Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.08.2018 року у справі №826/11984/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2020 року

Київ

справа №826/11984/17

адміністративне провадження №К/9901/58410/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Шарапи В.М., Стеценка С.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу №826/11984/17

за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду з відділу методології та нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту дозвільної процедури ДАБІ Печерного О.В., відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року (колегія суддів: Смолій І.В. (головуючий суддя), Каракашьян С.К., Чудак О.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (колегія суддів: Федотова І.В. (головуючий суддя), Літвінова Н.М., Сорочка Є.О.), -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка, ОСОБА_1 ), звернулась до суду з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (далі також - відповідач-1, ДАБІ), Головного інспектора будівельного нагляду з відділу методології та нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту дозвільної процедури ДАБІ Печерного О.В. (далі також - відповідач-2, Головний інспектор ДАБІ), Відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області (далі також- відповідач-3, Відділ містобудування та архітектури Броварської РДА), в якому позивачка просила:

-визнати протиправними дії ДАБІ та Головного інспектора ДАБІ з призначення та проведення позапланової перевірки, на підставі якої відповідачем- 2 винесено рішення № 2/304/868 від 05.07.2017 - протиправними;

-визнати бездіяльність Відділу містобудування та архітектури Броварської РДА, що полягала у невжитті заходів реагування на виявлення порушень у сфері містобудування при видачі паспорту прив`язки тимчасової споруди від 06.05.2015 - протиправною;

-скасувати рішення № 2/304/868 від 05.07.2017 про скасування паспорта прив`язки тимчасових споруд від 06.05.2015 №15.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 6 травня 2015 року Відділом містобудування та архітектури Броварської РДА ОСОБА_1 виданий паспорт прив`язки групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності з надання ритуальних послуг. Надалі відповідачем-2 прийнято рішення про скасування такого дозволу та рекомендовано позивачу демонтувати тимчасову споруду до 15 вересня 2017 року. Оскаржуване рішення прийнято за результатами перевірки, яка призначена та проведена без дотримання процедури.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився Київський апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що суб`єктом владних повноважень дотримано порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду. Суди також зазначили, що відповідачі належними та допустимими доказами довели порушення позивачкою норм Порядку № 244 та нецільового використання земельної ділянки, тому оскаржуване рішення є правомірним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, справу направити на новий розгляд.

У касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не надана належна оцінка доводам позивачки та не досліджені докази з приводу того, що у 2015 році органи контролю у сфері містобудування та архітектури здійснювали перевірку норм будівельного законодавства безпосередньо ОСОБА_1 ., і жодні порушення, які стали підставою для скасування паспорту прив`язки позивачки у той період відображені не були. Перевірка, про яку зазначає позивачка, слугувала, як зазначено в касаційній скарзі, підставою для звернення з позовом ДАБІ до суду, і провадження за цим позовом відкрито, але справа № 826/20684/15 судом не розглянута. Позивачка вказує також і на те, що судами першої та апеляційної інстанції не надана оцінка її доводам про порушення процедури призначення спірної перевірки. Порушення полягає у тому, що перевірка призначене на 21 день замість 15 днів. Додатково ОСОБА_1 вказала і на те, що перевірка проведена без її участі.

Відповідач - 1 надіслав до Суду відзив, відповідно до якого проти задоволення касаційної скарги заперечує, просить рішення суду першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 14 вересня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Шарапа В.М., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.

Ухвалою від 20.05.2020 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами встановлено, що з посиланням на ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.5 п.15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі- Порядок № 698), ДАБІ видано наказ від 07.06.2017 № 868, згідно якого Департаментом дозвільних процедур ДАБІ проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження відділом містобудування та архітектури Броварської РДА містобудівної діяльності, а саме: надання паспортів прив`язки тимчасових споруд: за період 2015, 2016 та І квартал 2017 року біля Північного кладовища (в адміністративних межах села Богданівка, Броварського району, Київської області) та від 28.04.2015 №14, від 19.06.2015 №17, від 14.08.2015 №22, від 06.05.2015 №15, від 23.07.2015 №20 і надання містобудівних умов та обмежень земельних ділянок біля Північного кладовища (в адміністративних межах села Богданівки, Броварського району, Київської області) за період 2015, 2016 та І квартал 2017 року.

На підставі Наказу 07.06.2017 №868, відповідачем видані направлення про проведення позапланової перевірки від 08.06.2017 №40-30/1/868-17 та від 03.07.2017 №40-30/8/1045-17.

Головним інспектором будівельного нагляду - Печеним О.В., на адресу відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації надіслано вимогу від 08.06.2017 № 40-304-157 щодо необхідності надання у строк до 09.06.2017 належним чином завірених копій документів згідно додатку.

Листом від 12.06.2017 № 43 у відповідь на вказану вимогу, відділом містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації надані запитувані Держархбудінспекцією документи.

За результатами проведеного у присутності начальника відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації ОСОБА_3 . заходу з державного архітектурно-будівельного нагляду, зокрема, щодо виданого паспорту прив`язки тимчасової споруди від 06.05.2015 №15 (далі - ППТС № 15) встановлено наступне: «заява позивача від 29.04.2015 на оформлення зазначеного паспорта прив`язки тимчасової споруди; паспортні дані та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; викопіювання з проекту формування території та встановлення меж Богданівської сільської ради, Броварського району, Київської області М 1:10000; викопіювання з топографічного плану Богданівської сільської ради, Броварського району Київської області М 1:10000; схема розміщення групи тимчасових споруд М 1:1500 (розробник - ПП «Майстер Проект»); схема благоустрою прилеглої території М 1:1500 (розробник - ПП «Майстер Проект»); ескізи фасадів: головного, бічного (лівого, правого) та тильного; свідоцтво про власність на нерухоме майно від 14.08.2014 № 22587944 (земельна ділянка площею - 0,08 га., кадастровий номер - 3221280800:08:005:0014; цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства); витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.09.2014 №27354569 (земельна ділянка площею - 0,08 га; цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, (магазин, ритуальних послуг); витяг з журналу реєстрації паспортів прив`язки тимчасових споруд із зазначенням ППТС №15».

5 липня 2017 року прийнято рішення про скасування паспорта прив`язки тимчасових споруд від 6 травня 2016 року №15.

Позивачка, вважаючи вказані дії та рішення протиправними, звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга по справі № 826/11984/17 подана у серпні 2018 року, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження державної архітектурно-будівельної інспекції у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність", "Про благоустрій населених пунктів", Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок № 698).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з положеннями частини першої статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Частиною другою статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами частини третьої статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Відповідно до частини четвертої статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Отже, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у формі державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду, які відрізняються суб`єктами та об`єктами перевірки. Зокрема, контроль передбачає систему заходів щодо перевірки дотримання суб`єктами господарської діяльності (замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у той час, як нагляд здійснюється щодо уповноважених органів містобудування та архітектури.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, ДАБІ проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження відділом містобудування та архітектури Броварської РДА містобудівної діяльності, тобто фактично здійснено захід державного архітектурно-будівельного нагляду.

Відтак, до спірних правовідносин не застосовуються положення Порядку № 553, які регулюють здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи позивачки про те, що відповідачем порушено Порядок № 553 та проведено перевірку за її відсутності.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком № 698.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 698 нагляд здійснюється ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Частиною 1 статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Згідно з частинами 2,4 статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Детальний план території визначає, в тому числі червоні лінії та лінії регулювання забудови.

Відповідно до частини 4 статті 28 Закону № 3038-VI розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

За правилами частини 2 статі 28 Закону № 3038-VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - тимчасова споруда) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Згідно з п. 1.12 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіону від 21.10.2011 №244 (надалі також - Порядок №244), при розміщенні тимчасової споруди ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.

Відповідно до п.2. 5 Порядку №244 про відповідність намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом трьох робочих днів з дня такого визначення відповідності намірів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення тимчасової споруди.

Як передбачено п.2.14 Порядку № 244,, паспорт прив`язки тимчасової споруди не надається з умов подання неповного пакету документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку.

Згідно з п. 2.17 Порядку № 244 строк дії паспорта прив`язки тимчасової споруди визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану території та з урахуванням строків реалізації їх положень.

Також, відповідно до п.2.23 Порядку №244 після розміщення тимчасової споруди замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 244, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив`язки.

Так, відповідно до п.2.27 Порядку №244 дія паспорта прив`язки тимчасової споруди анулюється, в тому числі, за таких умов: не встановлення тимчасової споруди протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки та надання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив`язки тимчасової споруди.

Згідно з розділом 1 Державного класифікатора будівель та споруд, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507 (надалі - ДК 018-2000) споруда - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно- монтажних робіт.

Окрім того, відповідно до розділу 3 ДБН В.2.2-23:2009 «Підприємства торгівлі» (далі ДБН В.2.2-23:2009) кіоск - торговельний об`єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місце, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщення запасу товарів. Малі архітектурні форми - павільйони, кіоски, торговельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно - прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо).

Згідно з п.5.4 ДБН В.2.2-23:2009 тимчасові споруди сезонної торгівлі, павільйони, кіоски тощо повинні розміщуватися до будинків та інших споруд на відстані, яку слід приймати залежно від ступеня їх вогнестійкості згідно з ДБН 360, але не менше 10м.

Як встановили суди, за результатами проведеного у присутності начальника відділу містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Харитонюк Т.М. заходу з державного архітектурно - будівельного нагляду зокрема щодо законності видачі паспорта прив`язки тимчасової споруди від 6 травня 2015 року (далі - ППТС №15) встановлено наступні порушення позивачкою вимог у сфері містобудівної діяльності, а саме: «В графі «Паспорт прив`язки виданий» ППТС №15 вказаний орган, який надав даний паспорт, що є порушенням додатку 1 Порядку №244, так як в даній графі зазначається керівник (заступник керівника) органу з питань містобудування та архітектури. На кресленні схеми розміщення тимчасової споруди М 1:500 ППТС №15 не вказано червоної лінії та лінії регулювання забудови та відсутня дана інформація в експлікації, що є порушенням форми схеми розміщення тимчасової споруди відповідно до додатку 1 Порядку №244. Відповідно до схеми розміщення групи тимчасових споруд М 1:500, тимчасової споруди знаходяться на відстані 4,6 м одна від одної що є порушенням п.1.12 Порядку №244 та п.5.4 ДБН В.2.2.-23:2009.

Водночас, Відповідач-3 листом від 23.04.2015 №15 повідомив позивачку про відповідність намірів щодо місця розташування вищевказаних тимчасових споруд, що є порушенням п.2.5 Порядку №244. Також в заяві на оформлення ППТС №15 вказано, що до заяви додаються технічні умови щодо інженерного забезпечення (далі - ТУ), в той час як в пакеті документів зазначені ТУ відсутні. При цьому, відповідно свідоцтва про власності на нерухоме майно від 14.08.2014 №25587944 земельна ділянка за кадастровим номером 3221280800:08:005:0014 мала цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, натомість згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.09.2014 №27354569 земельна ділянка має цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (магазин, ритуальних послуг). В той час відповідачем - 3 не погоджувались будь-які проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється».

Перевіркою також встановлено, що позивачкою для отримання ППТС №15 не подано заяву за формою згідно з додатку 2 Порядку №244, у яких зазначається про виконання вимог ППТС №15 чим порушено п.2.23 Порядку №244.

Також встановлено, що під час оформлення відповідачем - 3 ППТС №17 порушено приписи додатку 1 Порядку №244, п.1.12, п.2.5, п.2.6, п.2.11, п.2.14, п.2.17, п.2.23, п.2.27 Порядку № 244, п. 5.4 ДБН 2.2-23:2009.

Під часпроведення заходів з державного архітектурно-будівельного нагляду, посадовою особою Держрбудінспекції підтверджено самовільне виконання позивачем підготовчих та будівельних робіт. При цьому, постановою Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області від 16 квітня 2015 року № А-1604/1 за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 96 КУпАП.

Судами також встановлений факт нецільового використання позивачкою земельної ділянки, призначення якої є ведення особистого селянського господарства.

Суд також погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, які дійшли висновку про безпідставність доводів ОСОБА_1 про правомірність видачі ППТС, обґрунтованих відсутністю реагування з боку відповідача у вигляді накладення штрафів, винесення приписів, позаяк наведене не спростовує виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що стали підставою для прийняття оспорюваного рішення.

Посиланням позивачки на рішення Європейського суду з прав людини в контексті спірних правовідносин також не визнаються Судом обґрунтованими, через те, що рішенням, яке є предметом оскарження у межах цієї справи, не було позбавлено чи обмежено право власності позивачки на належне їй майно.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій належним чином проаналізувати норми матеріального права, ретельно дослідили докази справи та дійшли обґрунтованого висновку про правомірність дій відповідача.

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та свого підтвердження не знайшли.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року по справі №826/11984/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді В.М. Шарапа

С.Г. Стеценко