Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року

м. Київ

справа №620/9151/21

адміністративне провадження № К/990/19075/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року (колегія у складі суддів Чаку Є.В., Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.)

у справі № 620/9151/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

У С Т А Н О В И В:

1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФ України в Чернігівській області; відповідач), у якому просив:

- визнати протиправним та дискримінаційним рішення відповідача від 29.11.2017 №3806/03/М-12 у частині вимог про отримання ним пенсії за період з 07.10.2009 до 14.12.2017;

- визнати протиправними та дискримінаційними дії ГУ ПФ України в Чернігівській області в частини відмови у виплаті пенсії з 07.10.2009 до 14.12.2017;

- визнати протиправною та дискримінаційною бездіяльність відповідача щодо невиплати недоотриманої пенсії за період з 07.10.2009 до 14.12.2017;

- зобов`язати ГУ ПФ України в Чернігівській області виплатити недоотриману пенсію за період 07.10.2009 до 14.12.2017 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

2. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 01.11.2022 задовольнив частково позов:

- визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФ України в Чернігівській області, оформлене листом від 29.11.2017 № 3806/03/М-12;

- зобов`язав ГУ ПФ України в Чернігівській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсійних виплат з 07.10.2009 до 14.12.2017, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;

- відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог;

- стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Чернігівській області відшкодування витрат зі сплати судового збору у розмірі 454 гривень.

3. Відповідач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку.

4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.04.2023 скасував рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2022, закрив провадження у справі.

5. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, спір щодо виплати пенсії з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів з 07.10.2009 був предметом розгляду в адміністративній справі №825/2352/18, рішення у якій набрало законної сили.

6. Обставини, на які позивач посилається у справі №620/9151/21, встановлені судом в адміністративній справі №825/2352/18, доводам, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, також надано оцінку судом у справі №825/2352/18. Отже, сторони, підстави та предмет в адміністративних справах №825/2352/18 та у справі №620/9151/21 є однаковими.

7. Наведені обставини спростовують доводи представника позивача про те, що суд у справі №825/2352/18 фактично не розглянув позовні вимоги, заявлені у справі №620/9151/21.

8. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

9. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Меламед Вадим Борисович (далі - представник позивача), подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023, залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2022.

10. Як на підставу касаційного оскарження покликається на висновки, сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №826/10920/18, від 18.04.2018 у справі № 800/431/17, від 11.04.2018 у справі №9901/433/18.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції не мав підстав вважати, що спір у цій справі є тотожним такому у справі № 825/2352/18. У справі, що розглядається, предметом позову є вимога виплатити недоотриману пенсію за період з 07.10.2009 до 14.12.2017, а у справі № 825/2352/18 вирішено спір щодо поновлення виплати пенсії.

Крім того, Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.12.2018 у справі № 755/9304/15-ц залишив без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виплати пенсії за вислугу років з 07.10.2009 до 14.12.2017; позов не розглядався по суті.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції виходить за межі загальноприйнятої судової практики. Покликається на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі № 280/9255/20, постанову П`ятого адміністративного суду від 02.03.2021 у справі № 540/3715/20, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі № 520/16442/2020.

11. Ухвалою Верховного Суду від 07.07.2023 відкрито касаційне провадження.

12. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав (ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - 07.07.2023).

13. Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

14. Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

15. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

16. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

17. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

18. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

19. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

20. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

21. Як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою від 20.12.2018 у справі № 825/2352/18 Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив часткового апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Меламеда Вадима Борисовича:

- рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 скасував;

- прийняв нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив частково. Визнав неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 , викладене у відмові від 29.11.2017 № 3806/03/М-12. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, нараховувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 невиплачену суму пенсії починаючи з 15.12.2017;

- позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поновлення та виплати пенсії за період з 07.07.2009 по 14.12.2017 залишив без розгляду.

22. Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що з позовом до суду позивач звернувся в червні 2018 року, в якому не зазначив причин пропуску строку звернення з позовом до суду. З огляду на це, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду, які заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

23. Зважаючи на те, що підстави, за яких вказана вище частина позовних вимог була залишена без розгляду, усунені, відповідно до висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020, відповідно до яких статті 122, 123 (ст. 99, 100 у редакції, чинній до 15.12.2017) КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку поновленням виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009, а також враховуючи позицію Великої Палати ВС України, викладену у постанові від 20.05.2020 у справі №815/1226/18, позивач звернувся до суду з позовом.

24. Однак, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, фактично предметом спору у справі №825/2352/18 було оскарження дій та рішень пенсійного органу щодо припинення виплати пенсії в період з 07.10.2009 та зобов`язання поновити і виплатити пенсію з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

25. Підставою звернення позивача до суду як у справі №825/2352/18, так і у справі №620/9151/21 слугувало те, що відповідачем не виплачена ОСОБА_1 пенсія з 07.10.2009.

26. За наведених обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з судом апеляційної інстанції, що спір щодо виплати пенсії з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів з 07.10.2009 був предметом розгляду в адміністративній справі №825/2352/18, рішення у якій набрало законної сили.

27. Також, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

28. Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18, від 05.05.2022 у справі №380/11595/20.

29. Крім того, зміна судової практики не є підставою для повторного звернення до суду з позовом про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки зазначене суперечить як положенням статті 129-1 Конституції України стосовно обов`язковості судового рішення, так і положенням КАС України, які встановлюють імперативні вимоги щодо закриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 вказаного Закону.

30. Колегія суддів також зазначає, що незгода позивача із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення частини позовних вимог є підставою для оскарження відповідних судових рішень у касаційному порядку за наявності передбачених законодавством для цього підстав, а не для повторного звернення до суду з тотожним позовом.

31. Висновки суду апеляційної інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, не суперечать висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 у справі №9901/433/18, від 18.04.2018 у справі №800/431/17, від 02.04.2019 у справі №826/10920/18, на які посилається позивач у касаційній скарзі.

32. Щодо посилань скаржника на постанови суду апеляційної інстанції, то колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

33. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що станом на день звернення до суду із позовом у цій справі було таке, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими ж самими сторонами, про той саме предмет і з тих самих підстав, у зв`язку з чим існували підстави для закриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

34. Аналогічна правова позиція щодо тлумачення пункту 4 частини першої статті 238 КАС України викладена у постановах Верховного Суду від 06.04.2020 у справі №766/4587/16-а, від 6 06.10.2021 у справі №520/16416/2020, від 26.10.2021 у справі №420/14439/20 та від 09.02.2022 у справі №420/14441/20.

35. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

36. За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі, відповідно підстави для скасування чи зміни постанови Шостого апеляційного адміністративного суді від 27.04.2023 відсутні.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі №620/9151/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб