Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2018 року

м. Київ

справа №826/15383/16

адміністративне провадження №К/9901/44375/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2017 року (суддя Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року (головуючий суддя Беспалова О.О., судді Грибан І.О., Губська О.А.) у справі №826/15383/16 за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Зберігач» про стягнення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Зберігач», в якому просила стягнути з відповідача штраф у розмірі 350 000 грн. на підставі постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 02 грудня 2015 року № 524-ЦА-УП-Т:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2017 року позовну заяву Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Зберігач» про стягнення штрафу залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишено без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2017 року змінено в частині мотивування. В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено визначений приписами пункту 5 частини 1 статті 183-2 КАС України та статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» 15-денний строк звернення до суду з моменту отримання інформації стосовно набрання законної сили рішенням у справі № 826/63/16.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи ухвалу суду першої інстанції в частині мотивування, зазначив, що в даному випадку до спірних правовідносин застосовується загальний шестимісячний строк звернення до суду, який позивачем було пропущено та поважних причин його пропуску не зазначено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів попередніх інстанцій, а справу направити до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що лише 29 квітня 2016 року з набранням законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2016 року у справі № 826/63/16, у позивача виникли підстави для звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення штрафу з відповідача за постановою про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 02 грудня 2015 року № 524-ЦА-УП-Т.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частинами 1, 2 та 5 статті 99 КАС України (в редакції діючій на час звернення з адміністративним позовом) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначено правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Статтею 5 вказаного Закону встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до пункту одинадцятого частини першої статті 11 вказаного Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку, визначені цим Законом у розмірі від десяти до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до ста п'ятдесяти відсотків прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій.

Згідно частин п'ятої та шостої статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції. Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді. У разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до пункту 5 розділу ХVІІІ Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цін6них паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2012 року № 1470, у разі несплати штрафу юридичною особою в строк, установлений пунктом 2 цього розділу, штраф стягується в судовому порядку.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що у разі несплати штрафу на протязі 15 днів Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов'язана звернутися до суду з позовом про примусове стягнення таких коштів, при цьому вказана правова норма не визначає певних строків такого звернення, а відтак застосуванню підлягають загальні строки, визначені частиною 2 статті 99 КАС України, що вірно було встановлено судом апеляційної інстанції.

Суди попередніх інстанцій встановили, що постановою про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 02 грудня 2015 року № 524-ЦА-УП-Т на відповідача накладено санкцію у вигляді штрафу у розмірі 350 000 грн. за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку та зобов'язано сплатити вказаний штраф протягом 15 днів з моменту отримання цієї постанови (а.с.34).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2016 року у справі № 826/63/16 в задоволенні адміністративного позову ТОВ «ФК Зберігач» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови від 02 грудня 2015 року № 524-ЦА-УП-Т відмовлено повністю.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, посилаючись на поважність причин пропуску строку звернення до суду, посилалась на те, що вищезазначена постанова набрала законної сили лише 29 квітня 2016 року, а відтак лише з цього часу у позивача виникли підстави для звернення до суду з даним позовом. При цьому позов було здано до відділення поштового зв'язку 30 вересня 2016 року, тобто із дотриманням шестимісячного строку, визначеного частиною 2 статті 99 КАС України.

Суд касаційної інстанції вважає такі посилання скаржника безпідставними та необґрунтованими, оскільки приписами чинного законодавства визначено обов'язок Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, як суб'єкта владних повноважень, після спливу п'ятнадцятиденного строку на добровільну сплату штрафу за винесеною постановою звернутися до суду з позовом про стягнення відповідних сум штрафу у примусовому порядку в строки, визначені частиною 2 статті 99 КАС України, що вірно було встановлено судом апеляційної інстанції.

Постанова про стягнення штрафу винесена 02 грудня 2015 року та отримана відповідачем 16 грудня 2015 року, що позивачем не заперечується (а.с.41).

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, останнім днем строку добровільної сплати штрафу є 31 грудня 2015 року, а відтак право на звернення до суду з позовом по стягнення коштів виникло у позивача з 01 січня 2016 року. Разом з тим, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у період з 01 січня 2016 року по 01 липня 2016 року не скористалась наданим їй правом на стягнення коштів в судовому порядку, у зв'язку з чим висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення позову без розгляду є вірними.

Слід також зазначити, що оскарження особою постанови позивача до суду не є підставою для зупинення перебігу цього строку і не позбавляло позивача можливості подати відповідний позов про стягнення суми штрафу до суду.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанції є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, правильно застосували норми процесуального права, в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2017 року у зміненій частині та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі №826/15383/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

В.М. Кравчук ,

Судді Верховного Суду