Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.11.2018 року у справі №826/4625/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2018 року

Київ

справа №826/4625/15

адміністративне провадження №К/9901/7288/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 (головуючий суддя - Аліменко В.О., судді: Безименна Н.В., Кобаль М.І.)

у справі № 826/4625/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробетон» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробетон» (далі - ТОВ «Євробетон») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві) від 30.09.2014 №135426552201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2015 в позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд виходив з невідповідності спірної операції критеріям реальності та документального підтвердження.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено з тих мотивів, що позивач документально підтвердив право на податковий кредит за реальною господарською операцією з придбання підрядних робіт у ТОВ «Сістем Енерджи Нью».

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.05.2015.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статті 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваною господарською операцією шляхом надання належним чином оформлених первинних документів, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання будівельно-монтажних робіт від спірного постачальника та його подальше використання в господарській діяльності.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Євробетон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013.

За результатами перевірки складено акт від 28.08.2014 № 809/26-55-22-01/34288102, в якому, зокрема, відображено висновок про порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1266667 грн., у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних підрядних робіт з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених господарських операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві посилалась на результати контрольного заходу щодо контрагента ТОВ «Євробетон» (акт ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.07.2014 №531/26-57-22-04-10/38441999 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сістем Енерджи Нью» щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.12.2012 по 31.12.2013»), в якому відображено висновок про відсутність в нього об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), а також відсутність в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань перед контрагентами.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2014№ 135426552201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1583334,00 грн. у тому числі за основним платежем - 1266667,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 316667,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Судами також встановлено, що між ТОВ «Євробетон» (замовник) та ТОВ «Сістем Енерджи Нью» (підрядник) було укладеного договір підряду від 18.02.2013 № 18/02-2013-Є, за умовами якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик виконати будівельно-монтажні роботи, а саме: ремонт бетонних розвантажувальних майданчиків та ремонт бетонних підлог в установлені даним договором строки на об'єкті: «Логістичний комплекс», розташованого за адресою: Київська область, Броварський район, Калинівська селищна рада, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником належної якості роботи на умовах, передбачених даним договором.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: акти виконаних робіт за квітень 2013 року та вересень 2013 року; податкові накладні; банківські виписки; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за період 01.01.2013 - 13.03.2015 та картку рахунку 631 за період 01.01.2013 - 13.03.2015; загальні журнали робіт (додаток В до ДБН А.3.1-5-2009) з актами на закриття скритих робіт, сертифікати відповідності та якості, технічні рішення та наряди-завдання.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Євробетон» розглядуваної операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірної господарської операції позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Крім того, судом апеляційної інстанції під час вирішення даного спору з'ясовано, що право власності ТОВ «Євробетон» на «Логістичний комплекс», що розташований за адресою: Київська область, Броварський район, Калинівська селищна рада, підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 27.08.2012 та витягом про державну реєстрацію прав від 27.08.2012 №35291598.

Також, з'ясовано, що позивачем не здійснювалася поставка будівельних матеріалів на будівельний майданчик, а всі роботи з будівництва TOB «Сістем Енерджи Нью» виконувало з власних матеріалів та використовуючи власне обладнання (механізми).

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставки, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій, що господарська операція між позивачем та його контрагентом здійснена відповідно до умов чинного законодавства, реальність якої підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи, а відтак з протиправністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду