Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.08.2019 року у справі №500/955/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 500/955/19

провадження № К/9901/21295/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 (головуючий суддя Мандзій О. П. ) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Багрія В. М., суддів Курильця А. Р., Старунського Д. М. )

у справі № 500/955/19

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просив:

- зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію з урахуванням проведеного перерахунку (згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09.02.2018 у справі №607/9743/17), починаючи з дня отримання пенсії за віком з 02.09.2010 по
04.02.2017 та виплатити пенсію з урахуванням проведеного перерахунку.

2. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.05.2019, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
27.06.2019, позовну заяву повернуто позивачу з мотивів пропуску строку звернення до адміністративного суду.

3. Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення.

II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

4. Повертаючи позовну заяву, суди попередніх інстанцій зазначили, що питання щодо періоду здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 вже досліджувалось судом у справі №607/9743/17, в якій позивачем було зазначено про необхідність перерахунку пенсії в межах шестимісячного строку давності звернення до суду, тобто з 04.02.2017. Оскільки питання про перерахунок пенсії за період з
02.09.2010 по 04.02.2017 позивачем перед судом в той час не ставилося, є підстави для висновку, що звернення з такими вимогами у квітні 2019 року має місце з пропущенням встановленого законом строку без поважних причин.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

5. У своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що Пенсійний орган порушив його права ще в 2010 році при призначенні пенсії, а тому його права мають бути відновлені. Наполягає, що строк звернення до суду з цим позовом ним не пропущений.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частин 1 та 2 статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

7. Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи частиною 3 статті 122 КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

8. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

9. У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, постановлена у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду) касаційний суд сформував правовий висновок, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

10. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

11. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

12. У зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

13. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

14. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначених правових висновків Верховного Суду.

15. В цій справі суду вірно звернули увагу, що про порушення своїх прав з вересня 2010 року позивачу було достовірно відомо ще під час розгляду справи №607/9743/17, а тому відсутні підстави для поновлення йому строку звернення до суду. Позивачем не надано доказів про існування для нього в період з вересня 2010 року об'єктивних перешкод для оскарження до суду відповідних дій органу Пенсійного фонду щодо розміру пенсії.

16. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

17. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

18. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 500/955/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб