Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.04.2018 року у справі №820/4812/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2019 року

Київ

справа №820/4812/17

адміністративне провадження №К/9901/47506/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/4812/17

за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа - Сумська митниця ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя: Кононенко З.О., судді: Бондар В.О., Калиновський В.А.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа - Сумська митниця ДФС , в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України №182-дс від 20.09.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», відповідно до якого за неналежне виконання службових обов`язків з координації діяльності підпорядкованого підрозділу йому оголошено догану.

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржуваний наказ є немотивованим, оскільки викладені у ньому причини притягнення до дисциплінарної відповідальності мають формальний характер, в наказі не наведено жодних конкретних фактів неналежного виконання позивачем службових обов`язків; з аналізу спірного наказу неможливо встановити, які саме порушення службової дисципліни вчинені позивачем, не зрозуміло коли вони вчинені; посилання в наказі на конкретні статті діючого законодавства не вказують на порушення трудової дисципліни саме ним, що свідчить про упередженість до позивача, оскільки начальник митного поста «Конотоп» здійснює загальне керівництво митного посту, в той час як функцію безпосереднього здійснення митного оформлення, під час якого були допущені порушення, здійснюють працівники відділу митного оформлення митного поста «Конотоп», саме в діях цих осіб, а не позивача, є склад дисциплінарного проступку, і саме до них повинно бути застосоване стягнення.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

2.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час розгляду справи було підтверджено наявність недоліків у роботі митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС, які виявлені за наслідками проведеної комплексної перевірки, що свідчить про те, що позивач як керівник митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС допустив неналежне виконання своїх службових обов`язків, що виразилось у неналежному здійснення керівництва та організації роботи поста, не забезпечення контролю за виконанням митним постом окремих положень діючого митного законодавства, тому застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани здійснено відповідачем правомірно.

ІІІ. Касаційне оскарження

3. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

3.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суд необґрунтовано дійшов висновку про підтвердження наявності в його діях порушень, які стали підставою для застосування спірного дисциплінарного стягнення. Вважає вказане свідченням упередженості та необ`єктивності суду, ставить під сумнів правомірність та законність оскаржуваного рішення.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. Наказом ДФС України №1280-о від 07.11.2014 року позивача призначено на посаду начальника митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС.

5. На виконання наказу ДФС України від 27.04.2017 року №321 «Про проведення комплексної перевірки» з 10.05.2017 року по 26.05.2017 року робочої групою проведено комплексну перевірку стану організації роботи Сумської митниці ДФС з окремих питань діяльності, за результатами якої складено Акт про результати комплексної перевірки Сумської митниці ДФС від 26.05.2017 року №784/99-99-06-01-01-21, в якому, серед іншого, зазначено, що на митному посту «Конотоп» Сумської митниці ДФС виявлені недоліки та порушення при організації митного контролю й митного оформлення товарів, транспортних засобів та з інших питань.

6. Наказом ДФС України №441 від 16.05.2016 року, відповідно до положень статті 69 Закону України «Про державну службу», утворено Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ ДФС України та затверджено її склад та Положення про Дисциплінарну комісію, яке визначає загальні засади діяльності Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС України, пунктом 1.2 якого визначено, що комісія утворена на підставі статті 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження стосовно державних службовців органів доходів і зборів, посади яких віднесено до номенклатури Голови ДФС, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

7. Позивачем, після отримання доповідної записки «Про результати комплексної перевірки Сумської митниці ДФС» від 16.06.2017 року №906/99-99-06-01-21 на ім`я в.о. Голови ДФС України 29.06.2017 року були наданні письмові пояснення щодо виявлених за результатами комплексної перевірки порушень.

8. За результатами розгляду Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС України дисциплінарного провадження стосовно позивача було прийнято рішення підготувати в.о. Голови ДФС пропозицію комісії про застосування до останнього дисциплінарного стягнення у виді догани.

9. 11 вересня 2017 року Головою Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС України на ім`я в.о. Голови ДФС України направлене подання про результати розгляду дисциплінарної справи позивача, яким повідомлено, що комісією вирішено, враховуючи вагомі та значні порушення, рекомендувати на підставі статей 65, 66 Закону України «Про державну службу» застосувати до начальника митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону.

10. Наказом в.о. Голови ДФС України від 20.09.2017 року №182-дс на підставі статей 65, 66 та 77 Закону України «Про державну службу» начальнику митного поста «Конотоп» Сумської митниці ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання службових обов`язків з координації діяльності підпорядкованого підрозділу, що призвело до недотримання вимог пункту другого статті 69 Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф України», статті 3 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012 року, підпункту 4.5.5 пункту 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012 року, тощо.

11. Не погодившись з зазначеним наказом, позивач звернувся до суду першої інстанції з цим позовом.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

12. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

13.1. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

14. За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

15. Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

16. Частиною шостою статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України «Про державну службу».

17. Згідно з цим Законом, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина друга статті 1 Закону № 889-VIII).

18. Основні обов`язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону № 889-VIII, за змістом якої державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

19. Відповідно до частини другої статті 62 Закону № 889-VIII, державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

20. Згідно з частиною третьою статті 21 Закону № 889-VIII, особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.

21. Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також у разі порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

22. За правилами частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

23. Відповідно до положень частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, дисциплінарними проступками, зокрема, є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

24. Згідно з частиною першою статті 66 Закону № 889-VIII, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

25. За змістом частини другої статті 73 Закону дисциплінарна справа повинна містити дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

26. Статтею 74 цього Закону закріплено гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення. Зокрема, передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він вчинявся, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

27. Відповідно до п. 3 Положення про митний пост «Конотоп» Сумської митниці ДФС України, затвердженого наказом Сумської митниці ДФС №269 від 17.11.2016 року керівництво митним постом здійснює начальник митного поста «Конотоп», який призначається на посаду та звільняється з посади Головою ДФС України за пропозицією начальника митниці.

28. Підпунктом 3.1 Положення визначено, що керівництво митним постом включає наступні процедури: здійснення керівництва діяльності та організація роботи митного поста відповідно до Регламенту митниці та цього Положення; організація забезпечення контролю в межах компетенції виконання митним постом Конституції України, законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень Колегії ДФС, тощо; надання обов`язкових до виконання доручень працівникам митного поста з питань, що належать до його функціональних повноважень, контроль за їх виконанням.

29. Водночас, частинами 3, 4 статті 66 Закону 889-VIII передбачено, що у випадку неналежного виконання державним службовцем посадових обов`язків до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а в разі допущення такого дисциплінарного проступку систематично (повторно протягом року), суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

30. Відповідно до частини першої статті 67 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

31. За правилами частини першої статті 71 Закону № 889-VIII з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково.

32. За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності (абзац 1 частини дев`ятої статті 71 Закону № 889-VIII).

33. Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Закону № 889-VIII, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

34. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

VI. Позиція Верховного Суду

35. Переглядаючи судове рішення суду апеляційної інстанції, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходить з такого.

36. Судами встановлено, що спірним наказом до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани на підставі пункту 5 частини другої статті 65, статті 66, статті 77 Закону України «Про державну службу», а саме: за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає в неналежному виконанню своїх службових обов`язків.

37. Отже, в даній справі підлягає з`ясуванню питання наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку, суть якого полягає у неналежному виконанні останнім своїх службових обов`язків.

38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС встановлено недоліки та порушення при організації митного контролю й митного оформлення товарів, транспортних засобів та з інших питань.

39. За змістом спірного наказу, проведеною перевіркою встановлено, що митним постом «Конотоп» Сумської митниці ДФС допускаються помилки під час внесення інформації у модулі «МД-1, М-15, М-16» АСМО «Інспектор», зокрема, у МД-1 від 13.02.2017 року серія КА №650499 міститься посилання на нормативний документ, що втратив чинність, а саме: у полі графи «підстава оформлення» міститься посилання на постанову Кабінету Міністрів України №533 від 11.06.2008 року «Про затвердження сплати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів», яка втратила чинність згідно постанови КМ України №1163 від 19.12.2012 року

40. Позивач, в поясненнях, які надавалися ним після проведення перевірки на ім`я в.о. Голови ДФС України, зазначав, що такі порушення дійсно мали місце, особовому складу доведено до відома про недопущення зазначених помилок у подальшому.

41. Враховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що вказане підтверджує наявність недоліків в роботі митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС, які виявлені за наслідками проведення комплексної перевірки.

42. Крім цього, в спірному наказі від 20.09.2017р. №182-дс зазначено, що на порушення вимог статті 3 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» при митному оформленні лісоматеріалів у митному режимі експорту не подавались сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів (ДП «Середино-Будський лісгосп» - МД №805191002/2016/003865 від 26.10.2016 року, ТОВ «Лесцентр» - МД від 20.12.2016 року №805200001/2016/001234, 001227, від 17.11.2016 року №805200001/2016/000920, від 03.11.2016 року №805200001/2016/000808).

43. Вказане порушення полягає у тому, що сертифікати про походження лісоматеріалів зазначені в графі 44 митних декларацій, проте до МД не підкріплені їх електронні скановані копії.

44. Судами було встановлено, що позивач в своїх доводах зазначає про те, що відсутність електронної копії сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів при оформленні вказаних МД була обумовлена тим, що згідно листа ДФС від 03.02.2015 року №3327/7/99-99-24-02-02-17 «Про подання документів для митного оформлення товарів» при здійсненні митного оформлення товарів разом з митною декларацією подаються лише рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених МК України, декларація митної вартості.

45. Проте, враховуючи приписи Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» та Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, подання сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів є обов`язковою умовою при подачі митної декларації і подальшого митного оформлення товару (статті 3 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», підпункт 4.5.7 п. 4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну № 631 від 30.05.2012 року).

46. Факт відсутності електронних копій зазначених сертифікатів при оформленні зазначених вище митних декларацій позивачем не заперечується, сертифікати були підкріплені до МД тільки під час проведення комплексної перевірки.

47. Також судами попередніх інстанцій було встановлено, що під час проведення комплексної перевірки було встановлено, що у МД №80520000/2016/000620 від 18.10.2016р. декларантом не подано скановані копії договору поставки та МД країни відправлення, проте рішення про відмову у митному оформленні, всупереч вимогам п.4.4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012 року, прийнято не було.

48. При цьому, позивач зауважував, що відомості про документи, які використовувались для визначення митної вартості за обраним декларантом методом, зазначені у журналі проведення відповідних консультацій щодо визначення митної вартості з суб`єктами ЗЕД, відповідно, у декларації митної вартості зазначено, що така консультація проводилась, отже порушень не було, а якби воно і мало місце, то цей недолік був би не суттєвим і не міг би бути підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

49. Проте, належних та допустимих доказів про відсутність вказаних порушень матеріали справи не містять, позивачем не надані як при наданні пояснень після проведення комплексної перевірки так і під час судового розгляду справи. Крім того, позивач в позовній заяві допускає їх наявність, вказуючи на їх малозначність.

50. Також судами було встановлено незабезпечення посадовими особами митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС контролю за правильністю визначення коду товару за МД 805200001/2016/001271, що призвело до різниці митних платежів в сумі 31,1 тис. грн., а саме: порушено п.п. 4.5.5 п.4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012р., пункту 2 ст.69 Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф України», а саме не забезпечення контролю за правильністю визначення коду товару «запасні частини для виробничого обладнання» згідно з УКТЗЕД, що ввезені ТФ «Барко» у формі ТОВ за МД від 23.12.2016р. №805200001/2016/001271, призвело до різниці митних платежів у сумі 35,1 тис. грн, колегія суддів зазначає наступне.

51. В своїх доводах позивач зазначав, що за вказаною МД дійсно було невірно визначено код товару згідно УКТ ЗЕД, проте порушення були виявлені до проведення комплексної перевірки, що не було враховано перевіряючими.

52. Однак, такі доводи спростовуються листом декларанта, за змістом якого останній повідомив про самостійне виявлення факту невірної класифікації товару та здійснення перерахування недоплачених коштів.

53. При цьому, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вказане порушення є підтвердженим, а обставини, за яких воно виявлене та ким саме, не впливають на зміст цього порушення та не знімають відповідальності з посадових осіб митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС за відсутність належного контролю за правильністю класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, поданих до митного оформлення за МД від 23.12.2016 року №805200001/2016/001271.

54. За вказаних обставин, Верховний Суд констатує, що вказані вище порушення підтверджені належним чином наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані позивачем, а тому правильними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем правомірно притягнуто позивача як начальника митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх службових обов`язків та застосовано дисцилінарне стягнення у виді догани, яке є співрозмірним з вчиненим ним проступком.

55. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

56. Водночас, Верховний Суд вважає помилковим посилання суду апеляційної інстанції на норми Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, оскільки на час виникнення спірних правовідносин цей нормативно-правовий акт втратив чинність, у зв`язку з набранням чинності з 01 травня 2016 року Законом №889-VІІІ, який і підлягає застосуванню при вирішенні даної справи.

57. Вказане порушення суду апеляційної інстанції не призвело до ухвалення незаконного рішення.

58. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

59. За правилом частин першої, другої статті 351 указаного Кодексу підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

60. Таким чином, рішення суду апеляційної інстанцій підлягає зміні у мотивувальній частині щодо застосування норм матеріального права, а в іншій частині - підлягає залишенню без змін.

VII. Судові витрати

61. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року в цій справі змінити в частині застосування норм Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ шляхом виключення з її тексту цих посилань.

3. В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О. В. Калашнікова