Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2019 року

Київ

справа №822/273/16

адміністративне провадження №К/9901/9129/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №?822/273/16

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки в Хмельницькій області та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року, ухвалену в складі головуючого судді Шевчука О.П., суддів Божук Д.А., Матущака В.В., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року, ухвалену в складі головуючого судді Сторчака В.Ю., суддів Ватаманюка Р.В.,

Мельник-Томенко Ж.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки в Хмельницькій області (далі - ТУ Держгірпромнагляду в Хмельницькій області), Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (далі - Держгірпромнагляд України), в якому просив:

1.1.визнати протиправним і скасувати наказ ТУ Держгірпромнагляду в Хмельницькій області від 24 березня 2015 року №?21-к «Про утворення комісії з реорганізації Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки в Хмельницькій області» в частині призначення ОСОБА_2 заступником голови комісії з проведення реорганізації;

1.2. зобов`язати голову комісії з проведення реорганізації Держгірпромнагляду України Павлюка О. П. видати наказ про призначення голови комісії з проведення реорганізації ТУ Держгірпромнагляду в Хмельницькій області з 03 листопада 2015 року.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оспорюваний наказ у частині призначення ОСОБА_2 заступником голови комісії з проведення реорганізації ТУ Держгірпромнагляду в Хмельницькій області є протиправним, адже чинним законодавством посада заступника голови в складі комісії з припинення територіального органу виконавчої влади не передбачена.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. 10 вересня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №?442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», якою вирішив утворити Державну службу України з питань праці, реорганізувавши (через злиття) Державну інспекцію з питань праці України та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, і, поклавши на службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняють свою діяльність, окрім функцій: реалізації державної політики в сфері охорони надр, державної політики в сфері гігієни праці, здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

4. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року №?1050-р утворено комісію з реорганізації Держгірпромнагляду України та затверджено її голову - першого заступника голови Держгірпромнагляду України ОСОБА_3

5. Наказом Держгірпромнагляду України від 19 березня 2015 №?15 року «Про реорганізацію територіальних управлінь Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України» утворено комісію з реорганізації Територіального управління Держгірпромнагляду в Хмельницькій області та визначено її голову - начальника Територіального управління Держгірпромнагляду в Хмельницькій області ОСОБА_4

6. Наказом начальника ТУ Держгірпромнагляду в Хмельницькій області від 24 березня 2015 року №?21-к затверджено персональний склад комісії з проведення реорганізації Територіального управління Держгірпромнагляду в Хмельницькій області.

7. Відповідно до додатку 1 до вказаного наказу заступником голови комісії з реорганізації затверджено головного спеціаліста-юрисконсульта ОСОБА_2 .

8. Не погоджуючися з призначенням ОСОБА_2 заступником голови комісії з реорганізації Територіального управління Держгірпромнагляду в Хмельницькій області, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

9. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

10. Відмовляючи в задоволенні позовної заяви, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що призначення керівником територіального органу виконавчої влади заступника голови комісії з припинення узгоджується з його повноваженнями визначати персональний склад такої комісії.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

11. У касаційній скарзі позивач, не погоджуючися з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати їх із підстав порушення норм матеріального та процесуального права й ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

12. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що особливості створення та функціонування комісії з припинення територіального органу виконавчої влади визначаються Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №?1074.

13. Скаржник наполягає на тому, що положення указаного Порядку не наділяють голову комісії з припинення територіального органу виконавчої влади правом уводити до складу комісії посаду заступника голови.

14. Відповідачі проти вимог касаційної скарги заперечили, зазначивши, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає.

15. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року в справі №??822/273/16.

16. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.

17. 25 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

18. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білоусу О. В., суддям Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.

19. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 30 травня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

20. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С. А.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

21. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

22. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

23. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

24. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 року №?3166-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України.

26. Частиною п`ятою цієї ж статті передбачено, що міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

27. Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №?1074 (далі - Порядок №?1074).

28. Відповідно до пункту 2 Порядку №?1074 органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються або ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України.

29. Згідно з пунктом 5 Порядку №?1074 орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

30. Пунктом 15 Порядку №?1074 передбачено, що в разі припинення органу виконавчої влади Кабінет Міністрів України утворює відповідну комісію, затверджує її голову та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації.

31. Головою комісії з припинення органу виконавчої влади затверджується керівник або заступник керівника органу виконавчої влади, що припиняється.

32. Відповідно до пункту 16 Порядку №?1074 голова комісії з припинення органу виконавчої влади затверджує в триденний строк її персональний склад, до якого обов`язково входять працівники юридичної, кадрової, бухгалтерської служб органу виконавчої влади, що припиняється, представники Мінфіну, Мінекономрозвитку, ДПС, Казначейства, Укрдержархіву та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади, а також у разі потреби посадові особи утвореного органу виконавчої влади.

33. У складі комісії з припинення органу виконавчої влади за рішенням голови комісії визначається заступник голови комісії - представник органу виконавчої влади, що припиняється, або утвореного органу виконавчої влади, або органу виконавчої влади, до якого переходять права та обов`язки органу виконавчої влади, що припиняється, який в разі відсутності голови комісії з припинення органу виконавчої влади чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин виконує його обов`язки.

34. Згідно з пунктом 17 Порядку №?1074 в разі функціонування в органі виконавчої влади територіальних органів голова комісії з припинення органу виконавчої влади після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення територіальних органів утворює відповідні комісії, затверджує їхніх голів і визначає строк проведення реорганізації або ліквідації.

35. Головою комісії з припинення територіального органу призначається керівник або заступник керівника такого органу, який затверджує її персональний склад.

VI. Позиція Верховного Суду

36. Процедура припинення центрального органу виконавчої влади передбачає такі етапи: (1) прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про реорганізацію або ліквідацію органу виконавчої влади; (2) утворення Кабінетом Міністрів України відповідної комісії з припинення (реорганізації або ліквідації) органу виконавчої влади та затвердження її голови; (3) затвердження головою відповідної комісії з припинення органу виконавчої влади її персонального складу та призначення заступника; (4) утворення комісій із припинення територіальних органів органу виконавчої влади й затвердження їхніх голів; (5) затвердження персонального складу комісій із припинення територіальних органів органу виконавчої влади.

37. Комісії з припинення територіальних органів виконавчої влади утворюються за рішенням голови комісії з припинення органу виконавчої влади після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення територіальних органів.

38. Головою комісії з припинення територіального органу виконавчої влади може бути керівник або заступник керівника такого органу, який затверджує персональний склад комісії.

39. Суд зазначає, що, наділяючи голову комісії з припинення територіального органу виконавчої влади повноваженнями визначати персональний склад комісії, Порядок №?1074, на відміну від випадку визначення персонального складу комісії з припинення органу виконавчої влади, не містить вимог про необхідність включення до складу комісії осіб залежно від займаних ними посад або інших кваліфікуючих вимог до членів комісії чи їхньої кількості.

40. Порядок №?1074 також не передбачає механізму призначення заступника голови комісії з припинення територіального органу виконавчої влади під час затвердження персонального складу відповідної комісії.

41. Щодо аргументів касаційної скарги про незаконність спірного наказу в частині призначення спеціаліста-юрисконсульта ТУ Держгірпромнагляду в Хмельницькій області Малюзіна О. І. заступником голови комісії з припинення ТУ Держгірпромнагляду в Хмельницькій області, Суд керується тим, що мета, завдання, функції комісії з припинення органу виконавчої влади та комісій із припинення його територіальних органів є подібними, а відмінності між ними обумовлені лише особливостями юридичного статусу територіального органу виконавчої влади у відносинах із вищим органом виконавчої влади.

42. Беручи до уваги тотожність функцій таких комісії та їхній нерозривний взаємозв`язок у досягненні мети, для якої вони утворюються, Суд уважає, що застосування під час визначення персонального складу комісії з припинення територіального органу виконавчої влади окремих механізмів, характерних для створення та організації діяльності комісії з припинення органу виконавчої влади, не є порушенням вимог Порядку №?1074, якщо останнім прямо не визначено іншого способу дій.

43. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що в спірних правовідносинах відсутні підстави вважати, що з уведенням до комісії з припинення територіального органу виконавчої влади посади заступника голови комісії були порушені вимоги Порядку №?1074.

44. За такого правового регулювання та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, Суд уважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про необхідність відмови позивачеві в задоволенні позовних вимог.

45. Положеннями частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

46. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

47. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

48. Переглянувши оскаржені судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій в цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.

49. Доводи касаційної скарги висновків судів і фактичних обставин справи не спростовують.

VII. Судові витрати

50. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

51. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

52. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

53. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року в справі №?822/273/16 залишити без змін.

54. Судові витрати розподілу не підлягають.

55. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко