Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2018 року

Київ

справа №826/27807/15

адміністративне провадження №К/9901/4982/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді Горяйнова А.М. від 23 жовтня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб сиру" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб сиру" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 липня 2015 року №005742206, №00057552206, №0005762206.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, а апеляційну скаргу повернуто у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк недоліків такої.

29 березня 2017 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року задоволено клопотання відповідача та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги терміном на десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року відмовлено у задоволенні повторного клопотання про продовження строку на усунення недоліків, а апеляційну скаргу повернуто у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк недоліків такої.

11 липня 2017 року відповідач втретє подав апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року, з врахуванням приписів частини 4 статті 189 КАС України, апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й без подання відповідного клопотання поновлення строку апеляційного оскарження. Також до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою відмовлено на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України, яка мотивована пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення та неподанням відповідачем заяви про поновлення такого строку.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору; також послався на те, що вже звертався з апеляційною скаргою на це ж саме судове рішення у строк, встановлений статтею 186 КАС України, однак Київський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу повернув у зв'язку з неусуненням її недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання відповідачем апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, третя апеляційна скарга на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2016 року була подана за межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження та відповідачем не було подано заяви про поновлення такого строку, колегія суддів вважає, що відповідачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року.

Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, за обставин неподання відповідачем клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, оцінці судом касаційної інстанції не підлягають.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко