана у повідомленнях наукова пенсія, понесення витрат документально обґрунтовано органом Пенсійного фонду та підтверджено розрахунками боргу.

Покликання відповідача щодо безпідставного включення до списків ОСОБА_17 є безпідставними, адже, як встановлено апеляційним судом, пенсія цій особі призначена відповідно до частини 22 статті 24 Закону № 1977 у зв'язку зі втратою годувальника ОСОБА_10, який працював у ВАТ «Львівтеплоелектропроект», правонаступником якого є ПАТ «Центр енергетичних інновацій».

Враховуючи викладене та те, що доказів сплати заборгованості по сумі витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийшов до висновку про необґрунтованість касаційної скарги.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно та повно встановили обставини справи і ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центр енергетичних інновацій" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

судді М.М. Гімон

Л.Л. Мороз