Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2019 року

Київ

справа №520/9220/17

адміністративне провадження №К/9901/11161/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №520/9220/17

за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції другої роти другого батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції Кірова Сергія Сергійовича, третя особа - Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області на постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2017 року (постановлену у складі: головуючого судді Васильків О.В.) та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Семенюк Г.В., суддів: Потапчук В.О., Шляхтицький О.І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог заяви

1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора патрульної поліції другої роти другого батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції Кірова Сергія Сергійовича, в якому просив скасування постанову серії ЕАА №124860 від 13 липня 2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 13 липня 2017 року о 17 год. 03 хв. керуючи автомобілем «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в місті Одесі по вул. Середньофонтанська від Привокзальної площі в напрямку вул. Пироговська. На під'їзді до перехрестя вулиць Середньофонтанська - Пироговська, як зазначає позивач, він зайняв крайню ліву смугу та разом з іншими транспортними засобами на зелений колір основного світлофору та зелений колір додаткової секції світлофора з напрямком руху «ліворуч» виконував поворот «на ліво» в напрямку вул. Пироговської. Позивач стверджує, що він жодним чином не заважав зустрічному транспорту, який на момент початку маневру «руху наліво» залишався на місці. Однак, не встигнувши завершити маневр «на ліво», він почув через гучномовець вимогу зупинитися, яку виконав та очікував інспекторів патрульної поліції. Надалі, до нього підійшли співробітники патрульної поліції, які не назвали свої прізвища і посади та повідомили, що він порушив правила дорожнього руху, а саме: здійснив зміну напрямку руху з вулиці Середньофонтанської ліворуч на вулицю Пироговська на вимкнений сигнал додаткової секції світлофору. Будучи незгодним з вказаними твердженнями інспекторів патрульної поліції, ОСОБА_1 надав свої заперечення, які не були прийняти відповідачем, який в свою чергу здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, за наслідком чого 13 липня 2017 року, у зв'язку з нібито вчиненим позивачем правопорушенням, було винесено вказану оскаржувану постанову серії ЕАА №124860 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

3. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2017 року залучено до участі у даній справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

4. 26 вересня 2017 року Київський районний суд м. Одеси вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції другої роти другого батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції Кірова Сергія Сергійовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАА №124860 від 13 липня 2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень 00 копійок.

5. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП. У зв'язку з цим, постанова серії ЕАА №124860 від 13 липня 2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є протиправною.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. 12 грудня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.Постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2017 року у справі №520/9220/17 - залишити без змін

7. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 29 січня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.

У касаційній скарзі касатор просить скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, не передаючи справу на новий розгляд.

9. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2017 року та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції):

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції зазначає, що позивач не надав жодних доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.

Обставини правопорушення підтверджуються в повному обсязі доданим до матеріалів справи диском з відеозаписами. А саме на момент виїзду патрульного автомобіля на світлофорі вже загорівся зелений сигнал, а тому зелена стрілка на чорному фоні була вимкнена, що означало заборону руху для водія ОСОБА_1 Однак вказаний диск судами був досліджений не належним чином.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13 липня 2017 року інспектором патрульної поліції другої роти другого батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції Кіровим Сергієм Сергійовичем було винесено постанову серії ЕАА №124860 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень 00 копійок.

12. У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 13 липня 2017 року о 17 годині 03 хвилини керуючи автомобілем «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив зміну напрямку руху з вулиці Середньофонтанської ліворуч на вулицю Пироговську на вимкнений сигнал додаткової секції світлофору, чим порушив пункт 8.7.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною другою статті 122 КУпАП.

13. Позивач від підпису та отримання вказаної постанови відмовився, що підтверджується відповідним записом в постанові (а.с.17) та записом про надіслання копії постанови ОСОБА_1 рекомендованим листом за вих. №11886 від 17 липня 2017 року.

14. Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Конституція України.

15.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

16.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

16.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

17. Кодекс України про адміністративні правопорушення, введений в дію з 1 червня 1985 року постановою Верховної Ради Українcької РСР від 7 грудня 1984 року №8074-X (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

17.1. Частина друга статті 122. Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

17.2. Частина перша статті 222. Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).

17.3. Стаття 251.Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

17.4. Стаття 258. Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

17.5. Стаття 280. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

18. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

18.1. Пункт 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі; г) під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів; ґ) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; е) повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або уповноваженим підрозділам Національної поліції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху; є) не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.

18.2. Пункт 8.7. Світлофори (додаток 3) призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні.

На рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів може встановлюватися табличка білого кольору із нанесеною на ній стрілкою зеленого кольору.

18.3. Підпункт «е» пункту 8.7.3. Сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків;

Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух.

V.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

20. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про скасування постанови Управління патрульної поліції у м. Одесі серії ЕАА №124860 від 13 липня 2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

21. Аналізуючи вищенаведені обставини справи та норми права, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначали, що відповідачем не надано доказів про те, що рух автомобіля, яким керував позивач, розпочався саме на вимкнену зелену стрілку додаткової секції світлофору. Також відсутні докази, які б підтверджували, що автомобіль ОСОБА_1 під час закінчення маневру створив перешкоди для руху транспортних засобів, які розпочинали рух в попутному напрямку на увімкнений зелений сигнал світлофору.

22. Посилання касатора на диск з відеозаписом (файли 20170713184044000260; 20170113184109000539), як на доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставним, з огляду на наступне.

23. Як правильно досліджено судами попередніх інстанцій, із вказаного відеозапису вбачається, що 13 липня 2017 року о 17 годині 03 хвилини, автомобіль екіпажу патрульної поліції, здійснюючи патрулювання в місті Одесі по вулиці Середньофонтанській в напрямку залізничного вокзалу, зупинився на червоний сигнал світлофору на перехресті з вулицею Пироговською. На початок увімкнення зеленого сигналу світлофору для напрямку руху, в якому перебував екіпаж патрульної поліції, в попутному напрямку закінчував здійснення поворот ліворуч в крайній лівій смузі руху з вулиці Середньофонтанської на вулицю Пироговську, автомобіль марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1, який інспектори патрульної поліції надалі зупинили.

24. Із відеозапису не можливо встановити, що водій ОСОБА_1, який керував транспортним засобом марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Середньофонтанській, в лівій смузі руху, здійснюючи переїзд перехрестя та поворот ліворуч на вулицю Пироговську, розпочав рух транспортного засобу та переїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофору, що в свою чергу є порушенням пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху.

25. Відеозапис лише підтверджує закінчення руху вказаного автомобіля, під керуванням позивача, через перехрестя без створення перешкоди для руху інших транспортних засобів.

26. Інші доводи касатора не виливають на правильне вирішення даної справи по суті судами попередніх інстанцій, оскільки з наданого до суду відеозапису не зафіксовано суть правопорушення зазначеного в оскаржуваній постанові, а саме, що позивач здійснив зміну напрямку руху з вулиці Середньофонтанської ліворуч на вулицю Пироговську на вимкнений сигнал додаткової секції світлофору.

27. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

28. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області - залишити без задоволення.

2. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №520/9220/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх