Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.12.2018 року у справі №807/1369/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року

м. Київ

справа №807/1369/16

адміністративне провадження №К/9901/66871/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іршавський завод продовольчих товарів" про стягнення податкового боргу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року (судді: Сапіга В. П. (головуючий), Довга О. І., Кузьмич С. М. ) у справі № 807/1369/16.

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Хустська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - позивач, контролюючий орган, Хустська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іршавський завод продовольчих товарів" (далі - відповідач, ТОВ "Іршавський завод продовольчих товарів") про стягнення з відповідача на користь відповідного бюджету податкового боргу в сумі 305 232,11 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на день звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг по узгодженому податковому зобов'язанню, який в добровільному порядку не погашений, а тому позивач звернувся до суду щодо стягнення такої суми заборгованості в судовому порядку. В ході судового розгляду даної справи контролюючим органом подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просив стягнути з ТОВ "Іршавський завод продовольчих товарів" податковий борг по земельному податку з юридичних осіб на користь відповідного бюджету в сумі 150 447,85 грн у зв'язку з тим, що за період розгляду даної адміністративної справи відповідачем частково погашено суму заборгованості та несплаченою залишається саме вказана сума - 150 447,85 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року адміністративний позов (уточнений) задоволено повністю. Стягнено з ТОВ "Іршавський завод продовольчих товарів" (90100, Закарпатська область, м. Іршава, вул. Шевченка, 70, код ЄДРПОУ - 00412139) податковий борг по земельному податку з юридичних осіб на користь відповідного бюджету в сумі 150 447,85 грн (сто п'ятдесят тисяч чотириста сорок сім гривень вісімдесят п'ять копійок) за рахунок коштів, що належать такому платнику на праві власності, в тому числі тих, що знаходяться на розрахункових рахунках банків, обслуговуючих такого платника податків. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не було надано належних доказів щодо сплати узгоджених сум заборгованості з земельного податку.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Хустської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області у повному обсязі.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Іршавський завод продовольчих товарів" задоволено.

Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 807/1369/16 та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог Хустської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області відмовлено. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що контролюючим органом не було надано належних доказів направлення податкової вимоги відповідачу ні в порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (чинного на момент формування першої та другої податкових вимог), ні в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції Хустська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 807/1369/16.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Іршавський завод продовольчих товарів" 20.02.2014 подано розрахунок за № 9008995760 за яким нараховано 6008,08 грн з терміном сплати 30.12.2014 та такий же розмір з терміном сплати 30.01.2015. Контролюючим органом 27.05.2013 прийнято рішення (форми "Ш" №0001511500) за результатами камеральної перевірки платника податків від 16.05.2013 № 388 про нарахування штрафних санкцій на суму 12 351,01 грн.

Згідно поданого розрахунку № 9015671648 від 15.02.2015 ТОВ "Іршавський завод продовольчих товарів" самостійно нараховано: 7504,09 грн з терміном сплати
02.03.2015,7504,09 грн з терміном сплати 30.03.2015,7504,09 грн з терміном сплати 30.04.2015,7504,09 грн з терміном сплати 30.05.2015,7504,09 грн з терміном сплати 30.06.2015,7504,09 грн з терміном сплати 30.07.2015,7504,09 грн з терміном сплати 30.08.2015р 7504,09 грн з терміном сплати 30.09.2015,7504,09 грн з терміном сплати 30.10.2015,7504,09 грн з терміном сплати
30.11.2015,7504,09 грн з терміном сплати 30.12.2015,7504,09 грн з терміном сплати 30.01.2016. Також згідно поданого розрахунку № 9018454100 від 17.02.2016 відповідачем самостійно нараховано 10753,37 грн з терміном сплати 01.03.2016,10753,37 грн з терміном сплати 30.03.2016,10753,37 грн з терміном сплати
30.04.2016,10753,37 грн з терміном сплати 30.05.2016,10753,37 грн з терміном сплати 30.06.2016,10753,37 грн з терміном сплати 30.07.2016,10753,37 грн з терміном сплати 30.08.2016.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно розрахунку заборгованості позивача за відповідачем рахується заборгованість по земельному податку в розмірі 82 777,73 грн, штрафних санкцій 22 457,59 грн та пені 45 212,53 грн (за порушення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання). Щодо податкової вимоги від 31 березня 2009 року № 1/94 та податкової вимоги від 5 травня 2009 року №2/121, що були надані позивачем, на підтвердження вручення відповідачеві таких з метою погашення податкового боргу, судом апеляційної інстанції встановлено, що з їх змісту не можливо встановити факт вручення саме відповідачеві вказаних податкових вимог, оскільки в графі "податкову вимогу отримав", всупереч вимог статті 6 пункту 6.2 підпункту 6.2.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III, зазначено лише підпис і дата, а з корінців вказаних вимог неможливо встановити/зробити висновок про те, що вимоги були вручені посадовій особі юридичної особи (відповідачеві) під розписку.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги Хустська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судом апеляційної інстанції положень чинного податкового законодавства, а також того, що відповідачем були отримані податкова вимога від 31 березня 2009 року № 1/94 та податкова вимога від 5 травня 2009 року № 2/121, що підтверджується підписами посадової особи відповідача та наданими такою особою письмовими поясненнями, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункти 14.1.153,14.1.156,14.1.175 пункту 14.1 статті 14.

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковий кодекс України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

11.2. Пункт 56.11 статті 56.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

11.3. Пункт 57.1 статті 57.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковий кодекс України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податковий кодекс України.

11.4. Пункти 95.1-95.3 статті 95.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

11.5. Пункт 129.1 статті 129.

Пеня нараховується: 129.1.1. після закінчення встановлених Податковий кодекс України строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Податковий кодекс України; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із Податковий кодекс України.

11.6. Пункт 286.2 статті 286.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому Податковий кодекс України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

11.7. Пункт 287.3 статті 287.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

12. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ:

12.1. Підпункти 6.2.1-6.2.4 пункту 6.2 статті 6.

6.2.1. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

6.2.2. Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом
6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

6.2.4. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ").

14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у адміністративному позові та запереченнях на апеляційну скаргу та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення вимог контролюючого органу про стягнення з ТОВ "Іршавський завод продовольчих товарів" податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб на користь відповідного бюджету в сумі 150 447,85 грн.

У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що зі змісту податкових вимог від 31 березня 2009 року № 1/94 та від 5 травня 2009 року № 2/121, всупереч вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) неможливо встановити факт вручення вказаних вимог саме відповідачеві, оскільки в графі "податкову вимогу отримав" зазначено лише підпис невстановленої особи (різний у кожній з вимог) і дата, а з корінців вказаних вимог неможливо встановити/зробити висновок про те, що вимоги були вручені посадовій особі юридичної особи (відповідачеві) під розписку, що не було спростовано контролюючим органом належними, допустимими та достатніми доказами. Щодо доводів контролюючого органу, що вказані вимоги були отримані ОСОБА_1 (головним бухгалтером ДП "Іршавський завод продовольчих товарів" в 2009 році), судом апеляційної інстанції встановлено та зазначено, що ОСОБА_1 були надані письмові пояснення про те, що вона податкових вимог від 31 березня 2009 року № 1/94 та від 5 травня 2009 року № 2/121 не отримувала та жодних пояснень посадовим особам контролюючого органу щодо отримання таких вимог не давала. Крім того, як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, у відповідності до вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, вказані реквізити повинні забезпечити можливість встановлення, що податкова вимога/-ги дійсно вручені саме посадовій особі відповідної юридичної особи, про що також повинна свідчити відповідна розписка (підпис) такої посадової особи із зазначенням посади.

16. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у адміністративному позові та запереченнях (відзиві) на апеляційну скаргу, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року слід залишити без задоволення.

18. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ").

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року у справі № 807/1369/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова