Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

18 вересня 2018 року

справа №810/3470/16

адміністративне провадження №К/9901/53548/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року (судді - Кучма А.Ю., Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі №810/3470/16 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернулася до суду першої інстанції із позовом, в якому просила визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі) № 63786-17 від 01 жовтня 2016 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу № 63786-17 від 01 жовтня 2016 року.

Відповідно до зворотнього поштового повідомлення відповідач у справі отримав рішення суду першої інстанції 07 лютого 2017 року (а.с.72).

У листопаді 2017 року вказана постанова оскаржена відповідачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року апеляційну скаргу податкового органу на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року залишено без руху на підставі частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги). Скаржнику у справі запропоновано до 09 січня 2018 року подати до суду документ про сплату судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року апеляційну скаргу повторно залишено без руху на підставі частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано скаржнику надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Зазначену ухвалу податковий орган отримав 12 лютого 2018 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням (а.с.99).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року відповідачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

У поданій касаційній скарзі скаржник у справі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду справи по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Пунктом 13 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскарженні в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення постанови суду першої інстанції) передбачено порядок та строки апеляційного оскарження.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (або статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), та якщо не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального законодавства надіслано на адресу податкового органу, яка вказана в апеляційній скарзі ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху. Отримана зазначена ухвала податковим органом 12 лютого 2018 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням. Однак на виконання зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції відповідач у справі недоліки апеляційної скарги не усунув.

У Кодексі адміністративного судочинства України встановлена імперативна норма, яка зобов'язує суд апеляційної інстанції відмовити у відкритті апеляційного провадження у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження та неподання клопотання про поновлення такого строку.

Посилання відповідача у справі на те, що скаржник у прохальній частині зазначив «поновити строк на апеляційне оскарження» спростовуються самою апеляційною скаргою в якій податковий орган у прохальній частині зазначив три наступні вимоги:

« 1.Прийняти апеляційну скаргу до розгляду.

2.Звільнити Вишгородську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від сплати судового збору.

3.Скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року №810/3470/16 та винести нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі».

З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі №810/3470/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Р.Ф.Ханова

І.А.Гончарова

І.Я.Олендер