ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2019 року

Київ

справа №804/13909/14

касаційне провадження №К/9901/5480/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 (суддя -Луніна О.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 (головуючий суддя - Коршун А.О., судді - Панченко О.М., Чередниченко В.Є.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Алекс» (далі - Товариство) до Державної фінансової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило: визнати протиправними дії Інспекції щодо невизнання податковою звітністю уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань Товариства з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року з додатками та відмови у його прийнятті; скасувати рішення Інспекції № 24660/10/04-62-18-03-28 від 01.09.2014, яким уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань Товариства з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року з додатками не визнаний податковою звітністю та відмовлено у його прийнятті; визнати уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань Товариства з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року з додатками таким, що поданий у день його фактичного отримання Інспекцією, тобто 29.08.2014 року; зобов`язати Інспекцію відобразити показники (дані) уточнюючого розрахунку Товариства з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в інтегрованих картках Товариства та Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок»; визнати протиправними дії Інспекції з проведення заходів зустрічної звірки, за результатом яких 06.08.2014 складений акт № 2155/04-62-22-3/35985770 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року»; визнати протиправними дії Інспекції щодо коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства в електронних автоматизованих системах співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та її підсистемах, на підставі акту від 06.08.2014 № 2155/04-62-22-3/35985770 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року»; зобов`язати Інспекцію вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі з Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» та її підсистем, інформацію, внесену на підставі акту від 06.08.2014 № 2155/04-62-22-3/35985770 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року».

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: відмова контролюючого органу у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань Товариства з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року з додатками та рішення Інспекції про невизнання зазначеного розрахунку податковою звітністю з підстав того, що Товариство вказало недостовірну інформацію щодо свого місцезнаходження є протиправними, оскільки Товариство не змінювало свого місця реєстрації (місцезнаходження), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; в силу положень Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток відображали показники (дані), зазначені в податковій звітності; Інспекцією був порушений законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, передбачений пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України та Порядком проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, оскільки: запитів про надання інформації та її документального підтвердження за своїм місцезнаходженням, надісланих Інспекцією рекомендованим листом з повідомленням про вручення, позивач не отримував; акт про неможливість проведення зустрічної звірки - це документ, у якому фіксуються факти, через які неможливо здійснити зустрічну звірку, та не може містити будь-яких висновків щодо порушення платником податків норм податкового законодавства; Інспекція неправомірно внесла змінити щодо показників податкової звітності Товариства в підсистемах ІС «Податковий блок» за відсутності визначення позивачу податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, що порушує права та інтереси Товариства, яке як добросовісний платник податків має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість показники податкового кредиту та податкових зобов`язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 23.09.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Інспекції щодо невизнання податковою звітністю уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань Товариства з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року з додатками та відмови у його прийнятті; скасував рішення Інспекції № 24660/10/04-62-18-03-28 від 01.09.2014, яким уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань Товариства з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року з додатками визнаний не податковою звітністю та відмовлено у його прийнятті; визнав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань Товариства з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року з додатками таким, що поданий у день його фактичного отримання Інспекцією, тобто 29.08.2014; зобов`язав Інспекцію відобразити показники (дані) уточнюючого розрахунку Товариства з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в інтегрованих картках Товариства та Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок»; визнав протиправними дії Інспекції з проведення заходів зустрічної звірки, за результатом яких 06.08.2014 складено акт № 2155/04-62-22-3/35985770 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року»; визнав протиправними дії Інспекції щодо коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Товариства в електронних автоматизованих системах співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та її підсистемах, на підставі акту від 06.08.2014 № 2155/04-62-22-3/35985770 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року»; зобов`язав Інспекцію відновити в усіх електронних автоматизованих системах, в тому числі в АІС «Податковий блок» та в базі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності, визначені Товариством з обмеженою відповідальністю в деклараціях з податку на додану вартість за березень, квітень та травень 2014 року; у задоволені іншої частини позовних вимог - відмовив.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, з посиланням на частину другу статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакцій, чинній до 15.12.2017) обґрунтовані тим, що: Товариством не було допущено порушення у вигляді внесення до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань Товариства з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року з додатками недостовірної інформації, що підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з огляду на що відмова Інспекції у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань Товариства з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року з додатками є протиправною, а рішення, прийняте Інспекцією, підлягає скасуванню; Інспекцією не був дотриманий законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, оскільки доказів існування відповідних письмових запитів та їх вручення платнику податків, а також доказів неможливості вручення таких запитів Товариству за його місцезнаходженням в процесі розгляду справи суду надано не було; «Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ІС «Податковий блок», є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, ураховуючи приписи Закону України «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Інспекція оскаржила рішення судів першої апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 25.05.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки: в уточнюючому розрахунку, поданому Товариством, у адресі місцезнаходження не було вказано точних відомостей, а саме - Дніпропетровська область, Бабушкінський район, як зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; сам по собі акт звірки не створює для платника податків ніяких правових наслідків; дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки є способом здійснення податкового контролю; судами не досліджено належним чином факту здійснення коригування показників податкової звітності в обліковій картці платника податків; суди не надали належної оцінки правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 № 21-511а14.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.09.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та призначив її до розгляду з 24.09.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та з урахуванням меж касаційної скарги дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.045.2014 місцезнаходженням Товариства була адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-1, буд. 15, корп. 5, кв. 100.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.09.2014 місцезнаходженням Товариства була адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Бабушкінський р-н, ж/м Тополя-1 , буд. 15, корп. 5, кв. 100.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.08.2012 місцезнаходженням Товариства є адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-1, буд. 15, корп. 5, кв . 100.

28.08.2014 засобами поштового зв`язку Товариство направило на адресу Інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року, який був отриманий Інспекцією 29.08.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900015493424.

Листом від 01.09.2014 № 24660/10/04-62-18-03-28 «Щодо надання податкової звітності» Інспекція повідомила Товариство про те, що уточнюючий розрахунок не відповідає вимогам пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, оскільки обов`язковий реквізит «місцезнаходження платника податків» заповнений із порушенням, у зв`язку з чим уточнюючий розрахунок з додатками не вважається податковою звітністю.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Абзацом 1 пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

За визначенням, наведеним у пункті 48.2 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Перелік обов`язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація, визначений у пункті 48.3 статті 48 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими, зокрема, є місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з положеннями пунктів 49.10, 49.11 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється. У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що у заголовній частині уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань Товариства з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року (поле 6), надісланій 28.08.2014 Товариством до Інспекції, місцезнаходженням (податковою адресою) Товариства було зазначено: 49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-1, буд. 15, корп. 5, кв. 100, що відповідає відомостям, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також у свідоцтві про реєстрації платника податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що рішення Інспекції щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань Товариства з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року є протиправним та підлягає скасуванню, а поданий Товариством уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2014 року з додатками вважається поданим у день його фактичного отримання Інспекцією - 29.08.2014, оскільки незазначення Товариством у рядку 06 уточнюючого розрахунку назви області та району за наявності інших даних (індексу, назви міста, масиву та номерів корпусу, будинку та квартири), які дають можливість точно ідентифікувати адресу місцезнаходження Товариства, не є підставою для висновку про відсутність обов`язкового реквізиту.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способами здійснення такого контролю є, зокрема: інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів; проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункти 62.1.2, 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб`єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Абзацом 2 пункту 1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Пунктом 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що зустрічні звірки проводяться у суб`єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов`язань.\

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб`єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб`єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно з пунктами 4, 5 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб`єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб`єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб`єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями).

Положеннями пунктів 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що у разі отримання від суб`єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб`єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб`єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб`єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб`єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, що у Інспекції були відсутні підстави для проведення зустрічної звірки, за результатами якої складений акт від 06.08.2014 № 2155/04-62-22-3/35985770 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року», оскільки запити від ініціаторів зустрічної звірки, наявність яких є обов`язковою умовою для проведення зустрічної звірки платника податків, до Інспекції не надходили, а будь-яких доказів, які б підтверджували факт надіслання (вручення) Товариству запиту про надання інформації та її документального підтвердження Інспекція в процесі розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не надала.

Відповідно до положень статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги Товариства в частині визнання протиправними дії Інспекції з проведення заходів зустрічної звірки, за результатом яких 06.08.2014 складено акт № 2155/04-62-22-3/35985770 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року», у зв`язку з чим виключення з баз даних інформації, внесеної на підставі цього акта, є обґрунтованим та не суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 09.12.2014 № 21-511а14.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду