Історія справи
Ухвала КАС ВП від 13.02.2020 року у справі №160/5162/19
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 травня 2020 року
Київ
справа №160/5162/19
адміністративне провадження №К/9901/9245/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 160/5162/19
за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної ради, Комісії з проведення конкурсного добору директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання конкурсу протиправним та скасування його результатів, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року (головуючий суддя: Піскун Я.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя: Білак С.В., судді: Малиш Н.І., Шальєва В.А.),
у с т а н о в и в :
І. Суть спору:
1. У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської обласної ради (далі- відповідач-1), Комісії з проведення конкурсного добору директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балет» (далі- відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 у якому просив:
1.1. - визнати проведений у березні-квітні 2019 року конкурс на заміщення вакантної посади директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету" протиправним;
1.2. - скасувати рішення комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету", що оформлено протоколом від 04.04.2019 року.
2. Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що проведений у березні-квітні 2019 року конкурс на заміщення вакантної посади директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету" є протиправним, оскільки до участі у жеребкуванні до складу членів конкурсної комісії від громадських організацій були допущені громадські організації, що жодного відношення до сфери культури не мають, не проводять діяльність у цій галузі, зокрема, ГО "Жінки України" та ГО "Національна спілка журналістів України". Також за результатами жеребкування кандидатів до конкурсної комісії було обрано двох членів від ГО "Ми завжди разом", одним із яких став ОСОБА_3 , анкета якого не містить підпису керівника даної організації та печатки, на відміну від анкети іншого кандидата від ГО "Ми завжди разом" ОСОБА_4 . Також у заяві голови ГО "Ми завжди разом" про участь у жеребкуванні трьох кандидатів від вказаної організації, прізвище ОСОБА_5 є додрукованим, оскільки не відповідає шрифту всієї заяви та межах надрукованого тексту, що дає підстави для сумніву про чесність та законність жеребкування. ОСОБА_5 має місце роботи у Дніпропетровській обласній державній адміністрації, у зв`язку з чим є підстави ставити під сумнів його незалежність та неупередженість. При цьому, члени конкурсної комісії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали конфлікт інтересів з переможцем конкурсу на ОСОБА_2 , оскільки мали раніше трудові та фінансові взаємовідносини, що ставить під сумнів незалежність та неупередженість цих членів комісії. Також збори трудового колективу обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету" проведено з порушенням вимог законодавства, а саме: на зборах присутні менше половини трудового колективу, запропоновані кандидатури членів комісії не набрали необхідну кількість голосів, рахункова комісія на зборах не обиралась, підрахунку голосів не проводилось. Крім того, переможець конкурсу ОСОБА_2 на момент затвердження його в якості кандидата на посаду директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету" не мав стажу роботи к сфері культури не менше трьох років.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з конкурсного добору директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету", що оформлено протоколом № 2 від 04.04.2019 року.
3.2. У іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що члени конкурсної комісії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали конфлікт інтересів з кандидатом на посаду директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету" ОСОБА_2 та як наслідок ці члени могли мати вплив на процес прийняття рішення, у зв`язку з чим рішення Комісії з конкурсного добору директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету", що оформлено протоколом № 2 від 04.04.2019 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
ІІІ. Касаційне оскарження
5. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Дніпропетровська обласна рада звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5.1. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги відповідач вказує, що суди, на його думку, неповно дослідили обставини, які мають значення для справи.
5.2. Відповідач зауважує, що рішення загальних зборів трудового колективу не визнано у встановленому законодавством порядку недійним, нечинним чи незаконним. Також ОСОБА_2 надав конкурсній комісії достатньо документів, які свідчать про наявність у останнього трудового стажу у сфері культури 3 роки і більше. При цьому, помилкові є висновки суду першої та апеляційної інстанції щодо наявності конфлікту інтересів у членів конкурсної комісії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , оскільки такий висновок ґрунтується на невірному застосуванню норм права. Згідно з протоколом №2 засідання конкурсної комісії з конкурсного добору директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» від 04.04.2019 року за обрання переможцем конкурсного добору ОСОБА_2 проголосувало 7 членів конкурсної комісії, у зв`язку з чим навіть при усуненні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від голосування при прийнятті оскаржуваного рішення, це не призвело би до втрати правомочності комісії з конкурсного добору, оскільки навіть в такому випадку за ОСОБА_2 проголосувала більшість членів комісії.
5.3. Зазначив, що потенційне усунення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від голосування або гіпотетичне неврахування їх голосів при визначенні результатів конкурсу не впливає на юридичний факт наявності більшості голосів при прийнятті оскаржуваного рішення та не змінює волю колегіального органу на прийняття оскаржуваного рішення, а відтак відповідає вимогам законодавства України та визначеній законом компетенції комісії з конкурсного добору.
5.4. Разом з тим, суд першої інстанції як і суд апеляційної інстанції в своїх рішеннях не вказали на конкретні обставини, настання яких могло вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття ОСОБА_6 рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень члена конкурсної комісії.
5.5. Скаржник зазначає, що у результаті неправильного тлумачення законодавства України про культуру та запобігання корупції судами попередніх інстанцій не враховано те, що складовими конфлікту інтересів (реального, потенційного), відповідно до Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року №839 (далі - Методичні рекомендації від 29 вересня 2017 року №839), є: приватний інтерес (будь-який майновий чи немайновий), службові/представницькі повноваження (безпосередні та загальнослужбові), а також їх співвідношення/протиріччя між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість рішення.
5.6. Також, вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано той факт, що ані Закон України "Про культуру", ані Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення добору на посаду керівника комунального закладу культури, що перебуває в управління Дніпропетровської обласної ради, затверджене рішенням Дніпропетровської обласної ради від 28 жовтня 2018 року №105-6/УІІ, не передбачають втрату правомочності Комісії з проведення конкурсного відбору директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету", у разі наявності в її членів потенційного або реального конфлікту, що узгоджується з приписами статті 35 Закону України "Про запобігання корупції".
6. Відзив на касаційну скаргу Дніпропетровської обласної ради на адресу Верховного Суду не надходив.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
7. згідно з розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради № 13-КП від 15.02.2019 року відповідно до Закону України "Про культуру" Дніпропетровська обласна рада оголосила конкурс на заміщення посади директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету".
8. Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 28.10.2016 року № 105-6/VII затверджено Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення добору на посаду керівника комунального закладу культури, що перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради (далі - Положення).
9. Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної ради від 15.02.2019 року № 14-КП оголошено добір кандидатур від громадських організацій у сфері культури для включення до складу комісії з проведення конкурсного відбору на посаду директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету".
10. Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної ради від 01.10.2018 року № 52-КП визначено комісію з жеребкування по добору кандидатур від громадських організацій у сфері культури для включення до складу комісії з проведення конкурсного відбору на посаду керівників закладів та підприємств культури, що перебувають в управлінні Дніпропетровської обласної ради.
11. Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної ради від 18.03.2019 року № 47-КП визначено склад комісії з конкурсного добору директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету".
12. До складу комісії ввійшли наступні особи: Козак Ю.І. - депутат обласної ради, Лук`яненко В.В. - начальник відділу аудиту виконавчого апарату обласної ради, Прохоренко А.В. - головний спеціаліст відділу корпоративних прав та відносин власності управління правового забезпечення діяльності ради виконавчого апарату обласної ради, ОСОБА_6 - від трудового колективу, директор - художній керівник КПК "Дніпровський академічний театр драми та комедії ДОР", Дигунов О.В. - від трудового колективу, режисер-постановник ДП "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. В.М. Лисенко", ОСОБА_7. - від трудового колективу, художній керівник МКЗК "Дніпровська дитяча школа класичного танцю", Савран Р.В. - від громадської організації "Ми завжди разом", Харченко В.В. - від громадської організації "Ми завжди разом", Бабич Т.В. - від Національної спілки театральних діячів Дніпропетровське міжобласне відділення, Костіна Н.С. начальник відділу кадрової роботи з комунальними підприємствами, закладами установами управління житлово-комунального господарства та комунальної власності виконавчого апарату обласної ради, секретар комісії (без права голосу).
13. Протоколом № 1 засідання комісії з конкурсного добору директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету" від 29.03.2019 року вирішено обрати головою комісії Козака Ю.І. , вирішено допустити до конкурсного добору двох осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
14. Протоколом № 2 засідання комісії з конкурсного добору директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету" від 04.04.2019 року переможцем конкурсного добору директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету" визначено ОСОБА_2 .
15. Уважаючи рішення комісії незаконним та не погоджуючись з останнім, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
18. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
20. Відповідно до статті 21-1 Закону України "Про культуру" керівником державного чи комунального закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіє державною мовою та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки.
Керівником національного закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіє державною мовою, має досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності не менше трьох років та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки.
Не може бути призначена на посаду керівника державного чи комунального закладу культури особа, яка:
за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена;
має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
є близькою особою або членом сім`ї керівників органу, що відповідно до статутних документів здійснює управління державним чи комунальним закладом культури, а саме центрального органу виконавчої влади, органу влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (далі - орган управління).
21. Порядок конкурсного добору керівника державного чи комунального закладу культури визначено у статті 21-2 Закону України "Про культуру", відповідно до якої кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади.
Конкурсний добір керівника державного чи комунального закладу культури складається з таких етапів: оголошення органом управління конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; формування складу конкурсної комісії; подання документів кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; добір кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; призначення органом управління керівника державного чи комунального закладу культури.
Організацію та проведення конкурсного добору, а також роботу конкурсної комісії забезпечує орган управління.
Орган управління оголошує конкурс на посаду керівника державного чи комунального закладу культури не пізніш як за два місяці до завершення строку повноважень керівника державного чи комунального закладу культури відповідно до контракту або впродовж семи днів з дня дострокового припинення його повноважень.
Оголошення про конкурс розміщується в офіційних друкованих виданнях відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування (за наявності), на офіційному веб-сайті органу управління, на інформаційних сайтах, сайтах професійного спрямування, сайтах установ культури та може поширюватися в будь-який інший спосіб.
Оголошення про конкурс на посаду керівника державного чи комунального закладу культури має містити інформацію про дату початку приймання документів, дату початку формування конкурсної комісії, умови, строки проведення конкурсу та вимоги до кандидатів.
22. Склад, порядок формування і повноваження конкурсної комісії визначено у статті 21-3 Закону України "Про культуру", згідно з якою конкурсна комісія складається з дев`яти членів.
Персональний склад конкурсної комісії та зміни до нього (за потреби) затверджує своїм наказом орган управління, що проводить конкурсний добір. Орган управління повинен сформувати персональний склад конкурсної комісії не пізніше 30 днів після оголошення конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури.
У разі проведення конкурсного добору на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, яким управляє центральний орган виконавчої влади, по три кандидатури до складу конкурсної комісії подають члени трудового колективу, громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування та орган управління.
У разі проведення конкурсного добору на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, яким управляє орган влади Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, по три кандидатури до складу конкурсної комісії подають члени трудового колективу, громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування та орган управління.
Кандидатури до складу конкурсної комісії від трудового колективу обираються на загальних зборах трудового колективу.
Громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування подають по три кандидатури органу управління, який шляхом жеребкування визначає трьох кандидатів до складу конкурсної комісії. Орган управління забезпечує онлайн-трансляцію жеребкування на своєму офіційному веб-сайті.
Члени конкурсної комісії мають бути неупередженими та незалежними. Не допускається втручання в діяльність конкурсної комісії будь-яких органів влади, а також учасників конкурсу.
Членами конкурсної комісії можуть бути:
незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування;
члени професійних, творчих спілок, об`єднань, асоціацій, організацій у сфері культури, зареєстрованих відповідно до закону;
члени міжнародних об`єднань, асоціацій, організацій у сферах культури.
Членом конкурсної комісії не може бути особа, яка:
за рішенням суду визнана недієздатною або її дієздатність обмежена;
має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
є близькою особою або членом сім`ї учасника конкурсу чи органу управління;
є членом трудового колективу закладу культури, на посаду керівника якого проводиться конкурс.
Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше шести осіб.
Орган управління призначає секретаря конкурсної комісії, який бере участь у засіданнях комісії без права голосу. Секретар веде і зберігає протоколи засідань конкурсної комісії, які підписують усі члени конкурсної комісії.
Голова конкурсної комісії обирається членами конкурсної комісії з їх числа та проводить засідання конкурсної комісії.
23. Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення добору на посаду керівника комунального закладу культури, що перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради, яке затверджено рішенням Дніпропетровської обласної ради від 28.10.2016 року № 105-6/VII, члени конкурсної комісії зобов`язані не допускати конфлікту інтересів під час проведення конкурсного відбору. Перед початком розгляду документів, поданих кандидатами на участь у конкурсному доборі, член конкурсної комісії зобов`язаний повідомити про конфлікт інтересів та надати пояснення щодо обставин, які можуть перешкоджати об`єктивному виконанню ним обов`язків, про що зазначається у протоколі. Член конкурсної комісії, який повідомив про конфлікт інтересів, участі у голосуванні не бере.
24. У пункті 4 Розділу ІІ Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення добору на посаду керівника комунального закладу культури, що перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради, яке затверджено рішенням Дніпропетровської обласної ради від 28.10.2016 року № 105-6/VII, визначено порядок обрання членів конкурсної комісії від трудового колективу, відповідно до якого рішення загальних зборів трудового колективу приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від числа членів трудового колективу, присутніх на загальних зборах. Протокол загальних зборів трудового колективу підписують головуючий та секретар загальних зборів. Для включення до складу конкурсної комісії кандидатур запропонованих трудовим колективом, головуючим на загальних зборах трудового колективу до органу управління майном письмово та електронною поштою подаються: супровідний лист у довільній формі, протокол загальних зборів трудового колективу, листок реєстрації із підписами членів трудового колективу, які брали участь у загальних зборах.
25. У пункті 6 Розділу ІІ Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення добору на посаду керівника комунального закладу культури, що перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради, яке затверджено рішенням Дніпропетровської обласної ради від 28.10.2016 року № 105-6/VII, визначено, що рішення про допущення кандидатур від громадських організацій до участі у жеребкуванні та результати жеребкування оформлюються протоколом засідання комісії, який підписується всіма її членами. Рішення комісії з жеребкування приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів її членів на засіданні.
26. Згідно з частиною сьомою статті 21-3 Закону України "Про культуру" члени конкурсної комісії мають бути неупередженими та незалежними. Не допускається втручання в діяльність конкурсної комісії будь-яких органів влади, а також учасників конкурсу.
27. Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Положення про формування складу та організацію роботи конкурсної комісії з проведення добору на посаду керівника комунального закладу культури, що перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради, яке затверджено рішенням Дніпропетровської обласної ради від 28.10.2016 року № 105-6/VII, члени конкурсної комісії зобов`язані не допускати конфлікту інтересів під час проведення конкурсного відбору. Перед початком розгляду документів, поданих кандидатами на участь у конкурсному доборі, член конкурсної комісії зобов`язаний повідомити про конфлікт інтересів та надати пояснення щодо обставин, які можуть перешкоджати об`єктивному виконанню ним обов`язків, про що зазначається у протоколі. Член конкурсної комісії, який повідомив про конфлікт інтересів, участі у голосуванні не бере.
28. Згідно статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" складовими конфлікту інтересів (реального, потенційного) є:
приватний інтерес (будь-який майновий чи немайновий), службові/ представницькі повноваження (безпосередні та загальнослужбові). А співвідношення вказаних складових спричиняє виникнення: реального конфлікту інтересів - приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; потенційного конфлікту інтересів - у сфері службових/ представницьких повноважень наявний приватний інтерес, що може за настанні певних обставин у майбутньому вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
29. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
30. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
31. Частинами першою-третьою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що 1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
33. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
VI. Оцінка Верховного Суду
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
34. У цій справі спір виник у зв`язку із наявності конфлікту інтересів членів конкурсної комісії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з кандидатом на посаду директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету" ОСОБА_2
35. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що в рамках розгляду цієї справи необхідно було надати оцінку членам конкурсної комісії стосовно критеріям як "неупередженість" та "незалежність" протягом усього періоду проведення конкурсу, та як наслідок встановивши, що члени конкурсної комісії ОСОБА_6. та ОСОБА_7 не могли вважатися неупередженими, а також те, що останні приймали участі у голосуванні під час добору та могли мати вплив на процес прийняття рішення, - рішення Комісії з конкурсного добору директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету", оформлене протоколом № 2 від 04.04.2019 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
36. Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що член конкурсної комісії ОСОБА_6. до моменту його обрання керівником ОКПК "Дніпровський академічний театр драми та комедії" був керівником КП "Єдина обласна театрально-концертна дирекція", у якій у той час майже три роки працював переможець конкурсу ОСОБА_2 на посаді начальника сектору творчих проектів.
37. Колегія суддів звертає увагу, що переможець конкурсу ОСОБА_2 майже три роки працював у КП "Єдина обласна театрально-концертна дирекція", що підтверджується записами у трудовій книжці останнього. При цьому, його безпосереднім керівником був член конкурсної комісії ОСОБА_6 , який у той час був директором КП "Єдина обласна театрально-концертна дирекція" та вирішував питання прийняття на роботу та звільнення з роботи позивача; виплати останньому премій та заробітної плати, що підтверджується записами у трудовій книжці ОСОБА_2 .
38. Також слід зазначити, що ОСОБА_6 рекомендований членом конкурсної комісії колективом обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету", тимчасово виконуючим обов`язки керівника якого з 17.12.2018 року на підставі розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради був переможець конкурсу ОСОБА_2 .
39. Щодо члена комісії ОСОБА_7 , то останній рекомендований до обрання членом конкурсної комісії трудовим колективом комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету", тимчасово виконуючим обов`язки керівника якого з 17.12.2018 року на підставі розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради був переможець конкурсу ОСОБА_2 .
41. Згідно статті 1 вказаного вище закону України складовими конфлікту інтересів (реального, потенційного) є:
приватний інтерес (будь-який майновий чи немайновий), службові/ представницькі повноваження (безпосередні та загальнослужбові). А співвідношення вказаних складових спричиняє виникнення: реального конфлікту інтересів - приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; потенційного конфлікту інтересів - у сфері службових/ представницьких повноважень наявний приватний інтерес, що може за настанні певних обставин у майбутньому вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
42. Колегія судді звертає увагу відповідачів, що перелік самих стосунків не є вичерпним; у дефініції "приватного інтересу" окреслено лише найбільш типові форми стосунків, які можуть зумовлювати наявність майнового чи немайнового інтересу.
43. При цьому тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.
44. Отже, кожний член конкурсної комісії при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.
45. Визначальним є спроможність вказаних відносин (незалежно від того чи існували вони у минулому або існують зараз) спричинити виникнення приватного інтересу.
46. При цьому приватний інтерес може мати своїм наслідком як позитивний вплив (особа має прагнення віддячити тощо) на ситуацію, так і негативний (завдати клопоту тощо).
47. Тобто, законом не встановлюється заборон чи обмежень на наявність приватного інтересу, як такого. Йдеться про дотримання правил етичної поведінки службовця та відповідну оцінку приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на об`єктивність прийняття рішень чи діянь службовця при реалізації своїх службових чи представницьких повноважень.
48. Потенційний конфлікт інтересів завжди існуватиме, якщо у особи у сфері її повноважень є приватний інтерес, здатний вплинути на об`єктивність чи неупередженість рішення, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
49. За таких умов навіть якщо особа приймає об`єктивні та неупереджені рішення, що в повній мірі відповідають закону, відбудеться надалі втрата суспільної довіри до конкурсної комісії, в якій вона працює.
50. Таким чином, при потенційному конфлікті інтересів, так само як і при реальному конфлікті інтересів, існує суперечність між приватним інтересом і службовими (представницькими) повноваженнями. Проте при потенційному конфлікті інтересів така суперечність може вплинути на об`єктивність прийняття рішення чи вчинення діяння лише в майбутньому при настанні певних обставин.
51. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що встановлені вище обставини ставлять під сумнів щодо неупередженості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стосовно ОСОБА_2 .
52. Ураховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини, Верховний Суд вважає правильними їх висновки, що членам конкурсної комісії необхідно було встановити чи відповідають останні критеріям як "неупередженість" та "незалежність" протягом усього періоду проведення конкурсу, та як наслідок встановивши, що члени конкурсної комісії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не могли вважатися неупередженими, а також те, що останні приймали участі у голосуванні під час добору та могли мати вплив на процес прийняття рішення, - рішення Комісії з конкурсного добору директора - художнього керівника обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету", оформлене протоколом № 2 від 04.04.2019 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
53. У зв`язку з цим доводи касаційної скарги щодо зазначених обставин є необґрунтованими, вони лише зводяться до суб`єктивної переоцінки відповідачем встановлених судами фактичних обставин справи та його власного бачення застосування норм чинного законодавства України. Безпідставність таких доводів встановлена під час касаційного розгляду справи.
54. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення судів у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно надано оцінку всім аргументам учасників справи у тій мірі, в якій це необхідно для правильного розумінням ухваленого судами рішення.
55. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
56. За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
57. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VIІ. Судові витрати
58. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
59. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Дніпропетровської обласної ради залишити без задоволення.
2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року в цій справі залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко