Історія справи

Верховний

Суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2018

м. Київ

К/9901/15051/18

806/338/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 (головуючий суддя Шимонович Р.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 (колегія судді у складі головуючого судді Майора Г.І., суддів Бучик А.Ю., Шевчук С.М.) у справі № 806/338/16 за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до ТОВ «Економкомфорт» про стягнення коштів, установив:

I. ПРОЦЕДУРА

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, звернулась до суду з позовом до ТОВ «Економкомфорт», в якому просила стягнути з відповідача до Державного бюджету України штраф у сумі 170000,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем добровільно не сплачено суму штрафу, нараховану йому відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 16.09.2015№ 06/16/4.

3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016, у задоволенні позову відмовлено.

4. У поданій касаційній скарзі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

II. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

5. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що відповідач у своїй діяльності допустив порушення законодавства про фінансові послуги. Факт правопорушення зафіксований у постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 16.09.2015№ 06/16/4, якою на відповідача накладено штраф у розмірі 170000,00 грн.

6. Відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечив та зазначив, що незаконність постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 16.09.2015№ 06/16/4 встановлена судовим рішення, що набрало законної сили, а відтак у відповідача немає обов'язку сплатити зазначений штраф.

III. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.08.2015 Нацкомфінпослуг складено акт №06/16/04-А про правопорушення ТОВ «Економкомфорт» законодавства про фінансові послуги.

8. За результатами розгляду акту про правопорушення ТОВ «Економкомфорт» законодавства про фінансові послуги позивачем прийнято постанову від 16.09.2015 №06/16/4 про накладення штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, якою застосовано до відповідача штраф у розмірі 170000,00 грн.

9. Оскільки добровільно штраф відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постанова про накладення штрафних санкцій, через невиконання відповідачем якої позивач звернувся до суду з даним позовом, скасована в судовому порядку.

IV. ОЦІНКА СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2016 у справі №826/23070/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.12.2016, позов ТОВ «Економкомфорт» задоволено: скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 16.09.2015 №06/16/4 про накладення на ТОВ «Економкомфорт» штрафу у розмірі 170000,00 грн.

13. Вказаними судовими рішеннями встановлено відсутність в діях позивача порушень, зазначених в акті Нацкомфінпослуг від 12.08.2015 №06/16/04-А, та які покладені в основу постанови від 16.09.2015 №06/16/4 про накладення на ТОВ «Економкомфорт» штрафу у розмірі 170000,00 грн.

14. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України (у редакції, що діяла на час постановлення оскаржуваних судових рішень) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини та врахувати таке.

15. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги зводяться до тверджень про наявність в діях ТОВ «Економкомфорт» порушень фінансового законодавства, які викладені в акті Нацкомфінпослуг від 12.08.2015 №06/16/04-А та стали підставою для винесення постанови від 16.09.2015 №06/16/4.

16. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.

17. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що скасована в судовому порядку постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 16.09.2015 №06/16/4 про накладення на ТОВ «Економкомфорт» штрафу в розмірі 170000,00 грн. не породжує для відповідача обов'язку щодо його сплати та, відповідно, виключає можливість стягнення зазначених коштів з відповідача в судовому порядку.

18. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

19. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

20. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

21. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

22. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

23. У справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03, Рішення від 03.04.2008, п. 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

24. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

25. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

26. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 у справі №806/338/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб