Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

Київ

справа №826/6993/16

провадження №К/9901/14526/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши у касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання бездіяльності протиправною, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у складі колегії суддів: Кобилянського К.М., Мазур А.С., Федорчука А.Б. від 19 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Саприкіної І.В., Карпушової О.В., Кучми А.Ю. від 23 листопада 2016 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 29 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Національного банку України, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", у якому просила визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, позов залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, визначеного статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.

3. Рішення судів мотивовано тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом без поважних причин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення №171 від 17 вересня 2015 року, згідно з яким з 18 вересня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит" та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації банку.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтована тим, що звертаючись до суду із цим позовом, дотрималась вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона не оскаржує рішення про визнання банку неплатоспроможним чи відкликання банківської ліцензії, а просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття належних заходів банківського контролю.

7. У запереченні на касаційну скаргу Національний банк України, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

9. У відповідності до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

10. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

11. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

12. За правилами частини третьої, четвертої статті 18 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у редакції на час спірних правовідносин, Фонд інформує громадськість про свою діяльність шляхом опублікування інформації на офіційному сайті Фонду, а також шляхом проведення прес-конференцій, виступів на радіо і телебаченні та в інший спосіб. Фонд зобов'язаний двічі на рік, станом на 1 січня та 1 липня, публікувати в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" перелік учасників Фонду не пізніше ніж через один місяць після настання відповідних строків. Фонд зобов'язаний додатково публікувати в одній із зазначених газет інформацію про зміни в переліку учасників Фонду не пізніше ніж через 14 днів після внесення відповідних змін до реєстру учасників Фонду. Перелік учасників Фонду також розміщується на офіційній сторінці Фонду в мережі Інтернет.

13. Відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у редакції на час спірних правовідносин, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

14. Згідно із статтею 28 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у редакції на час спірних правовідносин, Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

15. У частині другій статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що, не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

16. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

17. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

18. Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.

19. Також, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

20. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

21. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

22. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

23. Колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, що викладена в ухвалі від 30 серпня 2006 року по справі "Каменівська проти України" Заява № 18941/04, у якій Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. v. France, рішення від 29 липня 1998 року, п. 37).

24. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

25. 08 вересня 2015 року у відповідності до вимог статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) було розміщено інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Фінанси та Кредит".

26. Враховуючи вищевикладене, позивач з вказаної дати мала можливість дізнатись про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному банку "Банк "Фінанси та Кредит", що є наслідком визнання Національним банком України його неплатоспроможним, що в свою чергу згідно з доводами позивача, є наслідком протиправної бездіяльності Національного банку України щодо здійснення банківського нагляду за діяльністю банку відповідно до статті 55 Закону України «Про Національний банк України».

27. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що саме у вересні 2015 року позивач повинна була дізнатися про порушення свого права, а тому звернувшись до суду з позовом у квітні 2016 року, пропустила строк звернення.

28. Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач знала і мала можливість знати про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в тому числі вжити своєчасних заходів щодо їх захисту в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду, але не скористалася такою за відсутності поважних причин.

29. Відхилені судами попередніх інстанцій посилання позивача на те, що вона не оскаржує рішення про визнання банку неплатоспроможним чи відкликання банківської ліцензії, а просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття належних заходів банківського контролю, оскільки, факт неможливості банку виконати свої зобов'язання перед позивачем виникає з певного моменту, який фіксується Національним банком у рішенні про визнання його неплатоспроможним, а відтак, бездіяльність відповідача за умови її наявності закінчується результатом, що перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з такою бездіяльністю.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Висновок, сформований судами, підтверджує, що до суду з цим позовом позивач звернувся з порушенням визначеного строку, що підтверджено встановленими фактичними обставинами.

31. Колегія суддів приходить до висновку про те, що прийняті у справі судові рішення є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки судів є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341,343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців