Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2018 року

м.Київ

справа №826/1337/17

адміністративне провадження №К/9901/46692/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Управління державної охорони України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2017 року (суддя: Аблов Є.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (судді: Літвіна Н.М., Федотов І.В., Коротких А.Ю.) у справі №826/1337/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної охорони України про визнання протиправним та скасування наказів,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління державної охорони України (далі- УДО України, відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Начальника УДО України від 15 вересня 2016 року № 411-ОС в частині зарахування його в розпорядження Начальника УДО України;

- визнати протиправним та скасувати наказ Начальника УДО від 23 вересня 2016 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині попередження підполковника ОСОБА_1 про неповну службову відповідність;

- визнати протиправним та скасувати наказ Начальника УДО України від 24 листопада 2016 року № 588-ОС в частині продовження підполковнику ОСОБА_1 терміну перебування в розпорядженні Начальника Управління державної охорони України;

- визнати протиправним та скасувати наказ Начальника УДО України від 23 грудня 2016 року № 642-ОС «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині накладення на підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби через службову невідповідність;

- зобов'язати відповідача призначити його на посаду відповідно до вимог пунктів 42, 48 Положення про проходження військової служби за контрактом військовослужбовцями УДО України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано накази Начальника УДО України від 15 вересня 2016 року № 411-ОС в частині зарахування підполковника ОСОБА_1, в розпорядження Начальника УДО України, від 24 листопада 2016 року № 588-ОС, від 14 грудня 2016 року №627-ос та від 23 грудня 2016 року №646-ос в частині продовження підполковнику ОСОБА_1, термінів перебування в розпорядженні Начальника УДО України, від 23 грудня 2016 року № 642-ОС «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині накладення на підполковника ОСОБА_1, дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби через службову невідповідність; поновлено позивача на посаді заступника начальника 8 відділу 2 Служби Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів УДО України. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що звільнення позивача є законним і правомірним, виходячи за встановленого в результаті службового розслідування факту порушення останнім службової дисципліни. При цьому зауважує, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи скаржника безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, наказом Начальника УДО України від 15 вересня 2016 року № 411-ОС ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника 8 відділу 2 Служби Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів та зараховано у розпорядження Начальника УДО України зі збереженням всіх видів грошового забезпечення за посадою, яку він займав, та з наданням доступу до секретної інформації відповідно до підпункту «а» пункту 48 Положення про проходження військової служби за контрактом військовослужбовцями Управління державної охорони України, затвердженого Указом Президента України від 19 жовтня 2007 року № 982/2007 (далі - Положення).

Підставою для видання вказаного наказу став рапорт директора Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів УДО України від 12 вересня 2016 року та висновок службового розслідування від 15 вересня 2016 року.

В подальшому, начальником УДО України видано наказ від 23 вересня 2016 року "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким до позивача застосовано "попередження про неповну службову відповідність".

Наказом начальника УДО України від 24 листопада 2016 року №588-ОС було продовжено термін перебування позивача у розпорядженні Начальника УДО України на один місяць з 14 листопада 2016 року на підставі рапорту директора Департаменту роботи з особовим складом від 22 листопада 2016 року.

Наказами начальника УДО України від 14.12.2016 року №627-ос та від 23 грудня 2016 року №646-ос продовжено термін перебування позивача у його розпорядженні з 14 грудня 2016 року по 23 грудня 2016 року та з 24 грудня 2016 року по 30 грудня 2016 року, відповідно.

Начальником УДО України від 16 грудня 2016 року №363 призначено службове розслідування з фактом інциденту, який викладено у рапорті начальника АНУ УДО України, за результатами якого було прийнято рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з військової служби через службову невідповідність.

З метою реалізації вказаного рішення, Начальником УДО України 23 грудня 2016 року видано наказ №642-ос про накладення дисциплінарного стягнення, яким підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби за службовою невідповідністю.

Не погоджуючись з вказаними наказами та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про передчасність застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарної відповідальності, з огляду на недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами фактів допущення ОСОБА_1 порушень вимог законодавства, та, відповідно, необхідність поновлення останнього на раніше займаній посаді. При цьому зауважив, що вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Начальника УДО України від 23.09.2016 року "Про накладення дисциплінарного стягнення" в частині попередження підполковника ОСОБА_1 про неповну службову відповідність не можуть бути задоволені судом, оскільки вказаний наказ втратив чинність з дня видачі наказу про звільнення позивача від 23.12.2017 року №642-ОС.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), Положенням про проходження військової служби за контрактом військовослужбовцями Управління державної охорони України, затвердженого Указом Президента України від 19 жовтня 2007 року №982/2007 (далі - Положення).

Так, відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Згідно з статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту).

Абзацом другим статті 12 Дисциплінарного статуту визначено, що Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр оборони України, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, командувач Національної гвардії України користується дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту, крім відповідних повноважень, визначених цим Статутом для кожного з них особисто.

Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (стаття 84 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Згідно зі статтею 86 Дисциплінарного статуту після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до статті 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Згідно зі статтею 97 Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення оголошується офіцерському складу та військовослужбовцям військової служби за контрактом - особисто, у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, що вчинив правопорушення. Крім того, дисциплінарні стягнення можуть оголошуватися в письмовому наказі.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення службового розслідування, за результатами якого позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, став лист заступника голови Верховної Ради України ОСОБА_2 від 09 вересня 2016 року №03/4-210, яким УДО України повідомлено про інцидент, що мав місце 06 вересня 2016 року під час офіційного візиту Президента Національної ради Швейцарської Конфедерації Крістин Марквальдер, щодо якої УДО України здійснювало відповідну державну охорону, та висунуто вимогу про усунення позивача від виконання службових обов'язків із забезпечення безпеки офіційних делегацій.

Так, в ході службового розслідування було встановлено, що відповідно до плану заходів та розстановки постів оперативного наряду із забезпечення безпеки Президента Національної ради Швейцарської Конфедерації Крістин Марквальдер під час візиту в Україну, затвердженого першим заступником Начальника Управління державної охорони України від 06 вересня 2016 року, визначена відповідна група охорони у складі: старший групи охорони - підполковник ОСОБА_1, члени групи - майор ОСОБА_3, майор ОСОБА_4, майор ОСОБА_5, прапорщик ОСОБА_6, Зі слів майора ОСОБА_5, інструктаж групи охорони був проведений ним приблизно о 16 годині 06 вересня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач рапортом на ім'я Начальника Управління державної охорони України від 12 вересня 2016 року довів до відома останнього про те, що під час виконання ним службових обов'язків по забезпеченню безпеки Президента Національної ради Швейцарської Конфедерації Крістин Марквальдер під час візиту в Україну, допустив некоректне звернення до водія автомобілю, в якому знаходилась заступник голови Верховної Ради України ОСОБА_2, однак після вказівки останньої на неприпустимість такого звернення, - вибачився.

Згідно висновку службового розслідування від 22 грудня 2016 року за недотримання вимог пунктів 2, 4 статті 17 Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", статей 11,49,50,51 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі статті 68 Дисциплінарного статуту України запропоновано позивача притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність.

За наслідками розгляду висновку службового розслідування відповідач наказом від 23 грудня 2016 року № 642-ОС "Про накладення дисциплінарного стягнення" застосував до підполковника ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що для висновку про службову невідповідність особи повинні бути об'єктивно встановлені факти, що свідчать про неналежне виконання ним своїх службових обов'язків, систематичне порушення дисципліни, вчинення ганебних вчинків, злочинів, корупційних правопорушень, порушення присяги, критично низький рівень теоретичних знань чи професійних навичок, тощо.

В свою чергу, встановлені в ході службового розслідування факти жодним чином не свідчать про допущення позивачем невиконання чи неналежне виконання службових обовґязків, порушення військової дисципліни чи громадського порядку.

Висновок службового розслідування також не містить відомостей про те, яким саме вимогам, що пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на службі в Збройних Силах України, не відповідає позивач.

При цьому, Суд враховує службову характеристику підполковника ОСОБА_1, надану заступником директора Департаменту - начальником 2 Служби Управління державної охорони України ДППОЗ України полковником ОСОБА_7, за якою позивач за час проходження служби зарекомендував себе професійно підготовленим військовослужбовцем. Знає вимоги чинного законодавства України, військових статутів Збройних Сил України та нормативні документи Управління. Успішно опанував ввірене йому озброєння та технічні засоби, не має труднощів при їх використанні. Поставлені завдання та доручені справи виконує. Безкомпромісний та вимогливий, емоційний й рішучий, має сильну волю, прийнятті рішень інколи відстоює занадто енергійно, що може мати наслідком конфліктну ситуацію. На критичні зауваження не завжди реагує коректо, але робить належні висновки.

Крім того, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів Збройних Сил України як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для звільнення через службову невідповідність скасування наказу відповідача від 23 грудня 2016 року № 642-ОС «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Також, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Начальника Управління державної охорони України від 15 вересня 2016 року № 411-ОС, від 24 листопада 2016 року № 588-ОС, від 14 грудня 2016 року №627-ос та від 23.12.2016 року №646-ос як похідних, та поновлення позивача на посаді заступника начальника 8 відділу 2 Служби Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів Управління державної охорони України.

Доводи скаржника стосовно пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Начальника УДО України від 15 вересня 2016 року № 411-ОС від 23 вересня 2016 року №421 та від 24 листопада 2016 року № 588-ОС колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в ході судового розгляду справи судами не встановлено належного повідомлення позивача та ознайомлення його з вищевказаними наказами.

Таким чином, доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі №826/1337/17 залишити без змін, а касаційну скаргу Управління державної охорони України, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець