Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2018 року у справі №344/10953/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2018 року

Київ

справа №344/10953/17

адміністративне провадження №К/9901/1524/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Гімона М.М.,

суддів: Кравчука В.М., Мороз Л.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Татарінова О.А.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року (головуючий суддя - Гінда О.М., судді: Качмар В.Я., Ніколіна В.В.),

у адміністративній справі № 344/10953/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - Головне управління ПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні йому перерахунку пенсії, з врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення та зобов'язати здійснити перерахунок і виплату пенсії з врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: 1) одноразової премії за участь у зоні АТО; 2) матеріальної допомоги (на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань); 3) одноразової грошової допомоги при звільненні, починаючи з 6 листопада 2015 року та виплачувати її в подальшому до втрати права на таку пенсію.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 6 листопада 2015 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак, при призначенні пенсії відповідачем не враховано до заробітку, з якого обчислено пенсію, суми одноразової премії як учаснику дій в зоні АТО, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, які отримані за 24 місяці до виходу на пенсію. На його заяву від 22 вересня 2017 року про перерахунок пенсії з урахуванням вказаних виплат, відповідачем було відмовлено у проведенні такого перерахунку. Вважає таку відмову протиправною, оскільки зазначені допомоги є одноразовими видами грошового забезпечення, які відносяться до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління ПФУ щодо відмови у проведенні перерахунку належної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме одноразової премії, матеріальної допомоги (на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань) одноразової грошової допомоги при звільненні. Зобов'язано Головне управління ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме одноразової премії, матеріальної допомоги (на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань) одноразової грошової допомоги при звільненні, починаючи з 22 лютого 2017 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову про часткове задоволення позову. Адміністративний позов за період з 6 листопада 2015 року по 28 лютого 2017 року включно - залишено без розгляду. Визнано протиправними дії Головного управління ПФУ щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме матеріальної допомоги та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 22 серпня 2017 року, з включенням до грошового забезпечення для обчислення пенсії матеріальної допомоги, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з врахуванням проведених виплат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ПФУ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позові.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилаючись на положення статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) та пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294), зазначив, що пенсія обчислюється виходячи з грошового забезпечення, до якого включаються лише постійні виплати, а одноразові додаткові виплати, про які зазначає позивач, не входять до складу грошового забезпечення, а тому не можуть включатися при її обчисленні. Довідки, додані до позовної заяви, не містять відомостей про те, що з усіх сум, які зазначені в довідці було сплачено єдиний внесок.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи позов суди виходили з того, що ОСОБА_1 з 6 листопада 2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

22 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням до заробітку, з якого обчислено пенсію, сум одноразової премії, грошової винагороди за перебування в зоні АТО, матеріальної допомоги (на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань), одноразової грошової допомоги при звільненні.

До вказаної заяви позивачем долучено довідку від 18 серпня 2017 року № 511 про складові заробітної плати, відповідно до якої, за період роботи з 1 грудня 2013 року по 6 листопада 2015 року йому виплачено: у 2013 році матеріальні допомоги на загальну суму 4 515 грн та одноразові премії - 513,35 грн; у 2014 матеріальні допомоги - 11 422 грн та одноразові премії - 1 075,36 грн; одноразова грошова винагорода за перебування в зоні АТО - 3 000 грн та одноразова премія за безпосередню участь в АТО - 1 965 грн; у 2015 році матеріальні допомоги - 10 078 грн та одноразові премії - 1 981,23 грн; при звільненні вихідну допомогу - 51 305,13 грн.

Листом від 28 серпня 2017 року № 649/П-15 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії, оскільки спірні виплати не включаються до заробітку для обчислення пенсії.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, проте, таке право позивача на врахування цих видів виплат виникло при призначенні пенсії ще в листопаді 2015 році, тоді як за його захистом звернувся до суду лише 29 серпня 2017 року, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з 22 лютого 2017. Позовні вимоги за період з 6 листопада 2015 року по 21 лютого 2017 року, посилаючись на положення статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) залишив без розгляду, про що зазначив лише в мотивувальній частині свого рішення.

Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, оскільки дійшов висновку, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, відносяться лише одноразові додаткові види грошового забезпечення, якими є матеріальні допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Крім цього, вказав на помилковість висновків суду першої інстанції щодо включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, яка повинна враховуватись при нарахуванні пенсії, оскільки одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців. В той же час зазначив, що одноразові премії та одноразова грошової винагороди за перебування та безпосередню участь в зоні АТО є одноразовими виплатами, а тому відповідно до статті 43 Закону України не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, з яких проводиться нарахування пенсії працівникам органів внутрішніх справ, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії з врахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні колегія суддів касаційного суду вказує на наступне.

Правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги встановлені статтею 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) та статтею 9 Закону України № 2262-XIIl, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також, Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; далі - Закон № 400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Частина третя статті 43 Закону № 2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, оскільки пов'язана саме з фактом звільнення зі служби, у зв'язку з чим, обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо іншої частини позовних вимог суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Частиною третьою статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 pоку № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, пенсії відповідно до змісту вказаної норми обчислюються з розміру грошового забезпечення та враховують, зокрема, надбавки, доплати, підвищення та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначений у додатку 26 зазначеної постанови.

З метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 МВС України було видано наказ № 499 від 31 грудня 2007 року, яким було затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

З огляду на наведене, колегія суддів касаційного суду у сукупності та взаємозв'язку положення Закону № 2262-ХІІ (частини третьої статті 43 та частини третьої статті 63) та Закону № 2011-ХІІ (частини другої статті 9) приходить до висновку, що грошове забезпечення військовослужбовців при призначенні (обчисленні), перерахунку їм пенсії має включати крім відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років тільки щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

Також обов'язковою умовою віднесення додаткових виплат до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється), перераховується пенсія військовослужбовців є регулярність сплати страхових внесків.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи позовні вимоги в частині включення до грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача одноразової премії за участь у зоні АТО та матеріальної допомоги (на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань) не з'ясували підстави для нарахування та правову (юридичну) природу кожної із спірних виплат, а також їх характер, тобто, чи відносяться вказані виплати до разових платежів, чи пов'язані вони з виконанням позивачем своїх службових обов'язків або мають компенсаційний чи заохочувальний характер, пов'язаний з виконанням певних завдань в особливих умовах або з фактом звільнення; чи здійснювалось фактичне нарахування та сплата на кожну з них єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що є однією з передумов для включення спірних виплат, які позивач отримував під час проходження служби, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Крім того, суд апеляційної інстанції зобов'язуючи відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, з включенням до його грошового забезпечення для обчислення пенсії матеріальної допомоги виходив з того, що з вказаної допомоги були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому, не зазначив в резолютивній частині свого рішення вид матеріальної допомоги, яку необхідно включити до грошового забезпечення. В той же час, такий висновок не підтверджено відповідними доказами. Наявна в матеріалах справи довідка від 18 серпня 2017 року № 511 містить лише відомості про виплату позивачу матеріальної допомоги в період проходження його служби у УМВС України в Івано-Франківській області з 1 грудня 2013 року по 6 листопада 2015 року, інформація про сплату з них страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відсутні.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки доводам Головного управління ПФУ зазначеним в запереченні на позов та в апеляційній скарзі, що вказана довідка не містить відомостей про те, що з усіх сум, які зазначені в довідці було сплачено єдиний внесок.

Крім того, апеляційний суд відмовляючи у задоволенні позову за період з 1 березня 2017 року по 21 серпня 2017 року включно, виходив з того, що право позивача на перерахунок пенсії виникло з дня його звернення до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, тобто з 22 серпня 2017 року, однак, не встановив, чи були включені відомості про спірні види виплат в довідки, що подавались позивачем раніше для здійснення перерахунку його пенсії, в тому числі, при її призначенні, що є визначальним при вирішенні дати з якої необхідно здійснювати перерахунок пенсії позивачу, у разі, якщо буде встановлено, що його права були порушені

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені всі обставини справи, які мають важливе значення для її правильного вирішення.

Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною третьою вказаної статті встановлено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості згідно частини другої статті 341 КАС України встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, зокрема, судами не було встановлено обставин, які можуть мати значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим справа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 345, 353, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року у справі № 344/10953/17 - скасувати.

Справу № 344/10953/17 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

В.М. Кравчук

Л.Л. Мороз,

Судді Верховного Суду