Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.07.2018 року у справі №355/1184/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №355/1184/17

адміністративне провадження №К/9901/54626/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Баришівської селищної ради Київської області (відповідач-1), Комунального підприємства "Баришівкатепломережа" (відповідач-2)

про визнання незаконними та скасування рішень про затвердження тарифів на теплову енергію

провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Комунального підприємства "Баришівкатепломережа" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 (головуючий суддя - Лічевецький І. О., судді - Земляна Г. В., Мельничук В. П. )

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У вересні 2017 року Каліщук Сергій Анатолійович звернувся до Баришівського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Баришівської селищної ради Київської області, третя особа - Комунальне підприємство "Баришівкатепломережа" про визнання незаконними та скасування рішень про затвердження тарифів на теплову енергію виконавчого комітету Баришівської селищної ради Київської області №4 від 29.01.2016 та №66 від 02.09.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Баришівська селищна рада Київської області прийняла зазначені рішення поза межами своєї компетенції, оскільки прийняття таких рішень віднесено до повноважень Баришівської районної ради, та без отримання відповідних документів, які б обґрунтовували встановлення відповідних тарифів на теплову енергію, а саме без документів, які підтверджують вартість закупівлі об'єму споживання газу, електроенергії, документально підтверджених витрат по іншим видаткам, які б давали змогу встановити обґрунтований тариф.

3. Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 02.11.2017 здійснено заміну позивача у справі - депутата Баришівської районної ради Каліщука Сергія Анатолійовича, на ОСОБА_1, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Комунальне підприємство "Баришівкатепломережа".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 18.01.2018 в задоволенні позову відмовлено.

5. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент ухвалення оскаржуваних рішень у відповідності до ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" та ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) питання щодо встановлення тарифів на теплову енергію для населення смт.

Баришівка Київської області, яка надається КП "Баришівкатепломережа", належало відповідному органу місцевого самоврядування, а саме Баришівській селищній раді Київської області, оскільки органи місцевого самоврядування мають право встановлювати тарифи на комунальні послуги, які не підпадають під регулювання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

6. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що для затвердження тарифів на теплопостачання для населення КП "Баришівкатепломережа" подано до Баришівської селищної ради всі необхідні документи відповідно до чинного на той час законодавства, та КП "Баришівкатепломережа" повідомило споживачів про зміну тарифів належним чином, а тому рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради Київської області №4 від 29.01.2016 №66 від 02.09.2016 прийняте відповідачем в межах повноважень, у спосіб та в порядку, передбачених законодавством.

7. Крім того, суд першої інстанції вказав, що позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки позивач з серпня 2016 року отримувала субсидію, при розрахунку якої брався тариф, встановлений спірними рішеннями, та позивач сплачує щомісячно кошти за спожиту теплову енергію за рахунками, виставленими КП "Баришівкатепломережа".

8. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради Київської області №4 від
29.01.2016 та №66 від 02.09.2016 втратили свою дію, та рішенням Баришівської районної ради Київської області №576-23-07 від 12.10.2017 встановлено річний тариф на виробництво, транспортування і постачання теплової енергії по Комунальному підприємству "Баришікатепломережа" для населення з 01.10.2017 в розмірі 25 гривень 33 копійки за метр квадратний і 1716 гривень 61 копійка за Гкал з ПДВ.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

9. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 рішення Баришівського районного суду Київської області від 18.01.2018 скасовано, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано з 24.05.2018 рішення Баришівської селищної ради Київської області №4 від 29.01.2016 "Про повторний розгляд звернення КП "Баришівкатепломережа". Визнано незаконним та скасовано з 24.05.2018 рішення Баришівської селищної ради Київської області №66 від 02.09.2016 "Про розгляд звернення КП "Баришівкатепломережа". В іншій частині позову відмовлено.

10. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на пп. 2 "а" п. 1 ст. 28 та п. 1 ч. п. 37 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", дійшов висновку про те, що встановлення/коригування тарифів на теплову енергію не належить до компетенції Баришівської селищної ради. Також апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суду, та зазначив, що матеріали справи свідчать про те, що позивач дізналася про порушення свого права лише 07.09.2017 з листа Баришівської селищної ради №790/02-29, зі змісту якого та доданих до нього документів їй стало відомо про порядок прийняття, розрахунок та розмір тарифів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

11. У червні 2018 року КП "Баришівкатепломережа" звернулося з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018.

Відповідач-2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Баришівського районного суду Київської області від
18.01.2018 залишити в силі.

12. У касаційній скарзі КП "Баришівкатепломережа" стверджує, що позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України, адже оскаржувані рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради були оприлюднені на веб-сайті Баришівської селищної ради ще у 2016 році, та позивач мала можливість ознайомитися з вказаними рішеннями. На переконання відповідача-2, Баришівська селищна рада Київської області діяла в межах своїх повноважень, приймаючи спірні рішення, оскільки встановлювала/коригувала тарифи виключно для мешканців багатоквартирних будинків смт Баришівки, тобто для власної територіальної громади, що узгоджується зі ст. 13 та ст. 20 Закону України "Про теплопостачання".

13. ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому вважає касаційну скаргу необґрунтованою, та просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Позивач зазначає, що спірні рішення прийняті Баришівською районною радою поза межами своєї компетенції, оскільки прийняття таких рішень віднесено до повноважень Баришівської районної ради, та без отримання документів, які б обґрунтовували встановлення тарифів на теплову енергію. Також стверджує, що відповідачем-1 всупереч положенням Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не було розміщено проект спірних рішень у друкованому засобі масової інформації, та КП "Баришівкатепломережа" всупереч вимогам ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не надано документів, що підтверджують факт повідомлення споживачів про зміну тарифів на теплову енергію не менш як за 15 днів до введення їх у дію.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2018 для розгляду справи №355/1184/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Стародуб О. П., судді - Анцупова Т. О., Коваленко Н. В.

15. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Баришівкатепломережа", встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

16. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2020 задоволено заяви суддів Стародуба О. П., Коваленко Н. В., Кравчука В. М. про самовідвід. Відведено суддів Стародуба О. П., Коваленко Н. В., Кравчука В. М. від участі у розгляді вказаної касаційної скарги, матеріали справи передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

17. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2019 для розгляду справи №355/1184/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А. В., судді - Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.

18. Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 адміністративну справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

19.29 січня 2016 року Баришівською селищною радою Київської області прийнято рішення №4 "Про повторний розгляд звернення КП "Баришівкатепломережа" щодо затвердження тарифу на теплову енергію для мешканців смт. Баришівка", яким:

- затверджено тариф на теплову енергію для мешканців багатоквартирних будинків в смт. Баришівка без урахування 5% рентабельності, що складає 13,56 грн за м. кв. з ПДВ і 837,97 грн/Гкал при опаленні природним газом;

- зобов'язано Комунальне підприємтсво "Баришівкатепломережа" в терміни, визначені чинним законодавством, повідомити споживачів про зміну тарифів на постачання теплової енергії з визначенням причин зміни вартості;

- визнано таким, що втратило чинність рішення селищної ради №44 від 30.04.2009 "Про погодження тарифів на надання послуг із централізованого опалення комінальному підприємству "Баришівкатепломережа" на території Баришівської селищної ради".

20. Рішенням Баришівської селищної ради Київської області №66 від 02.09.2016 "Про розгляд звернення КП "Баришівкатепломережа" щодо коригування тарифу на теплову енергію для мешканців багатоповерхових будинків смт. Баришівка":

- здійснено коригування тарифу на теплову енергію для мешканців багатоквартирних будинків в смт. Баришівка без урахування рентабельності, що складає 23,29 грн. за м. кв. з ПДВ і 1 654,54 грн/Гкал при опаленні природним газом;

- введено в дію скорегований тариф для мешканців багатоквартирних будинків в смт. Баришівка з початку опалювального сезону;

- зобов'язано Комунальне підприємство "Баришівкатепломережа" в терміни, визначені чинним законодавством, повідомити споживачів про зміну тарифів на постачання теплової енергії з визначенням причин зміни вартості.

21. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що згідно з розділом І Статуту Комунального підприємства "Баришівкатепломережа" це підприємство засноване на спільній власності територіальних громад селища та сіл Баришівського району та є комунальним унітарним підприємством володіння, користування, розпорядження та управління яким здійснює Баришівська районна рада. Підприємство безпосередньо підпорядковується Баришівській районній раді і входить до її сфери управління. Майно підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за ним на праві господарського відання.

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

22. Конституція України

22.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від
21.05.1997

23.1. За змістом ст. 5 Закону система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

23.2. Згідно з пп. 2 п. "а" ст. 28 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги з постачання гарячої води, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

23.3. Пунктом 37 частини 1 статті 43 Закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

24. Закон України "Про теплопостачання" №2633-IV від 02.06.2005

24.1. Відповідно до ст. 13 Закону до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання зокрема належало встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

24.2. Згідно зі ст. 20 Закону тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

25. Закон України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-IV від 24.06.2004

25.1. Статтею 14 Закону ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

25.2. Відповідно до ст. 31 Закону при встановленні цін/тарифів на послуги, які виробляються суб'єктами природних монополій, діяльність яких регулюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який (яка) не підлягає встановленню цими національними комісіями.

26. Закон України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг"

26.1. За приписами статті 6 Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, здійснює, зокрема:

- ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами);

- розроблення і затвердження ліцензійних умов та порядку контролю за їх дотриманням у сфері теплопостачання;

- розроблення порядків (методик) формування тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг;

- встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

IV. Позиція Верховного Суду

27. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

29. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, КП "Баришівкатепломережа" посилаючись на ст. 13 Закону України "Про теплопостачання", стверджує, що Баришівською селищною радою спірні рішення приймалися в межах її компетенції, оскільки КП "Баришівкатепломережа" надає послуги лише населенню в смт Баришівка, а тому згідно зі статтею 20 цього ж Закону, та ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Баришівська селищна рада мала право затвердити тарифи на теплову енергію. Однак, Верховний Суд вважає такі твердження помилковими, з огляду на наступне.

30. Статтею 13 Закону України "Про теплопостачання" визначені повноваження органів місцевого самоврядування, зокрема встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію. Водночас, касаційний суд звертає увагу, що вказаною статтею прямо не передбачено право селищної ради встановлювати відповідні тарифи, а лише міститься вказівка на те, що органи місцевого самоврядування можуть встановлювати такі тарифи в порядку і в межах, визначених законодавством. Тобто, положення цієї статті мають загальний характер, в той час як п. 37 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" конкретизовано, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада.

31. Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, систему органів місцевого самоврядування складають не тільки селищні ради, але і, зокрема, районні та обласні ради. На переконання Верховного Суду, саме обласним та районним радам надано в порядку ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право на своїх пленарних засіданнях вирішувати питання щодо встановлення тарифів на теплову енергію та інші житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада.

Комунальне підприємство "Баришівкатепломережа", відповідно до встановлених судами обставин, і є тим підприємством, що засноване на спільній власності територіальних громад - селища та сіл Баришівського району.

32. Таким чином, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що Баришівській селищній раді Київської області на момент прийняття спірних рішень не було наст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"них повноважень на затвердження та коригування тарифу на теплову енергію для мешканців багатоквартирних будинків в смт. Баришівка, а тому Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що позовні вимоги є обґрунтованими.

33. Частиною 2 статті 265 КАС України передбачено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, отже апеляційний суд дійшов вірного висновку, що дія спірних рішень може бути припинена лише на майбутнє, та правомірно визнав протиправними зазначені рішення з 24.05.2018, тобто з дати винесення постанови.

34. В касаційній скарзі, як і в суді апеляційної інстанції, КП "Баришівкатепломережа" стверджує, що позивачем був пропущений шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду, оскільки позивач мала можливість ознайомитися з вказаними рішеннями на веб-сайті Баришівської селищної ради ще у 2016 році. Спростовуючи наведені доводи, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач дізналася про порушення свого права лише 07.09.2017 з відповідного листа Баришівської селищної ради Київської області, а тому строк для звернення за захистом своїх прав до суду нею не пропущено.

35. Верховний Суд з цього приводу зауважує, що судом апеляційної інстанції не враховано того, що за своєю правовою природою спірні рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради є нормативно-правовими актами, що містять загальнообов'язкові правила поведінки, розраховані на невизначене коло осіб та багаторазове застосування, а тому за правилами ст. 264 КАС України строк їхнього оскарження не обмежується шістьма місяцями, як це передбачено загальними правилами статті 122 КАС України. Разом з тим, касаційний Суд приймає до уваги, що неврахування зазначеного не мало негативних наслідків та не вплинуло на правильність вирішення спору.

36. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 відсутні.

37. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

38. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Баришівкатепломережа" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі 355/1184/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіА. В. Жук Н. М. Мартинюк Ж. М. Мельник-Томенко