Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа №286/1560/17

адміністративне провадження №К/9901/3235/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (судді Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В., Франовська К.С.) в адміністративній справі № 286/1560/17 за позовом ОСОБА_1 до МВС, треті особи: Головне управління Національної поліції в Житомирській області (далі - ГУ Нацполіції), управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (далі - управління МВС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії МВС щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення йому одноразової грошової допомоги; зобов'язати МВС виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 217 500 грн, яка була нарахована управлінням МВС.

На обґрунтування позову послався, що ця допомога нарахована на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 15 листопада 2016 року у справі № 286/2602/16-а на підставі Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850), однак не виплачена з вини відповідача.

Суди встановили, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ у період з 09 жовтня 2006 року по 06 листопада 2015 року.

Управління МВС наказом від 05 листопада 2015 року № 314 о/с звільнило ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з 06 листопада 2015 року, а ГУ Нацполіції наказом № 29 о/с від 07 листопада 2015 року прийняло його на службу до Національної поліції.

Згідно зі свідоцтвом про хворобу військово-лікарської комісії Державної установи «Територіального медичного об'єднання МВС України по Житомирській області» від 10 червня 2016 року № 139/107 у позивача виявлено захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Актом огляду Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією від 13 липня 2016 року № 2 серії 12 ААА № 514701 за результатом первинного огляду з 08 липня 2016 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, на строк до 01 жовтня 2019 року.

ГУ Нацполіції наказом від 21 червня 2016 року № 131 о/с звільнило капітана поліції ОСОБА_1 інспектора Овруцького відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУ Нацполіції з Національної поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

18 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови ліквідаційної комісії управління МВС про виплату йому одноразової грошової допомоги, що передбачена Порядком № 850.

Управління МВС листом від 15 серпня 2016 року № 1443/29/05/2016 повідомило, що матеріали для призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги були направленні на затвердження до МВС, але повернуті звідти без розгляду у зв'язку з тим, що призначення допомоги повинно проводитись за останнім місцем служби поліцейського.

25 серпня 2016 року позивач звернувся із заявою до ГУ Нацполіції про виплату йому одноразової грошової допомоги, що передбачена Порядком № 850.

Листом від 08 вересня 2016 року № 1610/29/05/2016 ГУ Нацполіції повідомило, що право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського передбачено статтями 97- 101 Закону № 580-VIII. Житомирська обласна МСЕК рішенням від 30 травня 2016 року № 2 встановила у позивача ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не з проходженням служби в поліції. Положення цього Закону не поширюються на позивача, тому для призначення та виплати одноразової грошової допомоги не має правових підстав.

Овруцький районний суд Житомирської області постановою від 15 листопада 2016 року у справі № 286/2602/16-а визнав протиправними дії МВС про повернення без розгляду матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та зобов'язав МВС розглянути матеріали щодо призначення йому цієї виплати у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку № 850.

Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 січня 2017 року це рішення залишив без змін.

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби постановою від 13 квітня 2017 року відкрив виконавче провадження.

07 березня 2017 року управління МВС подало до МВС висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 15 листопада 2016 року у розмірі 217 500 грн.

Листом від 11 квітня 2017 року № 724/29/01-2017 управління МВС повідомило, що матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги розглянуті департаментом фінансово-облікової політики МВС та повернуті без права на виплату одноразової допомоги у зв'язку з тим, що втрата працездатності та подача заяви відбулася за час служби в ГУ Нацполіції, а не в органах внутрішніх справ.

Не погоджуючись з такими діями МВС ОСОБА_1 звернувся до суду.

Овруцький районний суд Житомирської області постановою від 07 серпня 2017 року позов задовольнив частково. Зобов'язав МВС розглянути матеріали щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку № 850 з прийняттям відповідного рішення та з урахуванням викладених обставин у цій справі. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 26 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував та постановив нове - про часткове задоволення позовних вимог. Визнав протиправною відмову МВС призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу на підставі висновку управління МВС України від 07 березня 2017 року згідно з Порядком № 850. Зобов'язав МВС призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, яка була визначена управлінням МВС згідно з висновком від 07 березня 2017 року відповідно до Порядку № 850. У задоволенні решті позовних вимог відмовив.

МВС не погодилося із рішенням суду апеляційної інстанцій і подало касаційну скаргу про його скасування та постановлення нового рішення про відмову у задоволення позову. Зазначає, що призначення такої допомоги має здійснюватись за останнім місцем служби поліцейського.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» (втратив чинність 07 листопада 2015 року; далі - Закон № 565-XII) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону № 565-XII Кабінет Міністрів України 21 жовтня 2015 року затвердив Порядок № 850.

Згідно з пунктом 2 цього Порядку днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, зокрема, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

У пункті 7 Порядку № 850 наведено перелік документів, що подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності.

Згідно з пунктами 8- 10 Порядку керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги. МВС в місячний строк після надходження зазначених документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Пунктом 14 Порядку №850 наведено вичерпний перелік підстав за яких призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, а саме якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

02 липня 2015 року прийнято Закон № 580-VIII, згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Оскільки позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, суд виходив з того, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 565-XII, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII та Порядком № 850, який діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII, й, виходячи з положень якого, обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено на МВС, яке безпідставно повернуло документи позивача без розгляду.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справах № 808/1866/16 та № 806/845/16.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко