Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2018 Київ К/9901/3772/18 1570/3296/12 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 (суддя Токмілова Л.М.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 (судді Єщенко О.В., Димерлій О.О., Романішин В.Л.)

у справі №1570/3296/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіносмарт Україна»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ

У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіносмарт Україна» (далі Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (ДПІ) від 31.10.2011№0003512360 про застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач за наслідками проведеної перевірки склав акт від 18.10.2011, в якому виклав свої висновки про порушенням Товариством Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні. На підставі цього ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 165 649, 45 грн.

Вважаючи, що відповідач дійшов помилкового висновку про наявність порушень чинного законодавства у діяльності Товариства, позивач просив задовольнити позов.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014, позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 31.10.2011 № 0003512360.

Не погодившись з судовими рішеннями ДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову.

Товариство відзиву на касаційну скаргу не надало.

12.01.2018 справу, в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної ДПІ у вересні-жовтні 2012 перевірки питань дотримання Товариством вимог податкового валютного та іншого законодавства відповідачем складено акт №7380/23-50/35049170 від 18.10.2011 в якому відображено висновки контролюючого органу про те, що ним виявлено порушення п.2.6 та п.3.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004, а саме: не оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства в день їх фактичного отримання в сумі 32 870, 13 грн. та виявлено видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом на загальну суму 649, 40 грн.

На цій підставі ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 №0003512360, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 165 649, 45 грн.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами на час виникнення спірних правовідносин внормовувався приписами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N637 (далі Положення №637).

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДПІ щодо порушення Товариством вимог Положення №637 при здійсненні касових операцій спростовано під час розгляду справи.

Так, у Касовій книзі позивача відображено оприбуткування за банківською випискою від 12.08.2010 готівкових коштів в сумі 40 203, 60 грн. та виплату отриманих готівкових коштів в той же день за відомістю на виплату грошей на суму 7 333, 47 грн. та видатковим касовим ордером №10 від 12.08.2010 на суму 32 870, 13 грн., як повернення боргу за авансовими звітами, та зафіксовано залишок у касі в розмірі 0, 00 грн.

Крім того, відповідно до касової книги 17 грудня 2010 додано прибутковий касовий ордер №17 від 17.12.2010, видатковий касовий ордер та відомість на виплату грошей ВЗП-000013 за грудень 2010, в якій в кожній графі стовпчика "Підпис про одержання" міститься підпис одержувача грошових коштів.

Натомість, в порушення приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), відповідач не надав належних та допустимих доказів, що підтверджують правомірність рішення ДПІ про застосування до Товариства штрафних санкцій та наявність у його діях порушень вимог чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги ДПІ не спростовують правильність доводів якими мотивовано судові рішення, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер