Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 425/1459/17

адміністративне провадження №К/9901/15534/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.07.2017р. (головуючий суддя - Москаленко В.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017р. (головуючий суддя - Чебанов О.О., судді - Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У червні 2017р. ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила:

- визнати неправомірними дії Рубіжанського об?єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської щодо невиплати їй пенсії за віком з 01.03.2016р.;

- зобов'язати Рубіжанське об?єднане управління Пенсійного Фонду України Луганської області поновити їй нарахування та виплату пенсії за віком з 01.03.2016р.;

- звернути постанову до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

В обґрунтування позову зазначала, що має статус внутрішньо переміщеної особи, перебуває на обліку у відповідача, але з березня 2016р. пенсію не отримує. Жодних рішень з приводу припинення виплати пенсії вона не отримувала. В телефонному режимі в червні 2017р. їй було повідомлено, що її довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції є недійсною. Вважає дії відповідача щодо невиплати їй пенсії протиправними, оскільки останній, не виплачуючи їй пенсію, порушує її конституційні права.

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.07.2017р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017р., позов задоволено.

З ухваленими у справі рішеннями не погодилось Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що довідку щодо взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи скасовано, а тому позивачу правомірно припинено виплату пенсії.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі особистої заяви від 02.12.2014р. ОСОБА_1 взято на облік Управлінням Пенсійного фонду в м.Рубіжне Луганської області та призначено пенсію за віком.

Згідно довідки від 13.03.2015р. №917005495 позивач взята на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в Управлінні праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради. Тимчасова адреса місця проживання позивача: 93013, АДРЕСА_1. Строк дії довідки не вказаний. Доказів скасування вказаної довідки матеріали справи не містять.

З березня 2016р. виплата пенсії позивачу була припинена.

15.08.2016р. позивач звернулась до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії з 01.03.2016р. через відділення АТ «Ощадбанк України», та перераховувати пенсію на її поточний рахунок у ТВБВ №10012/021 філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк».

Рішенням засідання комісії з питань призначення (відновлення, відмовлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 12.04.2017 року, позивачці відмовлено у виплаті пенсії.

Доказів повідомлення позивача про підстави припинення їй виплати пенсії чи відмову в поновленні виплати пенсії матеріали справи не містять.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З 22.11.2014р. набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014р. №1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до статті 7 Закону №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р. №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Згідно п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014р. (в редакції постанови КМ №352 від 08.06.2016р.) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону №1706-VII та абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою та наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк». В свою чергу перелік підстав для припинення виплати пенсії є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що на час припинення виплати пенсії позивачу не існувало підстав, передбачених чинним законодавством для такого припинення, а тому дії відповідача щодо невиплати позивачу пенсії є протиправними, доказів щодо правомірності своїх дій щодо невиплати позивачу пенсії з 01.03.2016р. відповідачем не надано.

Судами встановлено, що довідка №917005495 про взяття позивача на облік як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції датована 13.03.2015р., строк дії довідки не вказаний, доказів скасування вказаної довідки органом який її видав, матеріали справи не містять.

Крім того, рішення про припинення виплати пенсії позивачеві з 01.03.2016р. відповідачем не приймалося. Доказів на підтвердження наявності передбачених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстав, для припинення позивачеві виплати пенсії відповідачем не надано.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач отримувала пенсію і перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа, у встановленому законом порядку рішення про припинення виплати пенсії не приймалось, а тому судами обґрунтовано прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області - залишити без задоволення, а постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.07.2017р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук