Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.04.2019 року у справі №420/5465/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2021 року

Київ

справа №420/5465/18

адміністративне провадження №К/9901/9501/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Смоковича М. І.,

розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року (головуючий суддя - Гусев О. Г. ) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року (головуючий суддя - Турецька І. О., судді - Стас Л. В., Градовський Ю. М. ) у справі №420/5465/18,

установив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ВП №56970285 від 17.09.2018 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята без урахування усіх обставин у справі.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року, відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови ВП №56970285 від 17.09.2018.

Ухвалюючи судове рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року, виходячи із розміру грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського, виплата якої здійснюється у порядку встановленому п.3 постанови Кабінету Міністрів України №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Однак, донарахована сума пенсії за період з січня 2016 року по грудень 2017 року у розмірі 502645,68 грн. позивачем не була виплачена, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що управлінням ПФУ не було виконано рішення суду у повному обсязі. Суд врахував, що право на отримання пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань. Враховуючи викладене, суд вирішив, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ВП № 56970285 від 17.09.2018 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. є правомірною, прийнятою у спосіб та порядок передбаченим законодавством України. Також, суд визнав за необхідне зазначити, що позивачем не було надано доказів відсутності коштів на виплату пенсії у розмірі 502645,68
грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

05 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року, в якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що ним 01.08.2018 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі №815/695/18. Зазначає, що донарахована сума пенсії за період з січня 2016 року по грудень 2017 року у розмірі 502645,68грн виплачується в порядку, установленому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

Посилається на те, що судами при прийнятті рішень не враховано, що кошти, які виплачуються пенсіонерам за результатом зробленого перерахунку, є складовою частиною Державного бюджету, а не бюджету Пенсійного фонду. Також скаржник вказує на неврахування судами попередніх інстанцій при прийнятті рішень практики Верховного Суду, наведену у постанові від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а та від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а.

Відповідачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якій вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені відповідно до закону. Просив залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2021 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 року у справі №815/695/18 за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 1 січня 2016 року відповідно дост. ст.51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 № 2262-XII, Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900-VIII від 23.12.2015 року та постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.ст.51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", а також відповідно до Постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та на підставі нової довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії № 4422 від 31.01.2018 - у наступних розмірах: посадовий оклад 2500 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням майор поліції -2000 грн., надбавка за вислугу років (30%) - 1350 грн., надбавка за специфічні умови проходження служби (100%) - 5850 грн., премія (240%) - 14040 грн., матеріальна допомога на оздоровлення при наданні основної відпустки в сумі 1173,50 грн. Всього: 26913,50 грн., без обмеження максимального розміру.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії починаючи з 01 січня 2016 з урахуванням збільшення основного розміру пенсії, надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії ОСОБА_1 як інваліду війни 2 групи без обмеження максимальним розміром.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 року апеляційну скаргу головного управління залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 року залишено без змін.

В подальшому, 15.08.2018 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла постанова відділу примусового виконання рішень ВП № 569570285 від 09.08.2018 року про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується штампом вхідної документації на супровідному листі.

У відповідь на даний лист позивачем 23.08.2018 року за №13693/03 до відділу примусового виконання рішень направлено листа про виконання рішення.

У вказаному листі зазначено про те, що пенсія в перерахованому згідно з рішенням суду розмірі виплачується з 01.09.2018 року, а доплата за період з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року в сумі 167548,56 грн включена в додаткову відомість у вересні 2018 року.

Залишок боргу за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 502645,68 грн буде виплачуватись після виділення коштів на фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 Постанови №103, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017р. ; з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову ВП № 56970285 від 17.09.2018 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

Так, судами установлено, що в оскаржуваній постанові державного виконавця від
17.09.2018 зазначено, що боржником рішення суду не виконано у повному обсязі, а саме не виплачено заборгованість по пенсійним виплатам.

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, головним управлінням перерахунок пенсії ОСОБА_1 було проведено 01.08.2018, відповідно до ст. 51,63 ЗУ від 09.04.1992 №2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" починаючи з 01.01.2016.

Залишок боргу за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 502645,68 грн буде виплачений після виділення коштів на фінансування з державного бюджету в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Так, ч.3,4 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" вирішено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 року, №96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Судом встановлено, що позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року, виходячи із розміру грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського, виплата якої здійснюється у порядку встановленому п.3 постанови Кабінету Міністрів України №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII, а також рішеннями, які відповідно до Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII підлягають примусовому виконанню.

~law17~ визначено, що відповідно до ~law18~ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як, зокрема, постанови судів у адміністративних справах.

~law19~ встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених ~law20~, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з ~law21~ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ~law22~, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

~law23~: у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Аналізуючи наведені положення Закону №1404 в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.

Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

У спірному випадку причиною невиконання судового рішення у справі №815/695/18 слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення з огляду на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою врегульовано порядок виплати коштів за період з 01 січня 2016 року і в подальшому.

Пунктом 3 вказаної постанови Кабінету Міністрів України №103 ухвалено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Тобто, ця постанова Кабінету Міністрів України №103 визначає порядок виплати перерахований пенсій, який, зокрема, передбачає здійснення таких виплат після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, не змінюючи при цьому регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції.

Отже, вказана постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року фактично запровадила поетапний порядок виплати перерахованих за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року пенсій колишнім військовослужбовцям, при цьому обумовивши виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету.

При цьому, цією постановою не змінюється регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій, а лише визначено порядок виплати перерахованих виплат.

В силу статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Тож саме від Уряду залежить можливість Пенсійного фонду України забезпечити реалізацію та виконання своїх повноважень.

В свою чергу Кабінетом Міністрів України, виходячи із фінансово - економічних можливостей, прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою врегульовано порядок виплати коштів за період з 01 січня 2016 року і в подальшому, запровадивши поетапний порядок виплати перерахованих пенсій вищевказаним особам.

Ця постанова на момент винесення оспорюваного рішення була чинною, а тому мала бути врахованою органами Пенсійного фонду.

В цьому випадку позивач не мав об'єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №103, на виплату перерахованих сум пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у 2018 році не виділялись. Тож у контексті обставин цієї справи не можна дійти висновку, що позивачем не були перераховані означені кошти без поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі №814/2655/14, від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а, від 09 грудня 2020 року у справі №522/19758/18.

Державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано вмотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними.

Отже, Верховний Суд уважає, що оскаржувана у цій справі постанова державного виконавця від ВП № 56970285 від 17.09.2018 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме щодо належної оцінки застосування до спірних правовідносин наслідків ~law29~ у контексті обставин цієї справи, зокрема поважності причин, що стали підставою для покладення на позивача оспорюваної відповідальності, що призвело до неправильного вирішення справи, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 350, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ВП №56970285 від
17.09.2018 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. Е. Мацедонська

М. І. Смокович